Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №180/1329/26 — Марганецький міський суд Дніпропетровської області

Справа № 180/1329/26

2/180/948/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Нанічкіної Н.М.

з секретарем судового засідання Лебедєвою К.Є.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила поділити між нею та відповідачем майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, а саме: житловий будинок з господарськми спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, кадастровий номер 1211300000:01:013:0079, за тією ж адресою; стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що 26.08.2000 року вона уклала шлюб із ОСОБА_2 , який було розірвано 02.05.2023 року. Під час шлюбу подружжям було придбано наступне майно, яке зареєстровано за відповідачем: 25.11.2006 року на підставі договору купівлі-продажу № 4993 набуто у власність житловий будинок з господарчими спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , та тоді ж – 25.11.2006 року на підставі договору купівлі-продажу № 4995 набуто у власність земельну ділянку площею 0,0809 га, цільове призначення – обслуговування житлового будинку та господарчих споруд. Кадастровий номер земельної ділянки: 1211300000:01:013:0079. Після припинення шлюбних стосунків відповідач пішов із сім`ї, вона з дитиною залишилася проживати в будинку, у якому зареєстрована та проживає. На цей час з приводу поділу майна між ними виник спір, який у позасудовому порядку вирішити не передбачилося можливим. Оформити свідоцтво про право власності у спільному майні подружжя в нотаріальній конторі відповідач відмовляється. Тому вона змушена звернутися до суду із даним позовом.

Справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач надав суду заяву, якою визнав позовні вимоги про поділ майна, проти стягнення з нього судових витрат заперечує, оскільки позивачем є ОСОБА_1 та вона до нього не зверталася для вирішення питання.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 26.08.2000 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб (а.с.15).

25.11.2006 року ОСОБА_2 набув у власність домоволодіння, адреса: АДРЕСА_1 , загальна площа 64, 5 кв.м., житлова площа 34,5 кв.м, на підставі договору купівлі-продажу, реєстровий номер 4993, ВЕІ №857256, та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та господарчих споруд, площею 0,0809 га, кадастровий номер 1211300000:01:013:0079, за тією ж адресою – на підставі договоку купівлі-продажу земельної ділянки від 25.11.2006 року, реєстровий номер 4995 (а.с.8, 9).

02.05.2023 року рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області шлюб між сторонами було розірвано (а.с.10-11).

Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.1 ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

За ч.2 ст.372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Частинами 1, 2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Враховуючи те, що спірний будинок та земельна ділянка були набуті сторонами під час перебування в шлюбі, вони є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а тому, виходячи з правила рівності часток подружжя в спільному майні, підлягає поділу між сторонами шляхом визнання за кожним із співвласників права власності на 1/2 частину.

У зв`язку з цим, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1, ч.4 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач – визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач визнав позов, позивачці необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, тобто 1331,20 гривень, решту – стягнути з відповідача.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивачки витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн., в такому необхідно відмовити, оскільки хоча вказані витрати позивачки підтверджені належними доказами, однак, доказів наявності спору між сторонами суду не надано: відповідач визнав позов і в своїй заяві зазначив, що ОСОБА_1 до нього не зверталась з питання поділу майна.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 133, 141, 263-265, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Поділити між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 майно, що є спільною сумісною власністю подружжя.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину житлового будинку (загальна площа 64,5 кв.м., житлова площа 34,5 кв.м., кількість кімнат – 3) з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ; частину житлового будинку залишити у власності ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину земельної ділянки (загальна площа 0,0809 га), кадастровий номер земельної ділянки 1211300000:01:013:0079, за адресою: АДРЕСА_1 ; частину земельної ділянки залишити у власності ОСОБА_2 .

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету (отримувач коштів ГУК у Дніпропетровській області/ТГ Марганець/ 22030101; код за ЄДРПОУ 37988155; банк отримувача Казначейство України (ел.адм.податок); МФО 899998; рахунок UA828999980313111206000004565; код класифікації доходів бюджету 22030101) 50 відсотків судового збору, сплаченого 19 червня 2026 року через АТ КБ «ПриватБанк», а саме 1331,20 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1331,20 гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження за умов, визначених в ч.2 ст.354 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 05.10.2026 року.

Суддя: Н. М. Нанічкіна