Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №199/6023/26 — Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 199/6023/26

провадження № 2/179/1344/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року с-ще Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Чорної А.О.,

секретаря судового засідання Пантєлєєвої Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позов мотивує тим, що 24.08.2024 позивачка зареєструвала шлюб з відповідачем. У шлюбі народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спільне життя подружжя складалося не найкращим чином, виникли суперечки між позивачкою та відповідачем, тому що вони різні люди з різними поглядами на життя, сторони не розуміють один одного. Все це вплинуло на шлюбні стосунки сторін і призвело до відчуження та втрати почуття любові, взаємної згоди, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між подружжям шлюбних відносин.

Таким чином, у вересні 2025 року сторони припинили подружні стосунки, та стали мешкати за різними адресами. З того часу стосунки позивачки з відповідачем жодним чином не підтримують, кожен з подружжя має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім`ю. На даний момент ведення між сторонами спільного господарства та сумісне проживання припинено, та за глибоким переконанням позивачки, подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає.

04.03.2021 позивачка розлучилася з ОСОБА_2 , але потім відповідач вмовив позивачку знову одружитися, запевняючи про зміну своєї поведінки, і сторони одружилися 24 серпня 2024 року. Цей крок був зроблений ОСОБА_1 заради дитини, позивачка повірила відповідачу, але це нічого доброго не принесло, у подружжя немає згоди, втрачено почуття любові, що призвело до розпаду сім`ї остаточно. Подальше продовження шлюбних стосунків суперечить інтересам позивачки та їхньої дитини, подальше сумісне життя та збереження шлюбу неможливі. Позивачка не бажає продовжувати подружні відносини.

Просить суд розірвати шлюб, укладений між нею – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 24.08.2024 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегірнального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис № 675.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 22.06.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передано за підсудністю на розгляд Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 03.08.2026 відкрито провадження у цивільній справі у порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін, відповідачу запропоновано подати відзив на позов.

У судове засідання позивачка не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог процесуального закону. Заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутність суду не надавав. Відзив на позовну заяву не надавав.

Оскільки відповідачем не було надано відзиву на позов, суд приймає до уваги лише надані докази позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення. Позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України та ч.1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно до положень ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають спільні права та обов`язки.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ст. 105 ч. 3 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 СК України.

Відповідно до ст. 110 ч. 1 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Отже шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Незгода будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання його права вимагати розірвання шлюбу.

Примушування одного з подружжя до перебування у шлюбі, який проти цього заперечує, порушуватиме його законні права та інтереси і суперечитиме вимогам закону.

Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 369/7035/18, провадження № 61-1658св20.

Відповідно до ч. 3 ст. 115 Сімейного Кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 24.08.2024, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 5).

У шлюбі народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини (а.с. 9).

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані позивачем в порядку вимог ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, приймаючи до уваги причини розлучення, небажання позивача продовжувати шлюбні відносини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки почуттів взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки у родині немає, тобто морально-правові основи шлюбу відсутні, заходи щодо примирення подружжя та збереження родини неможливі. Крім того, подальше збереження сімейних відносин при сформованих взаєминах між сторонами неможливо, позивач наполягає на розірванні шлюбу, перспектива відновлення родини втрачена, збереження їх сім`ї є неможливе та суперечить інтересам позивача, тому, позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 198, 200, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст. 104, 105 ч.3, 110 ч.1, 112, 114 Сімейного кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 24.08.2024 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегірнального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис № 675.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя А.О. Чорна