Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №201/11642/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Номер провадження 2/201/6522/2026

ЄУН 201/11642/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 жовтня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра

у складі головуючого судді Давидовської Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Овчаренка Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про розірвання шлюбу,

встановив:

Позивач – ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ), звернулась до суду з позовною заявою до відповідача - ОСОБА_2 (далі – ОСОБА_2 ), відповідно до якої просить суд шлюб, зареєстрований 05 червня 2015 року Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 519, між позивачем та відповідачем розірвати.

Позивач зазначає, що у шлюбі у позивача з відповідачем народились діти: ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 . У позивача з відповідачем сімейне життя не склалося, через різні погляди на сімейне життя та обов`язки, будь-які спроби примиритися не дали бажаних результатів. Вже тривалий час позивачка з відповідачем припинили подружні стосунки та ведення спільного господарства. Сім`я фактично розпалася, а шлюб носить лише формальний характер. У зв`язку з чим збереження шлюбу є неможливим, оскільки між позивачкою та відповідачем повністю втрачено почуття любові, кожен з них веде окреме життя і вони більше не пов`язані спільними правами та обов`язками. Позивач вважає, що надання строку для примирення, а також збереження шлюбу, протирічить конституційному праву позивачки, яке ґрунтується на вільній згоді чоловіка перебувати у шлюбі, а також моральним засадам суспільства, з огляду на право особи припинити шлюб. Подальше перебування у шлюбі суперечить інтересам позивачки і вона вважає за необхідне скористатися наданим правом ст. 56 Сімейного кодексу України (далі - СК України) на припинення шлюбу, яке є безумовним. Зауважує, що на даний час будь-які шлюбно-сімейні відносини між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 припинилися, подружні стосунки відсутні, почуття любові один до одного відсутні, абсолютно різні погляди на спільне життя, почуття взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки між дружиною позивачем та чоловіком відповідачем відсутні, в тому числі моральні основи шлюбу, подружжя вже не проживає спільно, збереження шлюбу суперечить інтересам позивача ОСОБА_1 . Позивач ОСОБА_1 після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 виявила бажання повернути дівоче прізвище « ОСОБА_5 » .

Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 10 серпня 2026 року позовну заяву залишено без руху.

13 серпня 2026 року до суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 13 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Крім того відповідачу запропоновано надати пояснення по суті справи та усі наявні докази.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилась. Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі Позивача та його представника. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Направив до суду заяву про визнання позову у якій, зокрема, просив розглядати справу без його участі.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 1,4 ст. 206 ЦПК України Позивач може відмовитися від позову, а Відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд приймає визнання позову Відповідачем, оскільки таке визнання відповідає вимогам СК України, відповідає інтересам сторін по справі та не суперечить правам та інтересам інших осіб.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на таке.

Судом установлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 05 червня 2015 року Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 519, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим повторно, серії НОМЕР_1 . Після одруження дружині присвоєне прізвище « ОСОБА_7 ».

В шлюбі у Позивача з Відповідачем народились діти: 12 січня 2017 року ОСОБА_3 , про що Соборним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 24 січня 2017 року зроблено актовий запис № 127, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 . 05 жовтня 2021 року ОСОБА_4 , про що Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 07 жовтня 2021 року зроблено актовий запис № 1952, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 .

Установленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України.

Згідно із ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов належить задовольнити, оскільки примирення між сторонами не можливе, сторони подружніх відносин не підтримують, сім`я фактично не існує та подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам сторін.

Позивач ОСОБА_1 після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 виявила бажання повернути дівоче прізвище « ОСОБА_5 ».

За таких обставин, ураховуючи, що вибір прізвища при розірванні шлюбу є правом особи, суд вбачає за можливе змінити прізвище Відповідача на дошлюбне.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 142 ЦПК України.

З огляду на викладене, на підставі статей 104, 105, 110 СК України, керуючись статтями ст.7, 12, 13, 76, 142, 263, 264, 265, 272, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 05 червня 2015 року Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 519, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 повернути дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ), сплачений судовий збір у розмірі 532,48 грн.

Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) з державного бюджету 50% сплаченого нею судового збору у розмірі 532,48 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня його підписання або проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Т.В. Давидовська