Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №211/8647/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/8647/26

Провадження № 2/211/6395/26

РІШЕННЯ

іменем України

05 жовтня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді – Ніколенко Д.М.,

за участю секретаря судового засідання – Медведєвої А.Д.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Очеретинської селищної військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності, -

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача Очеретинської селищної військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності. В обґрунтування позову зазначила, що 13.10.1997 вона отримала свідоцтво про право власності на житло, відповідно до якого квартира АДРЕСА_1 , належить їй на праві приватної власності. Загальна площа квартири становить 29,2 кв.м., свідоцтво видане згідно рішення Очеретинської селищної ради від 13.10.1997 р. № 10. Відповідно до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 , право власності підтверджується реєстраційним посвідченням про право приватної власності, зроблене Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації м. Донецька за реєстровим № 926 від 14.10.1997 р., квартира належить ОСОБА_1 . Згідно технічного паспорту, однокімнатна квартира АДРЕСА_2 має загальну площу 29,2 кв.м., житлову - 15,1 кв.м. та складається з 1 кімнати 15,1 кв.м., кухні 6,80 кв.м., ванної кімнати 2,4 кв.м., коридору 4,3 кв.м, вбудованої шафи 0,60 кв.м. 25 червня 2026 року вона звернулась до Очеретинської селищної військової адміністрації Покровського району Донецької області щодо знаходження Бюро технічної адміністрації Ясинуватського району Донецької області для отримання технічної інформації на нерухоме майно, для встановлення права власності на нерухоме майно. 26 червня отримала відповідь, по суті було повідомлено, тому що Бюро технічної інвентарізації м. Донецька, яке обслуговувало Ясинуватський район, з 2014 року по теперішній час знаходиться на тимчасово окупованій території України. Надати інформацію щодо наявності архівних даних оформлених та/або зареєстрованих прав власності, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року або про їх відсутність на об`єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , не є можливим. 22 липня 2026 року вона звернулась до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Центр надання адміністративних послуг м. Покровськ, Донецька обл., з заявою про реєстрацію прав власності на квартиру. Однак, 31.07.2026р., отримала рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій №86098902 мотивовану тим, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. В зв`язку з пошкодженням житла, у позивача є необхідність подати заяву на отримання компенсації до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, однак вона не може цього зробити, оскільки їй відмовлено в проведенні реєстраційних дій. На підставі викладеного, просить визнати за нею право власності на вищевказану квартиру.

Ухвалою суду від 17 серпня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Позивач звернулась до суду з заявою, згідно якої просить провести розгляд справи за її відсутності, на вимогах наполягає та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач Очеретинська селищна військова адміністрація Покровського району Донецької області звернулася до суду з заявою про розгляд справи за відсутності представника військової адміністрації, за наявними матеріалами справи та просять прийняти рішення на розсуд суду.

За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем (ч. 3 ст. 200 ЦПК України).

Оскільки відповідач визнав пред`явлений позов і визнання позову не суперечить закону, суд, враховуючи положення статті 206 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у підготовчому судовому засіданні та ухвалити рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, суд вважає позовні вимоги доведеними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені судом обставини та визначені до них правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 13 жовтня 1997 року є власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 29,2. Вказане свідоцтво видане згідно із рішенням Комісії по приватизації державного житлового фонду Виконавчого комітету Очеретинської селищної ради народних депутатів від №10 від 13.10.1997 (а.с.7,8).

Також, як вбачається з копії технічного паспорту та реєстраційного посвідчення, виданого КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» від 14.10.1997, реєстровий запис №926, квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 29,2, належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності № 10 від 13.10.1997 (а.с. 9-10, а.с.11).

Відповідно до статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

Згідно із відповіддю Очеретинської селищної військової адміністрації № 01-21/4168 від 25.06.2026, Бюро технічної інвентарізації м. Донецька, яке обслуговувало Ясинуватський район, з 2014 року по теперішній час знаходиться на тимчасово окупованій території України. Надати інформацію щодо наявності архівних даних оформлених та/або зареєстрованих прав власності, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року або про їх відсутність на об`єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , не є можливим (а.с. 12-13).

22 липня 2026 року позивач звернулась до державного реєстратора прав на нерухоме майно із заявою в проведенні реєстраційних дій. Рішенням реєстратора від 31 липня 2026 року за №86098902 у проведенні реєстраційних дій їй було відмовлено у зв`язку з тим, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження (а.с.14).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підставою для відмови в державній реєстрації прав є подання документів, які не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

У постанові від 12 березня 2019 року у справі №911/3594/17 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що «державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою уже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації».

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та станом на дату розгляду справи триває.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309 (у редакції станом на час розгляду справи), селище Очеретине, що відноситься до Очеретинської селищної ради Донецької області, включено до території активних бойових дій, а місто Ясинувата, яке входить до Покровського району Донецької області віднесено до тимчасово окупованої російською федерацією території України.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з вимогами статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З приписів ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто, передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачем у позові про визнання права власності є особа, яка вже є власником. Вказана стаття не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивачів право власності, а також у разі втрати позивачами документа, який посвідчує його право власності.

Частина четверта статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» містить припис стосовно того, що будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом.

Частиною третьою статті 3 Закону передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1. Реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2. На момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

До 2013 року реєстрація права власності на житлові будинки проводилася Бюро технічної інвентаризації, із видачею про це документів (Витягів) або проставленням відповідних штампів (відміток) на самому документі. Така реєстрація проводилася БТІ в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (в якому реєструвалися виключно квартири, будинки, приміщення).

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

На підставі викладеного, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та підстав позову, оцінивши наявні у справі докази на предмет їх належності, достовірності та достатності, аналізуючи встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, оскільки це не призведе до порушення прав, свобод та інтересів інших осіб і є єдиним можливим способом захисту прав та законних інтересів позивача.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати слід віднести за рахунок держави.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 89, 200, 206, 247, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд-

ухвалив:

позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 29,2 кв.м., житловою площею 15,1 кв.м. та складається з 1 кімнати 15,1 кв.м., кухні 6,80 кв.м., ванної кімнати 2,4 кв.м., коридору 4,3 кв.м, вбудованої шафи 0,60 кв.м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 05 жовтня 2026 року.

Суддя Д.М.Ніколенко