Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №209/5429/25 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Справа № 209/5429/25

Провадження № 2/209/2863/26

РІШЕННЯ

Іменем України

22 вересня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Кам`янського Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді Багбая Є.Д.

за участі секретаря Полухіної Г.О.

прокурора Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області - Бразалук А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи- Служба у справах дітей Кам`янської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення пені за прострочення зі сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Кам`янської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення пені за прострочення зі сплати аліментів. На обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що він перебував у цивільному шлюбі, від якого у них народилась син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Син проживає разом з ним та перебуває на його утриманні. У січні 2023 року відповідач пішла з дому. З того самого часу вона не цікавиться сином, не приймає участі у його вихованні та утриманні. Він має дохід, житло та може забезпечити сина всім необхідним. Крім того, йому відомо, що рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 11.12.2018 року у справі № 221/4149/18 вона позбавлена батьківських прав відносно своєї дитини від першого шлюбу, а у провадженні Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська перебуває кримінальна справа №207/2230/23 за фактом крадіжки відносно ОСОБА_2 . Враховуючи вищевикладене, вказує, що факт усунення матері від виховання дитини, має порушену кримінальну справу, не відповідає інтересам дитини, у зв`язку з чим він звернувся до суду. Оскільки відповідач добровільно не надавала кошти на утримання сина, позивач звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з неї аліментів на утримання дитини. 07 квітня 2025 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська винесено судовий наказ № 209/2389/25 згідно якого з відповідача стягнуто аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини її доходів на користь позивача до повноліття сина, починаючи стягнення з 26.03.2025 року. Станом на дату звернення до суду із позовом заборгованість по аліментах за період з березня 2025 року по червень 2025 року становить 6899,22 гривень. Просить суд позбавити відповідача батьківських прав стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути з неї пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 6899,22 гривень.

Ухвалою суду від 19 липня 2024 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі та справу призначено в підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 07 січня 2026 року провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи- Служба у справах дітей Кам`янської міської ради про позбавлення батьківських прав було закрито в цій частині.

Ухвалою суду від 07 січня 2026 року підготовче провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи- Служба у справах дітей Кам`янської міської ради про стягненні пені за прострочення зі сплати аліментів було закрито, та призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 23 лютого 2026 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи- Служба у справах дітей Кам`янської міської ради про стягненні пені за прострочення зі сплати аліментів було залишено без розгляду.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 червня 2026 року була задоволена апеляційна скарга ОСОБА_4 та ухвали Дніпровського районного м. Кам`янського від 07 січня 2026 року та від 23 лютого 2026 року було скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 10 серпня 2026 року було залучено до участі у справі прокурора Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області.

Представник позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву про слухання справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, згідно з вимогами ст. 128, 131 ЦПК України, є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень відповідачем відсутня, суд вважає за можливе розглядати справу у її відсутності.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог- Служба у справах дітей Кам`янської міської ради в судове засідання не з`явилась, долучили висновок щодо не доцільності позбавлення батьківських прав відповідача, просять винести рішення із врахуванням поданого висновку.

У судовому засіданні також було заслухано думку прокурора Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області- Бразалук А., яка заперечувала проти позбавлення відповідача батьківських прав та підтримала позицію прокурора щодо предмета спору.

Також судом досліджувалися докази по справі.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у цивільному шлюбі, від якого у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 /а.с. 15/.

Відповідно до довідок /а.с. 7,8,9/ ОСОБА_2 19.04.2022 року взята на облік внутрішньо переміщеної особи та її фактичне місце перебування зазначено: АДРЕСА_1 .

Позивач працює на посаді водій автотранспортних засобів на ТОВ «МТС Бетон» з 01.06.2025 року /а.с. 13/.

Згідно відповіді генерального директора КНП КМР «ЦПМСД №3» /а.с.10,11/, з 01.01.2023 року дитиною опікується батько - ОСОБА_1 та бабуся - ОСОБА_5 . Після народження дитина проходила лікування у відділенні патології новонароджених, де знаходилась з мамою. До 01.01.2023 року в лікуванні та нагляді дитини приймали участь і батько, і мати. З 01.01.2023 року дитиною опікуються тільки батько і бабуся.

Відповідно довідки КЗ «Заклад дошкільної освіти Комбінованого типу № 1 «Ясочка» КМР за вих. № 02-99/68 від 24.06.2025 р. /а.с.12/ ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 та відвідує дошкільний заклад з 16.09.2024 р.Мати- ОСОБА_2 участі у вихованні дитини не приймає.

07 квітня 2025 року Дніпровським районним судом м. Кам`янського був винесений судовий наказ /а.с.18-19/ згідно якого з ОСОБА_2 були стягнуті аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 26 березня 2025 року до досягнення ним повнолітнього віку.

Згідно розрахунку заборгованості, наданим Дніпровським відділом державної виконавчої служби у м. Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південним міжрегіональним управління Міністерства юстиції (м.Одеса) станом на 30 червня 2025 року існує заборгованість по сплаті аліментів і яка становить 10800,54 гривень. /а.с.14/. Представником позивача поданий розрахунок заборгованості згідно якого загальна сума пені у період з червня 2025 року по березень 2025 року складає 6899,22 гривень, розрахунок проведений за формулою, відповідно до правової позиції викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 202 року по справі № 7543/4461/21, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно висновку органу опіки та піклування Виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 22.12.2025 року № 8вих-20/888 /оберт а.с.81-82/, орган опіки та піклування виконавчого комітету КМР вважає що не є доцільним позбавляти батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Будь-яких фактів щодо невиконання ОСОБА_2 батьківських обов`язків, ОСОБА_1 не надав та не зазначив.

Відповідно до позиції Кам`янської окружної прокуратури /а.с.236/ та відповідно до встановлених обставин справі та з урахуванням найкращих інтересів дитини, вважають, що відсутні підстави для застосування до ОСОБА_2 крайнього заходу впливу як позбавлення батьківських прав, оскільки це не відповідає найкращим інтересам дитини.

Статтею 12 Закону України "Про охорону дитини" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Частиною 5 ст. 19 СК України визначено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 150 Сімейного кодексу України (надалі - СК України), батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини, перелік підстав для позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Позбавлення батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з другого - заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов`язки стосовно дитини.

Відповідно до статті 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Статтею 166 СК України визначено, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яке тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно із ч. 5, 6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

В той же час, позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Батьки несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).

Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття. ( ч.2, 4 ст.194 СК України).

Згідно із ч. 1 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

На підставі частини 3 статті 195 Сімейного кодексу України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Верховний Суд у своїй постанові від 25.04.2018 року по справі №572/1762/15-ц відступив від попередніх правових позицій щодо розрахунку пені та вказав, що пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Згідно з формулою обрахування пені, визначеній у постанові Верховного суду від 25.04.2018 у справі №572/1762/15-ц, вказано наступне.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч.1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

p=(A1 х 1% х Q1)+(A2 х 1% х Q2)+……….(An х 1% х Qn), де:

p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

До аналогічних висновків щодо порядку обчислення пені у разі виникнення заборгованості зі сплати аліментів дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 року у справі №333/6020/16-ц (провадження №14-616 цс 18).

Що розуміється під формулюванням «не більше 100 відсотків заборгованості» відповідно до постанови Верховного Суду від 19.01.2022 року, справа № 711/679/21, провадження №61-18434св21.

Судовим розглядом встановлено, що пеня за прострочення сплати аліментів розрахована за період з 01.03.2025 року по 01.06.2025 року і становить 6899,22 грн. Оскільки позивач не заперечує проти визначеного державним виконавцем розміру заборгованості по аліментам, відповідач не оспорює його дійсність та обґрунтованість, доказів, які б визначали доцільність перевірки правильності розрахунку аліментних платежів за кожним окремим місяцем суду не надано, тому суд вважає, що заявлений розмір заборгованості по аліментам за кожним окремим місяцем вірним.

Будь-яких обставин, за яких можливо було б звільнити відповідача від неустойки за прострочення сплати аліментів суду не наведено, тому суд вважає, що відповідач повинен понести відповідальність, передбачену ст. 196 СК України, оскільки це буде відповідати насамперед інтересам дитини .

Стосовно позбавлення відповідача батьківських прав відносно неповнолітньої дитини, суд враховує висновок Органу опіки та піклування КМР та позицію Кам`янської окружної прокуратури та приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яке тягне за собою серйозні правові наслідки як для матері, так і для дитини, а позивачем не було надано належних та достатніх доказів ухилення від виконання батьківських обов`язків щодо виховання дитини відповідачкою та наявності її винної поведінки, доказів того, що відповідачка дійсно не проживає разом з позивачем також суду не надано.

Відповідно ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові - судові витрати покладаються на позивача. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 264, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації - АДРЕСА_4 , фактично мешкає- АДРЕСА_1 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог - Служба у справах дітей Кам`янської міської ради (місце знаходження - м. Кам`янське, пр. Свободи, буд.2/1) про позбавлення батьківських прав та стягнення пені за прострочення зі сплати аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 6899 (шість тисяч вісімсот дев`яносто дев`ять) гривень 22 коп.

В частині задоволення позовних вимог про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна гривня) 20 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлений 05 жовтня 2026 року.

Суддя

Дніпровського районного суду

м. Кам`янського Є.Д. Багбая