Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №132/2915/26 — Калинівський районний суд Вінницької області

Суд: Калинівський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п'яному вигляді

Дата: 21 вересня 2026 р.

Справа: №132/2915/26

Суддя: Павленко І. В.

Справа № 132/2915/26

3/132/1220/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.09.2026 року м. Калинівка

Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Павленко І.В. розглянувши матеріал, який надійшов з відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, учениці 1 курсу Вінницького центру профтехосвіти та переробної промисловості, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 178 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Калинівського районного суду Вінницької області з відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій 27.05.2025 надійшов протокол серії ВАД № 677897 від 19.08.2026, із додатками, про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП.

Згідно із протоколом серії ВАД № 677897 від 19.08.2026, 16.08.2026 близько 18:00 год. ОСОБА_2 перебувала за місцем свого проживання та вживала слабоалкогольний напій «REVO», який придбав їй батько, внаслідок чого сп`яніла, що підтверджується протоколом № 104 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння, чим вчинила правопорушення передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП.

У призначене судове заїдання 22.09.2026 ОСОБА_2 з`явилася, вину визнала, вказала, що дійсно вживала на території будинку слабоалкогольний напій, який попередньо у магазині придбав батько.

Розглянувши вказані матеріли, суддя дійшов такого висновку.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Частинами 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 178 КУпАП настає за появу в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.

Об`єктивна сторона правопорушення, полягає в появі в громадських місцях у нетверезому стані, що ображає людську гідність і громадську мораль, під якою необхідно розуміти: поведінку особи у стані сп`яніння, яка явно порушує загальновизнані норми (непристойні висловлювання або жести, грубі вигуки, нав`язливе ставлення до громадян тощо); коли порушник має непристойний зовнішній вигляд, що викликає відразу (брудний, мокрий, розстебнутий одяг тощо); через сп`яніння особа повністю чи значною мірою втратила орієнтування (безцільно стоїть чи безцільно пересувається з місця на місце, у неї порушена координація рухів, звідси - нестійкість, хитка хода); п`яний повністю безпорадний (у непритомному стані). До того ж не має значення вид вжитого напою, що містив алкогольну складову, а також місце його вживання (це може бути будь-яке громадське місце, навіть те, де розпивання алкогольних напоїв не заборонено. Водночас не можна кваліфікувати появу у п`яному вигляді лише за ознаками стану сп`яніння в громадському місці, якщо поведінка особи не ображає людську гідність і громадську мораль.

Суб`єкт адміністративного проступку- загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого та непрямого умислу.

Частиною 1 ст. 178 КУпАП (Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п`яному вигляді) встановлено адміністративну відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи трактуються на її користь.

Крім того, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення. Крім того, винуватість у скоєнні такого правопорушення особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до вимог ст. ст.245,251,252,280КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 вживала слабоалкогольний напій «REVO» за місцем свого проживання, на території будинку. Зазначені обставини підтверджуються не лише її поясненнями, наданими в судовому засіданні, а й поясненнями її матері та батька, наявними в матеріалах справи.

Таким чином, встановлені у справі обставини свідчать саме про вживання ОСОБА_2 слабоалкогольного напою за місцем проживання, а не у громадському місці. При цьому матеріали справи не містять доказів того, що після вживання алкогольного напою ОСОБА_2 перебувала або з`являлася у громадському місці у стані сп`яніння, що ображає людську гідність і громадську мораль.

Сам факт вживання слабоалкогольного напою за місцем проживання та встановлення стану алкогольного сп`яніння не є достатнім для висновку про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП, оскільки для кваліфікації дій за вказаною нормою необхідним є встановлення передбачених законом обставин, зокрема вживання алкогольних чи слабоалкогольних напоїв у забороненому законом місці або появи особи у громадському місці у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.

За таких обставин встановлений у справі факт вживання ОСОБА_2 слабоалкогольного напою за місцем свого проживання не відповідає ознакам об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП, а інших обставин, які б свідчили про наявність у її діях складу цього правопорушення, матеріалами справи не встановлено.

Разом з тим, приймаючи рішення у справі, суд має керуватися презумпцією невинуватості, закріпленою у ст. 62 Конституції України, відповідно до якої тягар доказування вини покладено на орган, який склав відповідний матеріал.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінивши всі докази, надані суду в підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП, доходжу висновку про недоведеність перед судом поза розумним сумнівом наявності в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене провадження у даній справі відносно ОСОБА_2 підлягає закриттю у зв`язку з недоведеністю в його діях складу адміністративного правопорушення,передбаченогоч.1ст.178 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 7, 178, 247, 251, 252, 284 суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП, стосовно ОСОБА_2 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду, особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя І.В. Павленко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua