Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №131/1193/26 — Іллінецький районний суд Вінницької області

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/1193/26

Провадження № 2/131/680/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" жовтня 2026 р. м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого - судді Марчук В.І.,

при секретарі судових засідань Яременко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іллінці Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка навчається,

В С Т А Н О В И В :

20 липня 2026 року ОСОБА_1 (надалі – позивач) через свого представника, адвоката Старжинського В.В., звернулася до Іллінецького районного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_2 (надалі – відповідач), в якому просить стягнути із останнього на свою користь аліменти на період її навчання у Львівському національному університеті імені Івана Франка у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з дня подання позову і до досягнення нею 23 річного віку або припинення навчання.

В обґрунтування позову вказала, що відповідач ОСОБА_2 є її батьком.

На даний час вона навчається у Львівському національному університеті імені Івана Франка на денній контрактній формі навчання. Запланований строк завершення навчання – червень 2029 року.

Відмітила, що після досягнення повноліття позивачка продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги. Здобуття освіти на платній основі, що підтверджується довідкою закладу вищої освіти, саме по собі об`єктивно зумовлює необхідність регулярних витрат на оплату навчання, а розташування закладу освіти у м.Львові, на значній відстані від місця проживання позивачки – витрат, пов`язаних із проживанням за місцем навчання та переїздом. Денна форма здобуття освіти об`єктивно унеможливлює повноцінне працевлаштування, самостійного заробітку (доходу) позивачка не має.

Відповідач добровільно матеріальної допомоги позивачці не надає, участі в її утриманні не бере, витрат, пов`язаних із навчанням, не компенсує. При цьому, відповідач є особою працездатного віку, а відомості про його непрацездатність, встановлену йому інвалідність, чи інші обставини, які б об`єктивно унеможливлювали надання ним матеріальної допомоги, відсутні.

За вказаних обставин позивачка, у відповідності до ст.199 СК України, просила стягнути аліменти з відповідача на її утримання на період навчання, в заявленому розмірі.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 23 липня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання по даній справі на 16 лютого 2026 року.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася. В поданій до суду заяві представник позивачки, адвокат Старжинський В.В. позовні вимоги підтримав, просив розгляд справи проводити у відсутності сторони позивача, Не заперечив відносно заочного розгляду справи..

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання 07 вересня 2026 року та 02 жовтня 2026 року року не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву у встановлений в ухвалі суду про відкриття провадження від 23 липня 2026 року строк, про причини своєї неявки не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання не подавав. Тому, відповідно до ч.8 ст.178, ст.280 ЦПК України суд, за згодою представника позивачки, проводить заочний розгляд справи за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відповідно до положень ЦПК України, розгляд справи здійснюється судом в порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно даних свідоцтва про народження ОСОБА_3 , серії НОМЕР_1 , виданого 10 червня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Іллінецького районного управління юстиції Вінницької області, її батьками вказані ОСОБА_2 і ОСОБА_4 .

Згідно даних свідоцтва про зміну імені, серія НОМЕР_2 , виданого 15 серпня 2024 року Іллінецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_3 , позивачка по справі, змінила ім`я на « ОСОБА_1 ", про що 15 серпня 2024 року Іллінецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) складено відповідний актовий запис за №3.

На даний час позивач ОСОБА_1 є повнолітньою та навчається у Львівському національному університеті імені Івана Франка IV-го рівня акредитації, є студенткою юридичного факультету 1 курсу, денної контрактної форми навчання. Термін навчання на бакалавраті з 01.09.2024 року по 30.06.2028 року. Запланований термін завершення навчання – червень 2029 року. Вказані обставини підтверджуються даними довідки №1970, виданої 02 червня 2026 року Львівським національним університетом імені Івана Франка.

В зв`язку з навчанням ОСОБА_1 потребує матеріальної допомоги з боку батьків.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті199,200,201 СК України).

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання (ч.3 ст.199 СК України).

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України у редакції, чинній на час вирішення справи, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України суд вирішує спір на засадах змагальності. Кожна сторона доказами повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Встановлено, що повнолітня дочка відповідача – ОСОБА_1 навчається у Львівському національному університеті імені Івана Франка IV-го рівня акредитації, є студенткою юридичного факультету 1 курсу, денної контрактної форми навчання. Запланований термін завершення навчання – червень 2029 року. В зв`язку із навчанням потребує матеріальної допомоги.

Відповідач ОСОБА_2 в силу вимог ст.199 ЦПК України зобов`язаний утримувати свою повнолітню дочку ОСОБА_1 до закінчення нею навчання, але не більше як до досягнення нею двадцяти трьох років.

Суд враховує, що відповідач ОСОБА_2 є здоровою, працездатною особою. Доказів наявності у відповідача інших дітей та утриманців, крім повнолітньої дитини – ОСОБА_1 , а також об`єктивних перешкод для сплати аліментів на утримання дитини до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення 23-х років, які б давали підстави для зменшення розміру аліментів, відповідачем суду надано не було. Також відповідачем суду не надано доказів, які б свідчили про неспроможність сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дочки в заявленому позивачкою розмірі.

При винесенні рішення суд враховує, що позивачка просить стягнути аліменти у розмірі, що не суперечать положенням сімейного та цивільного законодавства та вирішує справу в межах заявлених вимог. Судом також враховано, що докази того, що відповідач непрацездатний, або не може працювати за станом здоров`я чи з інших причин в справі відсутні, як і відсутні відомості про перебування на його утриманні інших осіб та докази сплати аліментів в добровільному порядку.

З урахуванням встановленого, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, суд вважає, що відповідач є здоровою, працездатною людиною, має можливість працювати і спроможний сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дочки, який продовжує навчання, у заявленому позивачкою розмірі, а саме в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи із дня подачі заяви до суду і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення 23-х років.

Такий розмір аліментного зобов`язання, на думку суду, відповідатиме критерію розумності та співмірності, забезпечуватиме мету аліментного зобов`язання та баланс інтересів як отримувача, так і платника аліментів.

Крім того, суд звертає увагу на те, що сторони не позбавлені можливості згодом, після визначення розміру аліментів, у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України, звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів (стаття 192 СК України).

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Разом з тим, суд вважає за необхідне допустити рішення суду до негайного виконання в частині стягнення аліментів за один місяць.

Розподіляючи судові витрати, суд виходить з наступного.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до вимог частини 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Так, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів (пункт 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір»).

Ураховуючи те, що позов задоволено, а при подачі його до суду позивач була звільнена від сплати судового збору, тому судовий збір у розмірі 1331,20 грн. слід стягнути із відповідача в дохід держави.

Приписами статті 141 ЦПК України визначено: розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд звертає увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених позивачкою витрат на правничу допомогу до матеріалів справи долучено копію Договору про надання правничої допомоги б/н, укладений 16 липня 2026 року між адвокатом Старжинським В.В. та ОСОБА_1 , копію рахунку на оплату б/н від 16 липня 2026 року, копію Акту виконання робіт (надання послуг) б/н від 16.07.2026, копію ордеру на надання правничої допомоги, виданого на підставі вищевказаного Договору про надання правничої допомоги б/н від 16.0.2026 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, та копію квитанції про сплату витрат на виконання умов договору в розмірі 4000,00 грн. від 17.07.2026 року.

З урахуванням обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн. відповідають критерію розумності судових витрат. При цьому відповідач аргументованих заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу не надав, клопотання про їх зменшення не надав.

Враховуючи викладене, результат розгляду цієї справи та заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивачки витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи в суді у розмірі 4000,00грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 182,199,200 Сімейного кодексу України, ст.ст. 2, 12, 13, 81, 141, 206, 247, 259, 263, 268, 273-280, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с.Борисівка Іллінецького району Вінницької області, зареєстрованої по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ,:

- аліменти на її утримання на період її навчання у Львівському національному університеті імені Івана Франка в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з позовом - з 20 липня 2026 року і до закінчення нею навчання, але не більше як до досягнення нею двадцяти трьох років;

- витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн. /чотири тисячі гривень/.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 1331,20 грн. /одна тисяча триста тридцять одну гривню двадцять копійок/ судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 02 жовтня 2026 року.

Повне найменування сторін:

позивачка – ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4 ;

відповідач – ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Валентина МАРЧУК