Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №131/1685/25 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 131/1685/25

провадження № 61-6807св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Калараша А. А.,

суддів Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Іллінецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_4 , на постанову Вінницького апеляційного суду від 22 квітня 2026 року, ухвалену у складі колегії суддів Голоти Л. О., Оніщука В, В., Рибчинського В. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про оголошення фізичної особи померлою.

2. Мотивувала тим, що була дружиною мобілізованого військовослужбовця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яким перебувала у зареєстрованому шлюбі з 07 листопада 1963 року. З 26 лютого 2026 року ОСОБА_5 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді старшого стрільця 1 відділення охорони 1 взводу охорони 1 роти охорони НОМЕР_3 батальйону охорони. 30 травня 2024 року ОСОБА_5 був відряджений для виконання бойового завдання до 1 стрілецької роти НОМЕР_4 стрілецького батальйону зведеної стрілецької бригади ПС ЗСУ до військової частини НОМЕР_5 . Цього ж дня зведена бойова група військової частини НОМЕР_5 під час ведення оборонних дій на займаних позиціях, перебуваючи на безіменному острові між річками Дніпро та Басанка поблизу населеного пункту Кринки Херсонської області, потрапила під ворожий артилерійський обстріл, після якого зв`язок з ОСОБА_5 був втрачений. Зі змісту матеріалів та висновків службового розслідування та пояснень свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які були солдатами військової частини НОМЕР_5 , ОСОБА_1 зробила висновок про те, що перед загибеллю її чоловік був контужений або внаслідок страху із-за вибухів втратив ясне мислення та був наляканий. Під час службового розслідування встановлено, що під час артилерійського обстрілу молодший сержант ОСОБА_5 відокремився від решти групи. Радіостанції молодший сержант при собі не мав, голосовий та візуальний зв`язок з ним внаслідок артилерійського обстрілу був втрачений. Пошуково-рятувальні заходи позитивного результату не дали, молодшого сержанта ОСОБА_5 знайти та евакуювати не вдалося.

3. За таких обставин, враховуючи те, що з моменту зникнення ОСОБА_8 минуло півтора року, факт зникнення безвісти стався під час проходження служби у Збройних силах України та є наслідком виконання ним заходів забезпечення національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі та стримування збройної агресії з боку збройних сил рф на території Херсонської області. Відповідно до інформації, наданої Об`єднаним центром з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України у відповідь на адвокатський запит, інформація про перебування ОСОБА_5 у полоні відсутня. Територія Олешківської міської територіальної громади, на якій безвісно зник ОСОБА_5 , з 24 лютого 2022 року до дня подання цієї заяви перебуває під окупацією ворога. Інформація щодо початку або закінчення активних бойових дій на цій території відсутня. ОСОБА_1 зазначала, що внаслідок перебування чоловіка у статусі «безвісно відсутнім» позбавлена можливості порушувати релігійні обряди, пов`язані зі вшануванням пам`яті загиблого чоловіка, та реалізувати спадкові права.

4. Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 просила суд:

- оголосити померлим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_7 , виданий 23 листопада 1998 року Іллінецьким РВ УМС України у Вінницькій області;

- встановити, що загибель ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сталася ІНФОРМАЦІЯ_2 біля населеного пункту Кринки Херсонської області за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України у складі військової частини НОМЕР_2 .

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх ухвалення

5. Іллінецький районний суд Вінницької області рішенням від 13 лютого 2026 року заяву задовольнив. Оголосив померлим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_7 , виданий 23 листопада 1998 року Іллінецьким РВ УМС України у Вінницькій області. Визнав датою смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті - Україна, Херсонський район, Олешківська міська територіальна громада біля населеного пункту Кринки.

6. Постановою від 22 квітня 2026 року Кропивницький апеляційний суд скасував рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 13 лютого 2026 року та ухвалив нове судове рішення, яким відмовив у задоволенні заяви.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

7. 20 травня 2025 року представник ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , за допомогою підсистеми «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Кропивницького апеляційного суду від 22 квітня 2026 року.

8. Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22, від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23, (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).

9. Крім того, вважає, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доказам у справі, які мали істотне значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи інших учасників справи

10. Правом на подання відзиву на касаційну скаргу інший учасник справи не скористався.

Провадження у суді касаційної інстанції

11. Ухвалою від 08 червня 2026 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції.

12. Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Також вважає, що суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином докази у справі, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

13. Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2026 року справу призначено до судового розгляду.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій фактичні обставини справи

14. Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_8 , виданого 26 травня 1993 року Іллінецьким відділом реєстрації актів цивільного стану (т. 1 а. с. 17).

15. У шлюбі в них народилися двоє дітей: ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_9 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_9 від 02 вересня 1994 року) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження НОМЕР_10 від 23 вересня 1997 року) (т. 1 а. с. 65-68, 74).

16. Відповідно до Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 26 лютого 2022 року за № 45, молодшого сержанта запасу ОСОБА_5 призначено на посаду старшого стрільця 1 відділення охорони 1 взводу охорони 1 роти охорони НОМЕР_3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 , зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення з посадовим окладом 2 730 грн на місяць, ВОС - 100868А (т. 1 а. с. 29).

17. Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_5 (по стройовій частині) від 09 травня 2024 року № 138 молодшого сержанта ОСОБА_5 - старшого стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 вважати таким, що прибув та приступив до виконання службових обов`язків у відрядження з військової частини НОМЕР_11 до військової частини НОМЕР_5 у складі 1 стрілецької роти НОМЕР_4 стрілецького батальйону зведеної стрілецької бригади Повітряних Сил Збройних Сил України.

18. З довідки «Про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України», командира військової частини НОМЕР_5 ОСОБА_10 від 11 грудня 2025 року № 1548 вбачається, що молодший сержант ОСОБА_5 , старший стрілець відділення охорони 1 взводу охорони 1 роти охорони НОМЕР_3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 дійсно в період з 09 травня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, перебуваючи в Херсонській області, Херсонський район, Олешківська територіальна громада на підставі журналу бойових дій військової частини НОМЕР_5 (інв.№ 03-50дск від 01 травня 2024 року) (т. 1 а. с. 42).

19. У сповіщенні №1/1977 від 03 червня 2024 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_11 заявниці у справі повідомлено про те, що її чоловік, старший стрілець відділення охорони взводу охорони роти НОМЕР_3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 , молодший сержант ОСОБА_5 30 травня 2024 року під час виконання завдань забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації біля населеного пункту Кринки Херсонської області - зник безвісти (т. 1 а. с. 18).

20. З метою уточнення причин та умов, що сприяли зникненню безвісті молодшого сержанта ОСОБА_5 , старшого стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 , приданого до військової частини НОМЕР_5 , та встановлення ступеня вини посадових осіб, чиї дії або бездіяльність призвели до виявлених порушень, наказом т.в.о. командира військової частини № НОМЕР_12 (по адміністративно-господарській діяльності) від 02 червня 2024 року № 393 «Про призначення службового розслідування» наказано провести службове розслідування за фактом безвісті зникнення військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_5 (т. 1 а. с. 30).

21. Згідно з Актом проведення службового розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_5 , затвердженого наказом командира військової частини НОМЕР_5 № 329 від 24 червня 2024 року, за результатами проведеного службового розслідування, з метою уточнення причин і умов, що сприяли безвісному зникненню військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 приданого до військової частини НОМЕР_5 ОСОБА_5 , встановлено наступне: «30 травня 2024 року приблизно о 08:00 год під час ворожого артилерійського обстрілу зведеної бойової групи військової частини НОМЕР_5 , яка перебувала на безіменному острові між річкою Дніпро та річкою Басанка поблизу н.п. Кринки, Херсонської області, військовослужбовці вимушено розосередились по окремим укриттям. При цьому один із військовослужбовців, а саме молодший сержант ОСОБА_5 , старший стрілець відділення охорони взводу охорони НОМЕР_3 батальйону охорони, військової частини НОМЕР_2 , відряджений для виконання бойових завдань за призначенням у складі 1 стрілецької роти НОМЕР_4 стрілецького батальйону зведеної стрілецької бригади ПС ЗСУ до військової частини НОМЕР_5 , відокремився від решти групи і зайняв невідоме укриття. Радіостанції молодший сержант ОСОБА_5 при собі не мав, візуальний та голосовий зв`язок з ним внаслідок артилерійського обстрілу був втрачений. Станом на 02 червня 2024 року пошуково- рятувальні заходи у визначеному районі позитивного результату не дали, місце знаходження молодшого сержанта ОСОБА_5 не встановлено. Ситуація ускладняється постійними обстрілами з боку противника, а також застосуванням ударних БПЛА. Факт зникнення безвісти військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 молодшого сержанта ОСОБА_5 , старшого стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони НОМЕР_3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 , визнати таким, що мав місце внаслідок збройної агресії російської федерації 30 травня 2024 року в районі виконання бойового завдання на безіменному острові між річкою Дніпро і річкою Басанка поблизу населеного пункту Кринки Олешківської міської громади Херсонської області. Визнати молодшого сержанта ОСОБА_5 , таким, що є безвісно відсутнім військовослужбовцем за особливих обставин, до його повернення до місця проходження служби або до дня набрання чинності рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим. Факт зникнення старшого стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони НОМЕР_3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 , молодшого сержанта ОСОБА_5 , згідно з вимогами частини четвертої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу стався під час проходження служби за призовом в Збройних Силах України та пов`язаний з виконанням військового обов`язку військової служби в Збройних Силах України, та не пов`язаний з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушенням і не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Зникнення безвісти сталося під час бойових дій із забезпечення здійснення заходів і національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної' цілісності, відсічі і стримування збройної' агресії з боку збройних сил російської федерації на території Херсонської області» (т. 1 а. с. 35-39).

22. Згідно з витягом з акта № 1 /1044 дек стосовно зникнення безвісти в результаті розміщення в невідомому укритті, під час безпосередньої участі у бойових діях 30 травня 2024 року, молодшого сержанта ОСОБА_5 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 у складі зведеної стрілецької бригади Повітряних Сил, який був переданий до складу НОМЕР_13 окремого батальйону морської піхоти НОМЕР_14 бригади морської піхоти, вбачається, що 30 травня 2024 року, в результаті артилерійського обстрілу поблизу н.п. Кринки Херсонської області, було втрачено зв`язок з молодшим сержантом ОСОБА_5 , старшим стрільцем 1 відділення охорони 1 взводу охорони 1 роти охорони 6 батальйону НОМЕР_15 ІНФОРМАЦІЯ_6. Вважати зниклим безвісти. Серед пізнаних загиблих військовослужбовців відсутній. Станом на 02 червня 2024 року пошуково-рятувальні заходи позитивного результату не дали. Дані про матеріальні втрати уточнюються. Крім того, неправомірних дій з боку молодшого сержанта ОСОБА_5 що стали причиною зникнення безвісти під час ведення бойових дій 30 травня 2024 року не встановлено. При цьому, за результатами службового розслідування встановлено, що молодший сержант ОСОБА_5 30 травня 2024 року під час виконання завдань забезпечення здійснення заходів з національної безпеки стримуванні збройної агресії російської федерації в районі ведення бойових дій поблизу населеного пункту Кринки Херсонської області, внаслідок артилерійського обстрілу, зник безвісти (т. 1 а. с. 44- 46).

23. На виконання абзацу 2 частини першої статті 18 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» відомості на підставі заяви ОСОБА_3 від 04 червня 2024 року про розшук молодшого сержанта, ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , зниклого на території бойових дій (під час воєнних дій) внесені Відділом поліції № 3 (м. Іллінці) Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (кримінальне провадження № 12024020250000084 від 04 червня 2024 року), що підтверджується даними з Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20250910-1818, сформованого 10 вересня 2025 року Міністерством внутрішніх справ України. Датою набуття ОСОБА_5 статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, є 28 червня 2024 року (а. с. 35).

24. Відділенням поліції № 3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області 04 червня 2024 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження: 12024020250000084 та розпочате досудове розслідування за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення частини першої статті 115 КК України, щодо розшуку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 26).

25. Згідно з відповіддю, отриманою від Відділення поліції № 3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, вбачається, що кримінальне провадження 12024020250000084 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення частини першої статті 115 КК України, щодо розшуку ОСОБА_5 , передано за підслідністю до Слідчого Управління Головного управління Національної поліції в Херсонській області (т. 1 а. с. 60).

26. Відповідно до інформації, наданої Об`єднаним центром з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при СБУ, інформація про те, що ОСОБА_5 перебуває у полоні, відсутня (т. 1 а. с. 54).

27. Відповідно до інформації яка відображається у Витязі з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, ОСОБА_5 набув статусу особи зниклої за особливих обставин з 26 серпня 2024 року, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20250910-1818 сформованим 10 вересня 2025 року (т. 1 а. с. 50).

28. Крім того, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 30 травня 2024 року до 25 листопада 2025 року в базі даних прикордонної служби не виявлено, що підтверджується довідкою начальника Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 18 листопада 2025 року № 131/1685/25/5775/2025 (т. 1 а. с. 49).

Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, якими керується суд при ухваленні постанови

29. Перевіривши доводи касаційної скарги з підстав та у межах підстав касаційного оскарження, колегія суддів дійшла такого висновку.

30. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви, суд апеляційної інстанції керувався тим, що територія Олешківської територіальної громади, де зник безвісти ОСОБА_3 , належить до територій, на якій ведуться бойові дії або тимчасово окуповані рф, а отже строк, визначений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі особи відраховувати не можна у зв`язку з тим, що ситуація на цій території може бути невизначеною та непередбачуваною.

31. З такими висновками погодитися не можна з огляду на такі міркування.

32. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

33. Статтею 306 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

34. Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

35. Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

36. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 вирішувала виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою у разі, якщо є підстави припускати про вірогідну смерть (загибель) особи на території, на якій велись активні бойові дії.

37. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду наголосила, що законодавець розмежовує категорії «воєнні дії», «збройний конфлікт» і «воєнний стан». Частина друга статті 46 ЦК України послуговується категоріями «воєнні дії» і «збройний конфлікт», а не «воєнний стан». Тому немає підстав пов`язувати початок перебігу строків, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні. Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

38. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.

39. Велика Палата Верховного Суду наголосила, що під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди.

40. Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України.

41. Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

42. Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

43. Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

44. У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

45. Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

46. Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23.

47. Разом із тим суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою (див. постанови Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22, від 04 червня 2025 року у справі № 591/11696/23, від 18 грудня 2025 року у справі № 357/16463/24).

48. Згідно з частинами першою, третьою статті 12, частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

49. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

50. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

51. Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

52. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні заяви, суд апеляційної інстанції керувався тим, що оскільки зникнення безвісти ОСОБА_12 відбулося на території, щодо якої відсутні відомості про закінчення бойових дій, то відсутні підстави розпочинати відлік шестимісячного строку, встановленого частиною першою статті 46 ЦК України, для оголошення особи померлою.

53. Згідно зі встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинами справи молодший сержант ОСОБА_5 , старший стрілець відділення охорони 1 взводу охорони 1 роти охорони НОМЕР_3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 в період з 09 травня 2024 року до 30 травня 2024 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, перебуваючи в Херсонській області, на території Олешківської територіальної громади Херсонського району на підставі журналу бойових дій військової частини НОМЕР_5 . Під час безпосередньої участі у бойових діях 30 травня 2024 року, молодший сержант ОСОБА_5 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 у складі зведеної стрілецької бригади Повітряних Сил, який був переданий до складу НОМЕР_13 окремого батальйону морської піхоти НОМЕР_14 бригади морської піхоти, 30 травня 2024 року в результаті артилерійського обстрілу поблизу н.п. Кринки Херсонської області зник безвісти. Серед пізнаних загиблих військовослужбовців відсутній. Станом на 02 червня 2024 року пошуково-рятувальні заходи позитивного результату не дали. Суди також встановили на підставі доказів у справі, що відомості про перебування у полоні ОСОБА_5 відсутні.

54. Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 затверджено Перелік території, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією територія Олешківської міської територіальної громади є територією, яка тимчасово окупована російською федерацією з 24 лютого 2022 року.

55. У постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

56. Згідно з цим правовим висновком конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України.

57. В ухвалі від 16 квітня 2026 року Велика Палата Верховного Суду, повертаючи справу до суду касаційної інстанції, підтвердила свої висновки, викладені у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22, щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, наголосивши, зокрема, на тому, що шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, слід відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі особи, у тому числі у разі зміни статусу територій з «території активних бойових дій» на «території можливих бойових дій» або «тимчасово окуповані території рф на території України».

58. Аналогічного висновку про можливість оголошення особи померлою, яка зникла безвісти під час воєнних дій на території активних бойових дій, якій в подальшому присвоєно статус «тимчасово окупованої рф території України», дійшов Верховний Суд у постановах від 18 лютого 2026 року у справі № 759/22513/24, від 04 березня 2026 року у справі № 761/684/25, від 13 березня 2026 року у справі № 352/1828/25.

59. Враховуючи визначене, колегія суддів підсумовує, що територія Олешківської міської територіальної громади є територією, яка тимчасово окупована російською федерацією з 24 лютого 2022 року, днем ймовірної смерті ОСОБА_5 згідно з Актом проведення службового розслідування визначено 30 травня 2024 року, а заяву про визнання особи померлою подано у квітні 2025 року, тобто після спливу шестимісячного строку.

60. Зазначене дає підстави для висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо спливу шестимісячного строку для визнання померлим ОСОБА_5 поблизу населеного пункту Кринки у зв`язку з тим, що зазначена територія не віднесена до території активних бойових дій, натомість їй присвоєно статус «тимчасово окупована рф територія України», а докази перебування ОСОБА_5 у полоні рф чи на території України відсутні. Суд першої інстанції обґрунтовано керувався тим, що у цій справі є підстави припускати з високим ступенем вірогідності, що військовослужбовець ОСОБА_5 , ймовірно, загинув за особливих обставин у результаті артилерійського вогню противника під час захисту Батьківщини та виконання бойового завдання й забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації.

61. Таким чином, висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, встановленим відповідно до вимог процесуального права, та узгоджуються з нормами матеріального права, які місцевим судом правильно застосовані.

62. Суд апеляційної інстанції помилково скасував законне та обґрунтоване судове рішення суду першої інстанції, у зв`язку з чим постанова Вінницького апеляційного суду від 22 квітня 2026 року підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 13 лютого 2026 року.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

63. Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

64. Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова Вінницького апеляційного суду від 22 квітня 2026 року - скасуванню з залишенням у силі рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 13 лютого 2026 року.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_4 , задовольнити.

Постанову Вінницького апеляційного суду від 22 квітня 2026 року скасувати.

Рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 13 лютого 2026 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. А. Калараш

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров

В. В. Пророк