Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №904/6271/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року

м. Київ

cправа № 904/6271/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І. Д. - головуючої, суддів: Кібенко О. Р., Мамалуя О. О.,

за участю секретаря судового засідання - Гнідобор А. В.,

за участю представника позивача - Щербини М. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Садівничого товариства "Авіатор"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2026

(Мартинюк С. В. головуючий, судді: Джепа Ю. А., Фещенко Ю. В.)

у справі за позовом ОСОБА_1

до Садівничого товариства "Авіатор"

про визнання недійсними рішень

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Садівничого товариства "Авіатор" (далі - Товариство) про визнання недійсними рішень правління Товариства, оформленого протоколом від 15.06.2024 № 56, та загальних зборів членів Товариства, оформленого протоколом від 22.06.2024 № 57.

2. На обґрунтування позовних вимог послався на незаконність прийнятих на зборах рішень про продаж членам Товариства електроенергії за ціною 4,80 грн за 1 кВт/год, тоді як згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2024 № 632 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 483" фіксована ціна електроенергії дня населення, серед яких члени Товариства, складає 4,32 грн за 1 кВт/год. Вважає, що оспорювані рішення про встановлення для членів Товариства тарифу на електроенергію у розмірі більшому, ніж встановлений для побутового споживача, порушує права позивача, оскільки створює для нього додаткові витрати. До того ж Товариство не має права самостійно встановлювати тариф, не має ліцензії на торгівлю електроенергією, а різниця між цими тарифами є незаконним прибутком Товариства, позаяк воно є неприбутковою організацією.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. Позивач є членом Товариства.

4. 15.06.2024 засідання правління Товариства прийняло рішення, оформлені протоколом № 56, з таких питань:

- у зв`язку з підвищенням з 01.06.2024 тарифу на електроенергію для населення, розмір якого склав 4,32 грн, а нічний 2,16 грн за 1 кВт/год, установити у Товаристві тариф за 1 кВт/год електроенергію у сумі 4,80 грн;

- провести 22.06.2024 збори членів Товариства, яких повідомити про новий тариф.

5. 22.06.2026 проведені загальні збори членів Товариства, оформлені протоколом № 57, на яких прийнято рішення про встановлення з 01.06.2024 єдиного тарифу на електроенергію для членів Товариства у розмірі 4,80 грн з 1 кВт/год з урахуванням усіх складових і коефіцієнтів. На загальних зборах були присутні особи, зазначені у списку, який доданий до протоколу № 57.

6. ОСОБА_1 вважає, що встановлення тарифу за спожиту електроенергію для членів Товариства не входить ані до компетенції правління, ані загальних зборів Товариства і порушені його права як споживача. До того ж Товариство є неприбутковою організацією, не є учасником оптового ринку електроенергії, не має відповідної ліцензії на продаж електроенергії.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

7. 02.02.2026 Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення про відмову у позові.

8. Мотивував тим, що статут Товариства не містить заборони правлінню приймати рішення по зміні тарифу за електроенергію, а в частині оскарження рішення загальних зборів послався на недоведення позивачем порушення цим рішенням його прав, як члена Товариства, а також наявності негативних наслідків для нього. Урахував також, що позивач не надав суду списку присутніх на загальних зборах 22.06.2024 членів Товариства, що позбавило суд можливості перевірити наявність/відсутність кворуму при їх проведенні. Відмовив у задоволенні клопотання позивача про витребування у відповідача списку присутніх осіб на загальних зборах 22.06.2024, оформлених протоколом № 57, та поіменного списку садівників Товариства на момент їх проведення на тій підставі, що позивач не довів причин неможливості самостійного отримання цих доказів, не зазначив яких заходів ужив для їх отримання, чим порушив вимоги частини другої статті 81 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

9. 01.04.2026 Центральний апеляційний господарський суд ухвалив постанову про скасування цього рішення й позов задовольнив. Присудив також до стягнення з Товариства на користь ОСОБА_1 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу та судовий збір.

10. Виснував, що Товариство по відношенню до членів не є постачальником електроенергії, а здійснює лише її доставку через свої повітряні або підземні кабельні лінії електропередач. Відповідно воно не може встановлювати власну ціну за споживання та постачання електроенергії. Встановлення тарифу на електроенергію у розмірі більшому, ніж передбачений для побутового споживача, порушує права позивача, оскільки створює для нього додаткові витрати.

11. Крім того вважав встановленою обставину відсутності достатньої кількості присутніх для прийняття загальними зборами рішення, адже зі змісту протоколу загальних зборів членів від 22.06.2024 № 57 неможливо встановити кількість і персональний склад присутніх на зборах, а також не вбачається загальної кількості членів, що входять до Товариства. Зауважив при цьому, що тягар доказування кількості присутніх на загальних зборах членів мало Товариство, на яке покладався обов`язок організації і проведення цих зборів.

Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

12. Товариство просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. Альтернативно, у випадку неможливості залишення в силі рішення суду першої інстанції, просить скасувати постанову апеляційного господарського суду і направити справу до цього суду на новий розгляд.

13. На обґрунтування підстав касаційного оскарження послалося на пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України у поєднанні з пунктом 1 частини третьої статті 310 цього ж Кодексу.

14. Скаржник вважає, що оскаржувана постанова ухвалена внаслідок неправильного застосування апеляційним господарським судом норм статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статей 1, 2, 6, 12, 15 Закону України "Про кооперацію", статті 8 Закону України "Про ринок електричної енергії", статей 13, 74, 76, 77, 86, 236, 269, 282 ГПК України без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм права, викладених у постановах від 31.01.2018 у справі № 927/265/17, від 01.03.2018 у справі № 916/4139/15, від 12.02.2020 у справі № 916/1253/19, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 19.09.2023 у справі № 908/3383/21, від 15.11.2023 у справі № 911/2269/20, від 23.01.2024 у справі № 908/174/20, від 31.01.2024 у справі № 914/2148/22, від 01.09.2023 у справі № 909/1154/21, від 29.09.2021 у справі № 761/3726/19.

15. Просить сформулювати висновок Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах статей 1, 2, 6, 12, 15 Закону України "Про кооперацію", статті 8 Закону України "Про ринок електричної енергії", положень Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, та актів Кабінету Міністрів України про фіксовані ціни на електричну енергію у питанні, чи є внутрішній компенсаційний платіж члена садівничого товариства, який включає державну ціну електроенергії, технологічні втрати, освітлення території та витрати на утримання внутрішніх мереж, "ціною продажу електричної енергії" або ж є формою участі члена товариства у спільних витратах.

16. Крім того наполягає на порушенні апеляційним господарським судом норм статей 74, 76, 77, 86 ГПК України, який, на його переконання, не дослідив належним чином докази і доводи, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, зокрема, економічний зміст платежу 4,80 грн за 1 кВт/год, правову природу спільних витрат членів Товариства, положення статуту, обставини скликання та проведення зборів.

17. Товариство також не згодне зі стягненням з нього на користь ОСОБА_1 судом апеляційної інстанції 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, вважає його висновки зроблені з порушенням норм статей 126, 129 ГПК України і без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18. Адже суд не врахував співмірність заявленої суми цих витрат з реальним обсягом виконаної роботи і витраченим часом, фінансового стану Товариства, більшість членів якого є пенсіонерами і малозабезпеченими особами, воєнного стану, який вплинув на економічні ситуацію тощо.

18. Поряд з цим Товариство заявило, що очікує понести у суді касаційної інстанції витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.

19. 03.08.2026 Товариство надіслало до Верховного Суду заперечення на відзив на касаційну скаргу, у яких, крім вимог, заявлених у касаційній скарзі, просить відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення 18 360 грн витрат на професійну правничу допомогу, а, у разі наявності підстав для їх розподілу, - зменшити їх до розумного та співмірного розміру. Звернув увагу на те, що установлений рішенням загальних зборів розрахунковий показник 4,80 грн за 1 кВт/год. не змінював державну фіксовану ціну 4,32 грн і не був тарифом електропостачальника. Різниця 0,48 грн визначала участь членів у фактичних спільних витратах, пов`язаних із технологічними втратами у внутрішніх мережах і трансформаторі, освітленням території загального користування, обслуговуванням, ремонтом та утриманням електрогосподарства. Вважає, що не доведено конкретного порушення прав ОСОБА_1 , позаяк спірний порядок застосовувався однаково до членів товариства та був спрямований на покриття витрат спільної інфраструктури. Апеляційний суд не з`ясував, чи призведе скасування рішень до перекладення технологічних втрат і витрат на утримання мереж на інших членів товариства, тобто не забезпечив справедливого балансу приватного інтересу позивача та інтересів усієї спільноти.

20. Крім того Товариство звернулося із заявою, у якій висловило заперечення на клопотання ОСОБА_1 про неприйняття та залишення без розгляду доказів, доданих до касаційної скарги. Обґрунтувало при цьому необхідність прийняття цих доказів, зокрема списку присутніх членів на зборах, для правильного вирішення спору у цій справі.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

21. ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін. Свої аргументи мотивував тим, що установлення рішеннями правління і загальних зборів Товариства тарифу на електроенергію у розмірі, більшому ніж визначив уповноважений орган, є порушенням закону, Товариство не має права збільшувати фіксований державний тариф під виглядом будь-яких додаткових коефіцієнтів чи внутрішніх калькуляцій. Вважає безпідставними твердження Товариства про те, що оспорювані рішення не порушують прав позивача, адже це створює для нього щомісячні додаткові витрати. Кворуму для зборів правління не було. Наголосив, що він не заперечує проти обов`язку брати участь у спільних витратах Товариства (ремонт мереж, утримання трансформатора тощо). Проте вважає, що фінансування таких витрат має відбуватися шляхом затвердження загальними зборами цільових або членських внесків у фіксованому розмірі відповідно до статті 15 Закону України "Про кооперацію", а не шляхом незаконного збільшення ціни на кожен використаний кВт/год електроенергії. Заперечив проти доводів Товариства, яке не згодне з покладенням на нього судом апеляційної інстанції витрат на професійну правничу допомогу.

22. Поряд з цим ОСОБА_1 заявив, що за попереднім розрахунком понесених ним у суді касаційної інстанції витрат на професійну правничу допомогу їх розмір склав 18 360 грн і просить їх покласти на Товариство.

23. 03.08.2026 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з клопотанням, у якому просив відмовити у прийнятті та залишити без розгляду (не давати правової оцінки) докази, додані Товариством до касаційної скарги, як такі, що подані з порушенням меж розгляду справи судом касаційної інстанції.

Позиція Верховного Суду

24. У цій справі виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою позивача з тим, що рішенням правління і загальних зборів членів Товариства установлений у Товаристві тариф за 1 кВт/год електроенергії у сумі 4,80 грн за 1 кВт, що не відповідає установленій названою вище постановою Кабінету Міністрів України фіксованій ціні електроенергії дня населення, серед яких Товариство, у розмірі 4,32 грн за 1 кВт/год. Це створює незаконні додаткові витрати для членів Товариства, у тому числі ОСОБА_1 .

25. Як зазначено раніше, відмова у позові суду першої інстанції зумовлена тим, що статут Товариства не містить заборони правлінню приймати оспорюване рішення від 15.06.2026, позивач не довів порушення його прав і наявності негативних наслідків для нього рішенням загальних зборів від 22.06.2026, також позивач не надав суду списку присутніх на загальних зборах 22.06.2024 членів Товариства, що позбавило суд можливості перевірити наявність/відсутність кворуму при їх проведенні.

26. Апеляційний господарський суд зі свого боку дійшов протилежного висновку і задовольнив позов на тій підставі, що Товариство по відношенню до членів не є постачальником електроенергії, а здійснює лише її доставку через свої повітряні або підземні кабельні лінії електропередач. Відповідно воно не може встановлювати власну ціну за споживання та постачання електроенергії. Встановлення тарифу на електроенергію у розмірі більшому, ніж передбачений для побутового споживача, порушує права позивача, оскільки створює для нього додаткові витрати. Крім того внаслідок неможливості з протоколу загальних зборів від 22.06.2026 № 57 встановити кількість і персональний склад присутніх на зборах вважав встановленою обставину відсутності достатньої кількості присутніх для прийняття загальними зборами рішення.

27. При цьому, виснувавши про те, що Товариство не є енергопостачальником і у нього відсутні права на встановлення членам тарифу на електроенергію, суд апеляційної інстанції послався на приписи статті 15 Закону України "Про кооперацію" і профільні нормативні акти у сфері електроенергії.

28. Утім апеляційний господарський суд не перевірив і не оцінив висновків рішення місцевого господарського суду у контексті наявності прав у правління й загальних зборів Товариства приймати рішення у питаннях установлення тарифу на користування членами електроенергією відповідно до їх повноважень, обумовлених у статуті Товариства.

29. Взаємовідносини між постачальником електричної енергії та Товариством регулюються Законом України "Про кооперацію", статутом Товариства, Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ України від 31.07.1996 № 28 (далі - Правила).

30. Особливості постачання електричної енергії для населених пунктів визначені розділом 12 Правил.

31. Відповідно до положень пункту 1.2 Правил населений пункт - юридична особа - споживач (власник електроустановок населеного пункту або уповноважена власником (співвласниками) експлуатаційна організація, в господарському віданні якої є електроустановки населеного пункту), об`єднує населення на визначеній території та утримує ці електроустановки з метою забезпечення електричною енергією споживачів населеного пункту.

32. Згідно з пунктом 12.3 Правил населений пункт на підставі договору про постачання електричної енергії здійснює закупівлю електричної енергії у постачальника з метою її подальшого використання споживачами населеного пункту для задоволення своїх потреб. За обсяг закупленої електричної енергії з її постачальником розраховується населений пункт відповідно до умов договору.

33. Закупівля електричної енергії у постачальника за рахунок коштів споживачів населеного пункту, умови використання електричної енергії, розрахунків за неї, умови технічного забезпечення електропостачання електроустановок споживачів населеного пункту, утримання та обслуговування технологічних електричних мереж населеного пункту регулюються установчими документами населеного пункту та/або укладеними у встановленому законодавством порядку договорами між споживачами населеного пункту та населеним пунктом щодо обслуговування технологічних електричних мереж населеного пункту (пункт 12.4 Правил).

34. Відповідно до статей 15, 16 Закону України "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу, до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства, тощо.

35. Статутом Товариства передбачено, що член товариства зобов`язаний виконувати вимоги статуту, рішення органів управління Товариством, своєчасно сплачувати вступні, членські та цільові внески, встановлені загальними зборами членів товариства. Кошти товариства складаються з вступних, членських, цільових внесків товариства та інших надходжень згідно з чинним законодавством.

36. У листі від 30.10.2013 № 7558/26/47-13 НКРЕ роз`яснила особливості застосування тарифів для садівничих товариств, відповідно до якого взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), регулюються Правилами.

37. Садове товариство (населений пункт) є споживачем електроенергії - юридичною особою, що закуповує електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок всього товариства (населеного пункту), зокрема для забезпечення електричною енергією членів садового товариства (споживачів населеного пункту).

38. При цьому питання щодо користування електричною енергією та технічного забезпечення електроустановок споживачів населеного пункту, зокрема щодо обліку електричної енергії та розрахунків за спожиту електричну енергію членів садового товариства мають здійснюватися відповідно до установчих документів садового товариства та/або прийнятих на загальних зборах членів садового товариства рішень.

39. 09.10.2019 Верховний Суд розглянув справу № 317/629/15-ц, правовідносини у якій подібні правовідносинам у цій справі, адже у ній, як і у справі, що розглядається, фізична особа як член садівничого товариства оскаржувала рішення правління та загальних зборів цього товариства, якими установлена вартість 1 кВт/год електроенергії у більшому розмірі, ніж визначений державний органом для населення

40. Суд касаційної інстанцій у цій постанові виснував, що питання щодо користування електроенергією членами Товариства та її оплати мають бути врегульовані установчими документами цього Товариства.

41. Утім усупереч цьому висновку суд апеляційної інстанцій, на відміну від місцевого господарського суду, не перевірив його рішення, в аспекті врегулювання установчими документами Товариства питання щодо користування електричною енергією його членами та її оплати.

42. При цьому позивач під час розгляду цієї справи зазначав про те, що у пункті 4.5 статуту, у якому обумовлені повноваження правління Товариства, відсутня можливість приймати рішення по зміні тарифу за електроенергію та інших питань, які стосуються комунальних послуг для членів Товариства.

43. Суд першої інстанції з цього приводу виснував про відсутність у статуті заборони правління приймати такі рішення, тоді як апеляційний господарський суд рішення місцевого господарського суду у цій частині не перевірив. Так само не перевірив наявності повноважень загальних зборів Товариства відповідно до обумовлених статутом положень на формування вартості електроенергії, яку споживають члени Товариства.

44. Однак без дослідження належним чином обставин щодо наявності чи відсутності в установчих документах Товариства питання щодо користування електроенергією його членами та її оплати передчасними є висновки апеляційного господарського суду, який послався лише на приписи статті 15 Закону України "Про кооперацію" і профільні нормативні акти у сфері електроенергії, про відсутність (загалом) повноважень у Товариства визначати суму тарифу за користування електроенергією його членами. З аналогічних підстав Верховний Суд виходив у постанові від 22.06.2021 у справі № 911/142/20 у подібних правовідносинах.

45. Крім того у постанові від 09.10.2019 у справі № 317/629/15-ц у подібних правовідносинах Верховний суд звернув увагу на таке.

46. Правила передбачають можливість встановлення прямих взаємовідносин щодо постачання та користування електроенергією між фізичною особою й електропередавальною організацією.

47. Пункт 12.5 цих Правил унормовує, що у разі виходу зі складу населеного пункту або прийняття відповідного рішення органом управління населеного пункту споживач населеного пункту або фізична особа, електроустановки якої приєднані до технологічних електричних мереж населеного пункту (далі - споживач на території населеного пункту), для користування електричною енергією має право:

- змінити у встановленому порядку схему електропостачання та приєднати належну йому електроустановку до електричних мереж електропередавальної організації;

- укласти тристоронній договір про користування електричною енергією на території населеного пункту з постачальником електричної енергії та населеним пунктом на основі типового договору та договір про користування електричною енергією відповідно до Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357.

48. У разі укладення тристороннього договору про користування електроенергією на території населеного пункту постачальник електричної енергії та населений пункт вносять у встановленому законодавством України порядку зміни в укладений між ними договір про постачання електричної енергії щодо визначення обсягу спожитої населеним пунктом електроенергії та умов припинення або обмеження електропостачання населеного пункту, які пов`язані та випливають з умов тристороннього договору про користування електроенергією на території населеного пункту.

49. Проте поза увагою апеляційного господарського суду залишилося питання наявності договорів на постачання субабонентам електричної енергії у Товаристві, чи позивач не звертався до останнього, чи електропостачальної організації про укладення з ним окремого договору на постачання електроенергії.

50. Адже у постанові Верховного Суду, про яку йдеться у пункті 44 цієї постанови, суд касаційної інстанції спростував посилання фізичної особи про необхідність застосування Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою НКРЕ України від 26.07.1999 № 1357, на тій підставі, що вони діють у тому випадку, коли електроустановки фізичних осіб - споживачів електроенергії приєднані безпосередньо до електричних мереж постачальника електричної енергії. У цьому випадку споживач за особистим приладом обліку розраховується безпосередньо із постачальником електроенергії за врегульованими державою тарифами. Виснував також, що положення Закону України "Про захист прав споживачів" на правовідносини сторін у цьому випадку також не поширюються.

51. Звідси, вирішуючи цей спір, апеляційний суд неправильно визначив правовідносини, які склалися між учасниками справи, дійшов передчасного висновку про незаконність оспорюваних позивачем рішень правління і загальних зборів Товариства про встановлення тарифів за користування електроенергією його членами.

52. Тому постанову апеляційного господарського суду у цій справі слід скасувати, а справу направити до цього ж суду на новий розгляд. Відповідно касаційна скарга підлягає задоволенню.

53. Крім того в оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції присудив до стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу. Оскільки постанова Центрального апеляційного господарського суду підлягає скасуванню у частині вирішення спору по суті, то як наслідок вона підлягає скасуванню і в частині розподілу судових витрат.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 310 цього ж Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

Судові витрати

Колегія суддів розподіл судового збору не здійснює відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України, оскільки такий розподіл має бути здійснений за результатами нового розгляду.

Судові витрати

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Садівничого товариства "Авіатор" задовольнити.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2026 у справі № 904/6271/25 скасувати.

3. Справу № 904/6271/25 направити новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча І. Кондратова

Судді О. Кібенко

О. Мамалуй