Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №905/245/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року

м. Київ

cправа № 905/245/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І. Д. - головуючої, суддів: Кібенко О. Р., Мамалуя О. О.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест ПокровськВугілля"

на рішення Господарського суду Донецької області від 27.03.2026

(суддя Шилова О. М.)

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2026

(головуюча - Істоміна О. А., судді: Попков Д. О., Стойка О. В.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АзовТракСервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест ПокровськВугілля"

про стягнення 91 163,30 грн

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АзовТракСервіс" (далі - ТОВ "АзовТракСервіс") звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Метінвест ПокровськВугілля" (далі - ПрАТ "Метінвест ПокровськВугілля") про стягнення 59 099,28 грн боргу, 4 278,79 грн пені, 22 877,23 грн інфляційних втрат і 3 % річних у сумі 4 908 грн.

2. На обґрунтування позовних вимог послалося на несплату ПрАТ "Метінвест ПокровськВугілля" вартості поставленого за договором товару.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. 16.12.2021 ТОВ "АзовТракСервіс" як постачальник і ПрАТ "Метінвест ПокровськВугілля" як покупець уклали договір № 390КР на поставку позивачем продукції виробничо-технічного призначення (далі - товар), вартість якої мав оплатити відповідач протягом терміну, зазначеного у специфікації. За прострочення термінів оплати у пункті 7.2 договору передбачили стягнення пені.

4. У специфікаціях №№ 3, 4 погодили найменування товару, кількість, ціну за одиницю, загальну вартість, способи поставки, строки оплати протягом 10 календарних днів з моменту поставки тощо.

5. Постачальник поставив покупцю товар за видатковими накладними від 02.02.2022 № 246 і від 07.02.2022 № 306, а саме: 4 автошини 265/60R18 114T Michelin X-Ice North 4 XL SUV Шип загальною вартістю 27 600 грн з ПДВ та 18 камер гумових 18.00-24/25 NEXEN TRJ1175C (18.00-24, 18.00-25, 20.5-25) загальною вартістю 31 499,28 грн з ПДВ.

6. Факт поставки товару за видатковою накладною від 02.02.2022 № 246 підтверджувався експрес-накладною № 20450511277348, оформленою 01.02.2022 о 09:16 год експедитором (Новою Поштою), згідно з якою постачальник у м. Бровари здав до перевезення покупцю до м. Покровська відправлення з описом шини та диски у кількості 4 шт., оголошеною вартістю 27 600 грн. Згідно зі скороченим трекінгом відправлення покупець отримав, але інформація про дату отримання у трекінгу відсутня.

7. Факт поставки товару за видатковою накладною від 07.02.2022 № 306 підтверджувався товарно-транспортною накладною № 142000720, оформленою 07.02.2022 о 14:10 год експедитором (ТОВ "Транспортна компанія "САТ"), згідно з якою постачальник відправив з м. Ірпеня покупцю на адресу: Донецька область, м. Красноармійськ (наразі Покровськ), вул. Шмідта, 202 шини вагою 13 кг, дата прибуття планувалася 09.02.2022; на накладній відмітка про доставку контрагенту.

8. Постачальник виставив покупцю рахунки від 20.01.2022 № 155 та від 28.01.2022 № 208 на оплату кожної партії товару і зареєстрував податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних, у яких зазначив покупцем - ПрАТ "Метінвест ПокровськВугілля", а саме:

- від 02.02.2022 № 34 на поставку автошин 265/60 R18 114T Michelin X-Ice North 4 ХL SUV (шип) у кількості 4 шт. на суму 27 600 грн з ПДВ 4 600 грн;

- від 07.02.2022 № 83 на поставку камер гумових 18.00-24/25 NEXEN TRJ1175C (18.00-24, 18.00-25, 20.5-25) у кількості 18 шт. на суму 31 499,28 грн з ПДВ 5 249,88 грн.

9. Оскільки ПрАТ "Метінвест ПокровськВугілля" не оплатило ТОВ "АзовТракСервіс" вартості отриманого товару у погоджені десятиденні сторонами строки (14 та 17.02.2022), то останнє звернулося до суду з цим позовом.

10. ПрАТ "Метінвест ПокровськВугілля" зі свого боку проти нього заперечувало, посилаючись на недоведення поставки товару, дефекти у первинних документах, неналежність як доказу електронного листування, а також посилалося на те, що ТОВ "АзовТракСервіс" звернулося до суду лише через три роки. Акцентувало увагу на тому, що на момент звернення ТОВ "АзовТракСервіс" до суду воно було зареєстроване на тимчасово окупованій території, не змінило податкової адреси відповідно до вимог Закону України від 15.04.2014 № 1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (далі - Закон № 1207-VII), а тому стягнення грошових коштів на його користь неможливе.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

11. 27.03.2026 Господарський суд Донецької області постановив ухвалу про заміну ПрАТ "Метінвест ПокровськВугілля" на правонаступника - ТОВ "Метінвест ПокровськВугілля".

12. 27.03.2026 цей же місцевий суд ухвалив рішення, залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2026, про часткове задоволення позову, присудив до стягнення з ТОВ "Метінвест ПокровськВугілля" на користь ТОВ "АзовТракСервіс" 59 099,28 грн боргу, 4 228,39 грн пені, 22 877,23 грн інфляційних втрат і 3 % річних у сумі 4 893,30 грн, в іншій частині позову відмовив.

13. Мотивував тим, що ТОВ "АзовТракСервіс" довело поставку ТОВ "Метінвест ПокровськВугілля" 02. і 09.02.2022 товару на суму 59 099,28 грн, але останнє його вартість не оплатило, при цьому представник ТОВ "Метінвест ПокровськВугілля" не відмовилося від отримання товару та не висловило зауважень при отриманні щодо його якості чи походження. Урахував, що місцезнаходженням ТОВ "АзовТракСервіс" як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на момент розгляду справи було місто Маріуполь Донецької області, яке у період з 24.02. по 20.05.2022 перебувало у зоні активних бойових дій, а з 21.05.2022 є тимчасово окупованою територією України (далі - ТОТ), але зауважив, що реєстрація ТОВ "АзовТракСервіс" на ТОВ та незміна ним податкової адреси не є підставою для відмови у позові, позаяк право на отримання коштів у нього виникло до окупації відповідної території.

14. Часткова відмова у позовних вимогах ТОВ "АзовТракСервіс" зумовлена допущенням останнім арифметичних помилок у розрахунках.

Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

15. ТОВ "Метінвест ПокровськВугілля" у касаційній скарзі просить скасувати ці судові рішення у задоволених частинах позову й ухвалити у них нове - про відмову у позові. Підставою касаційного оскарження визначило пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.

16. На переконання скаржника, суди:

- неправильно застосували частини другу та шосту статті 13 Закону № 1207-VII у питанні можливості стягнення коштів у судовому порядку до зміни ТОВ "АзовТракСервіс" його податкової адреси на іншу територію України;

- не врахували висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 06.11.2025 у справі № 911/3091/23 та від 01.04.2026 у справі № 904/6645/23, щодо неможливості здійснення стягнення у судовому порядку коштів на користь юридичної особи, місцезнаходженням якої є тимчасово окупована територія;

- застосували висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 913/768/21, правовідносини у якій неподібні до спірних правовідносин, оскільки при ухваленні цієї постанови не розглядалося питання стягнення коштів на користь юридичної особи, зареєстрованої на тимчасово окупованій території, а отже предмет спору у справі № 913/768/21 відмінний від предмета спору у справі № 905/245/25 про стягнення заборгованості та штрафних санкцій на користь юридичної особи, зареєстрованої на тимчасово окупованій території, яка не змінила податкову адресу на іншу територію України.

17. Основним доводом касаційної скарги ТОВ "Метінвест ПокровськВугілля" є те, що при задоволенні позову суди не врахували, що зміна податкової адреси позивача, місцезнаходженням якого є тимчасово окупована територія, на іншу територію України є обов`язковою умовою для стягнення у судовому порядку на його користь грошових коштів за договором, оскільки перерахування коштів з рахунку відповідача на рахунок позивача є господарською операцією, що є частиною господарської діяльності позивача, яка заборонена у силу закону до зміни його податкової адреси.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

18. ТОВ "АзовТракСервіс" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, заперечуючи проти аргументів ТОВ "Метінвест ПокровськВугілля" з посиланням на таке:

- поставка товару здійснена до тимчасової окупації території, на якій зареєстрований позивач;

- строк виконання грошового зобов`язання відповідача настав до такої окупації;

- прострочення виконання грошового зобов`язання допущене відповідачем до такої окупації;

- звернення позивача до суду є способом захисту вже існуючого та порушеного права вимоги, а не здійсненням нової господарської операції;

- частина друга статті 13 Закону № 1207-VII не може бути застосована як підстава для відмови у судовому захисті права вимоги, яке виникло до тимчасової окупації відповідної території;

- у наведених скаржником постановах Верховного Суду від 06.11.2025 у справі № 911/3091/23 та від 01.04.2026 у справі № 904/6645/23 правовідносини неподібні до правовідносин у цій справі, позаяк у них, на відміну від обставин цієї справи, право вимоги сплати коштів відбулося після тимчасової окупації.

Позиція Верховного Суду

19. Як установили суди попередніх інстанцій, господарські операції (поставки товару) виконані сторонами 02. та 09.02.2022, обов`язок оплати вартості товару настав 14 та 17.02.2022, а цей позов ТОВ "АзовТракСервіс" подало у 2025 році.

20. Суди попередніх інстанцій вважали, що оскільки правовідносини виникли до введення воєнного стану та окупації м. Маріуполь, то обмеження Закону № 1207-VII до них не застосовуються.

21. Аргументи скаржника зводяться до того, що позивач досі має зареєстроване місцезнаходження на ТОТ (м. Маріуполь), він не змінив свою податкову адресу, що згідно з частинами другою та шостою статті 13 Закону № 1207-VII позбавляє його права на ведення господарської діяльності та отримання грошових переказів.

22. Тож спірні правовідносини стосуються можливості стягнення у судовому порядку коштів на користь юридичної особи, правовий статус та місцезнаходження якої пов`язані з ТОТ, за умови невиконання нею обов`язку щодо перереєстрації податкової адреси.

23. Закон № 1207-VII встановлює особливий правовий режим для суб`єктів господарювання, чиє місцезнаходження зареєстроване на ТОТ.

24. Згідно з абзацом першим частини другої статті 13 цього Закону здійснення господарської діяльності юридичними особами, місцезнаходженням яких є ТОТ, дозволяється лише після зміни їх податкової адреси на іншу територію України.

25. Відповідно до частини шостої статті 13 цього ж Закону переказ коштів між тимчасово окупованою територією та іншою територією України забороняється.

26. Мета запровадження обмежень, передбачених статтею 13 Закону № 1207-VII, полягає у захисті національних інтересів, безпеки держави та недопущенні фінансування держави-агресора чи колабораційної діяльності на окупованих територіях.

27. Колегія суддів вважає, що суди першої й апеляційної інстанцій неправильно застосували норми статті 13 Закону № 1207-VII і помилково виснували про наявність підстав для задоволення позову юридичної особи, місцезнаходженням якої є ТОТ і яка не змінила своєї податкової адреси. Також вважає помилковим висновок цих судів, що виникнення заборгованості до початку повномасштабного вторгнення нівелює обмеження, встановлені статтею 13 Закону № 1207-VII на момент розгляду справи судом.

28. Так, у постанові Верховного Суду від 06.11.2025 у справі № 911/3091/23, на яку послалося ТОВ "Метінвест ПокровськВугілля" у касаційній скарзі, сформовано чіткий правовий висновок у подібних правовідносинах, згідно з яким "зміна податкової адреси позивача, місцезнаходженням якого є тимчасово окупована територія, на іншу територію України є обов`язковою умовою для стягнення у судовому порядку на його користь коштів передплати за договором, оскільки перерахування коштів з рахунку відповідача на рахунок позивача є господарською операцією, що є частиною господарської діяльності позивача, яка заборонена у силу закону до зміни його податкової адреси".

29. У постанові від 01.04.2026 у справі № 904/6645/23 Верховний Суд також дотримався правової позиції, викладеної судом касаційної інстанції раніше. Узгодив застосування положень Закону № 1207-VII у контексті заборони на проведення господарських операцій і судових стягнень (включаючи переказ коштів) на користь підприємств, які фізично та юридично не перенесли свою діяльність (податкову адресу) з ТОТ.

30. Ці висновки Верховного Суду мають універсальний характер для майнових спорів за участю підприємств з ТОТ. Адже стягнення вартості поставленого товару, як і стягнення передплати, безпосередньо передбачає рух коштів і фінансове закриття господарської операції (оплату). Перерахування коштів на рахунок юридичної особи, яка офіційно не змінила свою податкову адресу з ТОТ, означає виконання господарської операції у межах діяльності, що є забороненою у силу прямої вимоги закону.

31. Слід звернути увагу на те, що судове рішення не може слугувати інструментом обходу публічного мораторію та легалізації заборонених фінансових операцій, судова гілка влади не може легітимізувати рух капіталу всупереч установленому державою безпековому мораторію.

32. Одержання плати за поставлений товар є кінцевою метою будь-якої легітимної господарської операції.

33. Судове рішення про виконання зобов`язання є лише процесуальним інструментом примусового завершення господарської операції. Присудження судом коштів на користь юридичної особи, яка перебуває на ТОТ і не змінила податкову адресу, фактично санкціонує проведення фінансово-господарської операції суб`єкта, чия діяльність прямо заборонена законом.

34. Тож станом на момент розгляду справи у судах попередніх інстанцій ТОВ "АзовТракСервіс" не дотрималося вимоги Закону № 1207-VII про зміну своєї податкової адреси. Тому відсутні правові підстави для задоволення його позову про стягнення з ТОВ "Метінвест ПокровськВугілля" коштів на його користь, позаяк позивач не виконав матеріально-правової передумови для здійснення розрахунків і отримання судового захисту за законодавством України.

35. Відмова у позові за цих підстав не позбавляє ТОВ "АзовТракСервіс" права звернутися до суду з позовом після усунення законодавчих перешкод, а саме - після належної зміни та реєстрації своєї податкової адреси на підконтрольній Україні території.

36. Колегія суддів також не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій і твердженнями позивача про те, що оскільки строк виконання зобов`язання настав до моменту фактичної окупації м. Маріуполь, то норми статті 13 Закону № 1207-VII не поширюються на цей спір. Адже обмеження, встановлені цим Законом, мають тимчасовий характер дії у часі та оцінюються судом на момент розгляду справи й ухвалення рішення.

37. Слід зауважити на тому, що якщо матеріальна підстава позову (договір поставки) є законною, але правовий статус кредитора на день вирішення спору не дозволяє присудити стягнення грошових коштів, то проведення розрахунків з особою, чий офіційний податковий і правовий статус залишається прив`язаним до ТОТ, суперечить забороні, підтвердженій у постановах Верховного Суду від 06.11.2025 у справі № 911/3091/23 та від 01.04.2026 у справі № 904/6645/23, на які послався скаржник.

38. Зважаючи на те, що позивач не змінив податкової адреси на підконтрольну Україні територію, його право на примусове стягнення дебіторської заборгованості у судовому порядку перебуває у стані законодавчого призупинення, позаяк норми Закону № 1207-VII оцінюють статус суб`єкта на момент розрахунку, а не на момент виникнення боргу.

39. Оцінка правоздатності та правомірності дій суб`єкта господарювання (зокрема, права на отримання безготівкових переказів у банківській системі України) здійснюється судом на момент ухвалення судового рішення.

40. Звідси той факт, що позивач правомірно набув майнове право у 2022 році, не звільняє його від обов`язку дотримуватися встановленого державою публічного порядку та чинних обмежень.

41. Відповідно висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позову з підстав того, що поставка та борг передували окупації, не спростовують правових висновків Верховного Суду у постановах від 06.11.2025 у справі № 911/3091/23 та від 01.04.2026 у справі № 904/6645/23, на які послався скаржник.

42. Щодо тотожності правової природи обмежень слід зазначити про те, що матеріально-правова суть обмежень у справах № 911/3091/23 (повернення передплати) та № 904/6645/23 (стягнення заборгованості) є ідентичною для цієї справи. Адже в усіх зазначених випадках кінцевим результатом судового рішення є наказ суду про перерахування коштів з рахунку резидента на підконтрольній території на рахунок особи, яка юридично залишається в окупації.

43. Ураховуючи, що частина шоста статті 13 Закону № 1207-VII містить мораторій ("переказ коштів забороняється"), то відсутні виняткові випадки для платежів, підставою яких є борги, що передували окупації, чи платежів, що здійснюються на підставі судового рішення. Адже судове рішення не може використовуватися як механізм легалізації операцій, проведення яких заборонено законом з міркувань національної безпеки.

44. Крім того, ухвалюючи рішення про стягнення коштів на користь особи з ТОТ, яка не змінила податкову адресу, суди попередніх інстанцій також залишили поза увагою сталу практику Верховного Суду (зокрема, пункт 5.47 постанови від 30.06.2026 у справі № 922/2153/23), відповідно до якої судове рішення має бути виконуваним, тобто воно повинно бути таким, щоб його можна було втілити в життя та забезпечити його повне виконання. Виконуваність судового рішення - це юридична здатність рішення суду бути реально втіленим у життя і є основною метою правосуддя. Якщо рішення неможливо виконати, судовий процес втрачає практичний сенс.

45. Оскільки фінансова система України у силу частини шостої статті 13 Закону № 1207-VII містить заборону на проведення таких операцій, то судове рішення про стягнення коштів на користь позивача є завідомо невиконуваним, що нівелює мету правосуддя і створює стан правової невизначеності.

46. Тому колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення судів попередніх інстанцій в оскаржуваних ТОВ "Метінвест ПокровськВугілля" частинах слід скасувати й ухвалити нове рішення про відмову у позові ТОВ "АзовТракСервіс" у цих частинах. Відповідно касаційну скаргу ТОВ "Метінвест ПокровськВугілля" слід задовольнити.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

47. Пунктом 3 частини першої статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

48. Згідно зі статтею 311 цього ж Кодексу підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Судові витрати

49. За змістом частини четвертої статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови у задоволенні позову покладаються на позивача.

50. Оскільки колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у позові ТОВ "АзовТракСервіс" в оскаржуваних частинах, то судовий збір, сплачений ТОВ "Метінвест ПокровськВугілля" за подання апеляційної і касаційної скарг, покладається на ТОВ "АзовТракСервіс" у розмірах 3 633,60 грн за подання апеляційної скарги та 4 844,80 грн за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест ПокровськВугілля" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 27.03.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2026 у справі № 905/245/25 у частині задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест ПокровськВугілля" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АзовТракСервіс" 59 099,28грн боргу, 4 228,39 грн пені, 22 877,23 грн інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 4 893,30 грн скасувати. Ухвалити у цих частинах нове рішення про відмову у позові.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АзовТракСервіс" (87554, Донецька обл., м. Маріуполь, проспект Будівельників, 187, кв. 9, код ЄДРПОУ 36996228) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест ПокровськВугілля" (69106, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Північне шосе,/вул. Теплична, 22Б/1, каб. 5, код ЄДРПОУ 01236070) 8 478 (вісім тисяч чотириста сімдесят вісім) грн 40 коп витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча І. Кондратова

Судді О. Кібенко

О. Мамалуй