Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №909/715/26 — Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.10.2026м. Івано-ФранківськСправа № 909/715/26

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", вул.Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070

до відповідача: Чернишової Яни Олегівни, АДРЕСА_1

про стягнення 21080,40 грн,

встановив: Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 21080,40 грн, з яких: 17500,00 грн – борг за сумою кредиту (тіло); 3580,40 грн прострочений борг за комісією.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС» № 783897458112 від 03.07.2025, внаслідок чого у відповідача утворився борг, який станом на 02.06.2026 становить 21080,40 грн, з яких: 17500,00 грн – за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 12500,00 грн та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 5000,00 грн; 3580,40 грн прострочений борг за комісією.

Зазначає, що в процесі підготовки позовної заяви позивачем з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було з`ясовано, що відповідач Чернишова Яна Олегівна відмовилась від статусу фізичної особи – підприємця (дата запису: 12.01.2026., номер запису: 2001190060001047217, підстава: власне рішення). Проте, оскільки у правовідносинах із позивачем відповідач виступав як ФОП, а кредит був виданий з цільовим призначенням: на придбання основних засобів та/ або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності позичальника, справа має розглядатись Господарським судом.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не надав, про відкриття провадження у справі повідомлений належним чином.

Обставини справи, дослідження доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" (як банком/кредитором) та фізичною особою-підприємцем Чернишовою Яною Олегівною (як позичальником/клієнтом) укладений кредитний договір «Кредит «всеБІЗНЕС» №783897458112 від 03.07.2025 (кредитний договір) за допомогою системи «Інтернет Банкінг» шляхом укладення в електронному вигляді та підписання електронним цифровим підписом.

Факт укладення кредитного договору з боку позичальника підтверджується Протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 04.06.2026, відповідно до якого файл Dogovir_vseBusiness_783897458112.pdf, що містить кредитний договір, підписаний з боку ФОП Чернишова Яна Олегівна (підписувач – 1) 15:21:33 03.07.2025. Результат перевірки підпису: Підпис створено та перевірено успішно. Цілісність даних підтверджено.

Відповідно до умов договору банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором та типовими умовами.

Згідно п. 1.1.8 кредитного договору, термін «Типові умови» використовується в цьому договорі в наступному значенні: Типові умови кредитування в рамках кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС», укладеного в системі Системі Інтернет-банкінг ПУМБ DIGITAL BUSINESS Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", що розміщуються на інтернет-сайті банка (за електронною адресою: https:// www.pumb.ua/) та є невід`ємною частиною договору) (надалі за текстом – типові умови). Всі інші терміни, що використовуються в цьому договорі, мають значення, наведені у Типових умовах. Кредитний договір складається з договору та Типових умов. З моменту укладення договору Типові умови стають його невід`ємною частиною. Банк має право в будь-який час вносити зміни до Типових умов, повідомляючи про це позичальника як передбачено Типовими умовами.

Підписанням договору позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з договором та Типовими умовами, умови договору та Типових умов позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи договір, позичальник приймає на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно позичальника, рівно як і банк бере на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно банку (п. 5.1. договору).

Умови кредитування: сума кредиту складає 30000,00 гривень, строк кредитування – до 03.07.2026 включно, комісійна винагорода за надання кредиту – 1.0 % від суми кредиту та сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до п. 6.3.1. Типових умов; комісійна винагорода за обслуговування кредиту – 2.0 % від суми кредиту за кожен місяць користування кредитом, цільове використання кредиту - на придбання основних засобів та/ або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності позичальника.

Згідно з п. 1.4. кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в наведеному в договорі графіку платежів. Згідно вказаного графіка позичальник має, починаючи з 03.08.2025, щомісячно не пізніше 3 числа місяця до 03.07.2026 сплачувати суму у розмірі 3100,00 грн з яких на погашення основної суми (тіла) кредиту по 2500,00 грн та на погашення комісії по 600,00 грн щомісячно. Загальна сума, яка має бути сплачена позичальником на погашення кредиту складає 37200,00 грн, з яких 30000,00 грн на погашення основної суми (тіла) кредиту та 7200,00 грн на погашення комісії.

Відповідно до п. 3.5. Типових умов, надання кредиту відбувається шляхом перерахування кредитних коштів із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, зазначений в п. 1.1.5. договору.

Факт надання кредиту підтверджується платіжною інструкцією NTR.98979674.74468.29514 вiд 03.07.2025, призначення платежу: "Зарахування на поточний рахунок кредитних коштів за договором № 783897458112 від 03/07/2025 за позикою ОСОБА_2 ", сума: 29700,00 грн.

Крім того, кредитні кошти були надані на сплату комісії за надання кредиту в розмірі 300,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією NTR.98979674.74467.29514 вiд 03.07.2025, призначення платежу: "Оплата комісії за рахунок кредитних коштів за догвором № НОМЕР_1 від 03/07/2025 за позикою ОСОБА_2 ". Також факт видачі кредиту та користування кредитом підтверджується випискою з рахунку.

Згідно п. 5.1. Типових умов позичальник зобов`язаний повернути кредит в розмірах і строки, зазначені в договорі.

Відповідно до умов договору за користування кредитом та його обслуговування станом на 02.06.2026 нарахована комісія у сумі 3580,40 грн. Також на цю дату прострочена заборгованість за тілом кредиту складає 12500,00 грн.

Стаття 4 Типових умов кредитування в рамках кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС» передбачає перелік подій, які повинні тлумачитись як несприятливі події.

Так, зокрема, несприятливою подією тлумачиться несплата позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь банку згідно з договором/Типовими умовами, у передбачений ними строк, та/або невиконання або неналежне виконання позичальником будь-яких інших обов`язків за договором та/або іншими договорами, укладеними між сторонами (п.п.1 п.4.1 ст.4).

Пунктом 4.2 ст. 4 Типових умов визначено, що у випадку виникнення будь-якої несприятливої події банк набуває право вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальникові кредит, а позичальник зобов`язаний, незважаючи на положення п.1.1.3, п.1.4 договору, п.5.1.1 Типових умов, виконати таку вимогу банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті позичальником на користь банку згідно з договором, в строк не пізніше 1 (одного) банківського дня з моменту отримання відповідної вимоги.

Пункт 8.3.1 ст. 8 Типових умов встановлює обов`язок позичальника невідкладно повідомляти банк про зміни в документах та інформації, що були надані позичальником при укладенні договору (зокрема: паспортних даних, адреси проживання, контактних даних тощо), а також, про виникнення несприятливих подій. Таке повідомлення разом з оригіналами або належним чином засвідченими копіями відповідних підтверджуючих документів має бути надіслане позичальником в строк не пізніше 1 (одного) робочого дня з моменту настання відповідної події.

Враховуючи порушення відповідачем умов договору, позивачем прийнято рішення вимагати дострокового повернення окрім простроченої заборгованості також і залишку по тілу кредиту.

Позивач направив відповідачу вимогу вих.№ 290 від 28.04.2026 про погашення заборгованості за кредитним договором. Проте, зазначена вимога відповідачем не виконана.

Відповідачем не здійснено повернення кредитних коштів, сплати комісії, внаслідок чого за розрахунками позивача станом на 02.06.2026 (включно) заборгованість становить 21080,40 грн, з яких: 17500,00 грн – за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 12500,00 грн та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 5000,00 грн; 3580,40 грн прострочена заборгованість за комісією.

Судом також встановлено, що згідно даних з ЄДРЮОФОПГФ, до реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Чернишової Яни Олегівни, підстава внесення, дата запису: 12.01.2026, номер запису: 2001190060001047217, підстава: власне рішення.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновок суду.

Цивільні права та обов`язки згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію", пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно - телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію").

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію").

Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Приписами ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Поряд з тим, суд зазначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов кредитного договору позивач передав, а відповідач отримав грошові кошти в розмірі 29700,00 грн, а також кредитні кошти на сплату комісії за надання кредиту в розмірі 300,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів та сплати комісії належним чином не виконував протягом періоду користування наданим кредитом, що призвело до виникнення заборгованості.

Позивач скористався своїм правом вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, передбаченим ч. 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, відповідно до якого, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позивачем пред`явлено відповідачу вимогу вих.№ 290 від 28.04.2026.

Однак відповідач свої зобов`язання щодо погашення суми боргу за сумою кредиту та комісії не виконав, внаслідок чого, у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем, яка станом на 02.06.2026 (включно) становить 21080,40 грн, з яких: 17500,00 грн – за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 12500,00 грн та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 5000,00 грн; 3580,40 грн прострочена заборгованість за комісією.

Відповідачем не надано суду жодних доказів оплати боргу, заперечень щодо наявності заборгованості чи її розміру.

Таким чином, станом на 02.06.2026 (включно) борг відповідача перед позивачем становить: 17500,00 грн за сумою кредиту (тіло); 3580,40 грн прострочений борг за комісією.

Враховуючи встановлені судом обставини, позовні вимоги про стягнення 21080,40 грн, з яких 17500,00 грн борг за сумою кредиту (тіло), 3580,40 грн прострочений борг за комісією є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За змістом ст. 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, ч. 9 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (із внесенням до Реєстру запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за зобов`язаною особою, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Відтак, зобов`язання фізичної особи-підприємця Чернишової Яни Олегівни за договором залишились за нею як фізичною особою. Виходячи із суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідачки із втратою статусу фізичної особи-підприємця не припинились, то суд дійшов висновку про належність цього спору до господарської юрисдикції.

Зазначений висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 127/23144/18.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

задовольнити позов Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до ОСОБА_1 про стягнення 21080,40 грн.

Стягнути з Чернишової Яни Олегівни, АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", вул.Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070 (ідентифікаційний код 14282829) (рахунок № НОМЕР_3 ; МФО 334851; ЄРДПОУ: 14282829; отримувач: АТ «ПУМБ») 17500 (сімнадцять тисяч п`ятсот) грн боргу за сумою кредиту (тіло); 3580 (три тисячі п`ятсот вісімдесят) грн 40 коп. простроченого боргу за комісією, 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення підписано 05.10.2026.

Суддя Неверовська Л.М.