Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №904/87/26 — Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026м. ДніпроСправа № 904/87/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (50027, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Джохара Дудаєва, буд. 6А; ідентифікаційний код 03341316)

до Широківського житлово-комунального підприємства (53070, с. Широке Криворізького району Дніпропетровської області, вул. Центральна, буд. 1А; ідентифікаційний код 32193428)

про стягнення 198 146 грн. 24 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№79/26 від 09.01.2026) до Широківського житлово-комунального підприємства 198 146 грн. 24 коп., що складає 197 594 грн. 06 коп. - заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, надані за договором від 02.04.2020 №400 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, 503 грн. 46 коп. - пені та 48 грн. 72 коп. - 3% річних.

Також просить стягнути з відповідача 2 662 грн. 40 коп. - витрати на сплату судового збору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

До суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява (вх. номер суду 19770/26 від 23.04.2026) про зменшення позовних вимог, у якій позивач просить суд прийняти заяву про зменшення позовних вимог та стягнути з відповідача на його користь 503 грн. 46 коп. - пені, 48 грн. 72 коп. - 3% річних. та витрати із сплати судового збору у розмірі 2 66 грн. 40 коп.

За приписами частини 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення принципів змагальності сторін, рівності учасників судового процесу та ефективного здійснення ними належних процесуальних прав, суд вважає за можливе прийняти заяву про зменшення розгляду позовних вимог до розгляду.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 165 Господарським процесуальним кодексом України.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом слід зазначити таке.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Враховуючи вказане, ухвала суду від 14.01.2026 була направлена відповідачу в його Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вказане, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду від 14.01.2026 вважається врученою відповідачу 15.01.2026, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа в Електронний кабінет відповідача в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Так, ухвалою суду від 14.01.2026, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Враховуючи встановлену судом вище дату отримання ухвали суду відповідачем (15.01.2026), граничним строком, з урахуванням частин 1, 2, 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України, для подання відзиву на позовну заяву було 30.01.2026.

Отже, станом на дату ухвалення рішення суду, строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов`язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.

Слід зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2026, не скористався правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між позивачем - Комунальним підприємством "Кривбасводоканал", як виконавцем, та відповідачем – Широківським житлово комунальним підприємством, як споживачем, було укладено договір від 02.04.2020 №400 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (надалі - Договір) (а.с. 16-19), відповідно до пункту 1.1 якого виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені Договором.

Як встановлено умовами пункту 1.2. договору орієнтовний обсяг послуг з централізованого водопостачання складає 65 931 м3/рік та орієнтовний обсяг послуг з централізованого водовідведення складає 0 м3/рік.

Договірний обсяг централізованого водопостачання та водовідведення може бути змінений за письмовою заявкою Споживача. Заявка повинна бути надіслана на адресу Виконавця та отримана останнім не пізніше, ніж за один місяць до початку кварталу (п. 1.3. Договору).

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що тарифи на послуги централізованого водопостачання та водовідведення на день підписання договору затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №283 від 04.02.2020 року «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» тарифи становлять з 05.02.2020 року: на централізоване водопостачання – 5,03 грн. за 1 куб. м. (без ПДВ);

У випадку зміни тарифів, оплата послуг здійснюється Споживачем по новим тарифам без зміни інших умов Договору. Зміна тарифів відбувається з моменту набуття чинності відповідної постанови компетентного органу, яким є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та житлово-комунальних послуг. Споживач здійснює оплату за надані послуги по новим тарифам без додаткового узгодження (пункт 2.2. Договору).

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Застосовується щомісячна оплата послуг (пункт 3.1. Договору).

Додатковою угодою від 30.03.2023 № 5, сторонами внесені зміни до пункту 3.2 Договору №400 від 02.04.2020 щодо строків оплати за спожиті послуги, а саме встановлено, що «Оплата за спожиті послуги здійснюється Споживачем на підставі виставленого в електронній системі рахунку не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим (платформа «Особовий кабінет споживача» на сайті Виконавця – http://kp-kvk.dp.ua/) або протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідного рахунку у паперовому вигляді. Паперовий рахунок направляється Споживачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручається Споживачеві нарочно.

Згідно пункту 7.1. Договору, точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця до споживача є межа балансової належності, які визначаються Актом/схемою розподілу балансової належності та меж обслуговування мереж водопостачання та водовідведення, що є невід`ємною частиною Договору.

Договір набирає чинності з 01.03.2020 і діє в частині надання послуг з водопостачання до 31.12.2020, а в частині здійснення розрахунків за надані послуги – до повного погашення заборгованості (пункт 9.1. Договору).

Додатковими угодами №2 від 28.12.2021, №4 від 02.01.2023, №6 від 29.12.2023, №7 від 31.12.2024 строк дії Договору №400 від 02.04.2020 продовжувався до 31.12.2022, до 31.12.2023, до 31.12.2024, до 31.12.2025 відповідно.

Доказів розірвання Договору матеріали справи не містять. Відтак, Договір був чинним протягом спірного періоду.

Як вбачається, на виконання умов Договору позивач з 01.12.2025 по 31.12.2025 надав відповідачеві послуги з централізованого водопостачання і водовідведення в кількості обсягів спожитої води у кількості 9 697,00 м3 та обсягів стоків у кількості 2 736,00 м3 на загальну суму 197 594,06 грн, що підтверджується підписаним сторонами та скріпленому печатками Рахунком-актом №57837/01/394gkk від 29.12.2025 (а.с. 22) за послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення згідно договору №400 від 02.04.2020, особовий рахунок №394 за грудень 2025 року.

Позивачем відповідно до умов Договору виписано рахунок за надані послуги №57837/01/394н від 29.12.2025 (а.с. 21) на загальну суму 197 594,06 грн.

Вищевказаний рахунок та акт приймання-передачі послуг з водопостачання і водовідведення за спірний період вручались відповідачеві під підпис з реєстром-попередженням (а.с. 23).

Позивачем долучено до матеріалів справи бухгалтерську довідку станом на 21.04.2026, згідно з якою основна заборгованість відповідача за послуги з централізованого водопостачання за договором станом на 06.01.2026 складала 197 594,06 грн.

Станом на 21.04.2026 основна заборгованість за послуги з централізованого водопостачання сплачена у повному обсязі.

Звертаючись з позовними вимогами, позивач вказує на те, що відповідачем належним чином не виконані зобов`язання щодо своєчасної оплати за отримані послуги з централізованого водопостачання та здійснено оплату за отримані послуги з порушенням встановлених умовами договору строків, що є підставою для нарахування позивачем пені у розмірі 503,46 грн та 3 % річних у розмірі 48,72 грн.

Доказів сплати відповідачем пені та 3 % річних суду не надано.

Таким чином, несплата відповідачем пені та 3 % річних і стала підставою для звернення позивача з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між сторонами, внаслідок укладання Договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 02.04.2020 №400 виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України та спеціальних законів - Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань відповідно до статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а згідно з нормами статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з нормами статті 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги".

Так, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (частина 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до норм статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.

Статтею 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Виконавцями комунальних послуг, зокрема, є: щодо послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; щодо послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення.

Частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Додатковою угодою від 30.03.2023 № 5, сторонами внесені зміни до пункту 3.2 Договору №400 від 02.04.2020 щодо строків оплати за спожиті послуги, а саме встановлено, що «Оплата за спожиті послуги здійснюється Споживачем на підставі виставленого в електронній системі рахунку не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим (платформа «Особовий кабінет споживача» на сайті Виконавця – http://kp-kvk.dp.ua/) або протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідного рахунку у паперовому вигляді. Паперовий рахунок направляється Споживачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручається Споживачеві нарочно.

Отже, строк оплати за надані за Договором послуги є таким, що настав, а саме:

- за рахунком №57837/01/394н від 29.12.2025 - 06.01.2026.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

Позивачем долучено до матеріалів справи бухгалтерську довідку станом на 21.04.2026, згідно з якою основна заборгованість відповідача за послуги з централізованого водопостачання за договором станом на 06.01.2026 складала 197 594,06 грн. та сплачена у повному обсязі.

Щодо нарахування пені

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно; якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частини 1, 2 статті 550 Цивільного кодексу України).

Згідно пункту 5.1., 6.3 Договору передбачена відповідальність Споживача у разі несвоєчасного внесення платежів за послуги – шляхом сплати пені у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення до моменту фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня.

Перевіркою наданого позивачем розрахунку встановлено, що позивачем невірно визначено період прострочення виконання зобов`язання. Оскільки пунктом 3.2 договору передбачено сплата виставленого рахунку не пізніше п`ятого числа місяця, наступного за розрахунковим, прострочення виконання зобов`язання настає з 06.01.2026.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку пені встановив, що її розмір за період з 06.01.2026 по 06.01.2026 становить 167 грн. 82 коп.

Щодо нарахування 3% річних

Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно пунктів 5.1, 6.2 Договору, у разі прострочення виконання зобов`язання, на вимогу Виконавця, Споживач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіркою наданого позивачем розрахунку встановлено, що позивачем невірно визначено період прострочення виконання зобов`язання. Оскільки пунктом 3.2 договору передбачено сплата виставленого рахунку не пізніше п`ятого числа місяця, наступного за розрахунковим, прострочення виконання зобов`язання настає з 06.01.2026.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку 3 % річних встановив, що їх розмір за період з 06.01.2026 по 06.01.2026 становить 16 грн. 24 коп.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, з відповідача підлягає стягненню 167 грн. 82 коп. - пені та 16 грн. 24 коп. - 3% річних.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

В силу приписів частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі, в тому числі витрати на оплату судового збору, покладаються на відповідача, як сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (50027, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Джохара Дудаєва, буд. 6А; ідентифікаційний код 03341316) до Широківського житлово-комунального підприємства (53070, с. Широке Криворізького району Дніпропетровської області, вул. Центральна, буд. 1А; ідентифікаційний код 32193428) про стягнення 198 146 грн. 24 коп. – задовольнити частково.

2. Стягнути з Широківського житлово-комунального підприємства (53070, село Широке Криворізького району Дніпропетровської області, вул. Центральна, буд. 1А; ідентифікаційний код 32193428) на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (50027, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Дудаєва Джохара, буд. 6А; ідентифікаційний код 03341316) 16 (шістнадцять) грн. 24 коп. - 3% річних, 167 (сто шістдесят сім) грн. 82 коп. - пені та 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. - витрат на сплату судового збору.

В решті позовних вимог – відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

05.10.2026