Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №904/2360/26 — Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026м. ДніпроСправа № 904/2360/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи - підприємця Журко Олександра Юрійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Схід Агро" (52910, с. Зоряне Синельниківського району Дніпропетровської обл., вул. Центральна, буд. 27; ідентифікаційний код 30506220)

про стягнення 645 271 грн. 69 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Фізична особа - підприємець Журко Олександр Юрійович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№1788/26 від 29.04.2026) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Схід Агро" про стягнення 645 271 грн. 69 коп., що складає 615 329 грн. 06 коп. - заборгованості за актами, за договором суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 26.05.2025 №КСО-022-СА, 6 606 грн. 64 коп. - пені, 5 430 грн. 11 коп. - 3% річних та 17 905 грн. 88 коп. - інфляційних нарахувань.

Також просить стягнути з відповідача 37 743 грн. 26 коп. - судових витрат, з яких 30 000 грн. 00 коп. - витрати на правничу допомогу, 7 743 грн. 26 коп. - витрати по сплаті судового збору, та розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Позивач у заяві (вх.№32629/26 від 01.07.2026) про заміну сторони її правонаступником просить суд замінити позивача – фізичну особу-підприємця Журко Олександра Юрійовича на його правонаступника фізичну особу Журко Олександра Юрійовича (РНОКПП: НОМЕР_1 ; п/р НОМЕР_2 ; банк: АТ КБ "Приватбанк") у зв`язку з тим, що позивач втратив статус суб`єкта підприємницької діяльності 08.05.2026, коли було внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також позивач у клопотанні (вх.№33709/26 від 07.07.2026) про долучення доказів просить приєднати до матеріалів справи: договір про надання правничої допомоги від 22.04.2026 №2026/04/22-1; акт від 02.07.2026 №1 приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги від 22.04.2026 №2026/04/22-1; рахунок від 22.04.2026 №2026/04/22-1; рахунок від 02.07.2026 №2026/04/22-1; платіжну інструкцію від 03.07.2026; довідку "Рух коштів по рахунку фізичної особи-підприємця від 06.07.2026".

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З долученої судом до матеріалів справи довідки про доставку електронного листа вбачається, що ухвала суду від 04.05.2026 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету відповідача 05.05.2026 о 20:34 год.

Суд вважає за необхідне зазначити, що права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Так, ухвалою суду від 04.05.2026, з урахуванням вимог частини статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 28.09.2026 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами, які містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між позивачем - Фізичною особою - підприємцем Журко Олександром Юрійовичем, як орендарем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Схід Агро", як суборендарем, було укладено договір суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 26.05.2025 №КСО-022-СА (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору у порядку та на умовах, визначених цим Договором, орендар зобов`язується передати суборендарю в тимчасове платне користування сільськогосподарську техніку разом з екіпажем (два спеціаліста орендаря, які забезпечують безперебійну роботу техніки, керування нею та виконання технічних завдань суборендаря) (далі іменуються - "техніка"), а суборендар зобов`язується прийняти в тимчасове платне користування техніку з екіпажем, і зобов`язується сплачувати орендарю орендну плату.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що ознаки техніки, кількість та марка, її характеристики визначаються у Додатку №1 до Договору, який є його невід`ємною частиною.

Згідно з пунктом 2.1. Договору техніка, що передається в суборенду, повинна використовуватися суборендарем виключно для сільськогосподарських робіт, відповідно до вимог Інструкції з експлуатації заводу-виробника.

Пунктом 2.2. Договору визначено, що техніка передається в суборенду суборендарю з метою проведення збирання врожаю.

Доставка Техніки з екіпажем до суборендаря та повернення Техніки з екіпажем після закінчення строку суборенди здійснюється силами та за рахунок орендаря (пункт 3.1. Договору).

Передача техніки в суборенду здійснюється за актом приймання-передачі, який є невід`ємною частиною Договору (пункт 3.2. Договору).

Передача сільськогосподарської техніки з екіпажем в суборенду, а також повернення її з суборенди, здійснюється на підставі Актів приймання-передачі техніки (пункт 4.1. Договору).

Відповідно до пункту 4.2. Договору визначено, що строк суборенди техніки з екіпажем орієнтовно складає з 25 червня 2025 року по 15 грудня 2025 року. Фактичні строки суборенди техніки з екіпажем визначаються відповідно до Актів приймання-передачі техніки, без внесення змін до умов Договору. Техніка вважається переданою в суборенду з дати підписання сторонами відповідного Акту приймання-передачі.

Згідно пункту 5.1. Договору плата за Договором суборенди становить загальну вартість наданих послуг з суборенди, сплачених суборендарем орендарю протягом дії Договору на підставі актів виконаних робіт. Розмір орендної плати за Договором суборенди погоджується сторонами Додатковими угодами до Договору, які є його невід`ємною частиною.

Пунктом 5.2. Договору унормовано, що орендна плата згідно Договору суборенди визначається в Акті виконаних робіт, що підписується сторонами протягом 5 (п?яти) робочих днів з моменту отримання його від орендаря або в цей же строк направити орендарю в обґрунтовану мотивовану відмову від підписання Акту.

Пунктом 5.3. Договору визначено, що сплата орендної плати згідно Договору суборенди проводиться протягом 20 (двадцяти) банківських днів після підписання сторонами Акту виконаних робіт. Суборендар має право здійснити попередню оплату, яка здійснюється на підставі виставленого орендарем рахунку.

Відповідно до пункту 8.1. Договору визначено, що у разі порушення своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором і чинним законодавством України. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто

виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Пунктом 8.3. Договору передбачено, що у разі прострочення здійснення остаточного розрахунку з орендарем щодо сплати орендної плати за суборенду техніки з екіпажем, встановленого в пункті 5.4 цього Договору, суборендар сплачує орендарю пеню в розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими особами сторін та укладається на строк до 25.05.2026 року, а в частині виконання, до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (пункт 9.1. Договору).

Також сторонами підписано Додаток №1 до Договору суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 26.05.2025 №КСО-022-СА відповідно до якого визначено перелік техніки, що передається в суборенду згідно Договору, а саме:

- Комбайн зернозбиральний NEW HOLLAND CS 6090, реєстраційний/заводський номер НОМЕР_3 / 271580022, № двигуна Е-002-003298, рік випуску 2007;

- Комбайн зернозбиральний JOHN DEERE 9680 WTS, реєстраційний/заводський номер НОМЕР_4 / НОМЕР_5 , № двигуна НОМЕР_6 , рік випуску 2004.

Додатковою угодою №1 до Договору суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 26.05.2025 №КСО-022-СА сторони погодили, що розрахунок суборендної плати складає 1 400 грн. 00 коп. без ПДВ, за один гектар зібраної площі пшениці однією одиницею техніки.

Відповідно до Додаткової угоди №2 до Договору суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 26.05.2025 №КСО-022-СА сторони визначили, що розрахунок суборендної плати складає 1 150 грн. 00 коп. без ПДВ, за один гектар зібраної площі соняшника однією одиницею техніки.

Додатковою угодою №3 до Договору суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 26.05.2025 №КСО-022-СА сторони визначили, що розрахунок суборендної плати від 24.10.2025 складає 1 350 грн. 00 коп. без ПДВ, за один гектар зібраної площі соняшника однією одиницею техніки.

На виконання умов Договору сторонами підписано та скріплено печатками без зауважень:

- акт приймання-передачі техніки №1 від 09.07.2025 до Договору відповідно до якого орендар передав, а суборендар прийняв в суборенду техніку з екіпажем, а саме: комбайн зернозбиральний NEW HOLLAND CS 6090, реєстраційний/заводський номер НОМЕР_7 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 видане ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області 15.03.2023 та комбайн зернозбиральний JOHN DEERE 9680 WTS 6090, реєстраційний/заводський номер НОМЕР_4 / НОМЕР_9 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_10 видане ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області 05.04.2017;

- акт приймання-передачі (повернення) техніки №2 від 25.07.2025 до Договору відповідно до якого суборендар передав, а орендар прийняв з суборенди техніку з екіпажем, а саме: комбайн зернозбиральний NEW HOLLAND CS 6090, реєстраційний/заводський номер НОМЕР_7 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 видане ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області 15.03.2023 та комбайн зернозбиральний JOHN DEERE 9680 WTS 6090, реєстраційний/заводський номер НОМЕР_4 / НОМЕР_9 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_10 видане ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області 05.04.2017;

- акт приймання-передачі техніки №3 від 22.09.2025 до Договору відповідно до якого орендар передав, а суборендар прийняв в суборенду техніку з екіпажем, а саме: комбайн зернозбиральний NEW HOLLAND CS 6090, реєстраційний/заводський номер НОМЕР_7 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 видане ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області 15.03.2023 та комбайн зернозбиральний JOHN DEERE 9680 WTS 6090, реєстраційний/заводський номер НОМЕР_4 / НОМЕР_9 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_10 видане ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області 05.04.2017;

- акт приймання-передачі (повернення) техніки №4 від 22.12.2025 до Договору відповідно до якого суборендар передав, а орендар прийняв з суборенди техніку з екіпажем, а саме: комбайн зернозбиральний NEW HOLLAND CS 6090, реєстраційний/заводський номер НОМЕР_7 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 видане ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області 15.03.2023;

- акт приймання-передачі (повернення) техніки №5 від 28.01.2026 до Договору відповідно до якого суборендар передав, а орендар прийняв з суборенди техніку з екіпажем, а саме комбайн зернозбиральний JOHN DEERE 9680 WTS 6090, реєстраційний/заводський номер НОМЕР_4 / НОМЕР_9 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_10 видане ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області 05.04.2017;

- акт здачі-приймання послуг №1-К від 30.07.2025, відповідно до якого орендодавцем були надані послуги з суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем на загальну суму 160 399 грн. 40 коп. без ПДВ;

- акт здачі-приймання послуг №2-К від 30.07.2025, відповідно до якого орендодавцем були надані послуги з суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем на загальну суму 239 362 грн. 20 коп. без ПДВ;

- акт здачі-приймання послуг №9-К від 30.11.2025, відповідно до якого орендодавцем були надані послуги з суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем на загальну суму 75 608 грн. 10 коп. без ПДВ;

- акт здачі-приймання послуг №10-К від 30.11.2025, відповідно до якого орендодавцем були надані послуги з суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем на загальну суму 229 500 грн. 00 коп. без ПДВ;

- акт здачі-приймання послуг №11-К від 31.12.2025, відповідно до якого орендодавцем були надані послуги з суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем на загальну суму 93 339 грн. 27 коп. без ПДВ;

- акт здачі-приймання послуг №12-К від 28.01.2026, відповідно до якого орендодавцем були надані послуги з суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем на загальну суму 216 881 грн. 69 коп. без ПДВ.

Також матеріали справи містять рахунки на оплату до актів здачі-приймання послуг та платіжні інструкції про часткову сплату послуг за Договором.

Позивач стверджує, що відповідачем не виконано свої зобов`язання за Договором, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість в сумі 615 329 грн. 06 коп., а також було нараховано 17 905 грн. 88 коп. - інфляційних нарахувань, 5 430 грн. 11 коп. - 3% річних, 6 606 грн. 64 коп. – пені, що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Правовідносини сторін виникли на підставі договору суборенди, що регулюється статтями 759-786 Цивільного кодексу України.

Зокрема, згідно зі статтями 759, 760 Цивільного України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

Частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Наявні у справі акти приймання-передачі техніки свідчить про те, що позивач передав, а відповідач отримав техніку відповідно до Договору.

Як вбачається, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), які відповідачем було підписано, були частково сплачені, проте заборгованість складає 615 329 грн. 06 коп.

Отже, матеріалами справи підтверджено факт користування відповідачем технікою суборенди.

Доказів сплати заборгованості відповідачем не надано, матеріали справи не містять.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з умов Договору, строк суборендної плати за Договором є таким, що настав.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивач зазначає, що сплата спірної заборгованості відповідачем не проводилася.

На час розгляду справи доказів сплати заборгованості відповідачем не надано, матеріали справи не містять.

Як вбачається позивач зазначає, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Журко Олександра Юрійовича номер запису: 2002600060012025652; підстава: власне рішення; дата запису: 08.05.2026.

Відповідно до статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Отже, у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою як її права, так і обов`язки за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

З огляду на положення частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18 роз`яснила наступне: "З 15 грудня 2017 року господарський суд згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фізичної особи - підприємця, яка є однією зі сторін у справі.

Відтак з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України у вказаній редакції спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Аналогічний висновок викладено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18).

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в розмірі 615 329 грн. 06 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо нарахування пені

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшеним у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 8.3. Договору передбачено, що у разі прострочення здійснення остаточного розрахунку з орендарем щодо сплати орендної плати за суборенду техніки з екіпажем, встановленого в пункті 5.4 цього Договору, суборендар сплачує орендарю пеню в розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Як вбачається, позивачем за порушення відповідачем строку внесення суборендної плати за Договором нараховано пеню в розмірі 6 606 грн. 64 коп.

Суд погоджується з наданим розрахунком, вважає його арифметично правильним.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань

Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається, позивачем здійснено інфляційні нарахування у розмірі 17 905 грн. 88 коп., а також нараховано 3% річних в розмірі 5 430 грн. 11 коп.

Суд погоджується з наданим розрахунком, вважає його арифметично правильним.

Враховуючи усе вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 7 743 грн. 26 коп. - витрат на сплату судового збору.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з частинами 1-2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами; для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Крім того, частинами 4-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес до справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги; при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини; гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається позивачем надано докази витрат на професійну правничу допомогу, а саме:

- копію Договору від 22.04.2026 №2026/04/22-1 про надання правничої допомоги;

- копію ордера від 28.04.2026 серія АЕ №1498657на надання правничої допомоги;

- копію Акту приймання-передачі наданих послуг до Договору від 22.04.2026 №2026/04/22-1 про надання правничої допомоги;

- копію рахунку від 22.04.2026 №2026/22/04-1про надання послуг на суму 20 000 грн. 00 коп.;

- копію рахунку від 02.07.2026 №2026/22/04-1 про надання послуг на суму 10 000 грн. 00 коп.;

- платіжну інструкцію від 03.07.2026 про сплату 10 000 грн. 00 коп. ;

- рух коштів по рахунку фізичної особи-підприємця від 06.07.2026, з якого вбачається оплата послуг за надання правничої допомоги на суму 20 000 грн. 00 коп.

Як вбачається, між позивачем - Фізичною особою - підприємцем Журко Олександром Юрійовичем, як клієнтом та адвокатом Аксьонов Сергій Олександрович, як адвокатом, було укладено Договір від 22.04.2026 №2026/04/22-1 про надання правничої допомоги (надалі - Договір про надання правничої допомоги), відповідно до пункту 1.1 якого

Клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява №35787/03, п. 29, від 26.07.2007).

Відповідно до акту №1 про приймання-передачі наданих послуг до Договору від 22.04.2026 №2026/04/22-1 про надання правничої допомоги адвокатом були надані позивачу послуги надання правничої допомоги.

Враховуючи викладене, у відповідності до вказаних вище норм, дослідивши документи, на підставі яких позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу, господарський суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожен має право на професійну правничу допомогу; у випадках, визначених законом, держава забезпечує надання професійної правничої допомоги безоплатно; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу; для надання професійної правничої допомоги діє адвокатура; забезпечення права на захист від кримінального обвинувачення та представництво в суді здійснюються адвокатом, за винятком випадків, установлених законом; витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом.

Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" унормовано види адвокатської діяльності, а саме серед іншого: - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; - складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що сума 30 000 грн. 00 коп. на професійну правничу допомогу є співмірною з вартістю витрат позивача на професійну правничу допомогу і підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи - підприємця Журко Олександра Юрійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Схід Агро" (52910, с. Зоряне Синельниківського району Дніпропетровської обл., вул. Центральна, буд. 27; ідентифікаційний код 30506220) про стягнення 645 271 грн. 69 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Схід Агро" (52910, с. Зоряне Синельниківського району Дніпропетровської обл., вул. Центральна, буд. 27; ідентифікаційний код 30506220) на користь Журко Олександра Юрійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 615 329 (шістсот п`ятнадцять тисяч триста двадцять дев`ять) грн. 06 коп. - заборгованості, 6 606 (шість тисяч шістсот шість) грн. 64 коп. – пені, 5 430 (п`ять тисяч чотириста тридцять) грн. 11 коп. – 3% річних, 17 905 (сімнадцять тисяч дев`ятсот п`ять) грн. 88 коп. - інфляційних нарахувань, 7 743 (сім тисяч сімсот сорок три) грн. 26 коп. - витрат на сплату судового збору та 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. – витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

05.10.2026