Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №905/1206/23 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Харків Справа №905/1206/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Васильєв Є.О., суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О.,

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Донецькі енергетичні послуги" (вх. №1606 Д/3)

на рішення Господарського суду Донецької області від 02.07.2026 у справі №905/1206/23 (суддя Паляниця Ю.О., повне судове рішення складено 02.07.2026)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги"

до Фізичної особи-підприємця Цибанєва Сергія Віталійовича

про стягнення 67 716,79 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Стисле викладення історії справи

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (далі - ТОВ "Донецькі енергетичні послуги", позивач, апелянт, постачальник) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Цибанєва Сергія Віталійовича (далі - ФОП Цибанєв С.В., відповідач, споживач) про стягнення 61 332,59 грн основного боргу за спожиту у травні та червні 2023 року електричну енергію, 381,35 грн 3% річних та 6 002,85 грн пені, нарахованих за період з 17.06.2023 по 31.08.2023, а всього 67 716,79 грн.

1.2. В обґрунтування позову позивач послався на неналежне виконання відповідачем умов договору №1882 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, укладеного, за твердженням позивача, у травні 2019 року шляхом оплати рахунка постачальника універсальної послуги, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість за спожиту у травні та червні 2023 року електричну енергію.

1.3. Рішенням Господарського суду Донецької області від 02.07.2026 у справі №905/1206/23 (суддя Паляниця Ю.О.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи не підтверджено існування між сторонами договірних відносин з постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг з урахуванням умов комерційної пропозиції "Універсальна". Суд першої інстанції виснував, що позивачем не надано доказів оплат за попередні періоди, надлишок яких було зараховано в погашення боргу, а також не додано заяви-приєднання відповідача з обранням комерційної пропозиції "Універсальна" до позову; акти приймання-передавання від 31.05.2023 і 30.06.2023 та рахунки до них відповідачем не підписані. Відомості АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" про обсяги споживання не підтверджують договірних відносин сторін, а з них неможливо встановити спосіб визначення обсягів споживання та належність точки комерційного обліку відповідачу. Вимоги про стягнення 3% річних і пені залишено без задоволення як похідні від основної вимоги.

2. Узагальнені доводи апеляційної скарги та межі апеляційного перегляду справи

2.1. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач 22.07.2026 через систему "Електронний суд" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просить рішення Господарського суду Донецької області від 02.07.2026 у справі №905/1206/23 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення 61 332,59 грн заборгованості за спожиту у травні та червні 2023 року електричну енергію і 381,35 грн 3% річних, а також стягнути з відповідача судовий збір. Рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 6 002,85 грн пені апелянтом не оскаржується.

2.2. Доводи апеляційної скарги ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" в узагальненому вигляді зводяться до такого:

2.2.1. позивач на підставі ліцензії, виданої постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №429, та абзаців третього-п`ятого пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" виконує функції постачальника універсальних послуг на території Донецької області, у межах якої діяльність інших постачальників універсальних послуг не допускається (абзац четвертий частини другої статті 63 цього Закону); кожна точка комерційного обліку має унікальний EIC-код, який оператор системи розподілу (ОСР) закріплює на Інформаційній платформі за постачальником універсальних послуг (ПУП), що діє на відповідній території. Оскільки відповідач отримує послуги з розподілу електроенергії від АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" на території Донецької області, а апелянт з 2019 року виконує функції ПУП саме в межах Донецької області для побутових та малих непобутових споживачів або інших споживачів, які відповідно до законодавства мають право на отримання універсальної послуги, то відповідач як малий непобутовий споживач автоматично закріплений за позивачем;

2.2.2. у листах АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" №67/9033-вих від 28.06.2023 та №67/11275-вих від 07.08.2023 оператор системи розподілу зазначив постачальника (ТОВ "Донецькі енергетичні послуги"), найменування та податковий номер споживача, EIC-код об`єкта, рівень напруги точки комерційного обліку (0,4 кВ), початкові та кінцеві показники приладу обліку і фактичний обсяг споживання, чим підтверджено наявність договірних відносин; рівень напруги свідчить про належність відповідача до малих непобутових споживачів, постачання яким здійснюється на умовах комерційної пропозиції "Універсальна";

2.2.3. відповідач є користувачем сервісу "Особистий кабінет", у якому були доступні для акцептування акти прийняття-передавання та рахунки за травень і червень 2023 року, а обсяг споживання за травень 2023 року узгоджено сторонами в акті в цьому сервісі. Факт споживання електричної енергії є самостійною формою акцептування договору приєднання, що підтверджено й даними оператора системи розподілу у відповідних листах;

2.2.4. постачання здійснювалося за регульованими цінами, розрахованими відповідно до постанови НКРЕКП від 05.10.2018 №1177, інформація про структуру ціни на універсальні послуги за травень і червень 2023 року розміщена та зберігається на офіційному вебсайті постачальника в розділі "Архів цін" (https://dn.yasno.ua/universal-service-price-dep);

2.2.5. навіть без урахування додаткових доказів наявні в матеріалах справи докази відповідали стандарту вірогідності доказів (стаття 79 ГПК України); відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, відзиву не подав і доводів позивача не спростував, що, на думку апелянта, свідчить про його процесуальну згоду з позовом, а суд першої інстанції порушив принцип змагальності (стаття 13 ГПК України) та не надав належної оцінки доказам позивача (стаття 86 ГПК України);

2.2.6. додаткові докази не змінюють предмет чи підстави позову та не вводять у процес нових фактичних обставин, а лише підтверджують обставини, на які позивач посилався від початку розгляду справи.

2.3. Також в апеляційній скарзі ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" просить поновити строк для подання доказів та долучити до матеріалів справи №905/679/23: копію заяви-приєднання від 01.05.2019, підписану споживачем комерційну пропозицію "Універсальна", засвідчені відповідачем копії паспорта, витягу з реєстру речових прав (щодо належності об`єкта споживання електричної енергії), витягу з Єдиного державного демографічного реєстру, копію акта та рахунку за травень 2023 року, підписаних відповідачем у сервісі "Особистий кабінет", скріншот даних споживача із сервісу "Особистий кабінет".

В обґрунтування клопотання апелянт зазначає, що неподання до суду першої інстанції зазначених документів зумовлене збройною агресією російської федерації проти України: первинна документація позивача зберігалася у м. Маріуполі, доступ до неї втрачено внаслідок бойових дій та окупації міста, вцілілу частину архіву в екстреному порядку евакуйовано до м. Краматорська, а згодом - до м. Дніпра; позивач обґрунтовано вважав ці документи знищеними, а виявив їх лише після ухвалення оскаржуваного рішення під час упорядкування реевакуйованого архіву.

2.4. Відповідно до частини першої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки під час апеляційного перегляду не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами доводів скарги, підстави для виходу за межі доводів апеляційної скарги в порядку частини четвертої статті 269 ГПК України відсутні.

3. Позиція інших учасників справи

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу у встановлений ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2026 строк не подав, заяв чи клопотань не заявив. Відповідно до частини третьої статті 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

4. Рух справи в суді апеляційної інстанції

4.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2026 визначено склад суду: головуючий (суддя-доповідач) Васильєв Є.О., суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О.

4.2. За наслідками перевірки форми та змісту апеляційної скарги ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2026 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з недотриманням вимог пункту 2 частини третьої статті 258 ГПК України.

4.3. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2026 після усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги відкрито апеляційне провадження у справі №905/1206/23; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

5. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

5.1. ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" є електропостачальником, який на підставі ліцензії, виданої постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №429, та пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" виконує функції постачальника універсальних послуг на території Донецької області.

5.2. 01.05.2019 між ФОП Цибанєвим С.В. та ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір) (а.с. 7-11) шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг для малих непобутових споживачів, які споживають електричну енергію для потреб професійної та підприємницької діяльності (а.с. 94). Обставини, викладені в цьому пункті та пунктах 5.3, 5.13 цієї постанови, встановлено судом апеляційної інстанції з урахуванням прийнятих додаткових доказів (а.с. 94-101; пункт 6.1 цієї постанови).

5.3. Відповідно до вказаної заяви послуги надаються щодо об`єкта - будівлі магазину за адресою: 84306, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 6; EIC-код точки комерційного обліку (точки розподілу): 62Z9534012047276; особовий рахунок №1882.

5.4. За п. 1.1 Договору він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - Споживач) постачальником універсальних послуг (далі - Постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до цього Договору згідно із заявою-приєднання, яка є додатком до цього Договору.

5.5. Постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (пункт 2.1 Договору).

5.6. За п. 5.1 Договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору.

5.7. Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію (п. 5.2 Договору).

5.8. Відповідно до розділу 5 Договору ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України "Про ринок електричної енергії" і ПРРЕЕ. Сторони домовилися про те, що ціна на електричну енергію, встановлена Регулятором, повинна бути обов`язкова для Сторін з дати її введення в дію. Інформація про діючу ціну на електричну енергію Постачальника має бути розміщена на офіційному вебсайті Постачальника не пізніше ніж за 20 днів до дати її застосування із зазначенням порядку її формування. Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися Постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

5.9. Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятій споживачем (п. 5.10 Договору).

5.10. Відповідно до п. 9.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

5.11. Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні (п. 13.1 Договору).

5.12. За п. 13.2 Договору у разі внесення Постачальником в установленому чинним законодавством порядку змін до змісту типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, затвердженого Регулятором, сторони погоджуються з такими змінами у цьому Договорі. Постачальник зобов`язаний поінформувати Споживача про такі зміни не пізніше ніж за 20 днів до дати введення в дію цих змін.

5.13. Також споживачем було погоджено комерційну пропозицію "Універсальна" постачальника універсальних послуг ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" для малих непобутових споживачів (додаток №3 до договору) (а.с. 95-98). Разом із заявою-приєднанням відповідач надав засвідчені його підписом копії паспорта, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта споживання електричної енергії та витягу з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с. 99-101).

5.14. Відповідно до розділу 5 Комерційної пропозиції 100% попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Розмір попередньої оплати визначається на підставі прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії на розрахунковий період, а у разі відсутності прогнозованих (заявлених) обсягів - за обсягом фактичного споживання електричної енергії минулих періодів. Розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, незалежно від отримання рахунку.

5.15. Виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду споживачем в сервісі "Особистий кабінет". За умовами цієї комерційної пропозиції споживач має обов`язок зареєструватись в сервісі "Особистий кабінет" та користуватись відповідним сервісом. Рахунок за фактичне споживання формується споживачем самостійно в сервісі "Особистий кабінет" не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. В інших випадках рахунок надається постачальником споживачу на підставі отриманих від споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий споживачем у відповідному енергоофісі постачальника. У разі неотримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем.

5.16. У розділі 6 Комерційної пропозиції визначено, що за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання та 3% річних від суми боргу. Сума боргу сплачується споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.

5.17. Відповідно до розділу 10 Комерційної пропозиції договір набирає чинності з наступного дня після подання споживачем заяви-приєднання, в якій повідомляється про обрання Комерційної пропозиції "Універсальна", якщо протягом трьох робочих днів споживачу не буде повідомлено про невідповідність його критеріям обраної комерційної пропозиції чи неповноти наданого пакета документів. Договір на умовах цієї комерційної пропозиції укладається на строк до кінця календарного року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 21 календарний день до закінчення терміну дії Договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії або розірвання. Договір може бути розірвано або припинено і в інший термін за ініціативою будь-якої зі сторін у порядку, визначеному законодавством України та цим Договором, але в будь-якому випадку Договір діє до повної оплати заборгованості по Договору, включаючи штрафні санкції.

5.18. За умовами пункту 12.2 Комерційної пропозиції постачальник інформує споживача, з яким укладено Договір, про будь-яку зміну в умовах Договору шляхом направлення відповідної інформації одним із наступних способів: через особистий кабінет, на своєму офіційному сайті у мережі Інтернет, засобами електронного зв`язку на електронну адресу, вказану в заяві-приєднанні до умов договору, СМС-повідомленням на номер, зазначений у заяві-приєднанні до умов договору, та чат-програми, в центрах обслуговування споживачів, тощо.

5.19. Листами №67/9033-вих від 28.06.2023 та №67/11275-вих від 07.08.2023 (з додатками) оператор системи розподілу АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" повідомив позивача про фактичний (звітний) обсяг споживання електричної енергії по точці комерційного обліку споживача ФОП Цибанєва С.В. за травень 2023 року - 11 666 кВт·год, за червень 2023 року - 117 кВт·год (а.с. 15-18). Відповідно до додатків до цих листів постачальником визначено - ТОВ "Донецькі енергетичні послуги", найменування та податковий номер споживача, EIC-код об`єкта - 62Z9534012047276, рівень напруги точки комерційного обліку - 0,4 кВ, початкові та кінцеві показники приладу обліку.

5.20. Позивач склав акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) б/н від 31.05.2023 на суму 69 572,39 грн з ПДВ (11 666 кВт·год) та б/н від 30.06.2023 на суму 696,90 грн з ПДВ (117 кВт·год), а також виставив рахунки №1882 від 04.06.2023 та №1882 від 05.07.2023 (а.с. 19-20).

5.21. Загальна вартість електричної енергії, спожитої відповідачем у травні та червні 2023 року, становить 70 269,29 грн. З урахуванням зарахованого позивачем надлишку оплат відповідача за попередні періоди (8 936,70 грн) розмір заявленої до стягнення заборгованості становить 61 332,59 грн (а.с. 25). Доказів оплати цієї суми відповідач не надав, обсяги спожитої електричної енергії, її вартість та розмір заборгованості не спростував. Згідно з розрахунком позивача за зазначений період нараховано 3% річних у розмірі 381,35 грн та пеню, заявлену до стягнення в розмірі 6 002,85 грн.

6. Позиція суду апеляційної інстанції

6.1. Щодо клопотання апелянта про прийняття додаткових доказів (пункт 2.3 цієї постанови)

Східний апеляційний господарський суд зазначає, що у прохальній частині апеляційної скарги номер справи помилково вказано як №905/679/23, а в тексті скарги клопотання про поновлення строку на подання доказів помилково зазначено як клопотання відповідача. Зі змісту апеляційної скарги та доданих до неї документів однозначно вбачається, що клопотання подано позивачем (апелянтом) у справі №905/1206/23, тож суд розцінює зазначене як описки, які не впливають на розгляд клопотання.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з частиною другою статті 80 ГПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом або судом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити доказ, який не може бути подано, причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк, та докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина четверта статті 80 ГПК України). Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина восьма статті 80 ГПК України).

Згідно з частиною третьою статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Відповідно до частини другої статті 118 ГПК України заяви, скарги і клопотання, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від учасника справи, тягар доведення яких покладений на останнього (подібні за змістом висновки щодо застосування статті 269 Господарського процесуального кодексу України викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.06.2020 у справі №909/965/16, від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 03.06.2025 у справі №914/855/24).

Отже, вирішуючи питання про прийняття доказів, поданих разом з апеляційною скаргою, суд апеляційної інстанції має з`ясувати, чи існували об`єктивні, незалежні від учасника справи причини, які унеможливили подання кожного із цих доказів до суду першої інстанції, та чи підтверджено такі причини. Клопотання апелянта про поновлення строку на подання доказів суд розглядає як клопотання про прийняття додаткових доказів у порядку частини третьої статті 269 ГПК України.

Щодо заяви-приєднання від 01.05.2019, комерційної пропозиції "Універсальна" та засвідчених відповідачем копій паспорта, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і витягу з Єдиного державного демографічного реєстру колегія суддів зазначає таке.

Зазначені документи оформлено 01.05.2019 під час приєднання відповідача до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. На той час місцезнаходженням ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" (код ЄДРПОУ 42086719) згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань була Донецька область, місто Маріуполь, бульвар Шевченка, будинок 62, що узгоджується з поясненнями апелянта про зберігання цих документів в архіві первинної документації у м. Маріуполі.

Тимчасова окупація м. Маріуполя та ведення бойових дій на території Донецької області внаслідок збройної агресії російської федерації проти України є загальновідомими обставинами, які відповідно до частини третьої статті 75 ГПК України не потребують доказування.

Відповідно до частини третьої статті 269 ГПК України тягар доведення неможливості подання доказів до суду першої інстанції покладається на учасника справи, який їх подає. Колегія суддів вважає, що апелянт цей тягар виконав: його пояснення про втрату доступу до місця зберігання документації внаслідок окупації м. Маріуполя, неодноразове екстрене переміщення вцілілої частини архіву (до м. Краматорська, а згодом - до м. Дніпра) та виявлення документів лише під час упорядкування реевакуйованого архіву після ухвалення оскаржуваного рішення є конкретними, послідовними та узгоджуються із загальновідомими обставинами, а також зі зміною місцезнаходження самого позивача з м. Маріуполя на м. Дніпро.

Колегія суддів також враховує, що на час звернення з позовом (01.09.2023) і під час розгляду справи судом першої інстанції позивач, за його поясненнями, вважав ці документи знищеними і не знав про їх збереження у вивезеній частині архіву. Повідомлення суду в порядку частини четвертої статті 80 ГПК України передбачає зазначення конкретного доказу, який не може бути подано, та вчинення дій, спрямованих на його отримання, тобто обізнаність особи про існування доказу та місце його знаходження. За відсутності такої обізнаності неподання позивачем відповідного повідомлення не свідчить про його недбалість чи зловживання процесуальними правами. Саме цим зазначені документи відрізняються від електронних доказів, доступ до яких позивач мав увесь час (абзаци щодо електронних доказів у цьому пункті).

Відповідач, якому ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2026 встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, мав процесуальну можливість заперечити щодо цих доказів, зокрема щодо належності йому підписів, проте нею не скористався. Колегія суддів не розцінює цю обставину як визнання відповідачем обставин справи (пункт 6.20 цієї постанови), однак за відсутності будь-яких даних, які б ставили під сумнів достовірність зазначених документів, оцінює їх за правилами статей 76-79, 86 ГПК України як належні та допустимі докази.

З огляду на викладене колегія суддів визнає, що позивач обґрунтував неможливість подання зазначених документів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, та приймає їх до розгляду на підставі частини третьої статті 269 ГПК України.

Щодо копії акта та рахунку за травень 2023 року, підписаних, за твердженням апелянта, у сервісі "Особистий кабінет", та скріншоту даних споживача із цього сервісу колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема електронні документи, вебсайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Акт і рахунок, які, за доводами апелянта, узгоджено сторонами у вебсервісі "Особистий кабінет", а також скріншот даних споживача з цього вебсервісу є електронними доказами.

Причини неподання доказів до суду першої інстанції, на які посилається апелянт (втрата доступу до паперового архіву в м. Маріуполі, його евакуація та реевакуація), за своїм змістом стосуються документів на паперових носіях і не поширюються на дані в електронній формі, що зберігаються в інформаційній системі (вебсервісі) постачальника, доступ до яких не залежить від місця фізичного зберігання архіву. При цьому сам апелянт стверджує, що акти прийняття-передавання та рахунки за травень і червень 2023 року були розміщені в сервісі "Особистий кабінет" та узгоджені в ньому ще у 2023 році, тобто до звернення з позовом 01.09.2023. Разом з позовною заявою позивач подав паперові примірники тих самих актів і рахунків без підпису відповідача.

Жодних самостійних причин, які б унеможливили подання зазначених електронних доказів разом з позовною заявою (частина друга статті 80 ГПК України) або до ухвалення рішення судом першої інстанції, апелянт не навів і доказів існування таких причин не надав; письмового повідомлення про неможливість подання цих доказів у встановлений строк (частина четверта статті 80 ГПК України) до суду першої інстанції не надходило.

За таких обставин Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що копію акта та рахунку за травень 2023 року і скріншот даних споживача із сервісу "Особистий кабінет" подано з порушенням встановленого строку без обґрунтування неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від позивача. Відтак на підставі частини восьмої статті 80, частини другої статті 118 та частини третьої статті 269 ГПК України суд залишає ці докази без розгляду і не бере їх до уваги при перегляді оскаржуваного рішення.

6.2. Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

За частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець - взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч. 2 ст. 633 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

6.3. Відповідно до пункту 84 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Згідно з пунктом 93 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", універсальна послуга - постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з розподілу.

Відповідно до частини першої статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії", універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам. Постачальник універсальних послуг не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, які знаходяться на території здійснення його діяльності, в укладенні договору постачання електричної енергії.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

З 01.01.2019 внаслідок реформи ринку електричної енергії функції постачання та розподілу електричної енергії розподілені між різними суб`єктами ринку. Так, згідно з частиною третьою статті 72 Закону України "Про ринок електричної енергії" передачу та розподіл електричної енергії, що постачається споживачам, здійснюють оператор системи передачі та оператори систем розподілу відповідно до договорів, що укладаються із споживачем та/або постачальником електричної енергії відповідно до кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу та правил роздрібного ринку.

6.4. Пунктом 1.2.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ), визначено, що постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору (додаток 6 до ПРРЕЕ). Договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору. Відповідно до п. 2.1.5 розділу II ПРРЕЕ договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил та як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи договору на умовах складеного оператором системи паспорта точки розподілу/передачі.

У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу/передачі та має подати оператору системи письмову заяву про припинення розподілу/передачі електричної енергії на його об`єкт (п. 2.1.7 розділу II ПРРЕЕ).

Договір електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в частині розрахунків за послуги оператора системи діє у разі постачання електричної енергії споживачам постачальником універсальних послуг, а також за сукупністю споживачів електропостачальника, для яких згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією електропостачальника оплату послуг з розподілу/передачі електричної енергії забезпечує електропостачальник (п. 2.1.21 розділу II ПРРЕЕ).

6.5. Положеннями частин першої, другої статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником.

За умовами розділу 4 ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За змістом п. 4.7 ПРРЕЕ оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку. За наявності відповідного устаткування проведення оплати може бути реалізоване із застосуванням картки попередньої оплати.

6.6. Згідно з п. 4.8 ПРРЕЕ форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).

Відповідно до п. 2.3.11 ПРРЕЕ комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку (далі - АКО) та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку електричної енергії та ПРРЕЕ.

Пунктом 4.12 ПРРЕЕ визначено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку електричної енергії (далі - ККОЕЕ), про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Відповідно до пункту 10 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії виконує відповідний оператор системи розподілу (далі - ОСР).

Згідно з п. 9.14.1 ККОЕЕ адміністратор комерційного обліку має передавати адміністратору розрахунків та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.

Відповідно до п. 12.4.4 ККОЕЕ до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб функції щодо ведення реєстрів точок комерційного обліку, а також приймання результатів вимірювання (показів лічильників) від учасників ринку та/або ППКО, обробки, формування, профілювання, валідації, агрегації та передачі даних комерційного обліку для розрахунків на ринку виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії.

При здійсненні спірних нарахувань позивачем використовувалась надана ОСР інформація про спожиті відповідачем обсяги електричної енергії, дані якого є пріоритетними згідно з галузевим законодавством, а саме пунктом 8.6.15 ККОЕЕ встановлено, що дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет ніж виміряні дані з контрольних лічильників або дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО.

6.7. Відповідно до вимог частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Положеннями статті 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

6.8. Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Тлумачення змісту цієї статті свідчить про те, що закріплена в ній норма права покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність зіставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньої кількості доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу (постанови Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №923/875/19, від 16.07.2021 у справі №916/2620/20, від 16.09.2021 у справі №910/12930/18).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності факту укладення між сторонами договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах комерційної пропозиції "Універсальна", належності точки комерційного обліку відповідачу та способу визначення обсягів споживання.

6.9. Прийняті судом апеляційної інстанції додаткові докази (пункт 6.1 цієї постанови) підтверджують, що 01.05.2019 відповідач подав позивачу підписану заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та підписав комерційну пропозицію "Універсальна". Відповідно до абзацу п`ятого пункту 13 розділу XVII Закону України "Про ринок електричної енергії" та пункту 3.2.6 ПРРЕЕ надання підписаної заяви-приєднання є фактом приєднання споживача до умов договору (акцептом). Отже, між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах комерційної пропозиції "Універсальна", якому присвоєно №1882 (пункти 5.2, 5.13 цієї постанови).

6.10. Щодо доводів, наведених у підпункті 2.2.6 цієї постанови, колегія суддів зазначає, що предмет позову (стягнення заборгованості за договором №1882 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) та його підстава (неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання за цим договором) унаслідок прийняття додаткових доказів не змінилися. Ці докази підтверджують обставину укладення того самого договору, на яку позивач посилався від початку розгляду справи, а конкретний спосіб акцептування публічного договору приєднання (підписання заяви-приєднання, оплата рахунка чи споживання електричної енергії) є обставиною, що підлягає доказуванню, а не самостійною підставою позову. Отже, ці доводи апелянта є обґрунтованими.

6.11. Щодо доводів, наведених у підпункті 2.2.1 цієї постанови, колегія суддів зазначає, що статус позивача як постачальника універсальних послуг на території Донецької області та закріплення оператором системи розподілу EIC-коду точки комерційного обліку відповідача за позивачем як постачальником (пункт 5.19 цієї постанови) самі по собі не є доказом укладення договору на умовах конкретної комерційної пропозиції, оскільки договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання споживача до його умов (абзац п`ятий пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії"). Водночас у сукупності з підписаною відповідачем заявою-приєднанням ці обставини підтверджують, що саме позивач у спірний період був постачальником електричної енергії на об`єкт відповідача. У цій частині доводи апелянта колегія суддів враховує.

6.12. Щодо доводів, наведених у підпункті 2.2.3 цієї постанови, колегія суддів зазначає, що докази узгодження сторонами акта за травень 2023 року в сервісі "Особистий кабінет" залишено без розгляду (пункт 6.1 цієї постанови), тому твердження апелянта в цій частині не підтверджене. Довід про те, що факт споживання електричної енергії є самостійною формою акцептування договору приєднання, відповідає абзацу п`ятому пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії", однак у цій справі укладення договору підтверджено підписаною відповідачем заявою-приєднанням, тому на висновок суду цей довід не впливає.

6.13. Щодо доводів, наведених у підпункті 2.2.5 цієї постанови, апеляційний суд погоджується з тим, що на підставі доказів, які були подані до суду першої інстанції, висновок про укладення між сторонами договору на умовах комерційної пропозиції "Універсальна" з достатнім ступенем вірогідності зробити було неможливо, тому порушення судом першої інстанції статей 13, 79, 86 ГПК України під час оцінки цих доказів колегія суддів не вбачає. Водночас з урахуванням прийнятих судом апеляційної інстанції додаткових доказів висновки суду першої інстанції про недоведеність існування між сторонами договірних відносин не відповідають обставинам справи.

6.14. Матеріалами справи підтверджується, що на запит позивача щодо фактично спожитої відповідачем електроенергії, АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" повідомило фактичний (звітний) обсяг споживання за травень 2023 року по точці комерційного обліку споживача з EIC-кодом 62Z9534012047276 у розмірі 11 666 кВт·год, за червень 2023 року - 117 кВт·год. Вказані в актах і рахунках обсяги споживання відповідають даним, отриманим від оператора системи розподілу. Таким чином, позивачем врахована спожита електрична енергія з урахуванням отриманих даних від ОСР, що відповідає нормам чинного законодавства. Також встановлено, що на виконання договору позивач поставив відповідачу електричну енергію за період травень - червень 2023 року на загальну суму 70 269,29 грн, а з урахуванням зарахованого надлишку попередніх оплат у розмірі 8 936,70 грн заборгованість відповідача становить 61 332,59 грн (пункти 5.20, 5.21 цієї постанови). Вартість спожитої електричної енергії визначено позивачем за регульованими цінами на універсальні послуги відповідно до умов комерційної пропозиції "Універсальна".

6.15. Щодо доводів, наведених у підпункті 2.2.2 цієї постанови, колегія суддів зазначає, що листи оператора системи розподілу №67/9033-вих від 28.06.2023 та №67/11275-вих від 07.08.2023 з додатками (пункт 5.19 цієї постанови) підтверджують закріплення точки комерційного обліку відповідача за позивачем як постачальником та обсяги споживання, однак самі по собі, без заяви-приєднання, не підтверджували укладення договору на умовах комерційної пропозиції "Універсальна", з огляду на що суд першої інстанції обґрунтовано не визнав їх достатніми для такого висновку. Що стосується належності відповідача до малих непобутових споживачів, яким відповідно до частини першої статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" надаються універсальні послуги, то відповідач приєднався до договору саме за заявою-приєднанням для малих непобутових споживачів (пункт 5.2 цієї постанови), об`єкт споживання приєднаний до мереж напругою 0,4 кВ, а доказів, які б свідчили про невідповідність відповідача критеріям малого непобутового споживача, матеріали справи не містять. Отже, ці доводи апелянта є частково обґрунтованими.

6.16. Щодо доводів, наведених у підпункті 2.2.4 цієї постанови, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 5.1 Договору (пункт 5.6 цієї постанови) споживач розраховується з постачальником за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією. Ціни на універсальні послуги формуються відповідно до Порядку формування цін на універсальні послуги, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 №1177. Вартість електричної енергії в актах прийняття-передавання та рахунках за травень і червень 2023 року (пункт 5.20 цієї постанови) визначена позивачем за цінами на універсальні послуги; відповідач застосованих цін не оспорив, контррозрахунку не навів і доказів того, що ціни визначено з порушенням зазначеного Порядку, не надав. Отже, ці доводи апелянта є обґрунтованими.

6.17. Дані оператора системи розподілу у сукупності з підписаною відповідачем заявою-приєднанням та засвідченою ним копією витягу з реєстру речових прав щодо об`єкта споживання підтверджують, що точка комерційного обліку, по якій зафіксовано споживання у травні та червні 2023 року, належить відповідачу, закріплена за позивачем як постачальником, а обсяги споживання визначені за показаннями приладу обліку. Відсутність підпису відповідача на актах прийняття-передавання не звільняє споживача від обов`язку оплатити вартість фактично спожитої електричної енергії, обсяг якої зафіксовано оператором системи розподілу за показаннями приладу обліку. Відповідач всупереч статтям 13, 74 ГПК України ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції обсягів споживання, застосованих цін чи розміру заборгованості не спростував, свого контррозрахунку не навів.

6.18. Висновок суду першої інстанції про відсутність доказів оплат за попередні періоди, надлишок яких зараховано позивачем у погашення боргу, не може бути підставою для відмови в позові: таке зарахування зменшило розмір заявленої до стягнення заборгованості на користь відповідача (пункт 5.21 цієї постанови) і його прав не порушує, а доказів сплати коштів у більшому розмірі відповідач не надав.

З огляду на наведене позовна вимога про стягнення з відповідача 61 332,59 грн основного боргу є обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами і підлягає задоволенню.

6.19. Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, апеляційний суд встановив, що позивач нарахував 3% річних на заборгованість за травень 2023 року (60 635,69 грн) за період з 17.06.2023 по 31.08.2023 у розмірі 378,77 грн та на заборгованість за червень 2023 року (696,90 грн) за період з 18.07.2023 по 31.08.2023 у розмірі 2,58 грн. Розрахунок є арифметично правильним, здійсненим з урахуванням строків оплати, тож вимога про стягнення 381,35 грн 3% річних також підлягає задоволенню.

6.20. Водночас суд відхиляє доводи апелянта (підпункт 2.2.5 цієї постанови) про те, що неподання відповідачем відзиву свідчить про його процесуальну згоду з позовом. Сама лише відсутність заперечень учасника судового процесу щодо тих чи інших обставин, зокрема неподання відзиву на позовну заяву, не свідчить про визнання ним таких обставин, оскільки "мовчазне" визнання обставин зі змісту процесуального закону не випливає (постанова Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Принцип змагальності не створює для суду обов`язку вважати доведеною обставину, про яку стверджує сторона, якщо інша сторона не надала доказів протилежного; таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц). Зазначене не впливає на результат апеляційного перегляду, оскільки обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, доведено з урахуванням прийнятих додаткових доказів.

6.21. Рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 6 002,85 грн пені апелянтом не оскаржується, тому відповідно до частини першої статті 269 ГПК України в цій частині судом апеляційної інстанції не переглядається.

7. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

7.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

7.2. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 277 ГПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. З урахуванням прийнятих судом апеляційної інстанції додаткових доказів (пункт 6.1 цієї постанови) висновки суду першої інстанції про недоведеність укладення між сторонами договору та наявності заборгованості не відповідають обставинам справи.

7.3. З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги ТОВ "Донецькі енергетичні послуги", скасування рішення Господарського суду Донецької області від 02.07.2026 у справі №905/1206/23 в частині відмови у стягненні 61 332,59 грн основного боргу і 381,35 грн 3% річних та ухвалення в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

8. Щодо судових витрат

8.1. Відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінить або ухвалить нове рішення, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

8.2. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір у разі часткового задоволення позову покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За результатами апеляційного перегляду позовні вимоги задоволено на суму 61 713,94 грн із заявлених 67 716,79 грн. У суді першої інстанції ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" сплачено 2 147,20 грн судового збору (а.с. 34). Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 956,86 грн судового збору за подання позовної заяви; решта судового збору в розмірі 190,34 грн залишається за позивачем.

8.3. Відповідно до частини четвертої статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Водночас згідно з частиною дев`ятою статті 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною, між тим процесуальним законом не визначено поняття неправильних дій сторони. Зміст вказаної норми свідчить про те, що останньою встановлено дискреційне повноваження суду, тобто його право, а не обов`язок здійснити розподіл судових витрат у вищезазначений спосіб, при цьому висновок суду про необхідність покладення судових витрат на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, повинен бути належним чином обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №923/843/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 суд також зазначив, що процесуальним законом не визначено поняття неправильних дій сторони. При цьому висновок суду про необхідність покладення судових витрат на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, повинен бути належним чином обґрунтованим.

Східний апеляційний господарський суд враховує, що рішення суду першої інстанції ухвалено за наявними у справі доказами, на підставі яких висновок про укладення між сторонами договору на умовах комерційної пропозиції "Універсальна" з достатнім ступенем вірогідності зробити було неможливо.

Рішення суду першої інстанції скасовано в оскаржуваній частині виключно внаслідок подання позивачем нових доказів до суду апеляційної інстанції, тобто доказів, обов`язок подання яких разом з позовною заявою покладався на позивача (частина друга статті 80 ГПК України). Визнання судом поважними причин неподання цих доказів до суду першої інстанції є підставою для їх прийняття судом апеляційної інстанції, однак не змінює того, що необхідність апеляційного перегляду зумовлена поведінкою позивача, а не діями відповідача.

З огляду на наведене колегія суддів на підставі частини дев`ятої статті 129 ГПК України покладає судовий збір у розмірі 3 220,80 грн, сплачений за подання апеляційної скарги (платіжна інструкція №4657662 від 20.07.2026), на апелянта.

Керуючись частинами четвертою, дев`ятою, чотирнадцятою статті 129, статтями 269, 270, пунктом 2 частини першої статті 275, пунктом 3 частини першої статті 277, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" на рішення Господарського суду Донецької області від 02.07.2026 у справі №905/1206/23 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 02.07.2026 у справі №905/1206/23 в частині відмови у стягненні 61 332,59 грн основного боргу, 381,35 грн 3% річних та в частині розподілу судових витрат скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Цибанєва Сергія Віталійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 4Д; код ЄДРПОУ 42086719) 61 332,59 грн основного боргу, 381,35 грн - 3% річних та 1 956,86 грн судового збору за подання позовної заяви.

В іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 02.07.2026 у справі №905/1206/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги".

4. Доручити Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови в порядку та у випадках, що передбачені статтями 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повну постанову складено 05.10.2026.

Головуючий суддя Є.О. Васильєв

Суддя О.А. Істоміна

Суддя Д.О. Попков