Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №906/939/23 (906/211/26) — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року Справа № 906/939/23 (906/211/26)

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Тимошенко О.М. , суддя Саврій В.А.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику представників сторін апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 10 серпня 2026 року у справі №906/939/23(906/211/26) (суддя Гнисюк С.Д.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз" в особі ліквідатора Віскунова Олександра Віталійовича

до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області

про стягнення 2 629,28 грн

в межах справи №906/939/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз"

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи відповідно до частини 13 статті 8 та частини 2 статті 271 ГПК України

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 10.08.2026 у справі №906/939/23(906/211/26) у прийнятті до розгляду заяви Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про зміну способу виконання рішення, відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, Головного управління ДПС у Житомирській області звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду та прийняти нове судове рішення, яким заяву щодо зміни способу виконання рішення задоволити.

Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 906/939/23(906/211/26) у складі: головуюча суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М., суддя Саврій В.А.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.09.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 10.08.2026 у справі № 906/939/23(906/211/26) залишено без руху. Запропоновано скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом надання доказів сплати 2 662,40 грн судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду.

09.09.2026 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Головного управління ДПС у Житомирській області про усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду № 01-05/950 від 09.09.2026, на підставі службової записки секретаря судової палати № 2 від 09.09.2026, у зв`язку з перебуванням у відпустці головуючої судді Крейбух О.Г. призначено проведення повторного автоматизованого розподілу даної судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи №906/939/23(906/211/26) між суддями від 09.09.2026 для розгляду апеляційної скарги Головного управління ДПС у Житомирській області на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 10.08.2026 у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А., суддя Тимошенко О.М.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 10.08.2026 у справі №906/939/23(906/211/26). Встановлено учасникам справи строк для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) апелянту копії відзиву та доданих до нього документів протягом 7 (семи) днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження, з урахуванням положень статті 263 ГПК України. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

При цьому суд зазначає, що частиною тринадцятою статті 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частин першої, другої статті 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені у пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Враховуючи характер оскаржуваної ухвали, предмет апеляційного перегляду, а також те, що наявні у справі матеріали є достатніми для перевірки законності та обґрунтованості судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги Головного управління ДПС у Житомирській області на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 10.08.2026 у справі №906/939/23(906/211/26) за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Ліквідатор у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обґрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду Житомирської області від 23.04.2026 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз" в особі ліквідатора Віскунова Олександра Віталійовича до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про стягнення 2629,28 грн задоволено.

Присуджено до стягнення з Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз" безпідставно стягнуті грошові кошти у сумі 2 629,28 грн та 2 662,40 грн - витрат зі сплати судового збору.

На виконання зазначеного рішення Господарським судом Житомирської області 19.05.2026 видано наказ, відповідно до якого стягувачем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз", а боржником - Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23.06.2026 заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз" Віскунова О.В. від 21.06.2026 про виправлення описки – задоволено.

Виправлено описку в рішенні Господарського суду Житомирської області від 23.04.2026 у справі № 906/939/23(906/211/26), а саме: в п. 2 резолютивної частини рішення вважати вірною сумою заборгованості - 2 662, 40 грн 40 коп. Виправлено описку в наказі Господарського суду Житомирської області від 19.05.2026 у справі №906/939/23(906/211/26), а саме: по тексту наказу вважати вірною сумою заборгованості - 2 662, 40 грн 40 коп.

Вирішено дану ухвалу вважати невід`ємною частиною рішення Господарського суду Житомирської області від 23.04.2026 у справі №906/939/23(906/211/26) та невід`ємною частиною наказу Господарського суду Житомирської області від 19.05.2026 у справі №906/939/23(906/211/26).

05.08.2026 до Господарського суду Житомирської області через систему "Електронний суд" від Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області надійшла заява № 6682/5/06-30-13-04 від 05.08.2026 про зміну способу виконання рішення, у якій заявник просив змінити спосіб виконання судового рішення та наказу у справі №906/939/23(906/211/26) шляхом стягнення безпідставно стягнутих коштів у сумі 2 629,28 грн з бюджетного рахунку UA248999980333189340000006729, відкритого в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Житомирській області по території Коростишівської територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 11010100 "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати".

Місцевий господарський суд, розглянувши заяву Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про зміну способу виконання рішення, з`ясувавши обставини, покладені заявником в обґрунтування поданої заяви, дослідивши матеріали справи, які мають юридичне значення для її розгляду, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють питання встановлення та зміни способу і порядку виконання судового рішення, дійшов висновку про відсутність правових підстав для прийняття заяви про зміну способу виконання рішення до розгляду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання, а держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Однією з основних засад господарського судочинства згідно з пунктом 7 частини третьої статті 2 ГПК України, є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади і органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За приписами частини першої статті 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з частиною першою статті 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження та являє собою сукупність дій визначених законом органів і осіб, спрямованих на примусове виконання рішень, що здійснюються на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Частиною другою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ, а боржником - визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Водночас відповідно до частини першої статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною другою статті 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця у випадках, встановлених законом, - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з частиною третьою статті 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу чи порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Як вбачається з матеріалів справи, за виконавчим документом, виданим на виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 23.04.2026 у справі №906/939/23(906/211/26), Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз" набуло статусу стягувача, тоді як Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області є боржником, на якого покладено обов`язок щодо виконання судового рішення.

При цьому положення частини першої статті 331 ГПК України розмежовують суб`єктів, наділених правом ініціювати вирішення окремих процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судового рішення, оскільки із заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення може звернутися сторона, тоді як право на звернення із заявою про встановлення чи зміну способу або порядку його виконання надано стягувачу чи виконавцю у випадках, встановлених законом.

Отже, Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області, маючи у спірних правовідносинах статус боржника, не належить до визначеного частиною першою статті 331 ГПК України кола суб`єктів, яким надано право звернення до суду із заявою про встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення.

Водночас визначене процесуальним законом коло осіб, уповноважених ініціювати питання про зміну способу або порядку виконання судового рішення, узгоджується із закріпленим статтею 14 ГПК України принципом диспозитивності господарського судочинства, відповідно до якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, а учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

З огляду на наведене, суд першої інстанції, встановивши, що із заявою про зміну способу виконання судового рішення звернувся саме боржник, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для прийняття такої заяви до розгляду.

При цьому місцевий господарський суд обґрунтовано зазначив, що Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області не позбавлене можливості звернутися до стягувача з відповідним клопотанням щодо ініціювання питання про зміну способу виконання судового рішення.

Отже, наведені заявником обставини щодо необхідності визначення бюджетного рахунку, з якого має здійснюватися повернення коштів, могли бути предметом оцінки суду в межах вирішення питання про зміну способу або порядку виконання судового рішення лише за умови ініціювання такого питання належним суб`єктом, визначеним частиною першою статті 331 ГПК України.

Доводи скаржника про неправильне визначення судом першої інстанції правової природи поданої ним заяви та необхідність оцінки її змісту і фактичної мети не спростовують висновків оскаржуваної ухвали, оскільки Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області безпосередньо просило змінити спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення 2 629,28 грн з конкретно визначеного бюджетного рахунку, тоді як частина перша статті 331 ГПК України право на звернення із заявою про встановлення чи зміну способу або порядку виконання рішення надає стягувачу чи виконавцю у випадках, встановлених законом, а не боржнику, яким у цій справі є апелянт.

Щодо доводів про відсутність у наказі відомостей про бюджетний рахунок, код платежу та бюджет, з якого мають бути повернуті кошти, а також зумовлену цим неможливість практичного виконання судового рішення, колегія суддів зазначає, що такі обставини не змінюють визначеного частиною першою статті 331 ГПК України кола осіб, уповноважених ініціювати питання про встановлення чи зміну способу або порядку виконання рішення, водночас покликання скаржника на статтю 245 ГПК України також не свідчить про помилковість оскаржуваної ухвали, оскільки із заявою про роз`яснення судового рішення Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області не зверталося, а заявлена ним вимога полягала саме у зміні способу виконання рішення шляхом визначення конкретного бюджетного рахунку, з якого належить здійснити стягнення.

Не змінюють наведеного висновку і твердження Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області щодо обов`язковості виконання судового рішення, необхідності забезпечення реального поновлення порушеного права та можливого порушення бюджетного законодавства у разі здійснення органом Державної казначейської служби України списання коштів з неналежного рахунку, оскільки наведені обставини стосуються порядку фактичного виконання судового рішення, однак не наділяють боржника процесуальним правом на звернення із заявою про встановлення чи зміну способу або порядку його виконання, прямо не передбаченим частиною першою статті 331 ГПК України.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності висновку суду першої інстанції щодо відсутності у Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області як боржника процесуального права на звернення із заявою про зміну способу виконання судового рішення.

Резюмуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для прийняття до розгляду заяви Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про зміну способу виконання судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з приписами статті 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Житомирської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Керуючись ст. ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Житомирської області від 10 серпня 2026 року у справі №906/939/23 (906/211/26) залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Саврій В.А.