Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №916/5194/25 — Південно-західний апеляційний господарський суд

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/5194/25

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Павленко Н.А.

суддів - Богатиря К.В., Лічмана Л.В.

за участю секретаря судового засідання Лещенко Л. С.

за участю представників учасників справи:

від відповідача – Албул В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»

на рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2026, ухвалене суддею Невінгловською Ю.М. м. Одеса, повний текст якого складено та підписано 21.05.2026

по справі № 916/5194/25

за позовом Приватного Акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО»

до відповідача Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»

про стягнення 252 939,25 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви та рішення суду, що оскаржується в апеляційному порядку:

Приватне Акціонерне товариство «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» (далі по тексту - позивач, ПАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» ) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (надалі по тексту - відповідач, АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»), в якому просило суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 93 697 589,38 грн за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0522-02041-ПП від 01.01.2024, а також 3% річних у розмірі 252 939,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач неналежно виконав свої зобов`язання за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0522-02041-ПП від 01.01.2024 щодо своєчасної та повної оплати вартості послуг за період жовтень-листопад 2025.

Господарський суд Одеської області ухвалою від 31.12.2025 прийняв позовну заяву Приватного Акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» до розгляду та відкрив провадження у справі №916/5194/25. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Водночас під час розгляду справи Акціонерним товариством «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» було сплачено заявлену позивачем до стягнення суму основного боргу в розмірі 93 697 589,38 грн, у зв`язку з чим провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення основного боргу закрито на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 у справі №916/5194/25 позовні вимоги Приватного Акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» задоволено, стягнуто з Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» на користь Приватного Акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» 3 % річних у розмірі 252 939,35 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 288,77 грн. Відстрочено виконання рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 у справі №916/5194/25 строком на три місяці до 11.08.2026.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, в частині відстрочення його виконання строком на три місяці до 11.08.2026, Акціонерне товариство «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» звернулось Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 у справі Nє916/5194/25 в частині відстрочення виконання змінити, та ухвалити нове рішення, яким відстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 у справі №916/5194/25 строком на один рік до 11.05.2027.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції без належного обґрунтування визначив строк відстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 лише на три місяці - до 11.08.2026.

Як зазначає апелянт, місцевим судом враховано воєнний стан, наслідки військової агресії, необхідність відновлення об`єктів критичної інфраструктури, складний фінансовий стан відповідача та стратегічне значення діяльності для забезпечення безперебійного електропостачання населення. Водночас, як вказано скаржником, зазначені обставини мають не тимчасовий, а системний і тривалий характер, що підтверджується матеріалами справи та судовою практикою в аналогічних спорах між сторонами.

В апеляційній скарзі відповідачем зазначено, що зокрема, у справах №916/249/25, №916/350/25, №916/1645/25, №916/2036/25, №916/2950/25 та №916/3509/25 судами за подібних обставин надавалася відстрочка виконання судових рішень строком на один рік. Однак суд першої інстанції не навів належних мотивів, з яких у цій справі відступив від зазначеного підходу та визначив строк відстрочення лише на три місяці.

На думку апелянта, висновок суду першої інстанції щодо строку відстрочення виконання рішення не відповідає встановленим обставинам справи, оскільки місцевий суд не обґрунтував, чому саме після спливу трьох місяців обставини, які ускладнюють виконання рішення, припиняться або істотно зміняться.

За таких обставин скаржник вважає, що суд першої інстанції правильно встановив наявність підстав для відстрочення виконання рішення, однак без належного обґрунтування визначив його строк.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу:

11.06.2026 в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд» від Акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить суд залишити апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що суд першої інстанції, задовольняючи заяву відповідача про відстрочення виконання рішення строком на три місяці, належним чином оцінив наведені сторонами обставини та дотримався справедливого балансу інтересів сторін.

Позивач наголошує, що відстрочення виконання судового рішення відповідно до ст. 331 ГПК України є дискреційним повноваженням суду, яке реалізується з урахуванням конкретних обставин справи, матеріального стану сторін, ступеня вини відповідача та інших виняткових обставин. При цьому сам по собі матеріальний стан боржника, як зазначено позивачем, не є безумовною підставою для надання відстрочки на заявлений ним строк.

На думку Акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО», відповідач не навів переконливих доказів того, що саме тримісячний строк відстрочення с недостатнім для виконання рішення суду та що сплата присуджених 252 939,35 грн 3 % річних істотно вплине на його господарську діяльність чи виконання функцій із забезпечення електропостачання.

Як вказує позивач, дані фінансової звітності відповідача за 2024-2025 роки, навпаки свідчать про прибутковість господарської діяльності Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та відсутність об`єктивної необхідності у відстроченні виконання рішення строком на один рік.

Водночас позивач зазначає, що суд першої інстанції вже врахував наслідки військової агресії, складний фінансовий стан відповідача, необхідність відновлення критичної інфраструктури та стратегічне значення його діяльності, саме тому частково задовольнив заяву про відстрочення виконання рішення.

Таким чином, позивач вважає, що визначений судом першої інстанції тримісячний строк відстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 є достатнім, відповідає вимогам ст. 331 ГПК України та забезпечує справедливий баланс інтересів сторін. Доводи апеляційної скарги, на думку позивача, не спростовують висновків місцевого господарського суду та фактично спрямовані на переоцінку встановлених ним обставин.

Рух справи у Південно-західному апеляційному господарському суді:

29.05.2026 в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд» ЕСІКС безпосередньо до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» на рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 по справі №916/5194/25.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2026, апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Павленко Н.А., суддів: Богатиря К.В., Лічмана Л.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 у справі № 916/5194/25 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» на рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 залишено без руху; встановлено Акціонерному товариству «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» 10 денний строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги, шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у сумі 2662,40 грн з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та відповідні докази надати до суду

04.06.2026 в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС від Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» надійшла заява (вх. №2197/26/Д1 від 04.06.2026 ПЗАГС) про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додані докази сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.06.2026 відкрито апеляційне провадження по справі №916/5194/25 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» на рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2026, постановлено розглянути апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» на рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 у справі №916/5194/25 поза межами строку, встановленого ч. 2 ст. 273 ГПК України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 11.08.2026 о 16:00. Цією ж ухвалою суду , серед іншого, запропоновано позивачу у 10 денний строк з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі подати відзив/письмові пояснення на апеляційну скаргу (доданих до них документи) та відповідно до ч.4 ст.263 ГПК України надати суду докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу, попереджено учасників справи, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/5194/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

09.06.2026 матеріали справи №916/5194/25 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Судове засідання, призначене на 11.08.2026 не відбулося у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони в м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2026 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання у справі №916/5194/25 відбудеться 29.09.2026 о 15:30 год.

В судовому засіданні, призначеному на 29.09.2026 представник апелянта підтримав вимоги за апеляційною скаргою та наполягав на її задоволенні.

Позивач у судове засідання, призначене на 29.09.2026 не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідкою від 14.05.2026 про доставку електронного листа до електронного кабінету Приватного Акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» в підсистемі «Електронний суд».

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 29.09.2026 не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» на рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 по справі №916/5194/25, до суду не повідомлялося.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції:

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Зважаючи на те, що АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» оскаржує рішення місцевого господарського суду виключно у частині відстрочення його виконання строком на 3 місяці з дня його ухвалення, колегія суддів здійснює апеляційний перегляд судового рішення лише у межах зазначених вимог апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що 09.04.2026 АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою про відстрочення виконання рішення у справі, в якій просило суд, зокрема, у разі повного або часткового задоволення позовних вимог Приватного Акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» надати відповідачу відстрочку виконання судового рішення у справі №916/5194/25 строком на один рік.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 позовні вимоги Приватного Акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» на користь Приватного Акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» 252 939,35 грн, 3 % річних та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2288,77грн. Відстрочено виконання рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 у справі №916/5194/25 строком на три місяці до 11.08.2026.

Надаючи відстрочку виконання судового рішення строком на три місяці, місцевий господарський суд виходив із сукупності об`єктивних та виняткових обставин, оцінених з урахуванням дотримання справедливого балансу інтересів обох сторін.

При наданні відстрочки виконання судового рішення строком на три місяці судом першої інстанції були враховані доводи відповідача щодо складного фінансового становища, статусу критично важливого підприємства, наслідків військової агресії, необхідності забезпечення безперебійного електропостачання та факту добросовісної поведінки відповідача, який самостійно та в повному обсязі сплатив основну суму боргу в розмірі 93 697 589,38 грн у зв`язку з чим, було ухвалено про відстрочення виконання рішення суду строком на три місяці до 11.08.2026.

Господарським судом враховано, що предметом відстрочення залишалися лише нарахування 3 % річних на суму 252 939,35 грн, тому суд дійшов висновку, що тимчасова затримка у їх сплаті є співмірним заходом, який не завдасть істотної шкоди фінансово господарській діяльності ані позивачу, ані відповідачу.

Суд дійшов висновку, що негайне примусове стягнення коштів могло б погіршити фінансово господарську діяльність відповідача, як підприємства критичної інфраструктури, тоді як часткове задоволення заяви та надання відстрочки на короткий, але достатній та розумний строк у три місяці дасть змогу відповідачу зберегти фінансово-господарський стан і забезпечить реальне та повне виконання рішення суду.

Місцевий суд зазначив, що відстрочення виконання рішення суду в повній мірі буде відповідати принципам справедливого судового розгляду в контексті частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд виходить із такого.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання, держава забезпечує його виконання у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною 1 ст. 326 ГПК України врегульовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Конституційним Судом України у пункті 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012 у справі № 1-26/2021 зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У Рішенні від 25.04.2012 №11-рп/2012 Конституційний Суд України наголосив, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Частиною 1 ст. 239 ГПК України унормовано, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Водночас такий порядок не змінює змісту рішення та не звільняє боржника від виконання присудженого обов`язку, а спрямований на забезпечення його реального виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 Господарського процесуального кодексу України, норма цієї статті не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.02.2020 у справі №922/2191/19.

Отже, застосування відстрочки залежить від встановлення у кожній конкретній справі обставин, які істотно ускладнюють негайне виконання рішення, оцінки реальності запропонованого порядку його виконання та дотримання розумного співвідношення між інтересами стягувача і боржника.

Приписами ч. 1 ст. 331 ГПК України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з ч. 4 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 ГПК України).

Колегія суддів зазначає про те, що розстрочення та відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно з якою “кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..”, а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Подібна за своїм змістом правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19 та від 03.09.2020 у справі №905/30/16.

Особа, яка подала заяву про відстрочку/розстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у даній справі, а також повідомити суд, що така обставина зникне за час на який здійснена відстрочка виконання рішення.

У той же час, відстрочка виконання рішення означає перенесення його виконання на інший час.

Відстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідними правовідносинами залишається незмінною. Тобто, відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов`язання, у тому числі в частині строків його виконання.

Натомість, таке відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом.

Судом першої інстанції при вирішенні питання про відстрочення виконання рішення суду цілком вірно прийнято до уваги наступне:

- загальновідомий факт про те, що більша частина атак російської федерації (далі - рф) припадає на об`єкти критичної інфраструктури, зокрема, електропостачання, що в силу приписів ч. 3 ст. 75 ГПК України не потребують доказуванню;

- першочерговим завданням АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» є забезпечення безперебійного електрозабезпечення м. Одеси та Одеської області, а відтак, відновлення енергетичної інфраструктури є пріоритетом серед інших зобов`язань.

- виконання відповідачем основного зобов`язання перед позивачем.

При вирішенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення місцевим судом вірно враховано обставину повного погашення відповідачем суми основного боргу у розмірі 93 697 589,38 грн, що свідчить про його наміри виконати рішення суду щодо сплати стягнутих сум 3% річних за прострочення виконання основного зобов`язання за спірним договором. Відтак, при частковому задоволенні клопотанні відповідача про відстрочення виконання рішення у даній справі на суму 252 939,35 грн строком на три місяці (до 11.08.2026) буде дотримано баланс інтересів сторін, тоді як негайне виконання рішення суду матиме наслідком арешту рахунків відповідача, що в свою чергу може створити загрозу настання негативних наслідків для енергозбереження Одеської області.

Південно-західний апеляційний господарський суд наголошує, що запровадження на території України воєнного стану не може бути безумовною підставою для відстрочення виконання судового рішення, при цьому, збройна агресія рф має негативний вплив як на відповідача, так і на позивача, майно якого також піддається постійним ворожим обстрілам та наслідки російської агресії тягнуть за собою завдання значних збитків обом сторонам у справі, водночас якнайшвидше відновлення зруйнованих та пошкоджених об`єктів як відповідача, так і позивача має соціально важливе значення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у цій справі строк відстрочення виконання рішення на три місяці, у тому числі зважаючи на необхідність таких дій задля забезпечення балансу інтересів всіх учасників відносин у сфері енергетики, жодним чином не зумовить порушення гарантованого п. 1 ст. 6 Конвенції ані позивачу, ані відповідачу права на суд.

При цьому, передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника - загроза неможливості подальшого виконання своїх зобов`язань та припинення своєї господарської діяльності, а для стягувача - загроза можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів внаслідок переходу боржника у стан неплатоспроможності.

Колегія суддів враховує правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 21.02.2024 у справі №922/2473/23, від 14.03.2024 у справі №910/16854/23 та від 05.12.2023 у справі №910/10921/22, відповідно до яких:

- відстрочення або розстрочення виконання рішення є виключним процесуальним заходом, що застосовується з урахуванням конкретних обставин справи;

- складний фінансовий стан боржника сам по собі не є безумовною підставою для надання відстрочення, однак у сукупності з обставинами воєнного стану та впливом бойових дій на діяльність суб`єкта господарювання може свідчити про наявність підстав, передбачених статтею 331 ГПК України;

- суд зобов`язаний забезпечити справедливий баланс інтересів сторін та не допустити порушення права стягувача на ефективний судовий захист.

У даній справі відстрочення виконання рішення не призводить до порушення сутності права позивача, оскільки: основна сума боргу вже сплачена відповідачем; розмір нарахованих 3 % річних є незначним, порівняно зі сплаченою сумою боргу; відстрочення має тимчасовий характер та відповідає обмеженням, встановленим ч. 5 ст. 331 ГПК України.

З урахуванням означеного, колегія суддів висновує, що суд першої інстанції всебічно та повно з`ясував обставини справи, надав належну оцінку доказам, правильно застосував норми процесуального права, зокрема ст. 331 ГПК України, та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими судом, з наданням оцінки аргументам учасників справи.

Частинами першою - третьою статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки, а кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається. Аналогічний обов`язок закріплено у частині першій статті 74 цього Кодексу.

У відповідності до ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України суд установлює обставини справи на підставі належних, допустимих, достовірних і вірогідних доказів, оцінюючи їх у сукупності за правилами статті 86 цього Кодексу.

За приписами ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

За змістом усталеної практики Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Пронін проти України») одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді («Руїс Торіха проти Іспанії»).

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі «Гарсія Руїс проти Іспанії»).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

За приписами частини першої статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив його з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини, які мають значення для вирішення справи, правильно застосував положення статті 331 Господарського процесуального кодексу України, забезпечив співмірність і пропорційність визначеного порядку виконання та навів достатні мотиви часткового задоволення заяви відповідача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, отже правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення відсутні, у зв`язку з чим колегія суддів висновує про залишення апеляційної скарги Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 у справі №916/5194/25 в оскаржуваній частині залишити без змін.

Судові витрати.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника (відповідача).

Керуючись ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 у справі №916/5194/25 в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.286 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст Постанови складено та підписано 02 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя Н.А. Павленко

Судді: К.В. Богатир

Л.В. Лічман