Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №916/4081/21(916/1141/23) — Південно-західний апеляційний господарський суд

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/4081/21(916/1141/23)

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лічман Л.В.,

судді Діброва Г.І., Павленко Н.А.,

секретар судового засідання Пелешок Т.С.,

за участю представників учасників справи:

від відповідача: Яківець М.В.,

від виконавця: Гросу В.Є.,

від інших учасників справи: не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.07.2026 р., постановлену суддею Мусієнко О.О.,

у справі № 916/4081/21(916/1141/23)

за позовом Дочірнього підприємства ,,ОДЕСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР” Відкритого акціонерного товариства ,,ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ ,,АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ”

до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,СТРОЙСПЕЦТЕХНІКА”

про стягнення 688681,17 грн,

встановив:

Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович звернувся до Господарського суду Одеської області з письмовою заявою (зареєстрована за вх. № 2-665/26 від 07.04.2026 р.), з урахуванням клопотання (зареєстроване за вх. № 20306/26 від 11.06.2026 р.), про зміну способу і порядку виконання рішення суду, в якій просить:

- встановити спосіб і порядок виконання рішення Господарського суду Одеської області у справі № 916/4081/21(916/1141/23), а саме звернути стягнення та реалізувати у межах зведеного виконавчого провадження № 75369548 рухоме майно боржника – установку асфальтозмішувальну ДС-16837 (зав. номер 1808037), в т.ч.: агрегат живлення, 2018 р.в.; конвеєр похилий, 2018 р.в.; сушильний агрегат, 2018 р.в.; бак паливний, 2018 р.в.; змішувальний агрегат, 2018 р.в.; агрегат мінерального порошку, 2018 р.в.; агрегат пилу, 2018 р.в.; агрегат готової суміші з Скіпом (100 т), 2018 р.в.; система оприскування, 2018 р.в.; кабіна оператора, 2018 р.в.; обладнання (кабелі для внутрішніх з`єднань кабіни оператора з агрегатами), 2018 р.в.; пневмосистема, 2018 р.в., бітумні ємності: КС 6024002, V = 60 куб.м (1 шт.), зав. номер 18070279; КС-60-240-01, V = 60 куб.м (1 шт.), зав. номер 18070278 (зі збільшеною довжиною змійовика для пришвидшеного нагріву); КС 6029001, V = 60 куб.м (1 шт.), зав. номер 18070280. Всього 180 куб.м (виконання горизонтальне, змійовик, комплект майданчиків і сходів, комлект електрообладнання для 3-х ємностей), 2018 р.в.; нагрівач рідкого теплоносія (оливи) СО20, виробництво Італія, (400000 ккал/год), для роботи на дизельному паливі, 2019 р.в. (зав. номер 1388); комплект бітумпроводів, 2018 р.в.; комплект розведення теплоносія, 2018 р.в.; агрегат целюлозної добавки для ДС-16837, 2018 р.в.; обладнання для виготовлення бітумної емульсії КС-10, 2018 р.в. у складі: емульсійна установка (продуктивністю до 10 т/ч) – 1 шт.; ємність для зберігання емульсії КС-60Г – 1 шт.; ємність для зберігання води КС-48 – 1 шт.; установка насосна бітумна потужністю 7,5 кВт – 1 шт.; установка насосна емульсії потужністю 4 кВт – 1 шт.; бітумо-масло-паливо-водопровідна система – 1 шт.;

- визначити, що реалізація зазначеного майна здійснюється з першочерговим задоволенням забезпечених заставою вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ФК СОНАТА ФІНАНС” за рахунок коштів, одержаних від реалізації цього майна, відповідно до ч.5 ст.51 та п.1 ч.1 ст.46 Закону України ,,Про виконавче провадження”, в розмірі, встановленому рішенням Господарського суду Одеської області у справі № 916/4669/23 від 20.06.2024 р., з урахуванням ухвали від 15.05.2026 р. у справі № 916/4669/23 про заміну стягувача.

В обґрунтування заяви вказано, що у Товариства з обмеженою відповідальністю ,,СТРОЙСПЕЦТЕХНІКА” на банківських рахунках відсутні грошові кошти, а також майно, за рахунок реалізації якого можна виконати судові рішення у зведеному виконавчому провадженні № 75369548, крім названого вище рухомого майна, яке передано у заставу за договором застави рухомого майна № РМ-ODE-КЛ-14203/2 від 27.09.2021 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.07.2026 р. у справі № 916/4081/21(916/1141/23) (суддя Мусієнко О.О.) відмовлено у задоволенні заяви Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Суд першої інстанції, врахувавши висновки Верховного Суду, зроблені у постановах від 15.01.2020 р. у справі № 910/7221/17 та від 06.02.2020 р. у справі № 640/7964/19, зазначив, що системний аналіз приписів ст.51 Закону України ,,Про виконавче провадження” свідчить про те, що виконавець може звернути стягнення на заставне майно боржника для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, за сукупності умов, визначених у ч.1 цієї статті, а відсутність хоча б однієї з цих умов унеможливлює звернення стягнення на заставлене майно боржника.

При цьому місцевим господарським судом встановлено, що в ході виконавчого провадження проведено оцінку заставленого рухомого майна, за наслідками якої визначено, що його вартість є вищою, ніж заборгованість боржника перед заставодержателем, проте право застави у банку виникло до ухвалення судами рішень, які перебувають на виконанні у рамках зведеного виконавчого провадження № 75369548, а банк (Акціонерне товариство ,,Перший український міжнародний банк”) та особа (Товариство з обмеженою відповідальністю ,,ФК СОНАТА ФІНАНС”), якій відступлено право вимоги до боржника, заперечили проти реалізації переданого в заставу рухомого майна.

За таких обставин, зважаючи на відсутність всіх трьох умов, необхідних для застосування положень ч.1 ст.51 Закону України ,,Про виконавче провадження”, суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви Приватного виконавця виконавчого округ Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Окремо місцевий господарський суд звернув увагу на наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю ,,СТРОЙСПЕЦТЕХНІКА” незаставленого майна, на яке можна звернути стягнення, зокрема, десяти залізничних вагонів, на які приватним виконавцем накладено арешт та встановлено заборону їх курсування, а, отже, виконавцем вчинено не всі дії для забезпечення виконання судових рішень у зведеному виконавчому провадженні.

Не погодившись з постановленою ухвалою, Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович подав апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.07.2026 р. у справі № 916/4081/21(916/1141/23); постановити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про встановлення способу та порядку виконання судового рішення; встановити спосіб виконання судового рішення шляхом надання дозволу на звернення стягнення на заставне майно боржника в порядку, передбаченому ст.51 Закону України ,,Про виконавче провадження”, з дотриманням пріоритету задоволення вимог заставодержателя та подальшим розподілом коштів відповідно до вимог чинного законодавства України.

В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що:

- відмовляючи у задоволенні заяви приватного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що виконавцем не вжито всі заходи примусового виконання, оскільки за боржником зареєстровано десять залізничних вагонів, однак, перевіряючи наявність підстав для вчинення процесуальної дії за правилами ст.331 ГПК України, суд мав оцінити, чи існує реальна можливість виконання судових рішень без застосування способу виконання, запропонованого приватним виконавцем. При цьому, за посиланнями виконавця, після постановлення оскаржуваної ухвали ним вжито додаткові заходи для виявлення вагонів, які не призвели до жодного результату, з огляду на що припущення суду першої інстанції про існування можливості звернути стягнення на зазначені вагони не знайшли свого підтвердження;

- в оскаржуваній ухвалі не надано оцінки тому, що приватний виконавець уже вичерпав реальні способи виконання рішень за рахунок іншого майна боржника;

- відсутність достатніх коштів, ліквідного нерухомого майна, безрезультатність розшуку транспортних засобів та систематичне ухилення боржника від виконання законних вимог приватного виконавця свідчать про наявність передумов для застосування механізму, передбаченого ст.51 Закону України ,,Про виконавче провадження”;

- висновки Верховного Суду, наведені у постановах від 15.01.2020 р. у справі № 910/7221/17 та від 06.02.2020 р. у справі № 640/7964/19, зроблено за наслідком дослідження неподібних правовідносин, адже їх зміст зводиться до того, що за відсутності хоча б однієї з умов, вказаних у ч.1 ст.51 Закону України ,,Про виконавче провадження”, виконавець не може діяти на власний розсуд, звертаючи стягнення на заставлене майно боржника. Між тим, у даній справі приватний виконавець не діє на власний розсуд, а звернувся до суду для розв`язання спірної ситуації, яка склалася у виконавчому провадженні, дотримуючись балансу інтересів стягувачів та враховуючи наявність майна боржника, шляхом реалізації якого можна виконати судові рішення без порушення переважного права заставодержателя на задоволення його вимог;

- ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.06.2026 р. у цій справі за поданням приватного виконавця тимчасове обмежено керівника боржника у праві виїзду за межі України, оскільки приватний виконавець використав усі механізми примусового виконання, а невиконання судових рішень обумовлене поведінкою боржника. Проте при розгляді заяви відповідно до ст.331 ГПК України встановлені самим судом обставини фактично залишилися поза увагою.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2026 р. справу № 916/4081/21(916/1141/23) передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Лічмана Л.В., суддів Аленіна О.Ю., Павленко Н.А.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2026 р. відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження необхідних для перегляду ухвали Господарського суду Одеської області від 08.07.2026 р. матеріалів справи № 916/4081/21(916/1141/23) з суду першої інстанції, а також зобов`язано Господарський суд Одеської області направити на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали зазначеної справи.

Розпорядженням керівника апарату Південно-західного апеляційного господарського суду № 178 від 12.08.2026 р. у зв`язку з перебуванням судді Аленіна О.Ю. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 916/4081/21(916/1141/23).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2026 р. справу № 916/4081/21(916/1141/23) передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Лічман Л.В., судді Діброва Г.І., Павленко Н.А.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.08.2026 р.: прийнято справу № 916/4081/21(916/1141/23) за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.07.2026 р. до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Лічмана Л.В., суддів Діброви Г.І., Павленко Н.А.; апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.07.2026 р. у справі № 916/4081/21(916/1141/23) залишено без руху; встановлено Приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Парфьонову Георгію Володимировичу строк для подачі доказів сплати судового збору в сумі 2662,40 грн – 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.08.2026 р.: відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.07.2026 р. у справі № 916/4081/21(916/1141/23); встановлено учасникам справи строк для подачі відзивів на апеляційну скаргу.

Колегія суддів зазначає, що, незважаючи на закінчення встановленого судом строку, відзиви на апеляційну скаргу учасниками справи не подано.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2026 р.: призначено справу № 916/4081/21(916/1141/23) за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.07.2026 р. до розгляду в судовому засіданні; повідомлено учасників справи про те, що засідання відбудеться 23.09.2026 р.

Товариством з обмеженою відповідальністю ,,СТРОЙСПЕЦТЕХНІКА” подано письмові пояснення, в яких просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги з підстав, зазначених в оскаржуваній ухвалі.

В засідання суду 23.09.2026 р. представники учасники справи, окрім відповідача та скаржника, не з`явились. Про дату, час та місце проведення судового засідання інші учасники справи повідомлялися належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставлення ухвал до електронного кабінету.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти них, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, Південно-західний апеляційний господарський суд зауважує наступне.

Відповідно до ч.ч.1 та 3 ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), – встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання… Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб. Зокрема, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми виконання (грошової чи майнової) у разі відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.09.2023 р. у справі № 916/4081/21(916/1141/23), залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 р.: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,СТРОЙСПЕЦТЕХНІКА” на користь Дочірнього підприємства ,,ОДЕСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР” Відкритого акціонерного товариства ,,ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ ,,АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ” 457846,96 грн заборгованості за договором оренди рухомого майна № 3 від 04.01.2021 р., 51105,41 грн інфляційних збитків, 9490,86 грн 3% річних, 170219,94 грн неустойки та 10330,22 грн судового збору.

06.03.2024 р. на примусове виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.

Як вбачається з матеріалів справи, метою звернення приватного виконавця із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду є забезпечення можливості за рахунок рухомого майна боржника задовольнити вимоги стягувачів у зведеному виконавчому провадженні № 75369548, серед яких є і визнані рішенням у даній справі вимоги Дочірнього підприємства ,,ОДЕСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР” Відкритого акціонерного товариства ,,ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ ,,АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ”.

Учасниками справи не заперечується те, що рухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю ,,СТРОЙСПЕЦТЕХНІКА”, на яке приватний виконавець вважає за необхідне звернути стягнення, передано у заставу Акціонерному товариству ,,Перший український міжнародний банк” за договором застави рухомого майна № РМ-ODE-КЛ-14203/2 від 27.09.2021 р. У подальшому банк передав право вимоги до боржника Товариству з обмеженою відповідальністю ,,ФК СОНАТА ФІНАНС”, уклавши договір про відступлення права вимоги від 07.11.2025 р. та підписавши акт прийому-передачі прав вимоги, у зв`язку з чим до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 10.04.2026 р. внесено відповідний запис.

Згідно з приписами ч.1 ст.51 Закону України ,,Про виконавче провадження” для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: 1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; 2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; 3) наявна письмова згода заставодержателя.

Системний аналіз приписів ч.1 ст.51 Закону України ,,Про виконавче провадження” свідчить про те, що виконавець може звернути стягнення на заставлене майно боржника для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, за сукупності умов, визначених у цій нормі, а відсутність хоча б однієї з цих умов унеможливлює звернення стягнення на заставлене майно боржника.

Такий правовий висновок, відступ від якого не здійснювався, зроблено Верховним Судом у постановах від 15.01.2020 р. у справі № 910/7221/17 та від 06.02.2020 р. у справі № 640/7964/19.

Врахувавши зазначений висновок за правилами ч.4 ст.236 ГПК України та встановивши, що право застави у банку виникло до ухвалення судами рішень, які перебувають на виконанні у межах зведеного виконавчого провадження № 75369548, а також те, що заставодержатель в особі як Акціонерного товариства ,,Перший український міжнародний банк”, так і Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ФК СОНАТА ФІНАНС”, якому банк передав права обтяжувача, заперечили проти реалізації переданого в заставу майна для погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю ,,СТРОЙСПЕЦТЕХНІКА” перед іншими стягувачами, місцевий господарський суд обґрунтовано вказав на відсутність законних підстав для звернення стягнення на заставлене майно у зв`язку з неіснуванням передбаченої ч.1 ст.51 Закону України ,,Про виконавче провадження” сукупності умов.

Крім того, в оскаржуваній ухвалі вірно звернуто увагу на наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю ,,СТРОЙСПЕЦТЕХНІКА” іншого ліквідного майна (зокрема, десяти залізничних вагонів), яке не обтяжене заставою, а, відтак, виконавцем вчинено не всі дії для виконання судових рішень.

За таких обставин, виходячи з того, що звернення стягнення на заставлене майно відбувається лише у випадку підтвердження трьох умов, необхідних для застосування положень ч.1 ст.51 Закону України ,,Про виконавче провадження”, та того, що приватним виконавцем не доведено неможливість виконання судових рішень без звернення стягнення на рухоме майно, яке перебуває в заставі, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Не приймаються до уваги доводи скаржника про те, що в оскаржуваній ухвалі невірно вказано про існування у приватного виконавця реальних способів виконання рішень за рахунок іншого майна боржника, зокрема належних йому залізничних вагонів, адже, заперечуючи проти наявності цього майна в апеляційній скарзі, в засіданні суду апеляційної інстанції представник апелянта повідомив про реалізацію більшості з вагонів після постановлення оскаржуваної ухвали, тому заборгованість суттєво зменшилась.

Таким чином, під час апеляційного розгляду підтверджено помилковість посилань виконавця на те, що перед зверненням із заявою в порядку ст.331 ГПК України ним вжито усіх можливих та достатніх заходів примусового виконання, натомість висновки суду першої інстанції щодо наявності у боржника іншого ліквідного майна ґрунтуються на фактичних обставинах справи.

Колегія суддів відхиляє твердження скаржника про те, що висновки Верховного Суду, наведені у постановах у справах № 910/7221/17 та № 640/7964/19, зроблено за результатом дослідження неподібних правовідносин, оскільки в названих справах, як і у даній справі, правове регулювання відбувається згідно з ч.1 ст.51 Закону України ,,Про виконавче провадження”, тлумачення якої здійснив Верховний Суд. Та обставина, що останній вказав на неприпустимість дій виконавця на власний розсуд при зверненні стягнення на заставлене майно, тобто без урахування сукупності умов, визначених цією нормою, не означає, що господарський суд під час розгляду питання про зміну способу виконання рішення наділений повноваженнями ігнорувати приписи ч.1 ст.51 Закону України ,,Про виконавче провадження”, адже вчинення виконавчих дій приватним виконавцем та реалізація процесуальної компетенції суду має відбуватись виключно на підставі законодавства України.

Щодо посилань апелянта на зміст ухвали Господарського суду Одеської області від 23.06.2026 р. у цій справі, якою за поданням приватного виконавця тимчасово обмежено керівника боржника у праві виїзду за кордон, апеляційний господарський суд зауважує, що постановлення зазначеної ухвали не свідчить про те, що під час розгляду заяви в порядку ст.331 ГПК України суд першої інстанції не повинен був перевірити вчинення виконавцем дій, направлених на виявлення майна, яке не перебуває в заставі.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів констатує, що доводи, наведені в апеляційній скарзі, не мають наслідком зміну чи скасування оскаржуваної ухвали, яка, будучи постановленою Господарським судом Одеської області з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підлягає залишенню без змін.

У зв`язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника за правилами ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.232,233,236,269,270,271,275,276,281,282,284 ГПК України, постановив:

Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.07.2026 р. у справі № 916/4081/21(916/1141/23) – без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено та підписано 02 жовтня 2026 р.

Головуючий суддя Лічман Л.В.

Судді: Діброва Г.І.

Павленко Н.А.