Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №709/1558/26 — Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/1558/26

2/709/1197/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Левченка В. В.,

за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу та розміру стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області із позовною заявою до ОСОБА_2 (далі – відповідач) про зміну способу та розміру стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 13 лютого 2023 року у справі № 695/2841/22 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 10000,00 грн щомісячно з подальшою індексацією відповідно до закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позовної заяви, з 12 жовтня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.

Проте, на теперішній час відповідач продовжує проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та отримує середньомісячний дохід у розмірі 55507,14 грн. частина від такого доходу становить 13876,78 грн.

У свою чергу, визначення аліментів у частці від усіх видів заробітку (доходу) відповідача буде більш справедливим та таким, що належним чином забезпечуватиме інтереси дитини та відповідатиме принципу рівності батьківських обов`язків.

Враховуючи вищевикладене, посилаючись на норми сімейного законодавства та практику Верховного Суду, позивач просить суд змінити спосіб та розмір стягнення аліментів із відповідача із 10000,00 грн щомісячно на частину всіх видів заробітку (доходу) відповідача.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24 серпня 2026 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, які стороною позивача було усунуто.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 26 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

31 серпня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого сторона відповідача позовні вимоги визнала частково та не заперечувала проти зміни способу стягнення аліментів із твердої грошової суми на

1/6 частину всіх видів заробітку (доходу) відповідача.

В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача ОСОБА_4 вказувала, що у відповідача відсутня заборгованість зі плати аліментів, а їх розмір цілком забезпечує належне утримання дитини.

У свою чергу, позивач просячи суд змінити спосіб стягнення аліментів має на меті збільшити їх розмірі. Проте належних доказів зміни майнового стану свого та відповідача до суду не надає. Так, матеріальний стан відповідача не змінився, навпаки, останній уклав шлюб із ОСОБА_5 та у них народилася дитина ОСОБА_6 , яка потребує витрат на утримання.

Також, представник відповідача ОСОБА_4 зазначає, що орієнтовний розмір судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу становить 16000,00 грн.

07 вересня 2026 року від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив відповідно до якої остання свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. З поміж доводів, викладених у позовній заяві, зазначала про те, що відзив на позовну заяву не спростовує обставин, викладених у позовній заяві. Вказувала, що відповідно до наданих доказів стороною відповідача, середній щомісячний дохід останнього складає 63042,77 грн. Таким чином, дохід відповідача не зменшився з моменту прийняття рішення судом про стягнення аліментів, та є достатнім як для сплати аліментів у розмірі

частини всіх видів заробітку (доходу), так і для утримання малолітньої дитини від іншого шлюбу. Також, позивач вказувала, що саме по собі народження другої дитини в іншому шлюбі не є автоматичним доказом погіршення матеріального становища. Вказувала, що зміна способу стягнення аліментів забезпечуватиме пропорційність участі батька в утриманні дитини.

28 вересня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_4 надійшли додаткові пояснення у справі, відповідно до яких сторона відповідача стверджувала, що враховуючи рівень інфляції за останні роки, матеріальне становище відповідача не змінилося. Також, у підтвердження своїх заперечень до суду було надано відповідь на адвокатський запит Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка містить відомості про доходи дружини відповідача.

29 вересня 2026 року від позивача ОСОБА_1 надійшли заперечення на додаткові пояснення відповідача, відповідно до яких остання вказувала, що сторона відповідача помилково визначає предмет спору як збільшення розміру аліментів, в той час як вона має на меті змінити спосіб стягнення аліментів. Посилання сторони відповідача, що розмір аліментів, а саме частина від заробітку (доходу) відповідача становитиме надмірний тягар для відповідача не підтверджується жодними доказами.

У наданий в ухвалі строк від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

У відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки сторонами не направлено на адресу суду клопотань про інше.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники судового процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Зазначена правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду від 18 грудня

2019 року (справа № 761/29966/16-ц).

Так, рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 13 лютого 2023 року стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина: ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 10000,00 грн щомісячно з подальшою індексацією відповідно до закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позовної заяви, з 12 жовтня 2022 року до досягнення дитиною повноліття.

Таким чином, вищевказаним судовим рішенням було встановлено обов`язок відповідача по сплаті аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки про доходи № 199/ФЕС від 27 серпня 2026 року відповідач ОСОБА_2 проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 та за період з січня 2026 року по липень 2026 року отримав загальну суму доходу у розмірі 441299,39 грн.

Крім цього, відповідач ОСОБА_2 13 грудня 2024 року уклав шлюб із

ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від

13 грудня 2024 року, та в них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 27 листопада 2025 року.

Старшому солдату ОСОБА_5 було припинено дію контракту та звільнено наказом командира військової частини НОМЕР_1 у запас та виключено із списків особового складу військової частини, що підтверджується копією витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 № 43 від 12 лютого 2026 року.

За змістом статей 191, 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред`явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до положень статей 183, 184 СК України суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у вигляді частки від заробітку (доходу) матері, батька дитини або у твердій грошовій сумі.

Таким чином, підстави визначення розміру аліментів у частках від заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статей 183, 184 СК України.

Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Аналізуючи вищевказані правові норми законодавства можна дійти висновку, що саме стягувачу аліментів надано виняткове право вибору та ініціювання подальшої зміни в судовому порядку способу стягнення аліментів (в частці від доходу платника або в твердій грошовій сумі). Закон не встановлює обов`язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю, а тому платник аліментів позбавлений можливості впливати на обрання способу стягнення аліментів, однак може звернутися до суду з позовом про зменшення їх розміру.

До аналогічного висновку дійшов й Верховний суд України у постанові від 05 лютого 2014 року по цивільній справі № 6-143цс13, зазначивши, що зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

У даній справі одержувач аліментів скористалась своїм правом щодо визначення способу стягнення аліментів саме у частці від доходу.

При цьому, внаслідок зміни способу стягнення аліментів буде збільшений і розмір стягуваних аліментів.

Відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розмірі платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Також в частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки) (постанова від 18 вересня 2019 року у справі № 127/12177/17-ц, постанова від 29 липня 2019 року у справі

№ 426/2444/12-ц, постанова від 03 травня 2018 року у справі № 486/809/17-ц).

Згідно з положеннями п.п. 17, 23 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність у останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх доньки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками може бути змінений за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (Hunt v. Ukraine) (Заява № 31111/04) вказав на те, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54).

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Разом з цим, сама по собі потреба у матеріальній допомозі не є підставою для збільшення розміру аліментів у випадку, якщо платник не має такої можливості, у цьому випадку - у заявленому позивачем розмірі. Встановлено, що, відповідач має на утриманні ще й свою малолітню дочку. Крім цього, обов`язок батьків щодо утримання дитини має бути рівним і не має покладатися лише на батька.

Стягувач може претендувати на такий розмір аліментів, потребу в яких він довів. Головну роль відіграють потреби дитини та фінансова спроможність платника аліментів. Тобто, розмір аліментів має бути пропорційним потребам дитини. Тягар доведення необхідного розміру аліментів лежить на стягувачу.

Позивачкою не надано розрахунку, з якого виходила при визначенні розміру аліментів, а також не надано належних та допустимих доказів на підтвердження доводів, викладених у позовній заяві, зокрема не надано суду доказів зміни майнового стану позивача або відповідача.

Положеннями ч. 2 ст. 182 Сімейного Кодексу України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до норм ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована постановою Верховної Ради України віл 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із ст. 27 вищезазначеної Конвенції, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Отже, батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), чи визнаний шлюб недійсним, чи позбавлені вони батьківських прав, чи дитина від них відібрана тимчасово без позбавлення батьківських прав.

Враховуючи вище викладене, заважаючи, що саме одержувач аліментів наділений правом вибору способу стягнення аліментів, а також матеріальне становище відповідача, яке майже не змінилося, останній позовні вимоги визнав частково, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення та зміни способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на 1/5 частину заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Також, суд звертає увагу позивача, що надані нею медичні документи дитини та квитанції про покупку речей не є доказом зміни майнового стану позивача або відповідача.

Як уже було встановлено судом, рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 13 лютого 2023 року стягнуто із ОСОБА_2 на користь

ОСОБА_1 аліменти на утримання сина: ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 10000,00 грн щомісячно з подальшою індексацією відповідно до закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позовної заяви, з 12 жовтня 2022 року до досягнення дитиною повноліття; на підставі вказаного рішення судом було видано виконавчий лист, який в даний час перебуває на примусовому виконанні у Вишневому відділі державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції та враховуючи часткове задоволення позовних вимог у даній справі та зміну способу стягнення аліментів із відповідача, суд вважає за необхідне починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили припинити стягнення аліментів на підставі рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 13 лютого 2023 року та виконавчого листа, виданого на його підставі.

За змістом ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено судове рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

Ураховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення аліментів, а позовна заява подана в електронній формі, тому з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір, що підлягав сплаті за подання позовної заяви (з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8), а саме: 1064 гривні 96 копійок (3328 грн х 0,4 = 1331,20 грн; 1331,20 грн х 0,8 = 1064,96 грн).

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 279, 430 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу та розміру стягнення аліментів – задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів визначений рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 13 лютого 2023 року та стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації:

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні позовних вимог у іншій частині відмовити.

Починаючи з дня набрання рішенням законної сили припинити стягнення аліментів на підставі рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 13 лютого

2023 року у справі № 695/2841/22.

Відкликати з Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавчий лист, виданий у справі № 695/2841/22 на підставі рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 13 лютого 2023 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір у розмірі 1064 гривні 96 копійок.

Платіжні реквізити для сплати судового збору: стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Повні найменування сторін:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Суддя В. В. Левченко