Вирок від 04 жовтня 2026 р. у справі №709/107/23 — Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/107/23

1-кп/709/66/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань – ОСОБА_2 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області кримінальне провадження № 12023250370000019, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 січня 2023 року,

за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Москаленки, Золотоніського району Черкаської області, українця, громадянина України, не одруженого, на утриманні має малолітню дитину, освіта середня спеціальна, тимчасово не працюючого, не є учасником бойових дій, депутатом, особою з інвалідністю, зареєстрованого та такого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

представника потерпілої особи – ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

захисника – ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В:

Історія провадження під час розгляду в суді.

03.02.2023 до Чорнобаївського районного суду Черкаської області від Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023250370000019, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.01.2023, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в умовах воєнного стану (т. 1 а.п. 3-14).

Ухвалою судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області ОСОБА_7 від 06.02.2023 у вказаному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання (т. 1 а.п. 25), а згідно з ухвалою від 17.11.2023 призначений судовий розгляд даного кримінального провадження (т. 2 а.п. 156-159).

25.11.2024 до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням, відповідно до відомостей якого ОСОБА_3 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, тобто розтраті чужого майна, яке перебувало у віданні особи, вчиненому в умовах воєнного стану (т. 3 а.п. 179-195).

17.02.2025 до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням, відповідно до відомостей якого ОСОБА_3 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно в умовах воєнного стану (т. 4 а.п. 4-19).

Вироком ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.04.2025 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а також посади, пов`язані з доступом до матеріальних цінностей, строком на три роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки. На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_3 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 11 472,00 грн. У задоволенні цивільного позову ІНФОРМАЦІЯ_3 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення - відмовлено. Вирішена доля речових доказів (т. 4 а.п. 57-83).

Згідно з вказаним вироком суду дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 4 ст. 191 КК України, як розтрата чужого майна, яке перебувало у віданні особи, вчинена в умовах воєнного стану.

На вказаний вирок суду прокурором, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, ОСОБА_4 та захисником обвинуваченого – адвокатом ОСОБА_6 були внесені апеляційні скарги, а надалі – доповнення до своїх апеляційних скарг (т. 4 а.п. 105-113, 115-118, 152-157, 185-186).

Відповідно до ухвали ІНФОРМАЦІЯ_4 від 01.12.2025 апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 та прокурора Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_4 з доповненнями задоволені частково, а вирок ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.04.2025 стосовно ОСОБА_3 скасований, призначений новий судовий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції в іншому складі (т. 5 а.п. 5-15).

За змістом ухвали апеляційної інстанції, суд першої інстанції при встановленні фактичних обставин провадження та засудженні ОСОБА_3 за розтрату чужого майна, яке перебувало у віданні особи, вчинену в умовах воєнного стану, тобто за дії, у вчиненні яких останнього не звинувачено органом досудового розслідування, оскільки про такий елемент об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, як розтрата в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням від 17.02.2025 не зазначено, вийшов за межі пред`явленого обвинувачення і додатково встановив обставини кримінального провадження, за якими воно не пред`явлено, чим допустив порушення вимог ст. 337 КПК України. Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно усунути порушення кримінального процесуального закону, наведені в ухвалі колегії суддів, перевірити апеляційні доводи прокурора та захисника, дати їм правову оцінку, вжити передбачених законом заходів для всебічного, повного, об`єктивного дослідження обставин кримінального провадження та, залежно від установленого, з урахуванням вимог ст. 337 КПК України, ухвалити судове рішення, яке б відповідало критеріям, передбаченим ст. 370 КПК України.

Ухвалою судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 від 26.12.2025 у вказаному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання (т. 5 а.п. 23), а згідно з ухвалою від 16.02.2026 призначений судовий розгляд даного кримінального провадження (т. 5 а.п. 57-58).

01.07.2026 до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням, відповідно до якого ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, тобто у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно в умовах воєнного стану (т. 5 а.п. 201-216).

06.07.2026 до суду представником потерпілої сторони ІНФОРМАЦІЯ_3 – ОСОБА_5 подана заява, відповідно до якої ІНФОРМАЦІЯ_5 ознайомилася зі зміненим обвинувальним актом і, враховуючи повне відшкодування обвинуваченим матеріальної шкоди в розмірі 29 027,00 грн, не заперечує проти зміненого обвинувачення, підтримує обвинувачення у редакції обвинувального акта від 01.07.2026 (т. 5 а.п. 226-228).

Формулювання обвинувачення ОСОБА_3 , визнаного судом доведеним

ОСОБА_3 згідно з розпорядженням сільського голови ІНФОРМАЦІЯ_3 № 152-к від 08.09.2022 був призначений на посаду директора Комунального підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (далі – Підприємство) на умовах контракту строком на один рік.

ОСОБА_3 , будучи директором КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 », відповідно до вимог п.п. 2.5.1, 2.5.3 Контракту з керівником комунального підприємства від 09.09.2022, укладеного між ІНФОРМАЦІЯ_7 в особі сільського голови ОСОБА_8 з однієї сторони, та громадянином ОСОБА_3 з іншої сторони, мав право діяти від імені Підприємства, видавати доручення, відкривати рахунки в банках, користуватись правом розпорядження коштами Підприємства.

Згідно з п.п. 2.6.1 Контракту з керівником комунального підприємства від 09.09.2022, ОСОБА_3 зобов`язаний був забезпечувати ефективну і рентабельну роботу Підприємства, зберігати комунальне майно.

Відповідно до п.п. 3.1, 4.1, 4.2, 4.4 Статуту Комунального підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (в новій редакції) визначено, що основною метою діяльності підприємства є надання комунально-господарських та побутових послуг, майно підприємства складається з основних фондів та оборотних коштів. Майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади ІНФОРМАЦІЯ_3 . Джерелами формування майна, крім іншого, є одержані від надання послуг доходи.

ОСОБА_3 , будучи службовою особою, вирішив стати на злочинний шлях та, діючи умисно, в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, привласнив чуже майно, а саме грошові кошти Комунального підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_6 », які надійшли від мешканців с. Кліщинці як оплата за використання води.

Так, ОСОБА_3 21 вересня 2022 року, перебуваючи на посаді директора комунального Підприємства, будучи особою, відповідальною за користування та розпоряджання грошовими коштами, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на привласнення чужого майна, перебуваючи у приміщенні Підприємства за адресою: 19971, с. Кліщинці, Золотоніського району Черкаської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та з метою особистого незаконного збагачення, маючи в силу займаної посади та службових повноважень безпосередній доступ до грошових коштів Підприємства, можливість розпоряджатися ними, отримавши від касира Підприємства ОСОБА_9 згідно з видатковим касовим ордером № 2 від 21.09.2022 грошові кошти в сумі 7 500 (сім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок, для нібито подальшого їх зарахування на банківський рахунок ІНФОРМАЦІЯ_8 в якості погашення заборгованості Підприємства на користь ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_9 » по виконавчих провадженнях №№ 69193069, 70104132, 70104204, відкритих на підставі судових наказів ІНФОРМАЦІЯ_10 № 925/330/22 від 22.04.2022, № 925/814/22 від 16.09.2022, № 925/813/22 від 16.09.2022, зазначені грошові кошти на рахунок ІНФОРМАЦІЯ_11 не вніс, а лише частину грошових коштів в сумі 1023 (одна тисяча двадцять три) гривні 00 копійок використав на закупівлю для потреб Підприємства товарів у ФОП ОСОБА_10 , при цьому документів, що підтверджують використання коштів у сумі 6 477 (шість тисяч чотириста сімдесят сім) гривень 00 копійок, не надав, грошові кошти до каси підприємства не повернув, таким чином привласнив 6 477 (шість тисяч чотириста сімдесят сім) гривень 00 копійок.

У подальшому, ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді директора Комунального підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_6 », будучи особою, відповідальною за користування та розпоряджання грошовими коштами, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на привласнення чужого майна, перебуваючи у приміщенні Підприємства за адресою: 19971, с. Кліщинці, Золотоніського району Черкаської області, повторно 25 жовтня 2022 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, та з метою особистого незаконного збагачення, в умовах воєнного стану, маючи в силу займаної посади та службових повноважень безпосередній доступ до грошових коштів Підприємства, можливість розпоряджатися ними, отримавши від касира Підприємства ОСОБА_9 , згідно з видатковим касовим ордером № 12 від 25.10.2022 грошові кошти в сумі 22 550,00 грн, для нібито подальшого зарахування частини відповідних грошових коштів на відповідний банківський рахунок ІНФОРМАЦІЯ_8 в якості погашення заборгованості Підприємства за вказаними вище виконавчими провадженнями, зазначені грошові кошти на рахунок ІНФОРМАЦІЯ_11 та на банківський рахунок № НОМЕР_2 , відкритий на ім`я КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » в АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_12 », не вніс, до каси Підприємства не повернув, таким чином привласнив 22 550 (двадцять дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 191 КК України, як привласнення чужого майна, яке перебувало у віданні особи, вчинене повторно в умовах воєнного стану.

Позиції учасників кримінального провадження

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у пред`явленому обвинуваченні визнав частково, не визнав кваліфікацію його дій як зловживання службовим становищем. Суду повідомив, що у період з 09.09.2022 по 27.12.2022 він працював на посаді директора КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». Із ним було укладено контракт строком на один рік. До його посадових повноважень входило розпорядження коштами підприємства. Підприємство забезпечувало населення послугами з водопостачання. У його підпорядкуванні перебували два касири та один слюсар. Касири здійснювали збір грошових коштів із населення за надані послуги з водопостачання. Як директор він отримував із каси підприємства грошові кошти під звіт для забезпечення господарської діяльності підприємства, а саме: для придбання пального, канцтоварів та інших необхідних для роботи підприємства матеріалів. Такі випадки могли відбуватися неодноразово протягом дня, інколи до п`яти разів. До 21.09.2022 він неодноразово отримував кошти під звіт. Під час отримання коштів під звіт зазначалося їх цільове призначення. У разі використання отриманих коштів він передавав касиру чеки, невикористані кошти повертав до каси підприємства. Грошові кошти отримував у касира Матюші, але точних сум не пам`ятає у зв`язку зі значним проміжком часу. На той час у підприємства існувала значна заборгованість у виконавчій службі за спожиту електричну енергію перед ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_9 ». Мали місце два випадки, коли він отримав грошові кошти з каси підприємства, однак їх не повернув, але обставин цих випадків у деталях не пам`ятає. Були випадки, коли кошти отримував, наприклад, 10 числа, а витрачав їх лише 15 числа, у зв`язку з чим певний час вони перебували у нього.

Щодо обставин отримання грошових коштів 21.09.2022 та 25.10.2022 підтвердив, що дійсно отримував кошти з каси підприємства, однак їх точного розміру не пам`ятає. Частину коштів, отриманих 21.09.2022 він використав за призначенням, а невикористана частина залишилася у нього. 25.10.2022 він повторно отримав із каси підприємства грошові кошти, які також не використав за цільовим призначенням. Мав намір їх повернути, але цього не зробив. Чому не повернув їх до каси підприємства одразу після того, як стало зрозуміло, що вони не будуть використані за призначенням, пояснити не зміг.

Після зміни прокурором обвинувачення стосовно ОСОБА_3 останній у судовому засіданні 10.08.2026 вину у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у зміненому обвинувальному акті, визнав частково, а саме не погодився з кваліфікацією його дій як зловживання службовим становищем. Не вважає, що зловживав службовим становищем під час отримання грошових коштів. Кошти він отримував під звіт, за що власноруч ставив свій підпис у документах, наміру витрачати отримані кошти на власні потреби не мав.

У судових дебатах ОСОБА_3 просив суд врахувати повне відшкодування завданих збитків, його сприяння досудовому розслідуванню та судовому розгляду, а також суворо його не карати.

Допитана у судовому засіданні 04.05.2026 представник потерпілої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 суду повідомила, що в ІНФОРМАЦІЯ_13 працює з 2020 року, а з 2023 року обіймає посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_14 . ОСОБА_11 знає, він у 2022 році обіймав посаду директора КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » відповідно до розпорядження сільського голови ОСОБА_8 . Контракт із ним було укладено строком на один рік. За посадовими обов`язками директор підприємства мав право розпоряджатися коштами підприємства, однак виключно в інтересах підприємства. Обставини та підстави звільнення ОСОБА_11 їй невідомі. Про зникнення грошових коштів із каси підприємства їй стало відомо з матеріалів кримінального провадження. Їй відомо, що ОСОБА_12 двічі отримував грошові кошти для погашення заборгованості у державній виконавчій службі, однак зазначену заборгованість не погасив. Загальна сума отриманих коштів становила 29 027 грн. У подальшому ОСОБА_12 ці кошти повернув.

Щодо заявленого у кримінальному провадженні цивільного позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_5 позовні вимоги фактично не підтримує, оскільки ОСОБА_12 відшкодував заявлену до стягнення суму в повному обсязі, у зв`язку з чим сільська рада претензій до нього не має. При цьому від позовних вимог не відмовляється, а просить залишити цивільний позов без розгляду у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог обвинуваченим.

Прокурор ОСОБА_4 у судових дебатах зазначила, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення відповідно до зміненого обвинувачення доведена сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, у зв`язку з чим просила визнати його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а саме у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно в умовах воєнного стану. Просила призначити ОСОБА_3 покарання у виді шести років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Захисник у судових дебатах просив виключити з обвинувачення ОСОБА_3 кваліфікуючі ознаки повторності та зловживання службовим становищем. Вважає, що стороною обвинувачення не надано належних і допустимих доказів того, що під час першого отримання грошових коштів під звіт ОСОБА_3 мав умисел привласнити їх та розпорядитися на власний розсуд, а тому відсутні підстави для висновку про вчинення ним двох окремих епізодів кримінального правопорушення. Сам факт перебування обвинуваченого на посаді директора підприємства на час інкримінованих йому подій не свідчить про використання ним свого службового становища всупереч інтересам служби. Грошові кошти ОСОБА_3 отримав на законних підставах під звіт, однак у подальшому не вніс їх до каси підприємства. Стороною обвинувачення не надано доказів вчинення ОСОБА_3 будь-яких дій щодо використання цих коштів в інтересах третіх осіб, їх перерахування на інші рахунки чи приховування.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів

Встановлені судом обставини про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, ґрунтуються на досліджених у судових засіданнях письмових доказах, наведених вище показаннях представника потерпілого, показаннях свідків: ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , які є належними, допустимими доказами та узгоджуються між собою.

Так, свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні 08.04.2026 пояснила, що з вересня 2022 року по січень 2023 року вона працювала на посаді касира у КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». До її посадових обов`язків входило приймання від населення грошових коштів за послуги водопостачання, ведення касової книги, а також видача квитанцій про здійснення оплати. На момент її працевлаштування директором підприємства вже був призначений ОСОБА_3 . Коли вона звільнялася, то директором був ОСОБА_13 . У с. Кліщинці фактично працювали лише вона як касир та директор ОСОБА_3 , інших працівників не було. Окремо в с. Вереміївка працювала касир КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_14 . Посада бухгалтера на підприємстві була відсутня. На той час підприємство мало значну заборгованість за електроенергію, у зв`язку з чим було відкрито виконавчі провадження, а рахунки підприємства арештовані органами державної виконавчої служби. Питання погашення заборгованості вирішував безпосередньо директор, який особисто здійснював поїздки до виконавчої служби. Вона один раз супроводжувала директора з цією метою, хоча це не входило до її посадових обов`язків. Видача грошових коштів з каси підприємства здійснювалася нею на підставі видаткових касових ордерів. Директор, використавши кошти, надавав їй підтверджуючі документи, а саме: рахунки, квитанції, чеки, прибуткові касові ордери. Такі випадки мали місце неодноразово, однак не носили систематичного характеру. Отримані через касу підприємства кошти в подальшому вносилися директором на банківський рахунок, з якого вони списувалися виконавчою службою. Вона пам`ятає два випадки отримання коштів ОСОБА_15 без звіту. Перший випадок мав місце у вересні–жовтні 2022 року, коли директор ОСОБА_3 отримав з каси грошові кошти для погашення заборгованості, однак після проведення відповідних платежів повинен був внести залишок коштів на банківський рахунок підприємства та надати підтверджуючі документи. Проте жодних документів, які б підтверджували внесення коштів на рахунок, він їй не надав. На її запитання директор спочатку пояснював відсутність документів тим, що забув їх вдома, а згодом повідомив про їх втрату. Зазначений факт також був предметом з`ясування з боку працівників ОТГ. Такий випадок мав місце один раз. Про невнесення коштів на банківський рахунок підприємства вона дізналася пізніше, під час здійснення звірки надходжень, отримавши банківські виписки, з яких встановила, що фактично на рахунок підприємства кошти не надходили. Крім того, у жовтні 2022 року директор ОСОБА_3 отримав з каси значну суму грошових коштів, близько 30 000 грн, з метою їх внесення на банківський рахунок підприємства, однак наступного дня на роботу не з`явився та на телефонні дзвінки не відповідав, що викликало у неї занепокоєння. На початку листопада 2022 року на посаду директора підприємства був призначений ОСОБА_13 . Отримувати грошові кошти з каси підприємства та здійснювати їх внесення на банківський рахунок мав право директор або визначена ним довірена особа, оскільки такі правила їм повідомили в банківській установі при відкритті рахунку. Кошти вносилися на банківський рахунок підприємства у разі накопичення в касі значної суми. Як правило, залишок готівкових коштів у касі не перевищував 20 000 грн. Надходження коштів до каси було нерівномірним, оскільки оплата послуг водопостачання здійснювалася населенням переважно у періоди отримання заробітної плати або пенсій. У випадках, коли в касі накопичувалася значна сума коштів, вона повідомляла про це директора, після чого кошти вносилися на рахунок підприємства. Також інколи директор цікавився наявною в касі сумою коштів, і у разі необхідності їх використання для погашення заборгованості вона видавала йому гроші на підставі відповідних первинних документів. Нарахування заробітної плати на підприємстві здійснював безпосередньо директор. Про наявність заборгованості та фінансовий стан підприємства їй було відомо у зв`язку з тим, що вона разом із директором ОСОБА_3 їздила у виконавчу службу, де їм надавали інформацію щодо наявних боргів та показували відповідні документи. Пояснила, що директор отримував грошові кошти з каси підприємства для різних господарських потреб, наприклад для погашення заборгованості у виконавчій службі, для придбання канцелярських товарів, касових книг, паперу. Після здійснення відповідних витрат директор надавав їй підтверджуючі документи: рахунки, касові чеки, видаткові касові чеки. У разі, якщо після використання виданих коштів залишалися невикористані суми, такі кошти директор повертав до каси підприємства. Видача грошових коштів оформлювалася видатковими касовими ордерами, у яких обов`язково зазначалося цільове призначення коштів.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні 08.04.2026 показав, що з 03.11.2022 по 13.01.2023 він працював на посаді директора КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 », яке здійснювало постачання води населенню. Окрім нього на підприємстві працювали слюсар та два касири: Вяла — у селі Вереміївка, та Матюша — у селі Кліщинці. На підприємстві на той час бухгалтер був відсутній. Зі слів касира та працівників сільської ради він дізнався, що попередній директор — ОСОБА_3 взяв кошти з каси підприємства та зник. Після призначення на посаду директора він займався розблокуванням рахунків підприємства, у ході чого підтвердилося, що з каси зникло приблизно 30–40 тисяч гривень. На той час у підприємства були великі борги, близько 700–800 тисяч гривень, зокрема перед обленерго. Через наявні борги рахунки підприємства були заблоковані. Всі кошти, які надходили до каси підприємства, здавалися ним особисто на банківський рахунок. Право підпису мав виключно він як директор, а тому кошти міг вносити на банківський рахунок лише він як директор. Видача коштів із каси здійснювалася касиром за видатковим касовим ордером, після чого він вносив їх у банку на рахунок підприємства. Підтвердженням внесення коштів слугував банківський чек, який він повертав касиру. Заборгованість підприємства перед обленерго була погашена, після чого рахунки підприємства було розблоковано. Після розблокування рахунків йому стало відомо про факти неповного внесення попереднім директором коштів на банківський рахунок.

Також вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України підтверджується:

- даними копії розпорядження сільського голови ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_16 № 152-к від 08.09.2022 «Про призначення ОСОБА_3 на посаду директора КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 », відповідно до яких ОСОБА_3 з 09.09.2022 був призначений на посаду директора КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на умовах контракту на один рік (т. 2 а.п. 18);

- даними контракту з керівником комунального підприємства, укладеного 09.09.2022 між ІНФОРМАЦІЯ_7 , в особі сільського голови ОСОБА_8 , який діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування» та ОСОБА_3 . Відповідно до даного контракту ОСОБА_3 призначається на посаду директора комунального підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_6 » з 09.09.2022. Згідно з п. 1.1 контракту, директор зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію Підприємства здійснювати поточне управління (керівництво) Підприємством, забезпечувати його високопродуктивну діяльність, ефективне використання і зберігання закріпленого за підприємством комунального майна; відповідно до п. 1.3 Директор є повновладним представником Підприємства при реалізації повноважень, функцій, обов`язків, передбачених Статутом підприємства, актами законодавства, стосовно підприємства, іншими обов`язковими для цього документами; відповідно до п. 2.1 Директор здійснює оперативне керівництво Підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань Підприємства, передбачених статутом підприємства та цим контрактом; відповідно до п. 2.5.1, 2.5.3 Директор має право: діяти від імені Підприємства, представляти його на всіх підприємствах, установах та організаціях; видавати доручення, відкривати рахунки в банках, користуватись правом розпорядження коштами Підприємства; відповідно до п. 2.6.1, 2.6.4 Директор зобов`язується: забезпечувати ефективну і рентабельну роботу Підприємства, збереження комунального майна, зміцнення матеріальної бази, забезпечувати своєчасне й повне внесення платежів до бюджету, включаючи внески до ІНФОРМАЦІЯ_15 , та недопущення заборгованості із виплати заробітної плати; відповідно до п. 4.1 Директор несе відповідальність перед Роботодавцем за збереження та ефективне використання майна Підприємства, а також за достовірність та обґрунтованість фінансових показників згідно з чинним законодавством України, Статутом Підприємства та умовами цього контракту. Контракт діє з 09.09.2022 до 08.09.2023 та набирає чинності з часу його підписання сторонами (т. 2 а.п. 25-30);

- відомостями з копії статуту КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (в новій редакції), затвердженого рішенням ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14.05.2021 № 7-3/VІІІ. Відповідно до п. 3.1 даного Статуту основною метою діяльності підприємства є надання комунальних, господарських та побутових послуг населенню, підприємствам, організаціям, установам, об`єктам соціальної сфери, а також сприяння підвищення рівня життя населення і його соціального захисту шляхом комплексного розвитку сільської місцевості, поліпшення екологічного стану довкілля; відповідно до п. 4.1 – майно підприємства складається з основних фондів та оборотних коштів, а також цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі; відповідно до п. 4.2 – майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади ІНФОРМАЦІЯ_3 та належить йому на правах повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на власний розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать чинному законодавству та даному статуту; відповідно до п. 4.4 - джерелами формування майна підприємства є: доходи, одержані від надання послуг, виконання робіт, реалізації продукції та інших видів фінансово-господарської діяльності; прибутки від цінних паперів, кредити банку та інших кредиторів, надходження від проведення аукціонів, виставок, благодійних лотерей, капітальні вкладення та дотації з бюджету, безоплатні благодійні внески та інші джерела надходжень, не заборонені законом, кошти місцевого бюджету в порядку, встановленому законом у вигляді поточних та капітальних трансфертів (т. 2 а.п. 31-35);

- даними доповідної записки ОСОБА_9 від 29.10.2022 сільському голові ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_17 про те, що директор КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_3 починаючи з 26 по 28 жовтня 2022 року на роботу не з`являється, на телефонні дзвінки не відповідає (т. 2 а.п. 20);

- даними актів про відсутність ОСОБА_3 на робочому місці 26.10.2022, 27.10.2022, 28.10.2022 (т. 2 а.п. 21-23);

- даними табелю обліку робочого часу за жовтень 2022 року, відповідно до яких ОСОБА_3 був відсутній на робочому місці 26, 27, 28, 31 жовтня 2022 року (т. 2 а.п. 24);

- даними розпорядження сільського голови ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_16 № 186-к від 01.11.2022 «Про звільнення ОСОБА_3 з посади директора КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 », відповідно до яких ОСОБА_3 був звільнений з 01.11.2022 з посади директора КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за прогул (т. 2 а.п. 19);

- даними журналу реєстрації видаткових касових ордерів 2022, с. Вереміївка, відповідно до яких під №№ 1/в, 2/в, 3/в, 4/в, містяться записи в графі «дата» - 15.09, 21.09, 05.10, 06.10, 19.10, в графі «ПІП отримувача» - ОСОБА_3 , в графі «сума» - 200 грн., 180 грн., 358 грн., 3160 грн., 500 грн. (т. 2 а.п. 37 на звороті);

- даними журналу реєстрації видаткових касових ордерів 2022 року, відповідно до яких під №№ 2, 3 міститься запис в графі «дата» - 21.09.2022, в графі «ПІП отримувача» - ОСОБА_3 , в графі «сума» - 7500,00 грн., 480 грн.; під № 12 міститься запис в графі «дата» - 25.10.2022, в графі «ПІП отримувача» - ОСОБА_3 , в графі «сума» - 22 500,00 грн. (т. 2 а.п. 42 на звороті);

- даними каси за 25.10.2022, де на сторінці 16, в графі «номер документа» міститься запис 2461-2472-12, в графі «від кого отримано чи кому видано» - ОСОБА_9 під звіт ОСОБА_3 , в графі «видаток» - 22550,00 грн. Касир - підпис (т. 2 а.п. 43);

- даними видаткового касового ордеру від 25.10.2022, номер документа – 12, дата складання – 25.10.2022: сума 14550 грн. + 8000 грн. в банк, видати – ОСОБА_3 , підстава – під звіт, одержав – 22500 грн., підпис одержувача, видав касир – підпис (т. 2 а.п. 44);

- даними каси за 21.09.2022, де на сторінці 4, в графі «номер документа» міститься запис 2030-2052-2-3, в графі «від кого отримано чи кому видано» - ОСОБА_9 під звіт ОСОБА_3 , в графі «видаток» - 7500 грн., 480 грн. Касир - підпис (т. 2 а.п. 45);

- даними видаткового касового ордеру від 21.09.2022, номер документа – 2, дата складання – 21.09.2022: сума 7500 грн., видати – ОСОБА_3 , підстава – під звіт, одержав – 7500 грн., підпис одержувача, видав касир – підпис (т. 2 а.п. 46);

- даними видаткового касового ордеру від 21.09.2022, номер документа – 3, дата складання – 21.09.2022: сума 480 грн., видати – ОСОБА_3 , підстава – під звіт, одержав – 480 грн., підпис одержувача, видав касир – підпис (т. 2 а.п. 47);

- даними журналу реєстрації авансових звітів 2022 р., с. Кліщинці, відповідно до яких під №№ 2, 3 міститься запис в графі «дата» - 21.09.2022, в графі «ПІП отримувача» - ОСОБА_3 , в графі «отримано» - 7500,00 грн., 480 грн.; в графі «витрачено» - 1 023 грн., 480 грн., в графі «залишок» - 6477 грн., під № 12 міститься запис в графі «дата» - 25.10.2022, в графі «ПІП отримувача» - ОСОБА_3 , в графі «отримано» - 22 500,00 грн., в графі «залишок» - 22500 грн. (т. 2 а.п. 51 на звороті);

- даними звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 2 від 21.09.2022 КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 », відповідно до яких: одержано під звіт - 7500 грн., витрачено – 1023 грн. (ФОП ОСОБА_10 , товарний чек № 37935 канцтовари), перевитрата – 6477 грн., звіт – 1023 грн. Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 2 від 21.09.2022 не затверджений директором КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_3 (т. 2 а.п. 52);

- даними звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 12 від 25.10.2022 КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 », відповідно до яких одержано під звіт - 22550 грн., перевитрата – 22550 грн. Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 12 від 25.10.2022 не затверджений директором КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_3 (т. 2 а.п. 53);

- даними журналу реєстрації авансових звітів 2022 р., с. Вереміївка, відповідно до яких під №№ 2/в, 3/в, 4/в, 5/в міститься запис в графі «дата» - 15.09, 21.09, 05.10, 06.10, в графі «ПІП отримувача» - ОСОБА_3 , в графі «отримано» - 200 грн., 180 грн., 358 грн., 3160 грн., 500 грн.; в графі «витрачено» - 180 грн., 358 грн., 3160 грн., в графі «залишок» - 200 грн. (т. 2 а.п. 54);

- даними товарного чеку № 37935 від 21.09.2022, відповідно до якого у магазині ФОП ОСОБА_10 були придбані канцтовари на загальну суму 1023 грн. (т. 2 а.п. 57);

- даними звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 3 від 21.09.2022 КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 », відповідно до якого одержано під звіт - 480 грн., витрачено – 480 грн. (чек № 93 бензин від 21.09.2022). Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 3 від 21.09.2022 затверджений директором КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_3 (т. 2 а.п. 58);

- даними чеку від 21.09.2022 № 93 на суму 480 грн. (бензин автомобільний А-92-Євро) (т. 2 а.п. 59);

- даними заключної виписки від 09.01.2023 за період з 01.11.2022 по 30.11.2022 по рахунку № НОМЕР_3 , клієнт: КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 », валюта UAH, виданої АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_12 », відповідно до якої вхідний залишок - 5207,00 грн, вихідний залишок - 123142,83, разом за кредитом 152317,00 (операцій 23), разом за дебетом – 34381,17 (операцій 25) (т. 2 а.п. 98-99);

- даними висновку експерта № СЕ-19/124-23/995-ПЧ від 30.01.2023, відповідно до яких підпис від імені ОСОБА_3 в графі «Головний бухгалтер» на видатковому касовому ордері КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » від 15.09.2022, виконаний ОСОБА_3 ; підписи від імені ОСОБА_3 в графах «Керівник» та «Підпис одержувача» на видатковому касовому ордері КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » від 21.09.2022, виконані гр. ОСОБА_3 ; підписи від імені ОСОБА_3 в графах «Керівник» та «Підпис одержувача» на видатковому касовому ордері КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » від 25.10.2022, виконані гр. ОСОБА_3 (т. 2 а.п. 129-136);

- даними висновку експерта № СЕ-19/124-23/998-ЕК від 24.04.2023, відповідно до яких за період часу з 01.09.2022 по 01.11.2022 видача грошових коштів з каси КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на загальну суму 47 681,58 грн ОСОБА_3 документально підтверджується; звітування директором КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_3 за отримання коштів з каси КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за період часу з 01.09.2022 по 01.11.2022 на суму 12 684,08 грн підтверджується документально; у зв`язку з відсутністю необхідних бухгалтерських документів та неякісним складанням наданих на дослідження матеріалів, не надається можливість документально підтвердити чи спростувати звітування за одержану під звіт готівку директором КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_3 за період часу з 01.09.2022 по 01.11.2022 на загальну суму 28 520,50 грн. (т. 3 а.п. 29-36);

- даними квитанції до платіжної інструкції про переказ готівки № 0.0.3341901948.1 від 06.12.2023, відповідно до яких ОСОБА_3 був здійснений переказ грошових коштів в сумі 29027 грн. на рахунок КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 », призначення платежу: відшкодування збитків (т. 2 а.п. 162);

- даними повідомлення директора КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » від 22.02.2024 про зарахування на рахунок підприємства 06.12.2023 коштів від ОСОБА_3 в сумі 29027 грн. в рахунок відшкодування збитків (т. 3 а.п. 11).

Судом також були досліджені інші процесуальні документи, надані стороною обвинувачення, які безпосередньо не доводять та не спростовують вину обвинуваченого, але, зокрема, підтверджують отримання вищевказаних доказів у порядку та спосіб, установлені КПК України, а саме:

- витяг з ЄРДР, відповідно до відомостей якого 03.01.2023 15:25 було зареєстровано кримінальне провадження № 12023250370000019 за заявою ОСОБА_13 , директора КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 », який повідомив про те, що ОСОБА_3 , під час воєнного стану, в період часу із вересня по жовтень 2022 року, перебуваючи на посаді директора КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » в с. Кліщинці, Золотоніського району, Черкаської області, будучи службовою особою, шляхом зловживання своїм службовим становищем, незаконно заволодів грошовими коштами загальною сумою 29 027 грн, які належали КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». Правова кваліфікація - ч. 4 ст. 191 КК України (т. 2 а.п. 6);

- постанова про призначення групи прокурорів від 03.01.2023, відповідно до відомостей якої у кримінальному провадженні № 12023250370000019 від 03.01.2023 призначена група прокурорів у складі: начальника Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_18 , прокурора Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_19 , прокурора Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_4 (т. 2 а.п. 7);

- постанова про зміну групи прокурорів від 13.11.2024, відповідно до відомостей якої у кримінальному провадженні № 12023250370000019 від 03.01.2023 призначена група прокурорів у складі: старшого групи – прокурора Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_4 , начальника Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_20 , прокурора Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_21 (т. 3 а.п. 169);

- постанова про створення слідчої групи від 03.01.2023, відповідно до відомостей якої у кримінальному провадженні № 12023250370000019 від 03.01.2023 призначена група слідчих у складі: начальника ВРЗПЖЗО СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_22 , старшого слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_23 , старшого слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_24 , слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_25 , слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_26 , слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_27 (т. 2 а.п. 8);

- доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, у кримінальному провадженні стосовно якої відповідно до положень КПК України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням від 17.11.2023 № 023-230002961, відповідно до відомостей якої адвокат ОСОБА_6 був призначений захисником обвинуваченого ОСОБА_3 на підставі ухвали ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.11.2023 (т. 1 а.п. 71);

- заява директора КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_13 від 03.01.2023 про вчинення злочину ОСОБА_3 (т. 2 а.п. 10);

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 03.01.2023, відповідно до відомостей якого гр. ОСОБА_13 повідомив про те, що 25.10.2022 гр. ОСОБА_3 , на той час директор КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 », взяв гроші по видатковому касовому ордеру в сумі 22500 грн. із каси підприємства для зарахування на рахунок в банку, які не поклав на рахунок та не повернув в касу (т. 2 а.п. 11);

- виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якої КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » є юридичною особою, ідентифікаційний код: НОМЕР_4 , вид економічної діяльності: забір, очищення та постачання води (основний), допоміжна діяльність у рослинництві, інші види діяльності із прибирання, організування поховань і надання суміжних послуг, збирання безпечних відходів (т. 2 а.п. 36);

- рапорт чергового інспектора ІНФОРМАЦІЯ_16 ОСОБА_28 від 03.01.2023, відповідно до відомостей якого 03.01.2023 до ВПД № 2 звернувся з письмовою заявою директор КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_13 про те, що 25.10.2022 на той час директор КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_3 взяв грошові кошти по видатковому ордеру з каси підприємства в сумі 29027 грн. для здачі в банк, але гроші в банк не поклав та до каси не повернув (т. 2 а.п. 9);

- довіреність за підписом сільського голови ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_16 від 23.01.2023, відповідно до відомостей якої останній уповноважив начальника ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_29 представляти інтереси ІНФОРМАЦІЯ_3 в рамках кримінального провадження № 12023250370000019 від 03.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України (т. 2 а.п. 121);

- заява ОСОБА_29 від 23.01.2023 про визнання ІНФОРМАЦІЯ_3 потерпілою особою, а його - представником потерпілої особи (т. 2 а.п. 122);

- постанова про визнання потерпілим та залучення представника потерпілого від 23.01.2023, відповідно до відомостей якої ІНФОРМАЦІЯ_5 була визнана потерпілою особою у кримінальному провадженні № 12023250370000019 від 03.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК, а начальник ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_29 – представником потерпілого ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 2 а.п. 123-124);

- протокол огляду предметів від 05.01.2023, відповідно до відомостей якого старшим слідчим ОСОБА_23 на території ІНФОРМАЦІЯ_17 по кримінальному провадженню № 12023250370000019 від 03.01.2023 був проведений огляд предметів, наданих 05.01.2023 головою ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 (т. 2 а.п. 60-61);

- постанова про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 05.01.2023, відповідно до відомостей якої надані 05.01.2023 головою ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 на письмовий запит слідчого копії документів були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 2023250370000019 від 03.01.2023 (т. 2 а.п. 62-63);

- протокол огляду предметів від 09.01.2023, відповідно до відомостей якого старшим слідчим ОСОБА_23 на території ІНФОРМАЦІЯ_17 по кримінальному провадженню № 12023250370000019 від 03.01.2023 був проведений огляд предметів наданих 09.01.2023 директором КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_13 (т. 2 а.п. 103);

- постанова про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 09.01.2023, відповідно до відомостей якої надані 09.01.2023 директором КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_13 , на письмовий запит слідчого, копії документів були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12023250370000019 від 03.01.2023 (т. 2 а.п. 104);

- ухвала слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13.01.2023 у справі № 695/85/23, відповідно до відомостей якої задоволено клопотання старшого слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_23 про отримання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів, наданий дозвіл на тимчасовий доступ з можливістю вилучення оригіналів документів, що перебувають у володінні службових осіб КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 », а саме: касових книг та касових звітів з прикладеними до них ордерами на оприбуткування та на видачу готівки з прикладеними до них первинними документами за період часу із 01.09.2022 по 01.12.2022; авансових звітів та карток рахунку по рахунку № 301 «Каса» і № 372 «Видача під звіт» за період часу із 01.09.2022 по 01.12.2022; аналітичний облік за період часу із 01.09.2022 по 01.12.2022 (т. 2 а.п. 108-110);

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 13.01.2023, додатком до якого є опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 13.01.2023, відповідно до відомостей якого старшим слідчим СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_23 на підставі ухвали слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13.01.2023 за адресою місцезнаходження КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 », в присутності директора КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_30 були вилучені документи згідно опису (т. 2 а.п. 111-113);

- протокол огляду предметів від 14.01.2023, відповідно до відомостей якого старшим слідчим СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_23 на території ВПД № 2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області по кримінальному провадженню № 12023250370000019 від 03.01.2023 був проведений огляд документів вилучених 13.01.2023 в КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » під час проведення тимчасового доступу до речей і документів (т. 2 а.п. 114-115);

- постанова про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 14.01.2023, відповідно до відомостей якої вилучені 13.01.2023 в КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » під час проведення тимчасового доступу до речей і документів документи були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12023250370000019 від 03.01.2023 (т. 2 а.п. 116);

- документ форми № КО-4 - каса за 19.10.2022, сторінка 13, де в графі «номер документа» містяться записи 4/в та 4, в графі «від кого отримано чи кому видано» - ОСОБА_3 , в графі «видаток»: 500 грн., 1929,98 грн. Касир - підпис (т. 2 а.п. 38);

- видатковий касовий ордер від 19.10.2022, номер документа – 4в, дата складання – 19.10.2022, на суму 500 грн., вказано видати – ОСОБА_3 , підстава – під звіт, підпис одержувача відсутній, видав касир – підпис (т. 2 а.п. 39);

- документ форми № КО-4 каси за 15.09.2022, сторінка 1, в графі «номер документа» міститься запис 2 та 2/в, в графі «від кого отримано чи кому видано» - ОСОБА_3 , в графі «видаток» - 1004,33 грн., 200 грн. Касир - підпис (т. 2 а.п. 40);

- видатковий касовий ордер від 15.09.2022, номер документа – 1в, дата складання – 15.09.2022, сума 200 грн., видати – ОСОБА_3 , підстава – послуги автомобіля, підпис одержувача, видав касир – підпис (т. 2 а.п. 41);

- звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 5/в від 19.10.2022 КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 », одержано під звіт - 500 грн. Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 5/в від 19.10.2022 не затверджений директором КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_3 (т. 2 а.п. 55);

- звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 1/в від 15.09.2022 КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 », одержано під звіт - 200 грн., залишок – 200 грн. Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 1/в від 15.09.2022 не затверджений директором КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_3 (т. 2 а.п. 56);

- копія заяви ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_9 » про виконання судового наказу від 03.06.2022, копії судового наказу від 22.04.2022 виданого ІНФОРМАЦІЯ_18 , справа № 925/330/22, копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.06.2022, ВП № 69193069, відповідно до яких державним виконавцем ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_31 було відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу № 925/330/22 виданого ІНФОРМАЦІЯ_18 про стягнення боргу в розмірі 204419,08 грн., боржник: КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 », стягувач: ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_9 » (т. 2 а.п. 66-70);

- копія постанови про закінчення виконавчого провадження від 25.10.2022, № 69193069, відповідно до яких державним виконавцем ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_31 було закінчено виконавче провадження з примусового виконання судового наказу № 925/330/22 виданого 22.04.2022 ІНФОРМАЦІЯ_18 у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення та відомостями копії розпоряджень № 69193069 (т. 2 а.п. 71-80);

- копія заяви ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_9 » про виконання судового наказу, копії судового наказу від 18.08.2022 виданого ІНФОРМАЦІЯ_18 , справа № 925/814/22, копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.10.2022, ВП № 70104204, відповідно до яких начальником ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_32 було відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу № 925/814/22 виданого ІНФОРМАЦІЯ_18 16.09.2022 про стягнення боргу в розмірі 143922,50 грн., боржник: КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 », стягувач: ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_9 » (т. 2 а.п. 81-85);

- копія постанови про закінчення виконавчого провадження від 25.10.2022, № 70104204, відповідно до яких начальником ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_32 було закінчено виконавче провадження з примусового виконання судового наказу № 925/814/22 виданого 16.09.2022 ІНФОРМАЦІЯ_18 у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення та відомостями розпоряджень № 70104204 (т. 2 а.п. 86-87);

- копія заяви ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_9 » про виконання судового наказу, копії судового наказу від 18.08.2022 виданого ІНФОРМАЦІЯ_18 , справа № 925/813/22, копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.10.2022, ВП № 70104132, відповідно до яких начальником ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_32 було відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу № 925/813/22 виданого 16.09.2022 ІНФОРМАЦІЯ_18 про стягнення боргу в розмірі 139089,78 грн., боржник: КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 », стягувач: ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_9 » (т. 2 а.п. 88-93);

- копія постанови про закінчення виконавчого провадження від 25.10.2022, № 70104132, відповідно до яких начальником ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_32 було закінчено виконавче провадження з примусового виконання судового наказу № 925/813/22 виданого 16.09.2022 ІНФОРМАЦІЯ_18 у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення та відомостями розпоряджень № 70104132 (т. 2 а.п. 94-95);

- копія довідки АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_19 » про відкриття рахунку КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » в АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_12 », відповідно до яких клієнту КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » було відкрито рахунок № НОМЕР_3 (т. 2 а.п. 102);

- копія заключної виписки від 09.01.2023 за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 по рахунку № НОМЕР_3 , клієнт: КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 », валюта UAH, виданої АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_12 », відповідно до яких вхідний залишок 123142,83 грн, вихідний залишок 14008,29, разом за кредитом 13077,00 (операцій 14), разом за дебетом – 122211,54 (операцій 32) (т. 2 а.п. 100-101);

- постанова про відібрання зразків для проведення експертизи від 16.01.2023, відповідно до відомостей якої начальником Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_18 було прийнято рішення про відібрання зразків підпису у ОСОБА_3 для проведення судово-почеркознавчих експертиз (т. 2 а.п. 117) та експериментальні зразки підпису ОСОБА_3 (т. 3 а.п. 42-48);

- протокол отримання зразків для експертизи від 23.01.2023, відповідно до відомостей якого слідчим СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_25 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_17 у ОСОБА_3 були відібрані зразки підпису (т. 2 а.п. 118-119);

- постанова про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 23.01.2023, відповідно до відомостей якої експериментальні зразки підпису ОСОБА_3 на 7 аркушах формату А-4 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12023250370000019 від 03.01.2023 (т. 2 а.п. 120);

- постанова про призначення експертизи від 24.01.2023, відповідно до відомостей якої у кримінальному провадженні № 12023250370000019 від 03.01.2023 призначено судово-почеркознавчу експертизу до проведення якої залучено експертів ІНФОРМАЦІЯ_20 , на вирішення якої були поставлені наступні питання: "Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_3 в графі «Головний бухгалтер» на видатковому касовому ордері КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » від 15.09.2022, ОСОБА_3 чи іншою особою?; чи виконаний підпис від імені ОСОБА_3 в графах «Керівник» та «Підпис одержувача» на видатковому касовому ордері КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » від 21.09.2022, ОСОБА_3 чи іншою особою?; чи виконаний підпис від імені ОСОБА_3 в графах «Керівник» та «Підпис одержувача» на видатковому касовому ордері КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » від 25.10.2022, ОСОБА_3 чи іншою особою?" (т. 2 а.п. 125-126);

- постанова про призначення експертизи від 24.01.2023, відповідно до відомостей якої, у кримінальному провадженні № 12023250370000019 від 03.01.2023 призначено судово-економічну експертизу до проведення якої залучено експертів ІНФОРМАЦІЯ_20 . На вирішення експерта поставлені наступні питання: "Чи підтверджується отримання директором КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_3 коштів з каси КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за період часу із 01.09.2022 по 01.11.2022?; чи звітувався директор КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_3 за отримання коштів з каси КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за період часу із 01.09.2022 по 01.11.2022?; на яку суму відзвітувався директор КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_3 за отримання коштів з каси КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за період часу із 01.09.2022 по 01.11.2022?" (т. 2 а.п. 137-138);

- протокол про надання доступу до матеріалів кримінального провадження (в порядку ч. 11 ст. 290 КПК України) від 28.02.2024, відповідно до відомостей якого начальником Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_18 наданий доступ стороні захисту до додатково отриманих матеріалів, які надійшли до прокуратури вже після скерування обвинувального акту по даному кримінальному провадженню до суду, а саме: висновку експерта від 24.04.2023 № СЕ-19/124-23/998-ЕК (т. 3 а.п. 37-38);

- заява ОСОБА_3 адресованої голові ІНФОРМАЦІЯ_3 про надання номеру банківського рахунку КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » з метою відшкодування завданих збитків по кримінальному провадженню № 12023250370000019 від 03.01.2023 (т. 2 а.п. 144);

Судом було досліджено наданий прокурором протокол допиту свідка від 05.01.2023, відповідно до якого старшим слідчим СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_23 було допитано як свідка ОСОБА_14 (т. 5 а.п. 177-178). Суд не може покласти відомості, викладені у зазначеному протоколі, в основу своїх висновків, оскільки відповідно до вимог ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а згідно з ч. 4 ст. 95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати свої рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору. Сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.

У судовому засіданні 27.04.2026 прокурор ОСОБА_4 від допиту свідка ОСОБА_14 у судовому засіданні відмовилася. За таких обставин зміст протоколу допиту свідка ОСОБА_14 від 05.01.2023 суд визнає недопустимим доказом з огляду на порушення принципу безпосередності дослідження доказів.

Мотиви суду, оцінка доводів учасників судового розгляду.

Частина 4 статті 191 КК України встановлює кримінальну відповідальність за вчинення дій, передбачених частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Згідно з ч. 1 ст. 191 КК України особа підлягає кримінальній відповідальності за привласнення чи розтрату чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні; відповідно до ч. 2 ст. 191 КК України – за привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем; згідно з ч. 3 ст. 191 КК України – за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб.

Кримінальній відповідальності за ст. 191 КК України підлягає спеціальний суб`єкт: за ч. 1 цієї статті – особа, якій майно було ввірене чи перебувало в її віданні, за ч. 2 – службова особа, ознаки якої визначені ч. 2-3 ст. 18 КК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є фізичною осудною особою, доказів його неосудності не надано і судом цього факту не встановлено, при цьому в матеріалах справи містяться відомості про те, що на обліку у психіатра обвинувачений не перебуває.

На момент вчинення кримінального правопорушення – 21.09.2022 та 25.10.2022, обвинувачений досяг 22-річного віку, тобто віку, з якого, відповідно до ст. 22 КК України, може наставати кримінальна відповідальність за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 191 КК України. Як встановлено з матеріалів кримінального провадження, на момент вчинення інкримінованого йому діяння, ОСОБА_3 обіймав посаду директора КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » у повноваження якого, відповідно до умов укладеного з ним контракту від 09.09.2022 та Статуту КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 », входило оперативне керівництво підприємством, організація його виробнично-господарської, соціально-побутової та іншої діяльності, забезпечення завдань підприємства, передбачених Статутом підприємства та цим контрактом (п. 2.1 контракту), діяти від імені підприємства (п. 2.5.1 контракту), видавати доручення, відкривати рахунки в банках, користуватись правом розпорядження коштами підприємства (п. 2.5.3 контракту).

Відповідно до постанови ПВСУ від 06.11.2009 № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», адміністративно-господарські функції (обов`язки) - це обов`язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо).

Отже, ОСОБА_3 був наділений адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, а тому був службовою особою та є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України. Крім того, грошові кошти підприємства були ввірені йому та перебували в його віданні як директора, що додатково підтверджує наявність у нього ознак спеціального суб`єкта привласнення ввіреного майна.

Безпосереднім об`єктом цього злочину є відносини власності.

У цьому провадженні – комунальної власності територіальної громади Іркліївської сільської ради, закріпленої за КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на праві повного господарського відання відповідно до п. 4.2 Статуту.

Предметом цього злочину є лише таке чуже майно, яке було ввірене винній особі чи перебувало в її законному віданні, тобто те, що знаходилось в неї на законних підставах і стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки, використання або зберігання тощо.

Як встановлено судом в ході розгляду кримінального провадження предметом інкримінованого ОСОБА_3 діяння є грошові кошти в сумі 29 027 грн., що є комунальною власністю територіальної громади ІНФОРМАЦІЯ_3 , закріплені за КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на праві повного господарського відання та були ввірені ОСОБА_3 внаслідок виконання останнім повноважень директора КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 », тобто знаходились в нього на законних підставах і стосовно яких він здійснював повноваження щодо розпорядження.

Щодо об`єктивної сторони, суд вказує про наступне.

Слід зазначити, що у п. 23 ПВСУ від 06.11.2009 № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», визначено, що у статті 191 КК передбачено відповідальність за три форми вчинення злочину - привласнення, розтрату або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. Вони характеризуються умисним протиправним і безоплатним оберненням чужого майна на свою користь чи на користь іншої особи.

Предметом привласнення та розтрати є лише те чуже майно, яке було ввірене винній особі чи перебувало в її законному віданні, тобто таке майно, що знаходилося в неї на законних підставах і стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки використання або зберігання тощо. При привласненні ці повноваження використовуються для обернення винною особою майна на свою користь, а при розтраті - на користь інших осіб, зокрема це може бути відчуження майна іншим особам для споживання, як подарунок чи товар, в обмін на інше майно тощо.

Верховний Суд у постанові від 27.02.2025 у справі № 461/2922/20 (провадження № 51-4196км24) виснував, що з об`єктивної сторони ст. 191 КК України передбачає три різних форми вчинення злочину - привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Вони характеризуються умисним, протиправним і безоплатним оберненням чужого майна на свою користь чи на користь іншої особи.

Привласнення - це незаконне безоплатне утримання майна, ввіреного винному, або майна, яке перебуває в його віданні на законній підставі.

Розтрата - це незаконне безоплатне відчуження, використання, витрачання майна, яке було ввірене винному чи перебувало в його віданні (продаж, дарування, споживання, передача іншим особам тощо).

Зловживання службовим становищем як спосіб заволодіння майном означає, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції всупереч інтересам служби для незаконного і безоплатного обертання чужого майна: незаконно дає вказівку матеріально відповідальній особі, підлеглій їй, про видачу майна; отримує майно за фіктивними документами тощо.

За змістом ст. 191 КК України відповідальність встановлено лише за умисне привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за наявності в діяннях особи тільки прямого умислу, корисливих мотивів та відповідної мети.

Обов`язковими суб`єктивними ознаками привласнення та розтрати майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем є корисливий мотив - спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, і корислива мета - збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, у долі яких зацікавлений винний.

Кваліфікуючими ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України є дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб.

Кваліфікуючими ознаками злочину передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України є дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем полягає в незаконному оберненні чужого майна на свою користь або на користь інших осіб з використанням службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_13 суду повідомили, що ніхто окрім директора КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » не мав права отримувати з каси підприємства готівкові кошти. У зв`язку із відсутністю на підприємстві бухгалтера склалася така практика, що директор підприємства отримує в касі готівкові грошові кошти та зараховує їх на банківські рахунки. Так, директор КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_3 систематично отримував з каси підприємства готівкові кошти на відповідні цілі та звітував за їх використання. 21.09.2022 ОСОБА_3 отримав в касі підприємства грошові кошти в сумі 7500 грн., а 25.10.2022 в сумі 22550 грн. для подальшого зарахування на банківський рахунок ІНФОРМАЦІЯ_8 . Із отриманих 7 500,00 грн ОСОБА_3 використав за цільовим призначенням - 1023,00 грн, а решту в розмірі 6 477,00 грн та 22 550,00 грн, а всього – 29 027,00 грн на банківський рахунок не вніс, до каси підприємства не повернув. Отримання коштів в сумі 7 500,00 грн та 22 550,00 грн також підтверджується дослідженими у судовому засіданні відомостями з видаткових касових ордерів КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » від 21.09.2022 та від 25.10.2022, відомостями з каси за 21.09.2022, сторінка 4 та відомостями з каси за 25.10.2022, сторінка 4.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 дав аналогічні покази та повідомив про те, що систематично отримував з каси підприємства кошти з різним цільовим призначенням, а 21.09.2022 та 25.10.2022 на погашення заборгованості по відкритим виконавчим провадженням. У момент їх отримання він діяв в інтересах КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 », оскільки мав намір покласти кошти на банківський рахунок ІНФОРМАЦІЯ_8 , а використати їх на власні цілі він вирішив вже після їх отримання.Водночас підтвердив, що кошти, отримані 21.09.2022 та 25.10.2022, за цільовим призначенням не використав і до каси підприємства не повернув, а причин цього пояснити не зміг.

Отже, враховуючи покази допитаних в судовому засіданні свідків та обвинуваченого, досліджені письмові докази, суд дійшов висновку про доведення наявності об`єктивної сторони кримінального правопорушення вчиненого ОСОБА_3 – привласнення ввіреного йому майна. Привласнення виразилося в тому, що обвинувачений, маючи ввірені йому кошти на законних підставах, після їх отримання з каси не використав їх за призначенням, не повернув до каси та не відзвітував за них у порядку, встановленому на підприємстві, тобто незаконно безоплатно утримав кошти підприємства, обернувши їх на свою користь.

Як вже зазначалося судом, із суб`єктивної сторони, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 191 КК України, може бути вчинене лише з прямим умислом. Інтелектуальна ознака прямого умислу полягає в тому, що винний усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності) і передбачає його суспільно небезпечні наслідки, а вольова – це бажання настання передбачуваних наслідків своєї дії чи бездіяльності.

Для встановлення прямого умислу на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, суду необхідно встановити, що ОСОБА_3 усвідомлював, що його дії є протиправними, не відповідають інтересам КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 », оскільки грошові кошти, що є предметом злочину є чужими для нього, так як перебувають у власності КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (інтелектуальна ознака), а також передбачав суспільно небезпечні наслідки своїх дій, тобто в момент вчинення усвідомлював, що його дії завдадуть шкоду майнового характеру для власника майна – КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та бажав настання наслідків у вигляді шкоди чужій власності та власного збагачення за її рахунок (вольова ознака).

При цьому, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 191 КК України є наявність корисливого мотиву, тобто прагнення винної особи протиправно збагатитися за рахунок чужого майна.

Під час судового розгляду судом було встановлено, що ОСОБА_3 діючи з прямим умислом, спрямованим на привласнення чужого майна та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив, здійснив привласнення ввіреного йому чужого майна, а саме належних КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » грошових коштів.

Вказаний висновок ґрунтується на підставі сукупності досліджених в ході судового розгляду доказів, з яких встановлено, що ОСОБА_3 : був достеменно обізнаним, що грошові кошти в сумі 29027 грн. є чужими для нього, оскільки належать КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 », що підтверджується письмовими доказами, показами свідків та показами обвинуваченого; усвідомлював, що його дії (привласнення ввірених йому коштів) завдадуть майнову шкоду інтересам КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 »; бажав настання наслідків у вигляді шкоди чужій власності та задоволення власних матеріальних потреб. Те, на які саме потреби обвинувачений спрямував привласнені кошти, для кваліфікації значення не має, оскільки корисливий мотив полягає в прагненні безоплатно обернути чуже майно на свою користь.

Також, на переконання суду, на прямий умисел обвинуваченого направленого саме на привласнення ввіреного йому майна свідчить і поведінка обвинуваченого після отримання першої частини грошей 21.09.2022 в сумі 7500 грн., з яких частину грошових коштів в сумі 1023 грн. він витратив на придбання канцтоварів у ФОП ОСОБА_10 , про що належним чином відзвітувався перед підприємством, надавши чек, після чого продовжив працювати на роботі та лише після отримання грошових коштів 25.10.2022 в сумі 22550 грн. на роботу та на зв`язок не виходив. Станом на 25.10.2022, тобто через 34 дні після отримання коштів 21.09.2022, залишок у сумі 6 477,00 грн не був ні повернутий до каси, ні підтверджений документами, звіт від 21.09.2022 директором не затверджено, а на запитання касира про підтверджуючі документи обвинувачений спочатку пояснював, що забув їх вдома, а згодом повідомив про їх втрату (показання свідка ОСОБА_9 ). Натомість обвинувачений повторно отримав під звіт значно більшу суму. Те, що в інших випадках обвинувачений звітував за отримані кошти, свідчить про те, що йому були відомі порядок і строки звітування, а відтак він усвідомлював неправомірність неповернення залишку крштів в сумі 6 477,00 грн та коштів у сумі 22 550,00 грн, що підтверджує наявність умислу щодо цих двох епізодів.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що обвинувачений ОСОБА_3 діяв з прямим умислом, однак його умисел був направлений саме на привласнення ввіреного йому майна.

Суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_3 в частині його доводів про відсутність 21.09.2022 умислу на привласнення отриманих коштів та намір повернути їх у майбутньому. Такі доводи спростовуються сукупністю досліджених доказів на підставі яких було встановлено винуватість обвинуваченого, а саме: відсутністю з боку обвинуваченого будь-яких дій, спрямованих на повернення коштів чи звітування за них протягом тривалого часу з моменту їх отримання; невиконанням обвинуваченим свого обов`язку як директора спрямувати отримані під звіт кошти на погашення заборгованості Підприємства перед ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_9 » або повернути їх до каси підприємства; фактичним зникненням обвинуваченого з роботи невдовзі після отримання 25.10.2022 коштів суми 22 550 грн, що підтверджується доповідною запискою ОСОБА_9 від 29.10.2022, актами про відсутність на робочому місці та табелем обліку робочого часу за жовтень 2022 року. Допитані в судовому засіданні свідки повідомили про те, що обвинувачений після не внесення грошових коштів на банківський рахунок ІНФОРМАЦІЯ_8 на зв`язок не виходив, а отже усіляко уникав відшкодування збитків завданих підприємству. Слід також вказати про відшкодування обвинуваченим підприємству збитків лише під час розгляду кримінального провадження судом. Одночасно, той факт, що обвинувачений повернув кошти в розмірі 29 027,00 грн, які незаконно привласнив, не впливає на кримінально-правову оцінку вчиненого та визнаного судом доведеним формулювання обвинувачення, але враховується судом при призначенні покарання як обставина, що його пом`якшує.

Наведені дії обвинуваченого в їх сукупності суд оцінює як такі, що свідчать про сформований у нього умисел на привласнення чужого майна, яке перебувало у його правомірному віданні в силу займаної посади, на свою користь.

Стосовно наявності такої кваліфікуючої ознаки як повторність суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 32 КК повторністю кримінальних правопорушень визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу. Повторність, передбачена частиною першою цієї статті, відсутня при вчиненні продовжуваного кримінального правопорушення, яке складається з двох або більше тотожних діянь, об`єднаних єдиним кримінально протиправним наміром.

Згідно з правовим висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14.09.2020 у справі № 591/4366/18 (провадження № 51-1122кмо20), єдиною підставою для здійснення кримінально-правової кваліфікації дій особи за кваліфікуючою ознакою «повторно» без постановлення обвинувального вироку стосовно цієї особи за першим епізодом, який дає підстави для кваліфікації ознаки «повторно», є розгляд першого й наступних однорідних або тотожних злочинів в одному кримінальному провадженні. Таким чином, у ситуації, коли в одному кримінальному провадженні розглядається два і більше епізоди вчинення тотожних чи однорідних злочинів, для повторності злочинів не має значення, була чи не була особа засуджена за раніше вчинений злочин.

Зі змісту вказаного висновку убачається, що діяння особи кваліфікуються за ознакою повторності без постановлення обвинувального вироку стосовно цієї особи за першим епізодом у разі, коли суд в одному кримінальному провадженні встановив доведеність вини в першому епізоді, що утворює повторність, і в наступному, який кваліфікується як повторний.

08.05.2025 Верховний Суд, здійснюючи перегляд кримінального провадження за ст. 191 КК України у справі № 712/13009/15(провадження № 51-4128км24) виснував (п. 50 постанови), що від злочину, вчиненого повторно, необхідно відрізняти продовжуваний злочин, що складається з двох або більше вчинених у різний час тотожних злочинних діянь, які об`єднані єдиним злочинним наміром. Об`єднання тотожних діянь єдиним злочинним наміром означає, що до вчинення першого з низки тотожних діянь особа усвідомлює, що для реалізації її злочинного наміру необхідно вчинити декілька таких діянь, кожне з яких спрямовано на реалізацію цього наміру. Такі діяння не утворюють повторності, оскільки кожне з них стає елементом одиничного (єдиного) злочину й окремим (самостійним) злочином будь-яке інше із цих діянь бути не може. При повторності ж тотожних злочинів кожен із них має власну суб`єктивну сторону, зокрема самостійний умисел, який виникає щоразу перед вчиненням окремого злочину.

Проаналізувавши змінене 01.07.2026 ОСОБА_3 обвинувачення та встановлені судом обставини, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд зазначає, що кожен з епізодів отримання обвинуваченим із каси підприємства коштів – 21.09.2022 та 25.10.2022 – є самостійним по відношенню один до одного, оскільки грошові кошти видавалися обвинуваченому окремими видатковими касовими ордерами, з окремим цільовим призначенням, а факт неповернення та невикористання за призначенням коштів, отриманих 21.09.2022, встановлений та підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами. На момент отримання 25.10.2022 чергової суми коштів обвинувачений усвідомлював, що станом на цей час він уже не відзвітував і не повернув кошти, одержані 21.09.2022, однак повторно отримав під звіт 22 550 грн готівкою, які привласнив і до каси підприємства не повернув.

Між двома діяннями минуло 34 дні, протягом яких наслідків першого діяння обвинувачений не усунув; умисел на привласнення коштів, отриманих 25.10.2022, сформувався вже після того, як залишок коштів за першим епізодом було привласнено, а тому цей умисел не охоплювався єдиним злочинним наміром і продовжуваного характеру діяння не мають. Обидва діяння підпадають під ознаки однієї статті закону про кримінальну відповідальність, за перше з них обвинувачений не засуджений, від кримінальної відповідальності не звільнявся, а обидва епізоди розглядаються в одному кримінальному провадженні, що з урахуванням наведеного правового висновку ВС достатньо для кваліфікації за ознакою повторності.

Наведене свідчить про вчинення обвинуваченим двох окремих тотожних злочинних діянь, кожне з яких мало самостійний умисел, а відтак підтверджує кваліфікуючу ознаку повторності кримінального правопорушення.

Наведене свідчить про вчинення обвинуваченим двох окремих тотожних злочинних діянь, об`єднаних єдиним способом вчинення, а відтак підтверджує кваліфікуючу ознаку повторності кримінального правопорушення.

За таких обставин доводи захисту про недоведеність цієї ознаки суд відхиляє.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб був введений воєнний стан, який неодноразово продовжувався Указами Президента України затвердженими Верховною Радою та діяв на момент вчинення ОСОБА_3 інкримінованих йому діянь, а отже останній вчинив кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану.

Мотиви та підстави визнання частини обвинувачення недоведеним.

Стороною обвинувачення, відповідно до зміненого 01.07.2026 обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачується у привласненні чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем.

Як вже вказувалося судом, відповідно до наданих ВС розяснень, зокрема викладених у постанові від 27.02.2025 у справі № 461/2922/20 (провадження № 51-4196км24), зловживання службовим становищем як спосіб заволодіння майном означає, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції всупереч інтересам служби для незаконного і безоплатного обертання чужого майна: незаконно дає вказівку матеріально відповідальній особі, підлеглій їй, про видачу майна; отримує майно за фіктивними документами тощо.

Отже, використання службовою особою свого службового становища в цьому випадку виступає як спосіб заволодіння майном оскільки подібна кваліфікація можлива лише тоді, коли особа здійснила привласнення завдяки використанню своїх службових повноважень щодо майна, розпоряджатися яким вона мала право чи була зобов`язана.

Від привласнення ввіреного майна, при якому службове становище лише забезпечує законний доступ до майна, слід відрізняти привласнення шляхом зловживання службовим становищем, де службові повноваження використовуються всупереч інтересам служби як спосіб отримання майна, зокрема шляхом підроблених документів, незаконних вказівок підлеглим тощо.

Суд звертає увагу на те, що в пред`явленому ОСОБА_3 обвинуваченні за ч. 4 ст. 191 КК України стороною обвинувачення належним чином невмотивовано наявність у обвинуваченого прямого умислу саме на привласнення чужого майна з використанням свого службового становища.

Як було встановлено судом з показів свідків та досліджених письмових доказів, ОСОБА_3 систематично отримував з каси підприємства кошти на різні цілі, які використовував за належністю. Право отримувати з каси підприємства готівкові гроші мав лише директор КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » або визначена ним довірена особа. Потреба в отриманні грошових коштів 21.09.2022 та 25.10.2022 дійсно існувала, оскільки необхідно було сплатити заборгованість по виконавчих провадженнях, відкритих ІНФОРМАЦІЯ_21 . Після отримання 25.10.2022 грошових коштів в розмірі 22 550 грн. ОСОБА_3 на роботу не з`являвся. З отриманих 21.09.2022 грошових коштів в розмірі 7500 грн. ОСОБА_3 відзвітувався лише за частину грошових коштів в розмірі 1023 грн. Обвинувачений в судовому засіданні стверджував, що отримуючи 21.09.2022 та 25.10.2022 грошові кошти з каси підприємства він не мав умислу незаконно привласнити їх, при цьому своє службове становище для отримання грошових коштів не використовував, оскільки діяв цілком законно як було заведено на підприємстві.

Суд звертає увагу на те, що наявність у ОСОБА_3 прямого умислу саме на привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем матеріалами справи не підтверджено та прокурором не доведено.

Кошти видавалися ОСОБА_3 касиром на підставі видаткових касових ордерів з підставою «під звіт», підписаних ним особисто (висновок експерта № СЕ-19/124-23/995-ПЧ), відповідно до практики, що склалася на підприємстві за відсутності бухгалтера, та в межах повноважень, наданих п. 2.5.3 контракту. Доказів того, що під час отримання коштів 21.09.2022 та 25.10.2022 обвинувачений порушував свої повноваження, давав касиру незаконні вказівки, використовував фіктивні документи чи інші засоби, які б свідчили про використання службового становища всупереч інтересам служби як способу заволодіння коштами, стороною обвинувачення не надано. Службове становище забезпечувало обвинуваченому лише законний доступ до ввірених коштів, а протиправним було їх подальше неповернення, що охоплюється складом привласнення майна, яке перебувало у віданні особи. Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України усі сумніви щодо доведеності цієї кваліфікуючої ознаки тлумачаться на користь обвинуваченого.

Аналізуючи обсяг досліджених судом доказів, суд переконався у відсутності в діях обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфікуючої ознаки – зловживання службовим становищем, а тому виключає її.

Висновок суду.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 191 КК України та визнає його винуватим у привласненні чужого майна, яке перебувало у віданні особи, вчинене повторно в умовах воєнного стану. Таке виключення не погіршує становища обвинуваченого, не виходить за межі обвинувачення, пред`явленого обвинувальним актом від 01.07.2026, і відповідає вимогам ст. 337 КПК України, на недотримання яких вказала апеляційна інстанція в ухвалі від 01.12.2025.

Мотиви призначення покарання

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд керується вимогами ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями, викладеними у пунктах 1, 2, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України N 7 від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання" (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого

ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Суд встановив, що обвинувачений не перебуває на обліку у лікаря-психіатра (довідка КНП « ІНФОРМАЦІЯ_22 » ЧСР від 19.01.2023 (т. 2 а.п. 156), не перебуває на обліку у лікаря-нарколога (довідка КНП « ІНФОРМАЦІЯ_22 » ЧСР від 19.01.2023 ( т. 2 а.с. 157), посередньо характеризується за місцем проживання (характеристика від 25.01.2023 № 63 (т. 2 а.с. 151), позитивно характеризується за місцем роботи (характеристика сільського голови ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 2 а.с. 152), раніше не судимий (т. 2 а.п. 153-154), має неповнолітню дитину - ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_23 (копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_5 (т. 3 а.с. 52).

Обставинами, які відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому є активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданих збитків та щире каяття у вчиненому, котре проявилося в критичній оцінці ним свого діяння. Активне сприяння розкриттю злочину виявилося в тому, що обвинувачений не заперечував факту отримання коштів, надав зразки підпису для проведення судово-почеркознавчої експертизи, звернувся із заявою про надання реквізитів для відшкодування збитків та вподальшому добровільно відшкодував спричинені ним збитки в сумі 29 027,00 грн.

При цьому, на думку суду, непогодження обвинуваченого із кваліфікацією інкримінованого йому стороною обвинувачення кримінального правопорушення не свідчить про відсутність у обвинуваченого щирого каяття, оскільки ОСОБА_3 в судовому засіданні визнав фактичні обставини отримання та неповернення коштів, у частині кваліфікації вину заперечував, повністю відшкодував завдані потерпілій особі збитки, що свідчить про критичне ставлення до скоєного.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.

Із урахуванням установлених обставин кримінального провадження, даних про особу обвинуваченого, характеру та ступеня тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, предмета посягання, способу, місця та часу вчинення злочину, форми вини, мотивів і мети кримінального правопорушення, а також обставин, що характеризують обвинуваченого, суд, оцінивши пропозиції прокурора, захисника та обвинуваченого, дійшов висновку, що мірою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень має бути покарання у виді мінімального строку покарання, передбаченого положеннями ч. 4 ст. 191 КК України, а саме позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, що на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Положеннями ч. 1 ст. 75 КК України передбачено, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до примітки до ст. 45 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 191 КК України, визнається корупційним кримінальним правопорушенням лише у випадку його вчинення шляхом зловживання службовим становищем. Судом встановлено, що майно – грошові кошти Підприємства, яке є предметом кримінального правопорушення, було ввірене обвинуваченому ОСОБА_3 та перебувало в його віданні, його дії полягали у привласненні цього майна (грошових коштів), а не в заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем. За таких обставин вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення не є корупційним у розумінні примітки до ст. 45 КК України та не підпадає під обмеження, встановлені ч. 1 ст. 75 КК України, що виключає перешкоди для застосування до нього звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи особу обвинуваченого, дані, що його характеризують, сукупність встановлених судом пом`якшуючих обставин та відсутність обтяжуючих обставин, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства та про можливість застосування до нього положень ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням строком на два роки.

Разом з тим, враховуючи, що ОСОБА_3 на момент вчинення кримінального правопорушення був службовою особою, а вчинене ним діяння пов`язане з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій та доступом до матеріальних цінностей, суд, керуючись ст. 55 КК України, дійшов висновку про необхідність призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, а також посади, пов`язані з доступом до матеріальних цінностей, строком на три роки.

Судовим розглядом не встановлено обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також не встановлено такої сукупності пом`якшуючих покарання обставин та даних про особу обвинуваченого, які б свідчили про виключність даного випадку, у зв`язку з чим підстав для застосування ст. 69 КК України судом не встановлено.

Рішення щодо цивільного позову

На стадії досудового розслідування потерпілою особою ІНФОРМАЦІЯ_7 поданий цивільний позов до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (т. 1 а.п. 18-22).

Згідно з квитанцією АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » № 0.0.3341901948.1 від 06.12.2023 ОСОБА_3 перерахував на розрахунковий рахунок КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » 29 027,00 грн , як відшкодування збитків (т. 2 а.п. 162)

Згідно з листом КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » від 22.02.2024 № 11, сільському голові ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено про зарахування на рахунок підприємства 06.12.2023 від ОСОБА_3 коштів в сумі 29 027,00 грн. призначення платежу: «оплата за відшкодування збитків» (т. 3 а.п. 11).

Відповідно до заяв представника ІНФОРМАЦІЯ_3 – ОСОБА_5 від 23.03.2026, від 08.04.2026 ІНФОРМАЦІЯ_5 , як потерпіла сторона у кримінальному провадженні, повідомила суд про повне відшкодування збитків та повернення грошових коштів, у зв`язку з чим позов не підтримує, додаткових вимог чи претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має (т. 5 а.п. 99-101, 129-131, 149-151).

У скерованій до суду заяві від 16.06.2026 представниця ІНФОРМАЦІЯ_3 – ОСОБА_5 просила суд залишити позов ІНФОРМАЦІЯ_3 без розгляду (т. 5 а.п. 191-193).

Відповідно до положень ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Ураховуючи повне відшкодування обвинуваченим спричинених збитків, заяви представника потерпілого про не підтримання позовних вимог та прохання залишити позов без розгляду, суд вважає можливим задовольнити таку заяву та позов ІНФОРМАЦІЯ_3 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення залишити без розгляду, на підставі ч. 1 ст. 257 ЦПК України, оскільки спір у цивільній частині усунуто добровільним відшкодуванням шкоди до ухвалення вироку.

Суд роз`яснює потерпілому – цивільному позивачу, що відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Запобіжні заходи.

Згідно з ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_24 від 30.01.2023 у справі № 695/52/23 стосовно підозрюваного ОСОБА_3 був застосований запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, строком на два місяці, до 30.03.2023; покладено на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, прибувати до слідчого Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, органів прокуратури та суду за першою вимогою; не відлучатися з населеного пункту, де проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну (т. 2 а.п. 140)

Згідно з ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.11.2023 стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 був обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб, до 15.01.2024 включно, за місцем його проживання: АДРЕСА_1 ; заборонено ОСОБА_3 цілодобово залишати домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , до 15.01.2024 включно; покладено на ОСОБА_3 обов`язок прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою (т. 1 а.п. 152-153).

Відповідно до ухвали ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.01.2024 стосовно ОСОБА_3 змінено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час доби з 22:00 до 06:00 наступного дня строком на 60 діб, до 14.03.2023 включно, за місцем його проживання: АДРЕСА_1 (т. 2 а.п. 185-186)

Згідно з ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.03.2024 стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з 22:00 до 06:00 наступного дня строком на 60 діб, до 10.05.2024 включно, за місцем його проживання: АДРЕСА_1 (т. 3 а.п. 55-56).

Згідно з ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.04.2024 стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з 23:00 до 06:00 наступного дня строком на 60 діб, до 23.06.2024 включно, за місцем його проживання: АДРЕСА_1 (т. 3 а.п. 91-92).

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання суд не вбачає.

Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні

Відповідно до довідки про витрати на проведення експертизи № СЕ-19/124-23/995-ПЧ від 30.01.2023 в кримінальному провадженні, розмір витрат на проведення експертизи становить 3 398,04 грн (т. 2 а.п. 136); відповідно до довідки про витрати на проведення експертизи № СЕ-19/124-23/998-ЕК від 24.04.2023 в кримінальному провадженні № 12023250370000019, розмір витрат на проведення експертизи – 11 472,00 грн (т. 3 а.п. 29), а всього – 14 870,04 грн.

Відповідно до ч. 2 ст.124 КПК України витрати на проведення експертизи підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.

Речові докази.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України,

Керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а також посади, пов`язані з доступом до матеріальних цінностей строком на три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 14 870 (чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят) гривень 04 копійки.

Цивільний позов ІНФОРМАЦІЯ_3 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення - залишити без розгляду.

Запобіжний захід ОСОБА_3 , до вступу вироку в законну силу, не обирати.

Речові докази:

1)

- копію розпорядження голови ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 № 152 від 08.09.2022 «Про призначення ОСОБА_3 на посаду директора КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на 1 арк.;

- копію розпорядження голови ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 № 186-к від 01.11.2022 «Про звільнення ОСОБА_3 з посади директора КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на 1 арк.;

- копію доповідної записки касира КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_34 від 29.10.2022 про не вихід на роботу директора КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_3 в період часу із 26.10.2022 по 28.10.2022 на 1 арк.;

- копію акту про відсутність на робочому місці директора КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_3 від 26.10.2022 на 1 арк.;

- копію акту про відсутність на робочому місці директора КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_3 від 27.10.2022 на 1 арк.;

- копію акту про відсутність на робочому місці директора КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_3 від 28.10.2022 на 1 арк.;

- копію табелю обліку використання робочого часу за жовтень 2022 року працівниками КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на 1 арк.;

- копію контракту з керівником комунального підприємства від 09.09.2022 на 5 арк. з додатком до нього на 1 арк., укладеного між сільським головою ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 та ОСОБА_3 строком на один рік;

- копію статуту КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 », затвердженого рішенням ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14.05.2021 на 5 арк.;

- копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на 1 арк.;

- копію титульного листа журналу реєстрації видаткових касових ордерів с. Вереміївка, 2022 на 1 арк.;

- копію касового документу за 19.10.2022, форма № КО-4, сторінка 13 на 1 арк., згідно якого ОСОБА_3 отримав під звіт грошові кошти 500 грн.;

- копію видаткового касового ордеру від 19.10.2022 КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на 1 арк., згідно якого ОСОБА_3 було видано під звіт грошові кошти загальною сумою 500 грн.;

- копію касового ордеру за 15.09.2022, форма № КО-4, сторінка 1, на 1 арк., згідно якого ОСОБА_3 отримав під звіт грошові кошти 200 грн.;

- копію видаткового касового ордеру від 15.09.2022 КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на 1 арк., згідно якого ОСОБА_3 було видано під звіт грошові кошти загальною сумою 200 грн.;

- копію титульного листа журналу реєстрації видаткових касових ордерів, 2022 р. на 1 арк.;

- копію касового документу від 25.10.2022, форма № КО-4, сторінка 16 на 1 арк., згідно якого ОСОБА_3 отримав під звіт грошові кошти 22550 грн.;

- копію видаткового касового ордеру від 25.10.2022 КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на 1 арк., згідно якого ОСОБА_3 було видано під звіт грошові кошти загальною сумою 22 550 грн.;

- копію касового документу за 21.09.2022, форма № КО-4, сторінка 4 на 1 арк., згідно якого ОСОБА_3 отримав під звіт грошові кошти 7500 грн. та 480 грн.;

- копію видаткового касового ордеру від 21.09.2022 КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на 1 арк., згідно якого ОСОБА_3 було видано під звіт грошові кошти загальною сумою 7500 грн.;

- копію видаткового касового ордеру від 21.09.2022 КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на 1 арк., згідно якого ОСОБА_3 було видано під звіт грошові кошти на загальну суму 480 грн.;

- копію титульного листа журналу «Платіжні доручення 2022» на 1 арк.;

- копію заключної виписки за період з 01.09.2022 по 30.09.2022 по рахунку № НОМЕР_3 , клієнт: Кліщинське 2012, валюта UAH, виданої АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » на 1 арк.;

- копію заключної виписки за період з 01.10.2022 по 31.10.2022 по рахунку № НОМЕР_3 , клієнт: Кліщинське 2012, валюта UAH, виданої АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » на 1 арк.;

- копію титульного листа журналу «Авансові звіти 2022» на 1 арк.;

- копію звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 2 від 21.09.2022 на 1 арк.;

- копію звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 12 від 25.10.2022 на 1 арк.;

- копію опису Журналу реєстрації авансових звітів 2022 с. Вереміївка на 1 арк.;

- копію звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 5/в від 19.10.2022 на 1 арк.;

- копію звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 1/в від 15.09.2022 на 1 арк.;

- копію товарного чеку № 37935 від 21.09.2022, виданого ФОП ОСОБА_10 , про придбання канцелярських товарів на загальну суму 1023 грн. на 1 арк.;

- копію звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 3 від 21.09.2022 на 1 арк.;

- копію фіскального чеку від 22.09.2022 про придбання пального на суму 480 грн. на 1 арк.;

- копію заключної виписки від 09.01.2023 за період з 01.11.2022 по 30.11.2022 по рахунку № НОМЕР_3 , виданої АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » на 2 арк.;

- копію заключної виписки від 09.01.2023 за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 по рахунку № НОМЕР_3 , виданої АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » на 2 арк.;

- копію довідки про відкриття рахунку № НОМЕР_6 від 09.01.2023, виданої АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » на 1 арк.;

- експериментальні зразки підпису ОСОБА_3 на 7 арк. формату А-4, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження № 12023250370000019 від 03.01.2023 – залишити при матеріалах кримінального провадження;

2)

- книгу прибуткових касових ордерів с. Вереміївка, за період часу із 05.09.2022 по 05.10.2022;

- книгу прибуткових касових ордерів с. Вереміївка, за період часу із 05.10.2022 по 20.10.2022;

- книгу прибуткових касових ордерів с. Вереміївка, за період часу із 01.11.2022 по 07.11.2022;

- книгу прибуткових касових ордерів с. Вереміївка, за період часу із 17.11.2022 по 30.11.2022;

- книгу прибуткових касових ордерів с. Вереміївка, за період часу із 07.12.2022 по 30.12.2022;

- книгу прибуткових касових ордерів с. Кліщинці, за період часу із 14.09.2022 по 30.09.2022;

- книгу прибуткових касових ордерів с. Кліщинці, за період часу із 04.10.2022 по 08.11.2022;

- книгу прибуткових касових ордерів с. Кліщинці, за період часу із 10.11.2022 по 12.12.2022;

- касову книгу на 2022 рік від 14.09.2022;

- касові документи с. Кліщинці за період часу із 14.09.2022 по 13.01.2023;

- касові документи с. Вереміївка за період часу із 15.09.2022 по 13.01.2023;

- книгу авансових звітів за період часу із 14.09.2022 по 13.01.2023;

-книгу банківських виписок із копіями платіжних доручень за період часу із 01.01.2022 по 16.01.2023, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження № 12023250370000019 від 03.01.2023, після вступу судового рішення в законну силу – повернути КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Після проголошення копію вироку вручити присутнім учасникам провадження, іншим - направити поштою.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1