Вирок від 01 жовтня 2026 р. у справі №711/10051/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/10051/26

Номер провадження 1-кп/711/562/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026255330000552 від 08.09.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, на утриманні малолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , раніше судимого:

1)вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.09.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду, строком 1 рік;

2)вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.02.2026 за ч. 2 ст. 309, ст. 71 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду, строком 1 рік та штрафу у розмірі 34000гривень, -

у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , ухвалою Придніпровського районного суду міста Черкаси від 16.02.2026, справа № 711/9768/25, засуджений за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 року пробаційного нагляду та штрафу в сумі 34000 грн., на шлях виправлення не став та вчинив нове кримінальне правопорушення. Так, засудженого ОСОБА_2 ознайомлено 17.04.2026 з порядком та умовами відбування покарання у виді пробаційного нагляду, роз?яснено обов?язки відповідно до ч. 3 ст. 49-1 Кримінально-виконавчого кодексу України, попереджено про наслідки ухилення від відбування вказаного виду покарання, передбачені ст. 49-3 Кримінально-виконавчого кодексу України, в тому числі про передбачену законом кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду за ч. 3 ст. 389 КК України, про що 17.04.2026 ОСОБА_2 надав письмову підписку. Цього ж дня, згідно винесеної постанови ОСОБА_2 встановлено дні реєстрації в Соснівському РВ філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області, що розташований за адресою м. Черкаси, вул. Гоголя 337, і призначено йому днями явки другу та четверту середу кожного місяця. Однак ОСОБА_2 , без поважних причин не з?явився на реєстрацію в призначені йому дні, а саме 22.04.2026, 13.05.2026, 10.06.2026, 12.08.2026, 09.09.2026, чим порушив п. 1 ч. 2 ст. 59-1 КК України, п. п. 1,2 ч.4 ст. 49-1 КВК України. Отже, ОСОБА_2 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи настання таких наслідків, систематично не виконував покладені на нього судом обов?язки.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 3 ст. 389 КК України, як ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Під час досудового розслідування ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку визнав повністю, щиро розкаявся.

Обвинувачений ОСОБА_2 під час досудового слідства, у присутності захисника - адвоката ОСОБА_3 надав заяву, в якій зазначив, що беззаперечно визнає свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, повідомив, що прокурором йому роз`яснено умови розгляду обвинувального акту у спрощеному порядку та факт приєднання попереднього покарання у виді штрафу за вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси відповідно до ст. 71, 72 КК України. Згоден із встановленими слідством обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження.

Тому суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч.2 ст.382 КПК України.

За таких обставин, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, тобто в ухиленні засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, доведена повністю.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує наступні обставини.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

В якості даних, що характеризують особу обвинуваченого, суд враховує, що на спеціальному обліку у лікаря-психіатра не перебуває, але лікувався у лікаря-нарколога з 14.07.2026 по 24.07.2026, раніше судимий, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працюючий, не являється особою з інвалідністю, добровільно перерахував на підтримку Збройних сил України грошові кошти в сумі 495,00 грн.

Призначаючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує, що вчинене правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. З урахуванням того, що ОСОБА_2 щиро розкаявся у вчиненні кримінального проступку, суд вважає необхідним та достатнім призначити йому покарання у вигляді обмеження волі, передбаченому санкцією ч. 3 ст. 389 КК України, що сприятиме досягненню мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України.

Підстав для застосування положень ст. ст. 69, 69-1, 75 КК України судом не встановлено.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», за сукупністю вироків (ст. 71 КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.

При застосуванні правил ст. 71 КК судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за нове кримінальне правопорушення, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

Аналогічна позиція викладена у постанові Об`єднаної палати ККС ВС від 25.06.2018 справа № 511/37/16-к, постанові Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 24.05.2018 справа № 310/3080/16-к, постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 128/5484/13-к.

Оскільки ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення до відбуття покарання за вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.02.2026, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за правилами ст. 71 КК України.

За інформацією Соснівського РВ філії ДУ «Центр пробації» у Черкаській області від 25.09.2026, ОСОБА_2 будучи засудженим за ч. 2 ст. 309, ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК України до покарання у виді штрафу 34 000 грн. та пробаційного нагляду на строк 1 рік, ухвалою суду від 04.05.2026 штраф в сумі 34000 грн. розстрочено на 10 місяців, зі сплатою його рівними частинами по 3400 грн. щомісячно, але сплату штрафу не підтвердив.

Згідно з положеннями ч.3 ст.72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Отже, закріплені у ч. 3 ст. 72 КК України норми не тільки не виключають можливості застосування положень статей 70, 71 КК щодо призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень та за сукупністю вироків, але й прямо вказують на необхідність такого застосування. У той же час ч. 3 ст. 72 КК України передбачає не самостійне виконання вироків, якщо одним чи кількома з них призначено покарання у виді штрафу чи позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, а лише неможливість складення цих покарань з іншими видами покарань при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень або за сукупністю вироків і необхідність самостійного (окремого) виконання цих покарань.

Призначаючи остаточне покарання за сукупністю вироків, суд враховує норми ст.72 КК України, згідно якої при складанні покарань за сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий виходячи з співвідношення один день пробаційного нагляду відповідає одному дню обмеження волі.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_2 покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України, із застосуванням правил складання покарань, визначених ч. 1 ст. 72 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.02.2026 року у виді 1 (одного) місяця пробаційного нагляду, що становить 1 ( один) місяць обмеження волі, та штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень до покарання у виді обмеження волі, призначеного за цим вироком. Відповідно вимог ч. 3 ст. 72 КК України, покарання у виді штрафу підлягає самостійному виконанню.

Суд вважає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлений. Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 373, 374, 375, 376, 381-382 КПК,-

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, із застосуванням правил складання покарань, визначених ч. 1 ст. 72 КК України, до покарання призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.02.2026 року у виді 1 (одного) місяця пробаційного нагляду, що згідно п.5 ч.1 ст.72 КК України, відповідає 1 (одному) місяцю обмеження волі та штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця обмеження волі та штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, який згідно з ч. 3 ст. 72 КК України виконувати самостійно.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з моменту його прибуття до виправного центру після набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Речові докази по справі:

-завірені належним чином копії матеріалів від Соснівського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 12-и арк., які зберігаються у матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя:ОСОБА_1