Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №711/8166/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/8166/26

Номер провадження 3/711/1951/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Гамова Т.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протокол серії ЕПР1 № 729874), про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , ІПН в матеріалах справи відсутній,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

27.07.2026 о 00 год. 11 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем «AUDI A6» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Чигиринській, 25 в м. Черкаси, порушуючи п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, при цьому не маючи права керування транспортними засобами, так як відсутнє посвідчення водія відповідної категорії, правопорушення вчинено повторно протягом року, що підтверджується постановою серії ЕНА № 7264096 за ч. 2 ст. 126 від 26.05.2026, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про слухання справи повідомлений належним чином, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвокат Глембоцька К. подала письмові заперечення, в яких зазначила, що ОСОБА_1 категорично не погоджується з обставинами викладеними в протколі, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає та пояснює, що транспортним засобом у момент, зазначений у протоколі, не керував. Матеріалами справи не доведено основного факту - факту керування транспортним засобом, а саме для наявності складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, необхідно довести, зокрема, факт керування особою транспортним засобом. Саме по собі перебування особи поблизу транспортного засобу або поруч із ним не є доказом того, що ця особа виконувала функції водія. У даному випадку принципово важливо, що працівники поліції не зупиняли ОСОБА_2 безпосередньо під час керування транспортним засобом. На момент контакту з працівниками поліції ОСОБА_3 перебував не за кермом транспортного засобу. Відповідно, для підтвердження обвинувачення необхідними є належні та достатні докази того, що безпосередньо перед контактом із працівниками поліції саме ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом. Таких об?єктивних доказів матеріали справи не містять у достатньому обсязі. Зокрема, необхідно встановити чи зафіксовано на відеозаписі саме момент керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , чи зафіксовано момент, коли ОСОБА_1 знаходиться саме на місці водія, чи видно на відеозаписі рух транспортного засобу та особу, яка ним керувала, чи існують очевидці, які безпосередньо бачили керування, чи є інші незалежні докази, які підтверджують факт виконання функцій водія. Судова практика виходить із того, що якщо відеозапис не містить факту керування конкретною особою, а фіксує лише транспортний засіб після його зупинки, цього недостатньо для висновку про наявність складу правопорушення. Щодо фрази ОСОБА_2 про те, що він нібито був за кермом. Не заперечує, що на відеозаписі після підходу працівників поліції у стані переляку та стресу ОСОБА_1 міг сказати, що він був за кермом. Однак зазначена фраза не може розглядатися ізольовано від обставин її висловлення та автоматично визнаватися беззаперечним доказом факту керування. ОСОБА_3 свою вину не визнає та послідовно стверджує, що фактично транспортним засобом не керував. Його фраза, сказана безпосередньо після наближення працівників поліції, не супроводжувалася наданням детальних пояснень щодо обставин керування, часу початку руху, маршруту, місця знаходження транспортного засобу, його дій як водія тощо. Навпаки, об`єктивним питанням у справі залишається те, чи існують незалежні докази, які підтверджують, що дійсно він виконував функції водія. При цьому саме на орган, уповноважений складати протокол покладається обов`язок зібрати докази, необхідні для підтвердження обставин правопорушення. Стаття 251 КУпАП визначає доказами фактичні дані, на підставі яких встановлюється, зокрема, наявність адміністративного правопорушення та винність особи, а стаття 280 КУпАП зобов`язує суд з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна в його вчиненні саме ця особа. Таким чином, сама по собі зафіксована на відео фраза особи не звільняє орган, який склав протокол, від обов`язку довести сам факт керування сукупністю належних та достатніх доказів. Відеозапис підлягає оцінці в повному обсязі, а не шляхом виокремлення, якщо орган поліції посилається на відеозапис як на основний доказ вини, суду необхідно дослідити його повністю. Необхідно встановити, що саме зафіксовано до моменту підходу працівників поліції, а саме де перебував ОСОБА_4 , де перебували інші особи, де знаходився транспортний засіб, чи здійснював він рух, хто перебував за кермом, хто вийшов із транспортного засобу, чи фіксував поліцейський безпосередньо момент керування. При цьому сам по собі відеозапис може бути належним джерелом доказів, однак його доказове значення визначається не фактом існування відео, а змістом зафіксованих на ньому обставин. Верховний Суд окремо звертав увагу на допустимість боді-камер як джерела доказів, що, однак, не означає автоматичного підтвердження всіх обставин, які зазначені працівником поліції у протоколі. Частина 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті. Отже, для притягнення особи до відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП необхідно довести не лише наявність попереднього правопорушення та повторність, а й факт вчинення нового правопорушення, яке за своїми об`єктивними ознаками відповідає одному з правопорушень, передбачених ч.2-4 ст. 126 КУпАП. Якщо не доведено, що ОСОБА_4 фактично керував транспортним засобом, відсутня обов`язкова об`єктивна ознака відповідного правопорушення. Відтак відсутня і правова підстава для кваліфікації його дій за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Усі сумніви щодо доведеності вини мають тлумачитися на користь особи, ОСОБА_4 вину не визнає. При цьому обов`язок доведення наявності складу адміністративного правопорушення не може перекладатися на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності. Якщо після дослідження доказів залишається обґрунтований сумнів у тому, що саме ОСОБА_3 керував транспортним засобом, такий сумнів не може бути усунутий припущеннями або посиланням лише на одну фразу, сказану особою в момент контакту з працівниками поліції. Суд має оцінити докази в їх сукупності та встановити саме фактичні обставини, а не виходити виключно з формулювання протоколу. Таким чином, у матеріалах справи відсутня належна та достатня сукупність доказів, яка б поза обґрунтованим сумнівом підтверджувала, що ОСОБА_3 безпосередньо перед зупинкою або контактом із працівниками поліції керував транспортним засобом. Факт перебування особи біля транспортного засобу не є тотожним факту його керування. А висловлена ним у момент стресової ситуації фраза про те, що він був за кермом, повинна оцінюватися судом у сукупності з усіма іншими доказами, а не може автоматично замінювати відсутній об`єктивний доказ самого факту керування. Просила закрити провадження стосовно ОСОБА_1 за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши письмові матеріали справи, переглянувши відеозапис, який знаходиться в матеріалах справи, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як вбачається з рапорту працівника поліції Р.Жадана., під час несення служби 27.07.2026 року о 00.10 год., перебуваючи в екіпажі АГАТ 152 разом із капралом поліції Вахна B.О. по вул. Чигиринській, під час дії комендантської години було помічено ТЗ Audi A6, днз НОМЕР_1 , та було прийнято рішення про зупинку даного Т3. Зупинивши даний ТЗ, було встановлено водія ОСОБА_1 , під час спілкування було встановлено, що водій керував ТЗ не маючи посвідчення водія відповідної категорії, та ніколи його не отримував, було встановлено що правопорушення вчинено повторно протягом року, водій ОСОБА_1 притягався до відповідальності, що підтверджується постановою ЕНА № 72664096 за ч. 2 ст. 126 КУпАП від 26.05.2026 року. Було складено протокол ЕПР1 № 729874 за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Подія фіксувалася на БК 473279, 475371.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА № 7264096 від 26.05.2026 до ОСОБА_1 застосоване адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної бодікамери поліцейських вбачається, що поліцейські зупинили автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 , в ході спілкування з яким встановили, що водій не має посвідчення водія відповідної категорії, оскільки його взагалі не отримував, на запитання працівника поліції ОСОБА_1 повідомив, що він їхав по вул. Чигиринській в м. Черкаси зі швидкістю 110 км (диск, кліп 0, 00:13).

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Доводи захисника Глембоцької К.О. щодо не підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом повністю спростовуються відеозаписом події, на якому зафіксовано, як автомобіль Audi A6, днз НОМЕР_1 рухається по проїзній частині на великій швидкості та зупиняється працівниками поліції за допомогою проблискових маячків службового авто, а також під час спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 він сам повідомляє, що рухався зі швидкістю 110 км/год по вул. Чигиринській, тобто не заперечує факту керування автомобілем саме ним.

Крім того, суддя враховує, що згідно облікових даних Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.

Також, відповідно до довідки від 27.07.2026 начальника відділу АП УПП в Черкаській області, з якої вбачається, що згідно облікових даних УПП в Черкаській області ДПП України за ОСОБА_1 транспортні засоби не зареєстровані

Позиція щодо заперечення ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, суд розцінює як намагання уникнути адміністративної відповідальності, а зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та є достатніми для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддя не вбачає.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, відсутності обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддя вважає за необхідне накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, так як застосування до нього цього стягнення буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, із позбавленням права керування транспортними засобами, що передбачено санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП без оплатного вилучення транспортного засобу, враховуючи, що транспортний засіб «AUDI A6» д.н.з. НОМЕР_1 не належить ОСОБА_1 .

На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 126, 280, 283, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Відповідно до положень ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Положення ч. 2 ст. 308 КУпАП передбачають, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Т. О. Гамова