Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №569/12112/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/12112/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Харечка С.П.

секретар судового засідання Литвиненко В.М.,

з участю представника позивача Лоренц М.О.,

представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Юшко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Рівнетеплоенерго» звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з «Рівнетеплоенерго» заборгованість за послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання у сумі 17 616,74 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» заборгованість за послуги з централізованого шістсот шістнадцять теплопостачання та гарячого водопостачання у сумі 17616,74 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» заборгованість за послугу з абонентського обслуговування у сумі 1078,50 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою обслуговування відповідальністю «Рівнетеплоенерго» заборгованість за послугу з абонентського обслуговування у сумі 1078,50 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» суму пені в розмірі 601,06 грн., суму інфляційних витрат в розмірі 3464,72 грн, суму трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 1 082,43 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» суму пені в розмірі 601,06 грн., суму інфляційних витрат в розмірі 3 464,72 грн.; суму трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 1082,43 грн.; стягнути з ОСОБА_1 витрати у зв`язку зі сплатою судового збору в сумі 1 664,00 грн.; стягнути з ОСОБА_2 витрати у зв`язку зі сплатою судового в розмірі 1664,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Рівнетеплоенерго» здійснює відпуск теплової енергії та гарячого водопостачання до житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 . Власниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , ОСОБА_1 . Згідно з витягом оборотної відомості по даному особовому рахунку за період з 01.09.2014 року по 30.04.2026 року станом на 01.05.2026 року утворилася заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у загальному розмірі 35233,48 грн. Крім того, позивач просить стягнути з кожного з відповідачів заборгованість за абонентське обслуговування в розмірі 1 078,50 грн, пеню в розмірі 601,06 грн, інфляційні втрати в розмірі 3 464,72 грн, три проценти річних від простроченої суми в розмірі 1 082,43 грн, а також витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1 664,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача Лоренц М.О. підтримала позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, щодо застосування строку позовної давності заперечувала.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Юшко С.І. в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково. Просила застосувати строк позовної давності. Зазначає, що позивач звернувся до суду 14 травня 2026 року коли Закон №4434-ІХ Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності 497 грн. 79 коп.; сума інфляційних витрат в розмірі 2605 грн. 57 коп.; сума трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 647 грн. 61 коп. набрав чинності 04 вересня 2025 року, виключив п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відновивши строки позовної давності. Тому ОСОБА_1 має нести витрати за надані послуги з централізованого водопостачання лише за три роки до звернення позивачем до суду, тобто з квітня 2023 по квітень 2026 року. Борг за цей період складає 9465 грн 96 коп. Враховуючи, що він є власником 1/2 квартири, його борг складає 4732 грн 98 коп., який він визнає та погоджується сплатити. Штрафні санкції повинні бути також нараховані з цієї суми.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подала.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ТОВ «Рівнетеплоенерго» здійснює постачання теплової енергії та гарячої води до квартири за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №457424496 від 19.12.2025 року, власниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .

Згідно з витягом оборотної відомості по даному особовому рахунку за період з 01.09.2014 року по 30.04.2026 року станом на 01.05.2026 року утворилася заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у загальному розмірі 35233,48 грн.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує.

Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою, другою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно ст.19 Закону України Про теплопостачання споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Судом встановлено, що позивач фактично надавав відповідачам послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, а відповідачі користувалися відповідними послугами.

Відповідач заявив про застосування позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частинами 1, 5 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність відповідно до ч. 1 ст. 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Частиною 2 ст. 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

30 березня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі закон № 540-IX), який набрав чинності 02 квітня 2020 року, який продовжив низку процесуальних та інших строків (зокрема, позовну давність) на строк дії карантину.

Так, п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 30 квітня 2023 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

За загальним правилом, визначеним у статті 58 Конституції України та статті 5 Цивільного кодексу, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності, і не мають зворотної дії у часі.

З огляду на це, сплив строків до набрання чинності Законом № 540-IX разом із відсутністю норми про зворотну дію цього закону в часі дають підстави стверджувати, що строки, які спливли до 02 квітня 2020 року, не є продовженими.

Із наведеного вбачається, що позовна давність по заборгованості у період з вересня 2014 року по березень 2017 року щодо щомісячних платежів від моменту прострочення яких до введення карантину минуло три роки спливла до введення карантину, а тому на неї дія пункту 12 Перехідних положень до ЦК України щодо продовження строку позовної давності не поширюється.

Разом з тим, сплив строку позовної давності щодо решти періоду заборгованості починаючи з березня 2017 року припадає на час дії карантину та воєнний стан, тому на цю заборгованість поширюються приписи ст. 12, 19 Перехідних положень до ЦК України в частині продовження строку позовної давності на весь час дії карантину та період дії воєнного стану в Україні. При цьому, послуги, надані у березні 2017 року, споживач мав оплатити до 20 квітня 2017 року включно, тому позовна давність повинна обчислюватися з квітня 2017 року.

Також, за змістом ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням зобов`язаною особою в період перебігу позовної давності дії, що свідчить про визнання ним боргу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Позивачем не надано доказів, з яких можливо було б встановити, що, сплачуючи певні суми за централізоване опалення та гаряче водопостачання відповідачі визнавали всю суму боргу, а не лише його частину.

За таких умов, враховуючи, що сплата комунальних послуг відбувається шляхом оплати щомісячних платежів, у суду не має підстав вважати, що частковою оплатою послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання відповідачі визнавали всю суму боргу, що утворився з вересня 2014 року, та що такі дії відповідача призвели до переривання строку позовної давності.

Позивач не надав суду доказів поважності причин пропуску позовної давності та не просить такий поновити.

Таким чином, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання з квітня 2017 року по квітень 2026 року. Відповідна заборгованість в межах позовної давності становить 27276 грн 04 коп. (по 13638,02 грн. з кожного).

Крім того з відповідачів підлягає стягненню заборгованість за абонентське обслуговування в розмірі по 1078,50 грн з кожного.

Судом також здійснено власний розрахунок пені, інфляційних витрат та 3% річних на вказану заборгованість, з кожного відповідача підлягає стягненню: сума пені в розмірі 497 грн. 79 коп.; сума інфляційних витрат в розмірі 2605 грн. 57 коп.; сума трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 647 грн. 61 коп.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 258, 259, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» заборгованість у розмірі 18467 грн. 49 коп., з яких: заборгованість за послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання у розмірі 13638 грн. 02 коп.; заборгованість за послугу з абонентського обслуговування в розмірі 1078 грн. 50 коп., сума пені в розмірі 497 грн. 79 коп.; сума інфляційних витрат в розмірі 2605 грн. 57 коп.; сума трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 647 грн. 61 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» заборгованість у розмірі 18467 грн. 49 коп., з яких: заборгованість за послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання у розмірі 13638 грн. 02 коп.; заборгованість за послугу з абонентського обслуговування в розмірі 1078 грн. 50 коп., сума пені в розмірі 497 грн. 79 коп.; сума інфляційних витрат в розмірі 2605 грн. 57 коп.; сума трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 647 грн. 61 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» судовий збір у розмірі 1664 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» судовий збір у розмірі 1664 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго», адреса: м. Рівне, вул. Д. Галицького, буд. 27, код ЄДРПОУ 36598008.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 05.10.2026 року.

Суддя Харечко С.П.