Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №569/21483/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/21483/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Рогозін С.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції у Рівненській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 760026 від 31.08.2026 зазначено, що 31 серпня 2026 року о 16 год 00 хв. у м. Рівне, на перехресті вулиць Соборна - Міцкевича - Чорновола водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Geel номерний знак НОМЕР_2 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував за її зміною, повертаючи ліворуч при зеленому сигналі основного світлофора, не дав дорогу велосипеду під керуванням ОСОБА_2 , що рухався в зустрічному напрямку прямо. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, не визнав, оскільки вважає, що діяв відповідно до ПДР. Пояснив, що здійснюючи поворот ліворуч на регульованому перехресті зупинився, щоб пропустити всі автомобілі, які рухалися в зустрічному напрямку прямо, а велосипедист, який їхав прямо в зустрічному напрямку не вибрав безпечного інтервалу та здійснив наїзд на його автомобіль, який перебував у нерухомому стані.

Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно зі ст. 124 КУпАП до адміністративної відповідальності може бути притягнуто за порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. 2.3 б ПДР водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 16.6 ПДР повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад), тобто настання реальних наслідків у вигляді ушкодження певних об`єктів.

Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005 суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушень Правил дорожнього руху.

Отже, умовами настання адміністративної відповідальності за вказаною статтею є наявність: 1) порушень учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, 2) пошкоджень транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, 3) причинного зв`язку між порушенням Правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.

Відсутність хоча б однієї з вищевказаних умов не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суду надано наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 760026 від 31.08.2026, схему місця ДТП від 31.08.2026, письмові пояснення учасників ДТП.

На переконання суду, зазначені докази не є належними та достатніми доказами вчинення особою адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.

Суд наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви у суду.

Суд констатує, що зі схеми місця ДТП неможливо встановити місце зіткнення автомобілів та дотримання водіями безпечних інтервалів під час роз`їзду.

Втім, з дослідженого судом відеозапису наданого Департаментом Муніципальної варти на виконання постанови Рівненського міського суду Рівненської області про витребування доказів від 25.09.2026 вбачається, що транспортний засіб Geel номерний знак НОМЕР_2 перебуває у нерухомому стані на регульованому світлофором перехресті, з метою здійснення повороту ліворуч, пропускаючи транспортні засоби, які рухаються прямо, однак водій велосипеду під керуванням ОСОБА_2 , який наближається до перехрестя рухається в правій смузі руху близько до лінії, яка розділяє полоси і відповідно здійснює наїзд на транспортний засіб Geel номерний знак НОМЕР_2 , який перебуває в нерухомому стані.

Вказані дії велосипеда під керуванням ОСОБА_2 створили умови для настання події і знаходились у причинному зв`язку з настанням даної ДТП.

Згідно п. 1.4. ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Відповідно до п. 1.5. ПДР України, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Пункт 16.6 ПДР України прямо зобов`язує водія, повертаючи ліворуч дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.

Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що водієм автомобіля Geel номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 під час здійснення маневру повороту ліворуч не було допущено порушення, передбачених п.п. 2.3.б, 16.6 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до практики ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальними, мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції (справа «Лучанінова проти України»).

У рішеннях «Малофєєва проти росії» та «Карелін проти росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі.

Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, у даній справі відсутні належні та допустимі докази, на підставі яких у визначеному законом порядку, поза розумним сумнівом можливо встановити наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суть якого викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, та винність ОСОБА_1 у його вчиненні, а відтак провадження відносно останнього підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.

Суддя Рівненського міського суду

Рівненської області Святослав РОГОЗІН