Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №569/13354/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/13354/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Кучиної Н.Г.,

секретар судового засідання Корпесьо В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" (далі - позивач), діючи через свого представника Міньковську А.В., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором № 42746458 від 28.07.2021 у розмірі 9 500 грн 00 коп., судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати, понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500 грн 00 коп.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 28 липня 2021 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 42746458, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Ірбіс» надало відповідачу грошові кошти в розмірі 5 000 грн 00 коп. на умовах визначених Договором.

27 серпня 2021 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 42746458 від 28.07.2021, відповідно до якої строк користування кредитом було продовжено до 26.09.2021 року.

01 вересня 2025 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та позивачем укладено Договір факторингу № 01092025/1, відповідно до умов якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Відповідно до Договору факторингу заборгованість відповідача становить 9 500 грн 00 коп., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 5 000 грн 00 коп.; заборгованості за відсотками 4 500 грн 00 коп., відтак позивач просить стягнути зазначену заборгованість з відповідача на свою користь.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 29 червня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 29 червня 2026 року клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у справі задоволено.

Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" кредитний договір від 28.07.2021 №42746458 (з усіма доповненнями та додатками до нього, а також сертифікат ЕЦП/КЕП, що підтверджує підписання договору обома сторонами).

У судове засідання представник позивача не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується довідками про доставку електронних документів. У поданій заяві від 06.08.2026 представник позивача Семенець С.В. просила розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, позовні вимоги задоволити в повному обсязі, не заперечувала щодо заочного розгляду справи.

Відповідач у поданому відзиві на позовну заяву від 24.06.2026 просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що позивач не довів обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема не довів укладення кредитного договору між ним та первісним кредитором на умовах, що вказані в наданих копіях сторінок договору, не довів перерахування йому тіла кредиту, не довів розмір фактично наданих у кредит коштів та розмір відсотків, які він просить стягнути за період користування коштами, не підтвердив перерахування коштів первісному кредитору за отримання грошових вимог.

Вказує, що йому не відомо, кому належить карткові рахунки, на які нібито переказано дані кошти, оскільки лист фінансового сервісу не містить ідентифікуючих даних про його (із фрагментів номеру карти, що відображені в повідомленні, неможливо встановити належність карти (рахунку) саме йому).

У відповіді на відзив від 30.06.2026 представник позивача Міньковська А.В. просить задовольнити у повному обсязі позовні вимоги. Зазначає, що відповідачем заборгованість ні новому, ні первісному, кредитору за кредитним договором № 42746458 від 28.07.2021 не сплачувалась, внаслідок чого утворилася заборгованість у заявленій до стягнення сумі.

Вказує, що кредитний договір, укладений між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 , Договір факторингу, укладений між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика», у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину.

У розділі 13 Договору про надання фінансового кредиту № 42746458 від 28.07.2021 наведено стандартні умови електронного договору, які не свідчать про порушення прав клієнта чи про неналежне інформування. Навпаки, зазначені положення підтверджують, що клієнт ознайомився та погоджується з усіма умовами Правил та Договору (п. 13.9.1.); не вважає умови цього Договору несправедливими, невигідними/вкрай невигідними для себе (п. 13.9.2.); укладає цей Договір особисто, згідно зі своїм вільним волевиявленням, яке повністю відповідає внутрішній волі клієнта як сторони цього Договору, усвідомлює значення своїх дій, обізнаний із загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, не діє під впливом тяжкої для себе обставини (п. 13.9.3.); йому надана інформація, зазначена в частині другій статті 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", у повній відповідності з вимогами, що ставляться до порядку надання такої інформації (п. 13.9.4.); йому відомі права, передбачені Законом України "Про захист персональних даних", джерела збирання, місцезнаходження персональних даних клієнта, мета обробки Персональних даних клієнта, місцезнаходження володільця персональних даних клієнта (п. 13.9.5.); йому відомі права, передбачені Законом України "Про захист прав споживачів", та він повідомлений Товариством про свої права і отримав від Товариства інформацію у повній відповідності (обсязі, формі) до статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та інших законів та підзаконних актів України (п. 13.9.6.); підтверджує, що на момент укладення цього Договору він не має підстав вважати свої права порушеними (п. 13.9.7.).

Таким чином, наведені положення кредитного договору підтверджують добровільність укладення правочину, належне інформування клієнта та дотримання Товариством вимог законодавства при наданні фінансової послуги.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 28 липня 2026 року клопотання представника позивача ОСОБА_2 про витребування доказів у справі задоволено.

Витребувано в Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» такі докази: інформацію чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжну картку № НОМЕР_2 ; виписку про рух грошових коштів з карткового рахунку, відкритого до платіжної картки № НОМЕР_2 в період з 28.07.2021 по 01.08.2021 з відображенням часу зарахування коштів; ідентифікаційні дані власника карткового рахунку № НОМЕР_2 , у тому числі, прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти тощо) та усі інші наявні відомості щодо даної особи.

Суд, з`ясувавши обставини та дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, 28 липня 2021 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 42746458.

На момент укладення договору ТОВ «ФК «Ірбіс» надавало фінансові послуги через онлайн-сервіс KUMO (домен kumo.com.ua). Процедура оформлення кредиту на цьому сервісі є єдиною стандартизованою та складається з обов`язкових технічних етапів.

Згідно з офіційною інструкцією, розміщеною на сайті KUMO (https://kumo.com.ua/), оформлення онлайн-кредиту складається з декількох кроків:

1. Переходить на офіційний сайт Kumo. Клієнт самостійно вводить у пошукову систему слово «Kumo», знаходить сайт сервісу та переходить на нього.

2. Вводить номер мобільного телефону в реєстраційну форму. Це початковий етап ідентифікації, який неможливо пройти без доступу до особистого телефону.

3. Отримує SMS-повідомлення з одноразовим кодом (OTP) та вводить його на сайті. Без цього коду реєстрація та подальше оформлення кредиту є технічно неможливими.

4. Додає адресу власної електронної поштової скриньки. Це створює персональний профіль користувача та канал комунікації.

5. Заповнює анкету позичальника, зазначаючи додаткову персональну інформацію. Позичальник самостійно вказує дані, необхідні для ідентифікації.

6. Вносить паспортні дані та актуальну адресу проживання. Такі дані можуть бути відомі лише самій особі, що додатково підтверджує персональне волевиявлення.

7. Обирає суму кредиту (1000 - 10 000 грн) та строк користування (7 - 30 днів). Це елемент погодження істотних умов кредитного договору.

8. Вводить реквізити власної активної банківської картки будь-якого українського банку. Указана картка має бути дійсною, і саме на неї перераховуються кредитні кошти.

9. Надсилає заявку на отримання кредиту. Цей крок є фактичним підтвердженням наміру укласти договір.

10. Очікує опрацювання заявки та отримує підтвердження її схвалення. Тільки після цього Клієнту доступне підписання договору.

11. Перевіряє баланс своєї банківської картки та отримує кредитні кошти. Перерахування коштів можливе виключно на картку, підтверджену Клієнтом під час процедури реєстрації.

12. Користується отриманими у кредит грошовими коштами. Це є фактичним виконанням договору Товариством.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту позичальникем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Позичальник перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

Договір про надання фінансового кредиту № 42746458 від 28.07.2021 укладається в електронній формі, і моментом його підписання вважається отримання Товариством відповіді клієнта про прийняття Пропозиції. Така відповідь надається шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який клієнт отримує у вигляді SMS-повідомлення на свій мобільний номер. Цей одноразовий код додається до електронного повідомлення, що надсилається Товариству, і фактично замінює власноручний підпис клієнта.

Згідно з відомостями, відображеними у Довідці про ідентифікацію клієнта, сформованій ТОВ «ФК «ІРБІС» 16 лютого 2026 року, що укладення договору відбулося шляхом акцепту оферти клієнтом із застосуванням електронного підпису у формі одноразового ідентифікатора.

Відображено унікальний одноразовий ідентифікатор (код підпису) - 778788, який був направлений на номер телефону, зазначений клієнтом при укладенні договору - +380986327351, а також зафіксовано дату підписання договору - 28.07.2021.

Обов`язок клієнта під час укладання договору відповідно до пункту 7.2.4 Договору надавати Товариству шляхом внесення даних на веб-сайті, у системі та в особистому кабінеті виключно достовірні, точні, правдиві та актуальні відомості про себе.

Номер телефону НОМЕР_3 , що вказаний в Договорі про надання фінансового кредиту № 42746458 від 28.07.2021, співпадає з номером телефону, який відповідач зазначив у шапці відзиву на позовну заяву про стягнення заборгованості.

Сукупність зазначених відомостей відображає алгоритм послідовних дій клієнта: проходження процедури ідентифікації в системі первісного кредитора, отримання одноразового ідентифікатора на персональний засіб зв`язку, використання цього ідентифікатора для підтвердження умов договору та завершення процедури його укладення. Фіксація точної дати і часу таких дій, засобів зв`язку, унікального коду підпису та реквізитів платіжного інструменту свідчить про вчинення клієнтом усвідомлених і цілеспрямованих дій, спрямованих на прийняття умов кредитного договору та набуття цивільних прав і обов`язків за ним.

Таким чином, Договір про надання фінансового кредиту № 42746458 від 28.07.2021 з додатками до нього, було підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, чим підтверджено укладання між ним та первісним кредитором такого правочину в електронній формі, оскільки без здійснення входу на сайт кредитора: https://kumo.com.ua/ за допомогою логіну та пароля до особистого кабінету, внесення свої персональних даних, номера телефону, договір з додатками до нього між сторонами не було би укладено.

З Витягу з електронної бази даних від 29 червня 2026 року, засвідченого директором ТОВ "ФК "Позика", який покликаний засвідчити юридичний факт укладення правочину, забезпечити ідентифікацію сторін та підтвердити виконання зобов`язань щодо фінансування за договором слідує, що 28.07.2021 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 42746458 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 , якому видано кредитні кошти в розмірі 5000 грн, на картку АТ КБ "Приватбанк" НОМЕР_2 за замовленням 194622_1627484888. Даний договір про надання кредиту підписано Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" електронним підписом одноразовим ідентифікатором - nibh7ebg та ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором - 778788.

Відповідно до копії Довідки про ідентифікацію клієнта, за підписом директора ТОВ «ФК «Ірбіс», В. Завади, від 16 лютого 2026 року, відповідача, з яким укладено договір № 42746458 від 28.07.2021, ідентифіковано в ІТС ТОВ «ФК «Ірбіс». Акцепт оферти позичальником (підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором): 778788, дата підписання: 28.07.2021, номер телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор НОМЕР_3, номер карти/маска карти: НОМЕР_2 .

Таким чином, кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором - 778788.

У відповідності до умов Договору про надання фінансового кредиту № 42746458 від 28.07.2021 вбачається, що кредит надається у розмірі - 5 000,00 грн (п. 3.1.), мета кредитування - задоволення власних потреб (п. 3.4.), строк кредитування - з 28.07.2021 року по 27.08.2021 року (п. 4.2), проценти за кожен день в процентному значенні становлять - 3% (п. 3.1.1.), реальна річна процентна ставка за кредитом складає 1080% (п. 5.11.2).

Згідно Додатку №1 до Договору про надання фінансового кредиту № 42746458 від 28.07.2021 сторони погодили наступний Графік погашення боргу: дні користування кредитом - 30, сума кредиту (гривні) - 5000, Нарахована сума за процентами (гривні) - 4500, повернення кредиту до 27.08.2021, сума до сплати на дату повернення (гривні) - 9500.

27 серпня 2021 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 42746458 від 28 липня 2021 року, відповідно до якої строк користування кредитом було продовжено до 26 вересня 2021 року.

Пунктом 2.1 Додаткової угоди № 1 від 27.08.2021 сторони погодили, що розмір нарахованих процентів за період з 28.07.2021 по 27.08.2021 становить 4500,00 грн та підлягає сплаті позичальником на користь Товариства.

Таким чином, сторонами фактично було змінено первісні умови нарахування процентів за вказаний період та погоджено фіксований розмір заборгованості за процентами у сумі 4500 грн.

Між ТОВ "Універсальні платіжні рішення" та ТОВ «ФК «Ірбіс» було укладено Договір на переказ коштів № ФК-П-21/04-21 від 2021-04-06.

ТОВ "Універсальні платіжні рішення" є фінансовою установою, що має право на надання платіжних послуг. ТОВ "Універсальні платіжні рішення" надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Для цього підприємство внесене в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серія ФК № 342 від 02.10.2012) та отримало Ліцензію Національного банка України № 2 1/788-рк від 01.05.2023.

З довідки ТОВ "Універсальні платіжні рішення" вих. №3152_251023172722 від 23-10-2025 слідує, що відповідачу було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 28-07-2021 18:22:37 на суму 5000,00 грн, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 100043899, призначення платежу: зарахування 5000 грн на карту НОМЕР_2 .

Таким чином, наданий документ - лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» за вих. № 3152_251023172722 від 23-10-2025 є належним і допустимим доказом фактичного перерахування кредитних коштів відповідачу, адже містить усі обов`язкові реквізити електронного документа, що забезпечує автентичність і цілісність документа та підтверджує його юридичну силу та містить унікальні ідентифікаційні дані транзакції, що унеможливлює підробку або сумнів у достовірності операції.

Отже, позивач надав суду документи, щодо надання кредитних коштів позичальнику, а саме: кредитний договір, який містить підписи обох сторін і в кредитних правовідносинах є первинним бухгалтерським документом, розрахунок заборгованості за кредитним договором № 42746458 від 28.07.2021 та лист від ТОВ «Універсальні платіжні рішення» за вих. № 3152_251023172722 від 23-10-2025, в якому виснується, що у відповідності до вищевказаного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «ФК «Ірбіс»: 28-07-2021 18:22:37 на суму 5000,00 грн, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 100043899, призначення платежу: зарахування коштів у розмірі 5000 грн на карту НОМЕР_2 .

З відповіді АТ КБ "Приватбанк" від 24.08.2026 №20.1.0.0.0/7-260818/26721-БТ слідує, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_5 ) ідентифікаційні дані власника картки: прізвище, ім`я, по батькові ОСОБА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 серія та номер паспорта НОМЕР_6 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти тощо) НОМЕР_3 .

З виписки по рахунку НОМЕР_5 за період з 28.07.2021 - 01.08.2021 слідує, що 28.07.2021 відповідачу на картку НОМЕР_2 зараховано переказ у сумі 5000 грн.

Таким чином, суд вважає доведеним факт укладення між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 кредитного договору № 42746458 від 28.07.2021, Додаткової угоди № 1 до даного Договору, перерахування кредитних коштів на картку відповідача у сумі 5000 грн та наявність у відповідача обов`язку з виконання умов кредитного договору.

01 вересня 2025 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та позивачем укладено Договір факторингу № 01092025/1, відповідно до умов якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

На підтвердження факту відступлення права вимоги до відповідача за Договором про надання фінансового кредиту № 42746458 від 28.07.2021 на користь ТОВ «ФК «Позика» від ТОВ «ФК «Ірбіс», позивачем було долучено: копію Договору факторингу № 01092025/01 від 01 вересня 2025 року; Витяг з Додатку № 1 до Договору факторингу № 01092025/01 від 01 вересня 2025 року; копію Акту приймання-передачі реєстру прав вимог за Договором факторингу № 01092025/01 від 01 вересня 2025 року; копію платіжної інструкції № 6054383 від 02 вересня 2025 року з призначенням платежу: «Оплата суми фінансування згідно з Договором факторингу № 01092025/01 від 01 вересня 2025 року року. Без ПДВ»; копію Витягу з Додатку № 1 (Реєстру прав вимоги) до Договору факторингу № 01092025/01 від 01 вересня 2025 р.

Відповідно до Договору факторингу заборгованість відповідача становить 9 500 грн 00 коп., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 5 000 грн 00 коп.; заборгованості за відсотками 4 500 грн 00 коп., яку позивач просить стягнути зазначену заборгованість з відповідача на свою користь.

Щодо вимоги відповідача про надання йому кредитного договору від 28.07.2021 № 42746458 (з усіма доповненнями та додатками до нього, а також сертифікат ЕЦП/КЕП, що підтверджує підписання договору обома сторонами).

Згідно зі статтями 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» № 851-IV від 22.05.2003 електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.

Відповідно до абз. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа та допустимість електронного документа як доказу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

У постанові Верховного Суду від 29.02.2021 у справі № 922/51/20 сформульований правовий висновок, відповідно до якого учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду електронний доказ у таких формах: оригінал; електронна копія, засвідчена електронним цифровим підписом; паперова копія, посвідчена в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), вебсайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Як зазначалося вище, в силу передбаченого статтею 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) принципу свободи договору ОСОБА_1 проявив волевиявлення в укладенні кредитного договору саме з ТОВ «ФК «ІРБІС», у виборі саме цієї юридичної особи як сторони кредитних відносин, у визначенні умов кредитного договору тощо.

Для підтвердження укладення правочину в електронній формі позивач через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» додав до позовної заяви візуальну форму оригіналу електронного доказу у вигляді кредитного договору № 42746458 від 28.07.2021 з відповідними додатками до договору, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «ІРБІС»». У п. 14 кредитного договору № 42746458 від 28.07.2021 зазначено паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача, його номер телефону та адресу місця проживання.

Поряд з цим, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу лише у тому випадку, коли оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу (такий правовий висновок викладений у Постановах Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 922/51/20, від 14.12.2021 у справі № 910/17662/19).

Водночас необхідно відрізняти примірник електронного документа, який є оригіналом, від електронної копії. У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або у разі його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожен електронний примірник вважається оригіналом електронного документа (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Тому якщо створюється електронний документ на комп`ютері чи ноутбуці, а потім зберігається на інший носій (флеш-накопичувач, картка, диск), то відповідно до Закону «Про електронні документи та електронний документообіг», збережений примірник буде оригіналом електронного документа.

У відповідності до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

У частині 3 ст. 99 Кримінально процесуального кодексу України (далі по тексту - КПК України) законодавець визначив, що оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа ще і його відображення, якому надається таке значення як документу. При цьому відповідно до ч. 1 ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Така позиція відповідає судовій практиці. Зокрема, постановою Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29.03.2021 у справі № 554/5090/16-к (провадження № 51-1878кмо21) розтлумачено порядок оцінки електронного доказу та його допустимості. Один і той же електронний документ може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом екземпляри електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом і датою створення.

Відповідно до приписів ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», у випадку його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожен електронний примірник вважається оригіналом електронного документа, де матеріальний носій є способом збереження інформації, який має значення тільки тоді, коли електронний документ виступає речовим доказом.

Таким чином, позивач надав до суду всі наявні в нього докази в спосіб та формі, що відповідають вимогам чинного законодавства України.

Водночас, відповідачем не доведено обґрунтованості сумнівів щодо долучених позивачем документів та яким чином вони можуть підтвердити його міркування.

Відповідно до п. 13.1 Кредитного договору, цей Договір є електронним договором у розумінні Закону України "Про електронну комерцію", оформленим в електронній формі, складений українською мовою та має повну юридичну силу.

Відповідно до п. 1.8. Кредитного договору, відповідь Клієнта про прийняття (акцепт) Пропозиції надається шляхом надсилання електроннго повідомлення Товариству, підписаного у відповідності до Закону України "Про електронну комерцію" електронним підписом одноразовим ідентифікатором. При цьому одноразовий ідентифікатор передається Товариством як суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти Договір, Клієнту (іншій стороні електронного правочину) у текстовому повідомленні засобом рухомого (мобільного) зв`язку на зазначений (на момент направлення Пропозиції) Клієнтом у своєму Особистому кабінеті/у Системі номер мобільного телефону (телефонний номер мобільного (рухомого) зв`язку), та додається (приєднується) до електронного повідомлення від Клієнта як особи, яка прийняла Пропозицію.

Відповідно до п. 13.2. Кредитного договору, цей Договір підписано з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, використання якого допускає Закон України "Про електронну комерцію".

Відповідно до п. 13.3. Кредитного договору, оскільки цей Договір укладено (підписано) із дотриманням порядку, передбаченого Законом України "Про електронну комерцію", цей Договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Наприкінці договору міститься відмітка: Фізічна особа: ОСОБА_1 / НОМЕР_7 / Електронний підпис. Число /778788/ - це і є той самий одноразовий ідентифікатор (СМС-код), яким ОСОБА_1 підписав правочин.

З боку первісного кредитора (в особі директора Шиліна Д.В.) застосовано електронний підпис у вигляді ідентифікатора системи /nibh7ebg/.

У заяві на виконання ухвали суду 09.07.2026 позивач вказує, що відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та умов самого Договору про надання фінансового кредиту № 42746458 від 28.07.2021 (п. 1.8, 13.2), цей правочин було укладено в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями. Процедура підписання не передбачала використання кваліфікованих електронних підписів (ЕЦП/КЕП), які випускаються акредитованими центрами сертифікації ключів і мають окремі файли сертифікатів.

Натомість сторони скористалися аналогами підписів в інформаційнотелекомунікаційній системі: первісний кредитор підписав кредитний договір електронним підписом автора /nibh7ebg/, а відповідач - електронним підписом одноразовим ідентифікатором /778788/.

Оскільки класичні сертифікати ЕЦП/КЕП сторонами при укладенні договору не створювалися і не застосовувалися, позивач позбавлений технологічної можливості надати суду документи, які фізично не існують. Водночас самі реквізити та ідентифікатори підписів обох сторін наявні безпосередньо у витребуваному електронному документі, що повністю підтверджує факт волевиявлення та укладення договору.

Враховуючи вищевикладене, на виконання ухвали суду позивач повторно надав оригінал Договору про надання фінансового кредиту № 42746458 від 28.07.2021 з відповідними додатками до нього.

Щодо перерахування коштів за Договором про надання фінансового кредиту № 42746458 від 28.07.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію», розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

Згідно з ч. 3 ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.

Пунктом 21.1 статті 21 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що ініціювання переказу проводиться шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа.

Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку (п. 4 ст. 22 Закону).

Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору № 42746458 від 28.07.2021, видача (надання) Товариством Кредиту Клієнту за цим Договором проводиться протягом трьох операційних банківських дні з моменту укладення цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені Клієнтом у Особистому кабінеті, та, яка визначена Клієнтом у якості Основної платіжної картки.

Отже, як небанківська установа ТОВ «ФК «ІРБІС» звернулося до платіжної установи, яка мала відповідну ліцензію на надання платіжних послуг, задля перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами частин 3, 6, 7, 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За нормами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно положень статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Судом встановлено, що 28 липня 2021 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 42746458 в електронній формі шляхом його підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Сторонами Договору в належній формі було погоджено умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання і повернення, розмір відсотків за користування кредитом.

27 серпня 2021 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 42746458 від 28.07.2021 року, відповідно до якої строк користування кредитом було продовжено до 26.09.2021 року.

ТОВ «ФК «Ірбіс» виконало взяті на себе зобов`язання та переказало суму кредиту на картковий рахунок відповідача, натомість відповідач умови Договору належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунку, наведеному позивачем, складає 9500 грн 00 коп., з яких: залишок основного боргу 5000 грн 00 коп.; залишок відсотків за кредитом 4500 грн 00 коп.

01 вересня 2025 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та позивачем укладено Договір факторингу № 01092025/1, відповідно до умов якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором, а відтак з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість в розмірі 9500 грн 00 коп., з яких: залишок основного боргу 5000 грн 00 коп.; залишок відсотків за кредитом 4500 грн 00 коп.

Оскільки позовні вимоги в частині стягнення боргу підлягають задоволенню повністю, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 2 ст. 133 ЦПК України).

Вирішуючи питання щодо судових витрат, здійснених позивачем у зв`язку з розглядом позову, які складаються з витрат за надання правничої допомоги у розмірі 5 500 грн 00 коп. суд враховує, що відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати за надання правничої допомоги підтверджені належними доказами, а саме Договором № 39493634/01 про надання правової допомоги від 02 січня 2026 року, Додатковою угодою № 42746458 від 08 травня 2026 року до вказаного Договору, Актом надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 08 травня 2026 року, Детальним описом робіт (наданих послуг) від 08 травня 2026 року.

За положеннями ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Враховуючи категорію та складність справи, ціну позову, сталу судову практику щодо розгляду подібних справ, обсяг наданих адвокатом послуг та керуючись принципами справедливості і розумності, з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 000 грн 00 коп.

Керуючись ст. 3, 4, 10 - 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 272, 273, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" заборгованість за кредитним договором № 42746458 від 28.07.2021 в розмірі 9 500 грн 00 коп., що складається з тіла кредиту в розмірі 5 000 грн та відсотків на погашення кредиту в розмірі 4 500 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати, понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика", місцезнаходження: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. С. Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ 39493634.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 02.10.2026.

Суддя Н. Г. Кучина