Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №562/2355/26 — Здолбунівський районний суд Рівненської області

Суд: Здолбунівський районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 30 вересня 2026 р.

Справа: №562/2355/26

Суддя: Шуляк А. С.

Справа № 562/2355/26

Номер провадження 2/562/1700/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2026 р. Здолбунівський районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Шуляка А.С.

при секретарі Солдатовій О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Здолбунівський відділ державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 в розмірі 81088,26 грн по виконавчому провадженню № 63441551.

Збільшивши позовні вимоги просить стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів в сумі 281595 (двісті вісімдесят одна тисяча п`ятсот дев`яносто п`ять) грн 28 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконанні у Здолбунівському відділі ДВС у Рівненському районі Рівненської області перебуває виконавче провадження №63441551 з примусового виконання судового наказу Здолбунівського районного суду від 03.09.2020 року. Відповідач ухиляється від сплати аліментів, внаслідок чого станом на 01 липня 2026 року утворилась заборгованість в розмірі 281595 (двісті вісімдесят одна тисяча п`ятсот дев`яносто п`ять) грн 28 коп.

Представником позивача подано заяву в якій позовні вимоги підтримує повністю та просить розглянути справу без його участі та без участі позивача. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у відповідності з ст.128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.

З`ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до статті 51 Конституції Українибатьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно положень ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Установлено, що судовим наказом Здолбунівського районного суду Рівненської області від 19 березня 2024 року №562/783/24 з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 у розмірі половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно починаючи стягнення з 01 вересня 2020 року і до досягнення дітьми повноліття.

Як вбачається з розрахунку заборгованості № 25645 від 10 липня 2026 року, здійсненого головним державним виконавцем Здолбунівського відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції по виконанню судового наказу №562/2083/20, виданого 03 вересня 2020 року Здолбунівським районним судом Рівненської області, сукупний розмір заборгованості відповідача перед позивачем зі сплати аліментів станом на 01 липня 2026 року становить 281595(двісті вісімдесят одна тисяча п`ятсот дев`яносто п`ять) грн 28 коп.

Відповідно до ст.196 Сімейного кодексу України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснено, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені), визначена у статті 196 СК України, настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилась з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Будь-яких доказів того, що відповідач не мав можливості сплачувати аліменти у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, а також, що заборгованість утворилась з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками, суду не надано.

Таким чином, відповідач без поважних причин ухиляється від покладеного на неї статтею 180 Сімейного кодексу України обов`язку утримувати неповнолітню дитину.

Враховуючи, що відповідач, як мати, зобов`язана забезпечити достатній для дитини фізичний, духовний та соціальний розвиток, однак, без поважних причин ухиляється від грошового зобов`язання, суд дійшов висновку про наявність вини відповідача у простроченні сплати аліментів та утворенні заборгованості по аліментах.

Підстав для звільнення відповідача від сплати неустойки за прострочення сплати аліментів судом не встановлено.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Саме така правова позиція 25 квітня 2018 року висловлена у постанові Верховного Суду України у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37 цс 18).

Суд приймає поданий позивачем розрахунок пені за прострочення сплати аліментів, що проведений відповідно до вимог законодавства, оскільки відповідачем інший розрахунок наданий не був.

Враховуючи, що розмір неустойки (пені) не може перевищувати загальний розмір заборгованості за аліментами, сума неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 281595 (двісті вісімдесят одна тисяча п`ятсот дев`яносто п`ять) грн 28 коп.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При подачі позову позивач звільнена від сплати судового збору, а тому при ухваленні рішення відповідно до частин 1, 2, 6 ст.141 ЦПК України суд присуджує стягнення судового збору з відповідача в прибуток держави у розмірі 2 815 грн 95 коп.

Керуючись ст.ст.258-273, 280-284, 351 – 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 281595 (двісті вісімдесят одна тисяча п`ятсот дев`яносто п`ять) грн 28 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 2815 (дві тисячі вісімсот п`ятнадцять) грн 95 коп. на рахунок № UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві, код банку отримувача 899998, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua