Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Дата: 01 жовтня 2026 р.
Справа: №554/11187/26
Суддя: Троцька А. І.
Дата документу 02.10.2026Справа № 554/11187/26
Провадження № 3/554/1280/2026
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 жовтня 2026 року м. Полтава
Суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Троцька А.І., розглянувши протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.184 КУпАП, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 від 16.11.2020, виданий 5341,
ВСТАНОВИВ:
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №996609 від 09.07.2026 року слідує, що 08 липня 2026 року близько 03.00 годин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , неналежно виконувала свої батьківські обов`язки по догляду за своїм малолітним сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки мати перебувала у стані алкогольного сп?яніння, неадекватно себе поводила, покинула місце свого проживання та сина і пішла у невідомому напрямку з дому, тим самим порушила ст.150 Сімейного кодексу України. За вказані дії відповідальність передбачена ч.2 ст. 184 КУпАП, оскільки порушення вчинено повторно протягом року.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №998458 від 19.08.2026 року слідує, що 18 серпня 2026 року близько 08.40 годин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , неналежно виконувала батьківські обов`язки відносно свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: не забезпечила належних умов для проживання та догляду, оскільки квартира була закрита, відсутні продукти харчування для дитини та в подальшому службою у справах дітей Полтавської міської ради було прийнято рішення про негайне відібрання дитини. За вказані дії відповідальність передбачена ч.2 ст. 184 КУпАП, оскільки порушення вчинено повторно протягом року.
ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилась, про причини неявки суд не повідомляла.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Неявка ОСОБА_1 на розгляд матеріалів судом розцінюється, як зловживання процесуальними правами та намагання затягнути розгляд справи.
Виходячи з положень ч.2 ст.268 КУпАП, під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення розумного строку розгляду судом справи, уникнення зловживання процесуальними правами особою, яка притягується до адміністративної відповідальності з метою ухилення від відповідальності, вважаю за можливе справу розглянути на підставі наявних доказів.
Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За правилами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.
Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Частиною 2 статті 150 СК України встановлено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Згідно ч. 2 статті 184 КУпАП передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
З матеріалів справи слідує, що постановою Шевченківського районного суду міста Полтави від 01 квітня 2026 року ОСОБА_1 було піддано стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.2 ст. 184 КУпАП.
Обставини вчинення правопорушення підтверджуються матеріалами справи, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення, копією паспорту, копією свідоцтва про народження, письмовими поясненнями, рапортами, копією постанови, рішенням Полтавської міської ради від 18.08.2026 року.
Суддя, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.184 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 34 КУпАП та обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 35 КУпАП, не встановлено.
У відповідності до ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
З урахуванням вищенаведеного, враховуючи дані про особу правопорушника, тяжкість вчиненого правопорушення та обставини його вчинення, виходячи з форми вини вчинення правопорушення, вважаю за можливе застосувати адміністративне стягнення у межах санкції ч. 2 ст. 184 КУпАП у вигляді штрафу, тобто грошове стягнення.
Згідно ч.2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23-24, 33-35, 40-1, ч.2 ст.184, 221, 251, 268, 283-284 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.184 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень (отримувач коштів: ГУК у Полтавській області/тг м.Полтава/21081100; код отримувача (код ЄДРПОУ): 37959255; Банк: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку(IBAN): UA988999980313000106000016719; код класифікації доходів бюджету: 21081100, стягувач Полтавське РУП ГУ НП в Полтавській області).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз`яснити правопорушнику, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред`явлення постанови про накладення адміністративного стягнення до виконання протягом трьох місяців.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави протягом 10 діб.
Суддя Троцька А.І.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua