Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №373/3237/26 — Переяславський міськрайонний суд Київської області

Справа № 373/3237/26

Провадження № 2/373/2271/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Залеської А.О.

при секретарі Руденко О.М,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Другої переяславської державної нотаріальної контори про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном шляхом зняття обтяження з майна,

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом, в якому просила усунути перешкоди у користуванні та розпоряджанні своїм майном шляхом вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про обтяження за реєстраційним номером 1227400, внесеного 09.08.2004 реєстратором Переяслав-Хмельницької районної нотаріальної контори, на підставі архівного запису за повідомленням б/н Переяслав-Хмельницької швейної фабрики: об`єкт обтяження: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; власник: ОСОБА_3 ; архівний номер 2886754KIEV205, архівна дата 21.11.2000, дата виникнення 02.12.1961.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 на підставім договору дарування від 18.12.2000 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . Право власності на цей будинок за нею зареєстровано 30.12.2008 в Переяслав-Хмельницькому БТІ. У 2026 році позивачка почала готувати документи для продажу будинку і з`ясувала, що на її будинок у державному реєстрі зареєстровано обтяження, де вказано, що на момент обтяження цей будинок нібито належав боржнику ОСОБА_3 . Проте, цієї людини позивачка ніколи не знала. Житловий будинок був подарований їй батьком ОСОБА_4 , який володів ним з 1996 року і ніякого відношення до колишньої швейної фабрики не мав. Позивачка намагалась в досудовому порядку зняти обтяження, однак державний нотаріус постановою №323/02-31 від 15.08.2026 відмовив у знятті заборони на відчуження. Підставою відмови стала відсутність достатніх підстав для зняття заборони на відчуження нерухомого майна по АДРЕСА_1 . При цьому, нотаріус акцентував увагу, що власником майна не надано повідомлення Переяслав-Хмельницької швейної фабрики або його правонаступника про погашення боргових зобов`язань. Такого повідомлення позивачка не може надати, адже у процесі діяльності та зміни власника Переяслав-Хмельницька швейна фабрика змінила назву на Приватне підприємство «Швейна фабрика «Гаян», а 21.11.2007 внаслідок реорганізації цієї юридичної особи вона була зареєстрована як ТОВ «Швейна фабрика «Гаян», яка припинила своє існування 22.02.2018 у зв`язку з визнанням банкрутом на підставі судового рішення від 07.02.2018. За таких обстави позивачка позбавлена можливості отримати від колишньої Переяслав-Хмельницької швейної фабрики чи її правонаступника повідомлення про відсутність у неї боргових зобов`язань. Саме тому позивачка звернулась з даним позовом до суду.

Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Відповідач Друга переяславська державна нотаріальна в заяві просила розгляд справи провести без участі представника та прийняти по ній рішення.

Викладені в позовній заяві обставини підтверджуються наступними письмовими доказами, які долучені позивачем до позову.

Копія свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 від 01.04.1967 та копія свідоцтва про укладення шлюбу Серії НОМЕР_2 від 17.05.1986 свідчать, що позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до реєстрації шлюбу мала прізвище « ОСОБА_5 ». Її батьком є ОСОБА_4 (а.с.10,11).

Згідно договору від 18.12.2000, посвідченого державним нотаріусом Переяслав-Хмельницької міської державної нотаріальної контори Ткаченко О.А. (реєстр №3406), ОСОБА_4 подарував дочці ОСОБА_1 житловий будинок АДРЕСА_1 . Даний будинок належав батьку позивачки ОСОБА_4 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького нотаріального округу Потоцькою І.М. 22.10.1996 (реєстр №1717), та зареєстрований у Переяслав-Хмельницькому міжміському БТІ за №5/1179 (а.с.12).

30.12.2008 за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на цілее домоволодіння (реєстраційний номер 25994974), розташоване по АДРЕСА_1 , про що свідчить витяг з Реєстру прав власності за №21455303 від 30.12.2008 Переяслав-Хмельницького БТІ: номер запису 1179 у книзі 5, (звор.стор.а.с.12).

Технічні характеристики житлового будинку по АДРЕСА_1 , господарських будівель та споруд підтверджується копією технічного паспорта Переяслав-Хмельницького БТІ від 27.11.2008 (а.с.13-15).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за №488775272 від 05.08.2026 домоволодіння по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер: 25994974) зареєстроване 30.12.2008 на праві приватної власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на підставі договору дарування від 18.12.2000 (реєстр №3406). Водночас, у Єдиному реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна Переяслав-Хмельницькою районного державною нотаріальною конторою 09.08.2004 внесено архівний запис про обтяження вищезазначеного житлового будинку ( АДРЕСА_1 ) з такими відомостями: реєстраційний номер обтяження: 1227400; тип обтяження: заборона відчуження; підстава обтяження: повідомлення б/н Переяслав-Хмельницької швейної фабрики; власник нерухомого майна: ОСОБА_3 ; додаткові дані: Архівний номер: 2886754KIEV205 від 21.11.2000, дата виникнення: 02.12.1961 (а.с.16).

15.08.2026 державний нотаріус Другої переяславської державної нотаріальної контори Коляденко Я.В. виніс постанову, якою відмовив ОСОБА_1 з приводу вилучення обтяжень з Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №1227400 від 09.08.2004, зареєстрованого Переяслав-Хмельницькою державною нотаріальною конторою за повідомленням Переяслав-Хмельницької швейної фабрики, об`єкт обтяження: житловий будинок АДРЕСА_1 . У цій постанові нотаріус послався на ст. 74 Закону України «Про нотаріат» та на п. 5.1 гл. 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, де зазначено, що нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення кредитора про погашення кредитного боргу та/або за рішенням суду (а.с.17).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.08.2026 Приватне підприємство «Швейна фабрика «ГАЯН» було зареєстроване як юридична особа з 04.08.1997 та 20.11.2007 проведено державну реєстрацію припинення цього підприємства в результаті його реорганізації, а саме: 21.11.2007 було зареєстровано ТОВ «Швейна фабрика «Гаян», а 22.02.2018 проведено державну реєстрацію припинення цієї юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом на підставі рішення Господарського суду Київської області від 07.02.2018 №Б22/162-10/3 (а.с.18-20, а.с. 21-24).

Вирішуючи дану справу, суд керується наступним.

Статтею 41 Конституції України, статтею 1 Першого Протоколу до «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 20.03.1952, ратифікованою Україною 17 липня 1997 року Законом №475/97, положеннями протоколів № 2, 4, 7, та 11 до Конвенції, та положеннями Цивільного кодексу України (ч.1 ст. 316, ч.ч.1,2 ст. 319, ст. 321 ЦК України) закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь - які угоди відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Законодавець визначив, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом ч.1 ст.15, ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорення у спосіб, передбачений законом, зокрема, шляхом припинення правовідношення чи дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Згідно ст.74 Закону України «Про нотаріат», одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Відповідно до п.5.1 глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення, зокрема: кредитора про погашення позики та/або за рішенням суду.

Обставини справи свідчать, що вже понад шістдесят років в державному реєстрі зберігається заборона на відчуження житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Запис про заборону в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна здійснено державним нотаріусом за номером обтяження: 1227400 від 09.08.2004, на основі архівного запису від 21.11.2000 про початок виникнення обтяження 02.12.1961 на підставі повідомлення б/н Переяслав-Хмельницькі швейної фабрики.

З відповідного запису про обтяження видно, що заборона на відчуження цього житлового будинку накладена у той час, коли її власником, а отже і боржником перед швейною фабрикою, була громадянка ОСОБА_3 , персональні дані якої щодо дати народження та ідентифікаційного коду в реєстрі відсутні, а тому встановити таку особу не представляється можливим. Повідомлення від Переяслав-Хмельницької швейної фабрики чи її правонаступника -ТОВ «Швейна фабрика «Гаян» про погашення колишніх боргів на теперішній час є неактуальним і отримати його неможливо, оскільки діяльність відповідної юридичної особи припинено 22.02.2018.

Позивачка ОСОБА_1 , будучи власником вищезазначеного домоволодіння на підставі договору дарування, не несе і не повинна нести борговий тягар за попереднього власника, який не був стороною договору дарування та правонаступником якого вона не являється і навіть не знає такої особи. За таких обставин обтяження нерухомого майна позивачки є невиправданим втручанням в її майнові права, які охороняються законом.

Зняти таке обтяження державним реєстратором (нотаріусам) у позасудовому порядку за заявою обтяжувача (кредитора) не представляється можливим, оскільки відповідна юридична особи припинила своє існування.

Згідно положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 12, ст. 80 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення усіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановивши, що позивачка ОСОБА_1 за договором дарування від 18.12.2000 отримала у власність від батька ОСОБА_4 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , але позбавлена можливості вільно розпоряджатися належним їй майном, по причині збереження в державному реєстрі реєстрації обтяження у виді: заборони відчуження цього житлового будинку, що виникло з 02.12.1961 в порядку забезпечення боргового зобов`язання колишнього, невідомого позивачу, власника майна перед неіснуючим на теперішній час кредитором Переяслав-Хмельницькою швейною фабрикою, суд дійшов висновку про необхідність зняти заборону відчуження нерухомого майна – з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 .

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл, понесених позивачем судових витрат суд не здійснює, оскільки це питання представник позивача не порушував.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Другої переяславської державної нотаріальної контори про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном шляхом зняття обтяження з майна задовольнити.

Зняти заборону відчуження житлового будинку АДРЕСА_1 , що зареєстрована 09.08.2004 реєстратором: Переяслав-Хмельницькою районною нотаріальною конторою в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 1227400 від 09.08.2004, на підставі архівного запису за повідомленням б/н Переяслав-Хмельницької швейної фабрики: архівний номер 2886754KIEV205, архівна дата 21.11.2000, дата виникнення 02.12.1961.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано позивачем до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Відомості про учасників справи:

позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1 ;

відповідач Друга переяславська державна нотаріальна контора, ЄДРПОУ: 02884470, місцезнаходження: вул. Оболонна, 2-В, м. Переяслав Київської області, 08400.

Суддя А.О. Залеська