Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №371/1170/26 — Миронівський районний суд Київської області

05.10.2026 Єдиний унікальний № 371/1170/26 провадження № 2/371/1501/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Геліч Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Миронівського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що з 24 травня 2024 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Шлюб був зареєстрований Відділом (Центр) надання адміністративних послуг Миронівської міської ради Обухівського району Київської області, про що складено відповідний актовий запис №28 та видано свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 (а.с.7).

Від спільного подружнього життя з відповідачем, мають малолітню дитину – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданого 15 січня 2025 року Відділом (Центр) надання адміністративних послуг Миронівської міської ради Обухівського району Київської області, про що складено відповідний актовий запис №6 (а.с.14).

Позивач зазначила, що спільне життя з відповідачем не склалося, у зв`язку із різними характерами, різними поглядами на сімейне життя, різним баченням майбутнього, відсутністю спільних інтересів, вподобань, відсутністю порозуміння на розв`язання сімейних та побутових проблем, внаслідок чого виникають постійні суперечки та сварки, що негативно впливають на емоційно-психологічний стан кожного з них, а також на емоційно-психологічний стан дитини. З грудня 2025 року вона з відповідачем проживають окремо, спільного побуту та спільного господарства не ведуть, у них відсутні взаємні права відносно одне одного, мають окремі бюджети.

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 09 липня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Як вбачається з поштової довідки ф. 20, відповідачу поштовий лист з копією ухвали про відкриття провадження та копією позовної заяви з додатками не вручено під час доставки у зв`язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою, проте в супереч вимог ст. 178 ЦПК України та пункту 4 резолютивної частини ухвали про відкриття провадження по справі відзиву на позов не надіслав.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Від сторін до суду не надійшли заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Перевіривши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, який належить задовольнити повністю з таких мотивів.

Судом встановлено, що сторони з 24 травня 2024 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , зареєстрований Відділом (Центр) надання адміністративних послуг Миронівської міської ради Обухівського району Київської області, про що складено відповідний актовий запис №28.

Від спільного подружнього життя з відповідачем, мають малолітню дитину – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданого 15 січня 2025 року Відділом (Центр) надання адміністративних послуг Миронівської міської ради Обухівського району Київської області, про що складено відповідний актовий запис №6.

Позивач має стійке волевиявлення, спрямоване на припинення сімейних відносин та розірвання шлюбу.

Причиною розладу в сім`ї стало те, що сторони мають різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Позивач вважає, що подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, оскільки ведення спільного господарства та шлюбні стосунки фактично припинено.

Встановлено, що розлад в сім`ї позивача носить не тимчасовий, а тривалий характер, сторони не змогли створити в сім`ї атмосферу, основану на почуттях взаємної любові та поваги один до одного, сімейні відносини припинені.

Подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу неможливе і суперечить інтересам сторін, оскільки відносини, які склалися між подружжям суперечать інтересам позивача.

Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції", і є частиною національного законодавства України.

Згідно із ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Згідно ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Оскільки, у суду склалася достатня переконаність у тому, що подальше спільне життя подружжя неможливе, що позивач, який наполягає на розлученні, має стійке волевиявлення до розірвання шлюбу, а також, що збереження шлюбу та подальше спільне проживання подружжя суперечить інтересам позивача, що мають істотне значення, то суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Статтею 113 Сімейного кодексу України передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до приписів ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати, пов`язані з витребуванням доказів та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем, при зверненні з даною позовною заявою, сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн. (а.с. 2).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору 1331,20 грн.

На підставі ст.ст. 24, 56, 105, 112, 115 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76 - 81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263 - 265, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , зареєстрований 24 травня 2024 р. Відділом (Центр) надання адміністративних послуг Миронівської міської ради Обухівського району Київської області, актовий запис №28.

Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище « ОСОБА_5 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , 1331,20 грн. (одну тисячу триста тридцять одну гривню двадцять копійок) понесених судових витрат.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Інформація про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складене 05.10.2026.

Суддя Тетяна ГЕЛІЧ