Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №370/3645/24 — Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2026 р. Справа № 370/3645/24

Провадження № 2/370/1483/24

Макарівський районний суд Київської області у складі

головуючої судді Сініциної О.С.

із секретарем судового засідання Коростильовою Н.Ю.

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представників позивача, адвокатів Трунова Ю.А., Гераська М.Г.,

представника відповідача Окунєва І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – державний реєстратор відділу Центру надання адміністративних послуг та державної реєстрації Бишівської сільської ради Місюкевич Людмила Олексіївна, Бишівська сільська рада Фастівського району Київської області про визнання недійсним правочину, скасування рішень державного реєстратора, скасування державної реєстрації земельної ділянки та поновлення реєстрації земельної ділянки

у с т а н о в и в:

До Макарівського районного суду Київської області 17 грудня 2024 року звернувся з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – державний реєстратор відділу Центру надання адміністративних послуг та державної реєстрації Бишівської сільської ради Місюкевич Людмила Олексіївна, Бишівська сільська рада Фастівського району Київської області щодо визнання недійсним односторонній правочин ОСОБА_2 щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222784200:03:003:0130, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 624983832227, земельної ділянки з кадастровим мером 3222784200:03:003:0126, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2117221932227, здійснений у формі заяви про розподіл земельних ділянок від 29.06.2023, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соболевим Д.В. за реєстровим № 376.

Крім цього, ОСОБА_1 просить скасувати державну реєстрацію за відповідачем права власності на новоутворені в результаті поділу чотири земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222784200:03:003:0006, 3222784200:03:003:0007, 3222784200:03:003:0008, 3222784200:03:003:0009, скасувати реєстрацію цих земельних ділянок в Державному земельному кадастрі та поновити в Державному земельному кадастрі реєстрацію земельних ділянок, які існували до поділу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем 25 листопада

2000 року відділ реєстрації актів громадянського стану Радянського районного управління юстиції у місті Києві зареєстрований шлюб, який Шевченківський районний суд міста Києва рішення від 10 жовтня 2022 року розірвав.

За час шлюбу подружжя набуло нерухоме майно, зокрема, 24 квітня 2015 року за договором купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3222784200:003:003:0130, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Також 08 липня 2020 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3222784200:03:003:0126.

Як вважає позивач, зазначені земельні ділянки є його особистою приватною власністю, оскільки придбане за його особисті грошові кошти. Відповідач жодного відношення до набуття цього майна не має, матеріальної участі у його придбанні не брала.

На земельних ділянках за його кошти виготовлений монтаж садового будинку, загальною площею 54 кв.м, провів земельні роботи, збудував фундамент для садового будинку. Протягом 2016 року позивач особисто проводив земельні підготовчі та будівельні роботи з облаштування місць для розміщення альтанки, літнього душу, санітарної зони, придбав дерев`яні конструкції для монтажу альтанки, душу та санітарної зони. Протягом 2019 року позивач особисто проводив земельні підготовчі роботи та будівельні роботи з облаштування господарського блоку, а у 2020 року – проводив підготовчі будівельні роботи з будівництва будинку.

Під час розгляду цивільної справи № 370/2699/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя йому стало відомо, що відповідач ОСОБА_2 без його згоди та відома здійснила поділ земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222784200:003:003:0130, 3222784200:03:003:0126, в результаті чого утворились нові чотири земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222784200:03:003:0006, 3222784200:03:003:0007, 3222784200:03:003:0008, 3222784200:03:003:0009.

Так, ОСОБА_2 29 червня 2023 року склала заяву про розподіл земельних ділянок, яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соболєвим В.Д. У заяві відповідач просила розділити земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222784200:003:003:0130, 3222784200:03:003:0126, власником яких є вона, на дві окремі земельні ділянки в рівних частках з присвоєнням кадастрових номерів кожній земельній ділянці та виготовити на її ім`я окрему технічну документацію на земельні ділянки, що утворяться в результаті поділу для реєстрації права власності.

На підстави зазначеної заяви державний реєстратор Бишівської сільської ради Київської області Місюкевич Людмила Олексіївна прийняла такі рішення:

- рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень, індексний номер: 69296527 від 14.09.2023, на підставі якого за ОСОБА_2 зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222784200:03:003:0006, площею 0,0485 га;

- рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень, індексний номер: 69296841 від 14.09.2023, на підставі якого за ОСОБА_2 зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222784200:03:003:0007, площею 0,0485 га;

- рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень, індексний номер: 692894428 від 14.09.2023, на підставі якого за ОСОБА_2 зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222784200:03:003:0008, площею 0,0485 га;

- рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень, індексний номер: 69295971 від 14.09.2023, на підставі якого за ОСОБА_2 зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222784200:03:003:0009, площею 0,0485 га.

Отже, відповідач вчинила односторонній правочин щодо поділу земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222784200:003:003:0130, 3222784200:03:003:0126 за відсутності відповідної згоди позивача, який за частиною першою статті 215 ЦК України є недійсним, оскільки здійснений без згоди позивача, що суперечить вимогам частини другої статті 369 ЦК України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа на розгляд передана судді Білоцькій Л.В.

Суд ухвалою від 18 грудня 2024 року задовольнив заяву позивача про забезпечення позову у справі, наклавши арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222784200:03:003:0006, 3222784200:03:003:0007, 3222784200:03:003:0008, 3222784200:03:003:0009.

Суд ухвалою від 19 грудня 2024 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Призначив підготовче судове засідання та надав відповідний строк для подання відзиву на позовну заяву та пояснення третьої особи.

Заперечуючи щодо позовних вимог у відзиві представник відповідача, зокрема вказав, що позивач не довів щодо наявності у нього права на позов у цих правовідносинах, оскільки справа про поділ спільного майна подружжя та визнання права особистої приватної власності на майно між сторонами від результатів вирішення якої можливо встановити наявність у позивача такого права не вирішена у встановленому порядку. Пред`явлення такого позову з урахуванням обставин справи є зловживанням правами та недобросовісною суперечливою поведінкою. У цьому випадку відчуження спірних чотирьох новоутворених земельних ділянок на користь третіх осіб не здійснювалось, правочини з іншими особами ОСОБА_2 не вчиняла, переходу права власності на це майно до третіх осіб не відбулось, що свідчить про відсутність факту порушення прав позивача.

Крім того, позивач не довів та не обґрунтував факту вчинення одностороннього правочину, що ним оспорюється, оскільки заява ОСОБА_2 про розподіл земельних ділянок за своєю правовою природою не є правочином, а звернення громадянина, що містить відповідне клопотання до компетентного органу.

До суду 13 січня 2025 року від третьої особи Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області надійшли пояснення щодо позовних вимог, в яких зазначено, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, посилаючись на те, що до повноважень Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області не належить скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Державний реєстратор Бишівської сільської ради Київської області не залучений до справи у якості учасника, а тому вимога щодо скасування його рішень не може бути задоволена.

Також третя особа пояснила, що ухвалення зазначеного судового рішення обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням судовим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Водночас вимоги про припинення усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки у позовній заяві не заявлялось, а тому вимоги щодо скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі по спірним земельним ділянкам не підлягає задоволенню. Крім того, державну реєстрацію земельних ділянок з

кадастровими номерами 3222784200:03:003:0130 та 3222784200:03:003:0126 технічно неможливо поновити у Державному земельному кадастрі із зазначеними кадастровими номерами, оскільки це суперечить ч. 7 статті 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Суд ухвалою від 27 лютого 2025 року залучив до справи державного реєстратора відділу Центру надання адміністративних послуг та державної реєстрації Бишівської сільської ради Місюкевич Людмилу Олексівну та Бишівську сільську раду Фастівського району Київської області у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

До суду 10 березня 2025 року від державного реєстратора Місюкевич Л.О. надійшли пояснення щодо відмови у задоволені позовних вимог, оскільки державна реєстрацію спірних земельних ділянок проводилась відповідно до норм законодавства, що регулюють це питання на підставі відповідних документів, поданих заявниками. Відповідальність за достовірних даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом. Державний реєстратор не може піддавати сумнівам нотаріальні документи, засвідчені приватними або державними нотаріусами.

Для державної реєстрації права власності у зв`язку з поділом земельної ділянки, закінченого будівництвом об`єкта одночасно подається відповідна кількість заяв, що відповідає кількості всіх земельних ділянок, закінчених будівництвом об`єктів, утворених в результаті такого поділу, крім випадків, коли відбувається припинення права спільної власності у зв`язку з поділом спільного майна на підставі відповідного договору або рішення суду.

Пунктом 54 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженої постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127 визначені підстави для відмови у проведення державної реєстрації права власності у зв`язку з поділом, виділом частки або об`єднанням закінченого будівництвом об`єкта.

У разі належності такого майна на праві спільної власності за прийняття співвласниками рішення щодо поділу спільного майна або виділу в натурі частки із спільного майна, що має наслідком припинення права спільної власності для всіх або одного з співвласників, що здійснює виділ у натурі частки, також подається договір про поділ спільного майна або договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду.

У цьому випадку при поділі земельних ділянок, а також новоутворені земельні ділянки в процесі поділу не припиняли бути спільною сумісною власністю подружжя, згода іншого з подружжя не передбачається чинним законодавством, а тому підстав для відмови в державній реєстрації права власності на новоутворені земельні ділянки у державного реєстратора не було.

За клопотанням представника відповідача, суд ухвалою від 11 червня 2025 року зупинив провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 370/2699/23 за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на майно.

Київський апеляційний суд ухвалу суду від 11 червня 2025 року скасував та направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Суд ухвалою від 17 листопада 2025 року визнав необґрунтованим заявлений адвокатом позивача Труновим Юрієм Анатолієвичем відвід судді Макарівського районного суду Київської області Білоцькій Л.В. у цивільній справі № 370/3645/24 та заяву адвоката Трунова Ю.А. про відвід суді у справі передав для розгляду судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючої судді Сініциної О.С. ухвалою від 19 листопада 2025 року відмовив у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Трунова Ю.А. про відвід судді Білоцькій Л.В. у цивільній справі № 370/3645/24.

До суду 22 січня 2026 року від представника відповідача надійшли додаткові пояснення на позовну заяву, в яких зазначив, що одним із доводів відзиву на позовну заяву відповідач обґрунтовано зазначає те, що пред`явлення ОСОБА_1 позову про визнання недійсним правочину, скасування рішень державного реєстратора, скасування державної реєстрації земельних ділянок та поновлення реєстрації земельних ділянок у спірних правовідносинах, з урахуванням установлених обставин справи, є зловживанням процесуальними правами та проявом недобросовісної, суперечливої поведінки.

Зазначений висновок підтверджується судовими рішеннями, ухваленими у справі

№ 370/2699/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності на майно, які набрали законної сили, а відтак відповідні обставини не підлягають повторному доказуванню відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України.

Зі змісту судових рішень у справі № 370/2699/23 вбачається, що у жовтні 2023 року

ОСОБА_2 звернулася до Макарівського районного суду Київської області з позовом про поділ спільного майна подружжя, у якому серед іншого, предметом поділу були новоутворені в результаті поділу земельні ділянки з кадастровими номерами 3222784200:03:003:0006, 3222784200:03:003:0007, 3222784200:03:003:0008, 3222784200:03:003:0009.

Однак, ОСОБА_1 , будучи у справі № 370/2699/23 відповідачем за первісним позовом, не заперечував проти поділу зазначених новоутворених земельних ділянок та їх існування як самостійних об`єктів цивільних прав, а навпаки — звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому просив визнати за ним право особистої приватної власності саме на ці ж новоутворені земельні ділянки.

Отже своєю процесуальною поведінкою у справі № 370/2699/23 ОСОБА_1 прямо визнав існування новоутворених об`єктів нерухомого майна та можливість їх поділу як самостійних об`єктів цивільних прав між сторонами.

Протягом підготовчого провадження у справі № 370/2699/23, що тривало майже рік,

ОСОБА_1 не заявляв позовних вимог про визнання недійсним правочину щодо поділу земельних ділянок, скасування рішень державного реєстратора, скасування державної реєстрації земельних ділянок та поновлення реєстрації земельних ділянок у спірних правовідносинах, а лише 17.12.2024, тобто після завершення підготовчого провадження у справі № 370/2699/23 та в умовах розгляду справи по суті, ОСОБА_1 звернувся до Макарівського районного суду Київської області з окремим позовом, що розглядається у справі № 370/3645/24, яким намагається поставити під сумнів ті самі юридичні факти, які він раніше визнавав та використовував як підставу власних позовних вимог у справі № 370/2699/23.

За таких обставин спроба реалізувати право на оскарження суперечить попередній поведінці позивача та відповідно до принципу добросовісності має призводити до припинення такого права.

Суддя Макарівського районного суду Київської області ухвалою від 22 січня 2026 року задовольнила заяву судді Білоцької Л.В. про самовідвід у справі № 370/3645/24.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 січня 2026 року справа передана на розгляд судді Сініциній О.С.

Суд ухвалою від 28 травня 2026 року закрив у справі підготовче провадження та призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 31 липня 2026 року.

У судовому засіданні 31 липня 2026 року, представник позивача, адвокат Герасько М.Г. усно заявив відвід судді, посилаючись на пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК України, оскільки наявні є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді через відмову суду у клопотанні представника позивача про витребування доказів, який був визнаний необґрунтованим ухвалою суду від 31 липня 2026 року.

Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 17 вересня 2026 року.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та просив суд їх задовольнити у повному обсязі. Представник відповідача, зі свого боку, заперечував проти їх задоволення.

Заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно із статтею 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 81 ЦПК України визначено, шо кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 82 ЦПК України).

Так Макарівський районний суд Київської області у рішенні від 12 вересня 2025 року у цивільній справі № 370/2699/23 за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на майно, встановив, зокрема, такі обставини.

Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 25 листопада 2000 року зареєстрований шлюб, який Шевченківський районний суд міста Києва рішенням від 10 жовтня 2022 року розірвав.

За час шлюбу сторони набули 24 квітня 2015 року земельну ділянку, загальною площею 0,0970 га, кадастровий номер 3222784200:03:003:0130, цільове призначення - для індивідуального садівництва, на території Лишнянської селищної ради Макарівського району Київської області, яка була зареєстрована за ОСОБА_2 а також 08 липня 2020 року земельну ділянку, загальною площею 0,0970 га, кадастровий номер 3222784200:03:003:0126, цільове призначення - для індивідуального садівництва, на території Лишнянської селищної ради Макарівського району Київської області, яка була зареєстрована за ОСОБА_2 .

В результаті поділу зазначених земельних ділянок за заявою відповідача ОСОБА_2 , зареєстровані за нею, були утворені чотири земельні ділянки однакового розміру, що є об`єктами спільної сумісної власності, а саме: земельна ділянка, загальною площею 0,0485 га, кадастровий номер 3222784200:03:003:0006; земельна ділянка, загальною площею 0,0485 га, кадастровий номер 3222784200:03:003:0007; земельна ділянка, загальною площею 0,0485 га, кадастровий номер 3222784200:03:003:0008; земельна ділянка, загальною площею 0,0485 га, кадастровий номер 3222784200:03:003:0009.

На земельній ділянці, загальною площею 0,0485 га, кадастровий номер 3222784200:03:003:0008 у період шлюбу сторін був споруджений садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами (гараж, теплиця, споруди), загальною площею 27,3 кв.м. На земельній ділянці, загальною площею 0,0485 га, кадастровий номер 3222784200:03:003:0009 у період шлюбу сторін був споруджений садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами (альтанка, теплиця, вбиральня-літній душ, сарай), загальною площею 48,4 кв.м.

Рішенням суду від 12 вересня 2025 року первісний позов задоволений частково. У порядку розподілу спільної сумісної власності суд передав в особисту приватну власність ОСОБА_2 та визнав за нею право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,0485 га, кадастровий номер: 3222784200:03:003:0007; земельну ділянку, загальною площею 0,0485 га, кадастровий номер: 3222784200:03:003:0009; будівельні матеріали, обладнання, конструктивні елементи та конструкції, які були використані під час будівництва садового будинку з господарськими будівлями та спорудами (у тому числі садового будинку, ганку, альтанки, теплиці, вбиральні-літнього душу, сараю, споруд), загальною площею 48,4 кв.м., що знаходяться на земельній ділянці, площею 0,0485 га, кадастровий номер: 3222784200:03:003:0009.

У порядку розподілу спільної сумісної власності суд передав в особисту приватну власність ОСОБА_1 та визнав за ним право власності на таке майно: земельну ділянку, загальною площею 0,0485 га, кадастровий номер: 3222784200:03:003:0006; земельну ділянку, загальною площею 0,0485 га, кадастровий номер: 3222784200:03:003:0008; будівельні матеріали, обладнання, конструктивні елементи та конструкції, які були використані під час будівництва садового будинку з господарськими будівлями та спорудами (у тому числі садового будинку, ганку, гаражу, теплиці, споруд), загальною площею 27,3 кв. м., що знаходяться на земельній ділянці, загальною площею 0,0485 га, кадастровий номер 3222784200:03:003:0008.

Рішення суду від 12 вересня 2025 року у справі № 370/2699/23 залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 14 січня 2026 року та набрало законної сили.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції встановив, з чим погодився апеляційний суд, що земельні ділянки з кадастровим номером 3222784200:03:003:0130 та земельна ділянка з кадастровим номером 3222784200:03:003:0126 були набуті у спільну сумісну власність сторін як подружжя про що вказує наявність письмових згод ОСОБА_1 на укладення ОСОБА_2 договорів купівлі-продажу земельних ділянок. Наявність письмових згод свідчить про придбання земельних ділянок за спільні кошти у спільну сумісну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , оскільки згоди останнього на набуття майна підтверджуються придбанням такого майна за спільні кошти подружжя.

У цій справі позивач звернувся до суду, посилаючись на те, що відповідач за заявою

від 29.06.2023 без його згоди та відома здійснила поділ земельних ділянок кадастровими номерами: 3222784200:003:003:0130, 3222784200:03:003:0126, власником яких є вона, на дві окремі земельні ділянки в рівних частках з присвоєнням кадастрових номерів кожній земельній ділянці та виготовити на її ім`я окрему технічну документацію на земельні ділянки, що утворяться в результаті поділу для реєстрації права власності.

На думку позивача відповідач вчинила односторонній правочин щодо поділу земельних ділянок за відсутності його згоди, який за частиною першою статті 215 ЦК України є недійсним, оскільки здійснений без згоди позивача, що суперечить вимогам частини другої статті 369 ЦК України.

Так, зі змісту заяви від 29 червня 2023 року, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соболєвим Д.В., зареєстрованою в реєстрі за № 376, вбачається, що відповідач ОСОБА_2 , як власник земельних ділянки, площею 0,097 га, кадастровий номер 3222784200:03:003:0126, цільове призначення – для індивідуального садівництва. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 2117221932227 та земельної ділянки, площею 0,097 га, кадастровий номер 3222784200:003:003:0130, цільове призначення – для індивідуального садівництва. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 62498382227, керуючись чинним законодавством, що регулює земельні відносини звернулась до компетентних органів із заявою щодо розподілу вказаних земельних ділянок на дві окремі земельні ділянки в рівних частках з присвоєнням кадастрових номерів кожній земельній ділянці та виготовлення на її ім`я окрему технічну документацію на земельні ділянки, що утворяться в результаті поділу для реєстрації права власності.

Як визначено статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостої статті 203 цього Кодексу.

Однак, нотаріально посвідчена заява ОСОБА_2 щодо розподілу земельних ділянок не є одностороннім правочином у розумінні статті 202 ЦК України, а є лише рішенням (волевиявленням) власника земельної ділянки щодо її поділу та розроблення технічної документації. Така заява не створює, на підставі якої не виникає право, не змінюється або не припиняється, а тільки фіксує факт щодо наявності намірів поділу земельної ділянки і не породжує виникнення відповідного права, тому не може бути визнання недійсною з підстав визначених статтями 203, 215 ЦК України.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захисту свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року в справі

№ 925/642/19 зазначено, що порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968сво 1)).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Суд звертає увагу, що під час поділу земельної ділянки, загальною площею 0,0970 га, кадастровий номер 3222784200:03:003:0130 та земельної ділянки, загальною площею 0,0970 га, кадастровий номер 3222784200:03:003:0126, в результаті якого були утворені чотири земельні ділянки однакового розміру по 0,0485 га кожна з присвоєнням кадастрових номерів: 3222784200:03:003:0006; 3222784200:03:003:0007; 3222784200:03:003:0008; 3222784200:03:003:0009, право спільної сумісної власності колишнього подружжя не припинилось. Відчуження майна не відбулося, під час якого вимагається обов`язкова згода другого з подружжя на укладення правочинів згідно зі статтею 65 Сімейного кодексу України.

Як було вже зазначено, Макарівський районний суд Київської області рішенням

від 12 вересня 2025 року у справі № 370/2699/23 визнав новоутворені земельні ділянки об`єктами спільного сумісного майна колишнього подружжя ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та з урахуванням презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними у період шлюбу, дотримавшись принципу рівності частки чоловіка і дружини, поділив між сторонами земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222784200:03:003:0006; 3222784200:03:003:0007; 3222784200:03:003:0008; 3222784200:03:003:0009, тобто суд здійснив захист права позивача ОСОБА_1 на рівну частку у спільному сумісному майні подружжя.

Отже, суд дійшов висновку щодо відсутності порушених прав позивача, а обраний позивачем спосіб захисту призведе до порушення принципу юридичної визначеності, гарантованого статтею 129-1 Конституції України щодо обов`язковості судового рішення, а тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд відмовляє.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 13, 81, 82, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – державний реєстратор відділу Центру надання адміністративних послуг та державної реєстрації Бишівської сільської ради Місюкевич Людмила Олексіївна, Бишівська сільська рада Фастівського району Київської області про визнання недійсним правочину, скасування рішень державного реєстратора, скасування державної реєстрації земельної ділянки та поновлення реєстрації земельної ділянки.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося з дати складання повного його тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація сторін:

- ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

- Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, адреса розташування: вул. Серпова, буд. 3/14, м. Київ, 03115, ЄДРПОУ 39817550;

- Бишівська сільська рада Фастівського району Київської області, адреса розташування: вул. Київська, 48, с. Бишів, 08072, ЄДРПОУ 04362214.

Суддя О.С. Сініцина