Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №369/10848/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/10848/26

Провадження № 2-а/369/248/26

РІШЕННЯ

Іменем України

30.07.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Дубас Т.В.,

при секретарі судового засідання Мосійчук А.С.,

за участю

представника позивача Амєрової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа – ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року ОСОБА_1 через підсистему Електронний суд звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_3 ), третя особа – ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_4 ), про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 22.01.2026 через додаток Резерв+ йому стало відомо, що не дивлячись на наявну відстрочку від мобілізації, стосовно нього було сформовано звернення до Нацполіції у зв`язку з порушенням ним правил військового обліку, а саме – неприбуття за повісткою до ТЦК та СП.

02.02.2026 адвокат через офіційну електронну пошту звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_4 із адвокатським запитом, в якому просила надати інформацію щодо вручення або направлення позивачу повісток, із наданням їх копій та підтвердженням вручення або неможливості вручення, а також повідомити про підстави відображення в електронному військово-обліковому документі інформації про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, наявність складеного щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та винесення відповідної постанови з наданням копій таких документів у разі їх наявності.

Відповідь на вказаний запит надано не було, будь-яких інших доказів надіслання повісток ОСОБА_1 також не було надано.

05.03.2026 ОСОБА_1 особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою приведення інформації в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резірвістів до відповідності та виключення відомостей про порушення ним правил військового обліку.

Однак, 05.03.2026 представниками ІНФОРМАЦІЯ_5 складено протокол № 315 про вчинення ним адміністративного правопорушення, в якому зазначено, що ОСОБА_1 не з`явився за повісткою.

Однак, будь-яка інформація, яка давала б можливість ідентифікувати повістку (номер повістки, трек-номер поштового відправлення, дату відправки, тощо) у протоколі відсутня.

Окрім того, у самому протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 буде розглядатися у той самий день, а саме 03.06.2025 об 09-40 год.

26.05.2026 ним було отримано постанову від 10.03.2026 № 315/1 у справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, яка була складена з вагомими порушеннями норм чинного законодавства, а саме йому не було представлено жодних доказів про вчинення ним адміністративного правопорушення, а саме неявки за повісткою. Також його було притягнуто до відповідальності з порушенням встановлених законом строків, оскільки 22.01.2026 було повідомлення про вчинення ним адміністративного правопорушення, а саме нез`явлення за повісткою, яке датоване 29.07.2025. Отже, відповідач дізнався про начебто неявку за повісткою позивачем ще у липні 2025 року, КУпАП чітко встановлено строк притягнення до адміністративної відповідальності за порушення норм ст. ст. 210, 210-1 – не пізніше 3 місяців після виявлення правопорушення.

Згідно з протоколом від 05.03.2026 № 315 розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності було призначено на 10.03.2026. Позивач з`явився в зазначений час, проте розгляд справи не проводився, що унеможливило надання ним пояснень по суті справи, подання додаткових доказів, тощо.

Отже, постанова від 05.03.2026 № 315/1 є незаконною і безпідставною.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просить поновити строк звернення до суду; визнати протиправною та скасувати постанову від 10.03.2026 № 315/1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , а справу про адміністративне правопорушення, вчинене за фактом порушення частини третьої статті 210-1 КУпАП закрити.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Амєрової А.В. про поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду. Позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення, недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.

На виконання вимог ухвали суду 17.06.2026 року представник ОСОБА_1 – адвокат Амєрова А.В. подала до суду заяву про усунення недоліків, до якої долучила докази пропуску строку на подання позовної заяви.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.06.2026 відкрито провадження у цій справі та призначено справу у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання на 30.07.2026 об 11-00 год.

09.07.2026 представник ІНФОРМАЦІЯ_5 – Чемерис С.В. подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову і проводити розгляд справи без їх участі, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 на адресу місця проживання позивача було направлено повістку № 4293488 про виклик з метою уточнення даних на 18.07.2025 об 10-00 год, що свідчить про належне повідомлення позивача про необхідність прибуття та не виконання обов`язку військовозобов`язаного, передбаченого частинами першою, третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що є порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, та являє собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Позивачем не наведено жодних обґрунтованих доводів і не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про належне виконання ним вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, порушення чого в особливий період є підставою про притягнення до адміністративної відповідальності.

Натомість дії ІНФОРМАЦІЯ_5 з притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та прийняття оскаржуваної постанови є правомірними та обґрунтованими.

16.07.2026 представник ОСОБА_1 – адвокат Амєрова А.В. подала до суду відповідь на відзив, в якій просила задовольнити позов у повному обсязі, а справу про адміністративне правопорушення вчинене за фактом порушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП закрити.

24.07.2026 представник ОСОБА_1 – адвокат Амєрова А.В. подала до суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд вислухавши думку заявника, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, відзив на позовну заяву та відповідь на відзив, приходить до висновку що позовна заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є громадянином України, паспорт серії НОМЕР_1 , та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується даними з електронного військово-облікового документу Резерв+.

Відповідно до електронного військово-облікового документу із мобільного застосунку Резерв+, сформованого позивачем 28.01.2026 року, ОСОБА_1 є військовозобов`язаним; Солдат, ВОС 902984; відстрочка до завершення мобілізації; Постанова ВЛК: Інвалідність 3-ої групи діє до 23.10.2026; причина інвалідності: внаслідок загального захворювання. Адреса проживання: АДРЕСА_1 . Дата уточнення даних 22.01.2026.

Також наявні відомості щодо звернення органу ТЦК та СП до Нацполіції, а саме: Причина звернення до Нацполіції: Не прибули за повісткою до ТЦК та СП. Дата звернення: 29.07.2025. Порушення правил військового обліку.

05.02.2026 року представником ОСОБА_1 – адвокатом Амєровою А.В. до ІНФОРМАЦІЯ_4 направлено адвокатський запит з проханням надати інформацію чи вручалися або направлялися будь-які повістки ОСОБА_1 , якщо повістки направлялися – надати їй копії з підтвердженням вручення або неможливості їх вручення, а також повідомити підстави відображення в електронному військово-облікову документі інформації про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, наявність складеного щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та винесення відповідної постанови з наданням копій таких документів.

Відповідь на адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_4 надана не була.

05.03.2026 відносно ОСОБА_1 складено протокол № 315 про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 10.03.2026 об 16-00 в ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Постановою № 315/1 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП від 10.03.2026, прийнятою начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 , визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Копію постанови ОСОБА_1 отримав 26.05.2026.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є питання щодо протиправності постанови від 10.03.2026 № 315/1 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

За приписами частин першої, другої 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно із частинами другою-четвертою статті 256 КУпАП протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Як передбачено приписами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Частиною першою статті 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до частин першої-третьої статті 1 зазначеного закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною першою статті 39 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» передбачено, що призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно з частиною восьмою статті 15 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» призовники, яким надійшла повістка відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на прибуття до призовної дільниці для проходження призовної комісії, зобов`язані прибути в пункт і у строк, зазначені в повістці.

За змістом статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період – період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

Згідно з пунктом 1 Указу Президента України від 24.02. 2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» в Україні оголошено загальну мобілізацію.

У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався Указами Президента України, який діє на час розгляду справи.

Відповідно до абзаців 1-3 частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України – за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України – за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України – за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.

Статтею 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. Згідно частини 3 цієї статті – вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 за № 36/41381 (далі – Інструкція).

Згідно з пунктом 3 Розділу ІІ Інструкції у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до пункту 6 Розділу ІІ Інструкції до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.

Як зазначено вище, 05.03.2026 відносно ОСОБА_1 складено протокол № 315 про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 не прибув за викликом по повістці, чим порушив статтю 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а відтак вчинив правопорушення передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, та викликано для розгляду справи про адміністративне правопорушення на10.03.2026 об 16-00 в ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Постановою № 315/1 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП від 10.03.2026, прийнятою начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 , визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 не прибув за викликом по повістці, чим порушив чим порушив вимоги частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив правопорушення передбачене частиною третьою статті 210 КУпАП.

Аналізуючи зміст постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності слід зазначити, що постанова від 10.03.2026 № 315/1 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, прийнята начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 без врахування вимог частини сьомої статті 38 та пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП, що є грубим процесуальним порушенням, а тому підлягає скасуванню.

Так, відповідно до частини сьомої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Тобто, за приписами наведеної вище правової норми початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день виявлення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.

Згідно наведеного вище протоколу № 315 про адміністративне правопорушення та оскаржуваної постанови № 315/1 від 10.03.2026 судом встановлено, що порушення ОСОБА_1 як військовозобов`язаним правил військового обліку в особливий період вчинено у зв`язку із неприбуттям позивачем за викликом по повістці до ТЦК та СП для уточнення персональних даних.

Разом з тим, повістка у матеріалах справи відсутня.

Водночас у мобільному застосунку Резерв+, сформованому позивачем 28.01.2026 року, наявні відомості щодо звернення органу ТЦК та СП 29.07.2025 до Нацполіції через не прибуття за повісткою до ТЦК та СП.

Однак спірну постанову № 315-1 за справою про адміністративне правопорушення винесено 10 березня 2026 року, тобто після закінчення 3-х місячного строку, встановленого частиною сьомою статті 38 КУпАП.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Враховуючи, що адміністративне стягнення на особу за вчинення в особливий період правопорушень, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП, може бути накладено не пізніше трьох місяців з дня його виявлення, суд констатує, що застосування адміністративного стягнення до позивача застосовано 10.03.2026, тобто поза межами строку, встановленого частиною сьомою статті 38 КУпАП.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи встановлені судом обставини, зокрема не доведення складу правопорушення, закінчення строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, та враховуючи вимоги частини першої статті 247 КУпАП, оскаржувана позивачем постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю на підставі пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При поданні позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 532,48 грн, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача як суб`єкта владних повноважень на користь позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 8, 9, 72-77, 139, 241-246, 250, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа – ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.03.2026 № 215/1 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частино третьою статті 210-1 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати у виді судового збору в сумі 532 (п`ятсот тридцять дві) грн 48 коп. сплаченого за подання позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 05.10.2026 року.

Суддя Тетяна ДУБАС