Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №366/1896/26 — Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/1896/26

Провадження № 3/366/992/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року суддя Іванківського районного суду Київської області Ткаченко Ю.В. розглянувши матеріали, які надійшли від Національної гвардії України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, військовослужбовця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

15 липня 2026 року до суду від Військової служби правопорядку у Збройних Силах України надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення НГУ № 568225 від 01 липня 2026 року:

30 червня 2026 року о 18 год. 00 хв. військовослужбовець ОСОБА_1 перебуваючи на місці несення служби, на території Київської області, виконував обов`язки військової служби з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Даного військовослужбовця було направлено до КНП ІСР «Іванківська ЦРЛ» для проходження тесту на алкогольне сп`яніння, але останній відмовився від проходження огляду.

Таким чином, ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби в стані алкогольного сп`яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення в умовах воєнного стану, за яке передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив суду, що керівництво запідозріло його у вживанні алкогольних напоїв, а тому запропонували проїхати до лікарні для проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння. На місці вчинення правопорушення за допомогою спецприладу пройти огляд, ніхто не пропонував. Процедуру проходження огляду на визначення стану сп`яніння, ніхто не роз`яснював.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП підлягає закриттю за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення з наступних підстав.

Стаття 172-20 ч. 3 КУпАП встановлює відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-20 КУпАП, виражається у таких формах:

1) розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів,

2) поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння,

3) виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння,

4) відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Так, відповідно до п. 7 Глави 3 Розділу VIII Інструкції про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України №515 від 10.10.2016 року, за наявності ознак алкогольного сп`яніння у затриманої особи, установлених Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, уповноважена посадова особа органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) у присутності двох свідків пропонує затриманій особі, з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, пройти добровільно тест з використанням спеціальних технічних засобів в органі управління Служби правопорядку (підрозділі Служби правопорядку в гарнізоні).

За результатами проведення огляду на стан сп`яніння посадовою особою органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) складається акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 15), який підписується посадовою особою, яка проводила огляд, та двома свідками.

У разі незгоди порушника на проведення огляду уповноваженою посадовою особою органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами оперативний черговий органу управління Служби правопорядку (посадова особа підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) у супроводі посадової особи, визначеної начальником органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні), організовує направлення затриманого до закладів охорони здоров`я Збройних Сил України, або закладів охорони здоров`я, які підпорядковані Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним державним (військово-цивільним) адміністраціям, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям, для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Огляд для встановлення стану сп`яніння затриманого, який вчинив адміністративне правопорушення, здійснюється в закладах охорони здоров`я, яким надано право на проведення такого огляду, лікарями, які пройшли тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.

Відтак, вказаний нормативно-правовий акт передбачає, що у разі незгоди військовослужбовця на проведення огляду на стан сп`яніння з застосування спеціальних технічних засобів, посадова особа Служби правопорядку має забезпечити доставку такого військовослужбовця до закладу охорони здоров`я для проведення медичного огляду на стан сп`яніння.

З огляду на викладене, необхідно зазначити, що оформлення направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров`я у випадку відмови від проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння є обов`язковими.

За приписами ч. 9 ст. 266-1 КУпАП огляд військовослужбовців на стан алкогольного сп`яніння проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Зі змісту протоколу про військове адміністративне правопорушення серії НГУ № 568225 від 01.07.2026 вбачається, що ОСОБА_2 відмовився від проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння.

Крім того, матеріали справи не містять доказів про те, чи пропонувалося пройти огляд та чи проходив огляд на визначення стану сп`яніння ОСОБА_2 на місці вчинення адміністративного правопорушення із застосуванням спеціального технічного засобу уповноваженою посадовою особою.

Також у матеріалах справи відсутнє направлення на проходження ОСОБА_2 медичного огляду у відповідному закладі охорони здоров`я.

За таких обставин встановлений законом порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння дотриманий не був, а тому відповідно до ч. 9 ст. 266-1 КУпАП такий огляд є недійсним, а відомості, отримані за його результатами, не можуть бути покладені в основу висновку про винуватість особи.

Оскільки вина ОСОБА_1 не доведена належними та допустимими доказами, усі сумніви щодо доведеності його вини підлягають тлумаченню на його користь.

З огляду на вищевикладене, у даному випадку відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Наявність протоколу без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, залишається припущенням, яке трактується на користь обвинувачуваної особи і само по собі не може бути покладено в основу висновку про винуватість.

Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При цьому суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008 «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, тому провадження підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Судові витрати

Питання судових витрат суддя вирішує у відповідності до ст. 40-1 КУпАП.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення.

Оскільки в цьому випадку провадження у справі підлягає закриттю, судовий збір слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 221, 247, 277, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-

У Х В А Л И В:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя: Юрій ТКАЧЕНКО