Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №363/2883/26 — Іванківський районний суд Київської області

Справа № 363/2883/26

Провадження № 2/366/1323/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026 селище Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі судді Слободян Н.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 30376,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.03.2025 ТОВ «Оптимальні кредити» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії №LM519085582, на підставі якого відповідач отримала кредитні кошти грошові кошти.

25.06.2025 між ТОВ “Таліон Плюс” та ТОВ “Оптимальні кредити” укладено договір факторингу №ОК-ТП/41, згідно з яким до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до боржників первісного кредитора, в т.ч. до відповідача за договором №LM519085582 від 21.03.2025.

25.09.2025 між ТОВ “Таліон Плюс” та ТОВ “Юніт Капітал” укладено договір факторингу №25/0925-01, згідно з яким до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до боржників первісного кредитора, в т.ч. до відповідача за договором №LM519085582 від 21.03.2025, у сумі 36292,08 грн, з яких:11831,44 грн - заборгованість за тілом кредиту;17835,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом;709,92 грн - заборгованість за комісією, 5915,72 грн – заборгованість за штрафними санкціями. Позивач просить стягнути 30376,36 грн заборгованості (тобто без штрафних санкцій), а також понесені судові витрати: 2662,40 грн - сплачений судовий збір та 7000, 00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Рух справи та процесуальні рішення

08.05.2026 позовна заява,з клопотанням про витребування доказів,надійшла до Вишгородського районного суду Київської області та передана на розгляд судді.

21.05.2026 ухвалою судді справа передана за підсудністю до Іванківського районного суду Київської області, куди надійшла 16.06.2026 та була передана на розгляд судді.

22.06.2026 у справі відкрите провадження. Вирішено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Задоволене клопотання представника позивача про витребування доказів. Відповідачу запропоновано подати відзив на позов.

03.07.2026, на виконання ухвали суду від АТ “А-Банк” надійшла витребувана інформація”.

09.07.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому остання просила відмовити у задоволенні позову, де заперечується факт належного підтвердження видачі кредиту; настання строку дострокового повернення тіла; обґрунтованість процентів; належність доказів переходу права вимоги; розмір витрат на правову допомогу. Позиція мотивована тим, що: 1) в матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи (надана виписка з особового рахунку по кредитному договору не містить ідентифікаційних даних позичальника, факту зарахування суми кредиту на рахунок позичальника, неможливо встановити рух коштів з моменту видачі кредиту, ця виписка складена самим позивачем, надане платіжне доручення не підтверджує факту отримання коштів відповідачем); 2) оскільки позивач заявляє вимогу про дострокове повернення кредиту, відповідачу мала бути направлена досудова вимога, проте такої вимоги відповідачу не направлено, а тому відсутні правові підстави для стягнення заборгованості; 3) розмір нарахованих відсотків є неспівмірним та необґрунтованим; 4) вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованим, неспівмірним та не відповідає критеріям розумності і необхідності: адвокат Тимошенко О.О. є постійним представником позивача у таких справах, процесуальні акти складені за однотипними шаблонами, не потребують значних витрат часу та інтелектуальних зусиль, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судових засідань. З огляду на викладене просять у задоволенні позову відмовити та стягнути з позивача витрати на правову допомогу у сумі 4000,00 грн.

23.07.2026 представником позивача подано відповідь на відзив, в якому представник позивача виклав свої заперечення проти доводів відзиву на позов. Просить позов задовольнити.

Фіксування судового процесу технічними засобами звукозапису не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Встановлені судом обставини та застосовані норми права

Судом встановлено, що 21.03.2025 ТОВ «Оптимальні кредити» та ОСОБА_1 , на підставі заявки на отримання коштів в кредит уклали договір кредитної лінії№LM519085582, який підписаний одноразовим ідентифікатором «TPUM».(а.с.9, 11,зворот-23)

За умовами договору сума ліміту кредитної лінії становить 11832 грн. Строк дії кредитної лінії – 5 років (до 20.04.2030). Процентна ставка: стандартна – 0,98%, процентна ставка протягом дисконтного періоду (перші 35 днів) - 0,80% (застосовується до 25.04.2025). Розмір комісії за надання першого траншу - 709,92 грн, яку позичальник зобов?язаний сплатити не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після закінчення строку дії договору або ініціювання кредитодавцем дострокового розірвання договору, як і сума кредиту. Проценти за договором протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов?язаний сплатити не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування. Після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов?язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.

Крім того, відповідачем одноразовим ідентифікатором підписаний паспорт споживчого кредиту продукту “FLASH” з аналогічними умовами. (а.с.9,зворот-11)

ТОВ «Оптимальні кредити» виконало свої зобов?язання, перерахувавши відповідачу 11832,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 21.03.2025 про переказ коштів на картку № НОМЕР_1 , яка зазначена відповідачем у договорі. Крім того, належність картки відповідачу та факт зарахування на неї 11832,00 грн підтверджено інформацією, наданою АТ “А-Банк”. (а.с.38, 115-125)

Суд відхиляє доводи представника відповідача щодо недоведеності факту отримання ОСОБА_1 . Кредитних коштів.

Дійсно, сама по собі складена кредитором виписка з особового рахунку не є єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт надання кредиту. Водночас доводи відповідача про те, що платіжна інструкція підтверджує лише ініціювання переказу, але не доводить фактичного зарахування коштів позичальнику, спростовуються доказами, отриманими судом безпосередньо від банку, який обслуговував платіжну картку відповідача.

Так, АТ «А-Банк» підтвердило належність ОСОБА_1 платіжної картки № НОМЕР_2 -ХХХХ- 0165 , реквізити якої зазначені у кредитному договорі, а також фактичне зарахування 21 березня 2025 року на цю картку грошових коштів на суму 11 832 грн.

Отже, факт надання відповідачу кредитних коштів підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів: укладеним електронним кредитним договором, платіжною інструкцією первісного кредитодавця та інформацією банку, який обслуговував платіжну картку відповідача.

За таких обставин наведені у відзиві висновки Верховного Суду щодо недостатності самої платіжної інструкції або складеного кредитором розрахунку для підтвердження факту видачі кредиту не оскаржують встановлених в цій справі обставин, оскільки факт фактичного зарахування кредитних коштів підтверджений також незалежним доказом, отриманим безпосередньо від банку.

Оскільки відповідач не виконувала належним чином свої зобов?язання, утворилась заборгованість.

25.06.2025 між Первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № ОК-ТП/41, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до боржників, в т.ч. відповідача за договором №LM519085582 від 21.03.2025. Згідно реєстру прав вимоги до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги на суму 25684,68 грн, з яких:11831,44 грн - заборгованість за тілом кредиту;7167,60 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом;709,92 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту, 5915,72 грн – заборгованість за штрафними санкціями. (а.с.44-49)

25.09.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ “Юніт Капітал” укладено Договір факторингу № 25/0925-01, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до боржників, в т.ч. відповідача за договором №LM519085582 від 21.03.2025. Згідно реєстру прав вимоги до ТОВ «Юніт капітал» перейшло право вимоги на суму 36292,08 грн, з яких:11831,44 грн - заборгованість за тілом кредиту;17835,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом;709,92 грн - заборгованість за комісією, 5915,72 грн – заборгованість за штрафними санкціями. (а.с.52-60)

05.02.2026 позивачем надіслано відповідачу досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості у сумі 36292,08 грн. При цьому зазначено, що ТОВ вимагає достроково, у 30-денний термін з моменту отримання цієї вимоги, повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, при цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

За змістом статей 1077, 1078 ЦК України в редакції, чинній на час укладення договору факторингу, за договором факторингу клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника), а предметом такого договору може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

З огляду на надані позивачем договори факторингу та витяги з реєстрів прав вимоги до них, де зазначено відповідача, кредитний договір №LM519085582 від 21.03.2025 та розмір переданої за ними грошової вимоги, суд вважає підтвердженим перехід до ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги за спірним кредитним договором у тому обсязі, в якому таке право належало первісному кредитору.

Доводи представника відповідача щодо недоведеності переходу права вимоги суд відхиляє, оскільки матеріали справи містять договори факторингу, відповідні регістри прав вимоги, у яких ідентифіковано відповідача, кредитний договір та розмір переданої за ним заборгованості. У сукупності зазначені докази підтверджують послідовний перехід права вимоги від первісного кредитодавця до ТОВ «Таліон Плюс», а надалі — до ТОВ «Юніт Капітал».

Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються гл.48 «Виконання зобов`язання» та гл.71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України.

Відповідно до частин третьої, шостої, дванадцятої статті 11 та статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) та її прийняття (акцепту), зокрема шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Електронний договір, підписаний у визначеному законом порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За змістом статей 1048, 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю одержані кошти та сплатити проценти розмірі та на умовах, встановлених договором.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1, ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено судом, договір №LM519085582 від 21.03.2025 був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора. У такий спосіб кредитний договір був укладений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця в електронній формі.

Відповідач належним чином не виконувала грошове зобов`язання за кредитним договором. Як вбачається з розрахунку заборгованості відповідач з моменту отримання кредиту здійснила лише один платіж 24.04.2025 у сумі 3219 грн, які були спрямовані на сплату процентів (3218,44 грн) та тіла кредиту (0,56 грн). (а.с.61)

Як вбачається з договору, строк кредитування, узгоджений сторонами - 5 років (до 20.04.2030). П.9.1.1.2 Договору передбачено право кредитодавця в односторонньому порядку вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом та інших нарахувань, що передбачені договором у разі прострочення сплати нарахованих процентів позичальником.

Суд не погоджується з доводами позивача про настання строку повернення всієї непогашеної суми кредиту.

Відповідно до умов кредитного договору кінцевою датою повернення кредиту визначено 20.04.2030. Договором передбачено можливість дострокового повернення всієї суми кредиту, зокрема в разі дострокового припинення його дії на підставах, визначених договором.

Частиною четвертою статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що в разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі, якщо таке право передбачене договором.

При цьому кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити споживача про допущене порушення із зазначенням дій, необхідних для його усунення, а повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, здійснюється споживачем протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення про таке вимогу.

Позивач посилається на досудову вимогу від 05.02.2026 про дострокове повернення заборгованості. Водночас матеріали справи не містять доказів направлення цієї вимоги відповідачу та її отримання останньою.

Сам факт складання кредитором письмової вимоги за відсутності доказів доведення її змісту до відома споживача не свідчить про дотримання встановленого законом порядку реалізації права на дострокове повернення кредиту.

Отже, позивач не довів настання строку виконання відповідачем зобов`язання з дострокового повернення всієї непогашеної суми кредиту, кінцевий строк повернення якої за договором — 20.04.2030.

За таких обставин вимога про стягнення 11 831,44 грн заборгованості за основною сумою кредиту є передчасною та задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про стягнення процентів

Умовами договору передбачено процентну ставку протягом дисконтного періоду (перші 35 днів) - 0,80% (застосовується до 25.04.2025) та стандартна процентна ставка -– 0,98%.

Як вбачається з наданого розрахунку заборгованості, первісним кредитодавцем ТОВ «Оптимальні кредити» за користування кредитними коштами в дисконтному періоді нараховувалися відсотки за ставкою 0,80 % на день, що за суми кредиту 11 832,00 грн становило 94,66 грн за кожний день користування кредитом.

24.04.2025 відповідачем здійснено платіж у сумі 3 219,00 грн, з якого 3 218,44 грн зараховано на погашення нарахованих відсотків, а 0,56 грн — на погашення основної суми кредиту. Після здійснення цього платежу залишок основної заборгованості становив 11 831,44 грн.

Після закінчення дисконтного періоду проценти нараховувалися за передбаченою договором базовою процентною ставкою 0,98 % на день. Виходячи із залишку основної заборгованості 11 831,44 грн, розмір процентів за один день становив 115,95 грн.

На 25.06.2025, тобто на дату відступлення права вимоги ТОВ «Таліон Плюс», загальна сума нарахованих процентів становила 10 386,04 грн, з яких 3 218,44 грн були сплачені відповідачем, у зв`язку з чим непогашена заборгованість за відсотками.

Після набуття права вимоги ТОВ «Таліон Плюс» продовжило нарахування процентів за погодженою стороною базовою процентною ставкою 0,98 % на день у розмірі 115,95 грн за кожний день користування кредитом. За період з 26.06.2025 до 25.09.2025, що становить 92 календарні дні, нараховано 10 667,40 грн відсотків (115,95 грн ? 92 дні).

Таким чином, на 25.09.2025 загальна непогашена заборгованість відповідача за відсотками становила 17 835,00 грн (7 167,60 грн + 10 667,40 грн), що відповідає сумі процентів, заявлених позивачем до стягнення.

При цьому після 25.09.2025 подальше нарахування процентів позивачем не здійснювалось.

Щодо вимоги про стягнення 709,92 грн комісії за надання першого траншу суд виходить з такого.

Пунктом 7.5 кредитного договору передбачено, що комісія за надання кредиту (першого траншу) підлягає сплаті не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання одного з визначених договором обставин, зокрема закінчення строку дії договору або дострокового припинення його дії у передбачених договором випадках.

Строк дії договору на час звернення позивача до суду не закінчився, а належного дострокового припинення договору позивачем не доведено.

Отже, строк виконання зобов`язання зі сплати комісії у розмірі 709,92 грн не настав, у зв`язку з чим вимога про її стягнення є передчасною та задоволенню не підлягає.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення процентів за користування кредитом. У задоволенні вимог про дострокове стягнення основної суми кредиту та комісії слід відмовити як передчасно заявлених.

Судові витрати

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволені на58,7146 %, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1563,17 грн (2662,40 грн х 58,7146 %) витрат, пов?язаних зі сплатою судового збору.

Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано договір № 20/01/26-02 про надання правничої допомоги від 20.01.2026, Протокол погодження вартості послуг, додаткова угода №25771375164 до Договору від 21.01.2026 (відносно ОСОБА_1 ), акт прийому-передачі наданих послуг від 20.03.2026, а також додаткові пояснення щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до акта прийому-передачі наданих послуг вартість правничої допомоги у цій справі становить 7000,00 грн, з яких: 1000,00 грн — вивчення матеріалів справи (2 години); 5000,00 грн — складання позовної заяви (2 години); 500,00 грн — підготовка адвокатського запиту (1 година); 500,00 грн — підготовка клопотання про витребування інформації (1 година).

Відповідач у поданій до суду заяві просила зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на їх неспівмірність зі складністю справи, яка є типовою, та обсягом виконаної адвокатом роботи.

Оцінюючи обсяг та вартість наданої позивачу професійної юридичної допомоги, суд враховує, що зазначена в акті приймання-передачі послуга з вивчення матеріалів справи за своїм змістом безпосередньо пов`язана з підготовкою позовної заяви та фактично охоплюється цією послугою, оскільки складання позову об`єктивно передбачає попереднє вивчення документів, визначення правової позиції та аналіз доказів.

Водночас підготовка адвокатського запиту та клопотання про витребування доказів була безпосередньо пов`язана з розглядом цієї справи та направлена ??на отримання доказів належності відповідачу платіжної картки та фактичного зарахування на неї кредитних коштів. Отримана від банку інформація мала значення для встановлення обставин справи, а тому підстав для виключення вартості цих послуг зі складу витрат на професійну юридичну допомогу суд не вбачає.

За таких обставин із заявлених позивачем 7 000 грн. витрат на професійну юридичну допомогу суд визнає обґрунтованими, необхідними та співмірними витрати у розмірі 6 000 грн.

Водночас, відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки з заявлених позивачем 30 376,36 грн майнових вимог судом задоволено вимоги на суму 17 835 грн, що становить 58, 7146 % від ціни позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну юридичну допомогу у розмірі 3 525,80 грн.

Відповідачем також заявлено про стягнення з позивача витрат на професійну юридичну допомогу в розмірі 4 000 грн.

На підтвердження таких витрат надано договір про надання правової допомоги, пунктом 4.1 якого визначено винагороду адвоката за підготовку процесуальних документів у першій інстанції у розмірі 4 000 грн. Пунктом 4.2 договору сторони погодили порядок сплати зазначеного винагороди частинами: 2 000 грн .

На виконання умов договору представником відповідача підготовлено та подано до суду відгук на позовну заяву, що містить заперечення проти позовних вимог, правове обґрунтування позиції відповідача та клопотання щодо розподілу судових витрат.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено як факт надання відповідачу професійної юридичної допомоги, так і погоджений сторонами її розмір — 4 000 грн. Відсутність доказів фактичної сплати всієї суми гонорару не виключає можливості її розподілу, оскільки умовами договору встановлено обов`язок клієнта сплатити відповідну винагороду.

Оскільки позовні вимоги задоволено на 58,7146 %, а у задоволенні 41,2854 % позовних вимог відмовлено, відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України на позивача покладаються витрати відповідача на професійну юридичну допомогу пропорційно до розміру позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено.

Отже, з ТОВ «Юніт Капітал» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну юридичну допомогу у розмірі 1 651,42 грн (4 000 грн ? 41, 2854 %).

Керуючись ст. 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 334-335 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №LM519085582 від 21.03.2025 у розмірі 17835,00 грн (заборгованість за процентами).

У задоволенні позовних вимог про стягнення 11831,44 грн заборгованості за основною сумою кредиту та 709,92 грн комісії - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1563,17 грн та витрат на професійну правову допомогу у розмірі 3525,80 грн.

Стягнути з т овариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» на користь ОСОБА_1 1651,42 грн витрат на професійну правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складений 05.10.2026.

Інформація про сторони

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333. Код ЄДРПОУ: 43541163);

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Суддя Наталія СЛОБОДЯН