Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №366/1692/26 — Іванківський районний суд Київської області

Суд: Іванківський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших видів кредиту

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №366/1692/26

Суддя: Слободян Н. П.

Справа № 366/1692/26

Провадження № 2/366/1373/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026 с-ще Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі судді Н. Слободян, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в с-щі Іванків Вишгородського району Київської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

Представник ТОВ «ФК «Ейс» звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 24.06.2025 між відповідачем та ТОВ «Авентус Україна», правонаступником якого за договором факторингу від 29.01.2026 № 29012026 є позивач, укладено кредитний договір № 9180564. За цим договором ТОВ «Авентус Україна» зобов`язалася надати відповідачу кредит у розмірі 9000,00 грн. ТОВ «Авентус Україна» виконало своє зобов`язання за кредитним договором та надало відповідачу грошові кошти у розмірі 9000,00 грн. Відповідач належним чином не виконувала грошові зобов`язання, тому у неї виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 29700,00 грн., яка складається з: 9000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 16200,00 грн – проценти, 4500,00 грн – штрафні санкції. Позивач просить стягнути з відповідача 9000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 16200,00 грн – проценти та судові витрати.

Рух справи та процесуальні рішення

26.06.2026 позовна заява, разом з клопотанням про витребування доказів, надійшла до суду та була передана на розгляд судді.

06.07.2026 ухвалою у справі відкрите провадження, вирішено розгляд здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Задоволено клопотання про витребування доказів. Відповідачу надано строк для подання відзиву на позов.

16.07.2026 від АТ «Райффайзен Банк» на виконання ухвали надійшла витребувана інформація.

05.08.2026 відповідач подала заяву про те, що вимоги визнає частково (в частині тіла кредиту та нарахованих відсотків). Вимоги щодо стягнення штрафу не визнає, оскільки вони нараховані в період воєнного стану. Розмір витрат на правову допомогу вважає завищеним, оскільки справа є типовою, позовна заява – шаблонною, тому просить їх зменшити.

07.08.2026 представником позивача подано додаткові пояснення, зокрема щодо обґрунтованості розміру витрат на правничу допомогу.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з відсутністю учасників справи.

Встановлені судом обставини та застосовані норми права

Судом встановлено, що 24.06.2025 ТОВ «Авентус Україна» укладено з ОСОБА_1 договір про надання споживчого кредиту № 9180564, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 9000,00 грн на 360 днів, а остання зобов`язалася повернути кредит та плату за користування грошовими коштами: стандартна процентна ставка – 1% в день. (а.с. 32-42).

Договір підписаний відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором С0551.

Аналогічні умови зазначені у паспорті споживчого кредиту, підписаному відповідачем одноразовим ідентифікатором К2862. (а.с.10-12)

ТОВ «Авентус Україна» виконало своє грошове зобов`язання та надало відповідачу на картку, зазначену нею у заявці та договорі, № 4149510048593356, грошові кошти у розмірі 9000,00 грн, що підтверджується листом ТОВ «Пейтек» від 02.02.2026 №20260202-1.1, де підтверджено успішність перерахування на зазначену картку цієї суми (номер транзакції в системі ТОВ «Авентус Україна» – 54847071. Крім того, надходження коштів у сумі 9000,00 грн на картку відповідача підтверджено інформацією, наданою АТ «Райффайзен Банк», який є банком-емітентом. (а.с. 58-59, 102-103)

Відповідач свої зобов?язання за договором належним чином не виконувала, у зв?язку з чим виникла заборгованість.

29.01.2026 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено Договір факторингу № 29012026, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Ейс» за плату належні йому права грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами, в т.ч. до відповідача за договором №9180564 від 24.06.2025. Згідно з витягом з додатку до договору факторингу сума заборгованості відповідача, право вимоги на яку передане фактору, - 29700,00 грн., з них: 9000,00 грн – тіло кредиту, 16200,00 грн – заборгованість за процентами, 4500,00 грн – штрафи. (а.с.67-76)

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, при цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

За змістом статей 1077, 1078 ЦК України в редакції, чинній на час укладення договору факторингу, за договором факторингу клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника), а предметом такого договору може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

З огляду на надані позивачем договір факторингу № 29012026 від 29.01.2026 та витяг з додатка до нього, в якому ідентифіковано відповідача, кредитний договір № 9180564 від 24.06.2025 та розмір переданої за ним грошової вимоги, суд вважає підтвердженим перехід до ТОВ «ФК «Ейс» права вимоги за спірним кредитним договором у тому обсязі, в якому таке право належало первісному кредитору.

Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються гл.48 «Виконання зобов`язання» та гл.71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України.

Відповідно до частин третьої, шостої, дванадцятої статті 11 та статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) та її прийняття (акцепту), зокрема шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Електронний договір, підписаний у визначеному законом порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За змістом статей 1048, 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю одержані кошти та сплатити проценти розмірі та на умовах, встановлених договором.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1, ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено судом, договір № 9180564 від 24.06.2025 був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора. У такий спосіб кредитний договір був укладений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Авентус Україна» в електронній формі.

Відповідач належним чином не виконувала грошове зобов`язання за кредитним договором. Як вбачається з розрахунку заборгованості відповідач за весь період не здійснила жодного платежу. (а.с.13-17)

Судом встановлено, що проценти у розмірі 16200,00 грн нараховані позивачем у межах погодженого сторонами строку кредитування з 24.06.2025 до 21.12.2025 за передбаченою договором стандартною процентною ставкою - 1 % в день. Відповідач доказів повернення кредиту чи сплати нарахованих процентів не надала. Відтак вимоги про стягнення 9 000,00 грн основної суми кредиту та 16200,00 грн процентів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат

З матеріалів справи вбачається, що відповідач до початку розгляду справи по суті подала заяву, в якій визнала вимоги позивача в частині стягнення основної суми кредиту та нарахованих процентів, заперечуючи лише щодо стягнення штрафних санкцій.

Водночас штрафні санкції у розмірі 4500,00 грн, які входили до загального розміру заборгованості, право вимоги за якою було відступлено позивачу, предметом заявлених у цій справі позовних вимог не є. Позивач просить стягнути з відповідача виключно 9000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 16200,00 грн процентів, тобто загалом 25200,00 грн. Отже, подана відповідачем заява за своїм змістом свідчить про визнання нею заявлених до суду позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, а тому 50 відсотків сплаченого судового збору, що становить 1331,20 грн, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету, а решта судового збору у розмірі 1331,20 грн — стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано договір № 20/01/26-01 про надання правничої допомоги від 20.01.2026, Протокол погодження вартості послуг, акт прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2026, а також додаткові пояснення щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до акта прийому-передачі наданих послуг вартість правничої допомоги у цій справі становить 7000,00 грн, з яких: 1000,00 грн — вивчення матеріалів справи (2 години); 5000,00 грн — складання позовної заяви (2 години); 500,00 грн — підготовка адвокатського запиту (1 година); 500,00 грн — підготовка клопотання про витребування інформації (1 година).

Відповідач у поданій до суду заяві просила зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на їх неспівмірність зі складністю справи, яка є типовою, та обсягом виконаної адвокатом роботи.

Відповідно до частин четвертої — шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони. У разі недотримання зазначених вимог суд за клопотанням іншої сторони може зменшити розмір таких витрат.

Оцінюючи характер та обсяг наданої позивачу правничої допомоги, суд враховує, що спір виник з одного кредитного договору, не потребував дослідження значного обсягу фактичних обставин чи вирішення складних правових питань, а справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідач заявлені до стягнення основну суму кредиту та проценти визнала.

При цьому зазначене в акті як окрема послуга вивчення матеріалів справи у цій конкретній справі за своїм змістом безпосередньо пов`язане з підготовкою позовної заяви та є необхідним етапом її складання. Суд враховує, що за складання позовної заяви позивачем окремо заявлено до відшкодування 5000,00 грн. За таких обставин покладення на відповідача додатково у повному обсязі витрат за вивчення тих самих матеріалів, необхідних для підготовки позову, не відповідає критеріям співмірності та розумності судових витрат.

Також суд враховує, що підготовка адвокатського запиту та клопотання про витребування доказів була пов`язана з необхідністю підтвердження зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача, а тому витрати на ці послуги у розмірі 500,00 грн кожна є обґрунтованими.

Ураховуючи наведене, клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, складність справи, обсяг фактично наданих послуг та характер виконаних адвокатом робіт, суд вважає, що критеріям співмірності та розумності відповідає відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 5000,00 грн.

У стягненні решти заявлених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за договором № 9180564 від 24.06.2025 у розмірі 25200,00 грн, яка складається з: 9000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 16200,00 грн - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 1331,20 грн витрат зі сплати судового збору та 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову згідно з платіжною інструкцією № 52017 від 26.06.2026, що становить 1331,20 грн.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 05.10.2026.

Інформація про сторони

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (адреса: 02090, м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005. Код ЄДРПОУ: 42986956, НОМЕР_1 );

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_2 ).

СУДДЯ Наталія СЛОБОДЯН

Оригінал: reyestr.court.gov.ua