Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №357/3116/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/3116/26

Провадження № 2/357/4008/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя – Сомок О.А.,

секретар судового засідання – Пугач В.І.,

за участі:

представника позивача – Дейнеко С.Л.,

представника відповідача – Грабового В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Біла Церква Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Дейнеку Сергія Леонідовича звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив стягнути з відповідача 130286,55 грн майнової шкоди, 6800,00 грн вартості проведеного експертного дослідження, 10000,00 грн моральної шкоди та стягнути судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 06 листопада 2024 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належного йому автомобіля Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 , та автомобіля Volkswagen Jetta, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням відповідача ОСОБА_2 . Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача було пошкоджено, чим йому завдано матеріальні збитки. Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення ст.124 КУпАП встановлена постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.12.2024 та постановою Київського апеляційного суду від 07.04.2025 у справі №357/6642/24.

Внаслідок ДТП позивачу балу спричинена матеріальна та моральна шкода.

Спричинена ОСОБА_1 матеріальна шкода полягає у пошкодженні належного

йому на праві приватної власності автомобіля марки Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 . Відповідно до Висновку експерта №197 по дослідженню з визначення матеріального збитку, завданого ушкодженням колісного транспортного засобу, складеного 13.11.2024 судовим експертом В.Ф. Петрушанко, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_3 , складає 456426,00 грн. Відповідно до Висновку, вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ та величний втрати товарної вартості, за умови доцільності відновлювального ремонту.

Також, позивач змушений був понести додаткові витрати в зв?язку з оплатою послуг за складання Висновку №197 та 197б від 13.11.2024 в розмірі 6 800,00 грн., що підтверджується доданим до позову актом виконаних робіт.

Крім матеріальної шкоди, внаслідок ДТП позивачу також було спричинено і моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв?язку з пошкодженням

свого майна. В зв`язку з вищенаведеними ушкодженнями здоров`я позивачу довелося звертатися до медичних установ для проведення лікувальних маніпуляцій, що призвело до трати часу та власних коштів. Також був погіршений психічний стан у зв?язку з порушенням ритму відпочинку та сну, який погіршився у зв?язку з посиленим фізичним болем, нудоти, стресу.

Окрім того, заподіяна позивачу моральна шкода полягає, зокрема у порушенні права власності, тобто у порушенні права позивача як власника, відповідно до ст. 317 ЦК України, на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, та яка виразилась у душевних та фізичних стражданнях, зокрема: в тому, що позивач перебував в стресовому стані після значного пошкодження свого автомобіля внаслідок ДТП, а також в тому, що Позивач був позбавлений можливості експлуатувати свій автомобіль, був змушений думати про його ремонт, користуватись транспортними послугами знайомих та таксі, витрачати час на оформлення відповідних документів, чим був порушений звичний для нього спосіб життя. Моральну шкоду позивач оцінює у 10000,00 грн.

Разом з тим, цивільно правова відповідальність відповідача була застрахована АТ «СГ «ТАС» на підставі Полісу ОСЦПВ №ЕР220436834. Страховиком виплачено позивачу страхове відшкодування у сумі 156800,00 грн.

Оскільки зазначена виплата не покрила повного розміру завданої майнової шкоди, позивач просив стягнути різницю з відповідача, а також витрати на проведення дослідження та моральну шкоду.

09 березня 2026 року ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У червні 2026 року відповідач подав відзив на позовну заяву, який долучено до справи, як письмові пояснення.

Під час судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Щодо моральної шкоди додатково пояснив, що шкода заподіяна позивачу саме пошкодженням його автомобіля, спричиненим у результаті ДТП.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав у повному обсязі.

У наданих суду письмових запереченнях відповідач зазначав, що визначена позивачем вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість автомобіля, у зв`язку з чим транспортний засіб є фізично знищеним, а страховиком уже виплачено страхове відшкодування відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Також відповідач посилався на те, що огляд автомобіля під час проведення оцінки здійснювався без його участі, матеріали справи не містять документів про фактичні витрати на відновлювальний ремонт автомобіля, а заявлений розмір моральної шкоди не підтверджений належними доказами. Відповідач також зазначав, що станом на листопад 2024 року автомобіль був відремонтований та експлуатувався позивачем. Крім того, відповідач вказував на можливість пред`явлення вимог до страховика в частині моральної шкоди завданої позивачу ушкодженням зоров`я.

В судовому засіданні 14.08.2026 суд перейшов на стадію ухвалення рішення, оголошення якого призначив на 19.08.2026.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, надані учасниками справи, та встановлено такі фактичні обставини.

06 листопада 2024 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , та автомобіля Volkswagen Jetta, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.12.2024 у справі №357/6642/24, яка залишена в силі постановою Київського апеляційного суду від 07.04.2025 ОСОБА_2 визнано винним у порушенні Правил дорожнього руху, що спричинило дорожньо-транспортну пригоду 06 листопада 2024 року.

З висновку експерта №197 від 13 листопада 2024 року, складеного судовим експертом Петрушанком Вадимом Федоровичем за результатами автотоварознавчого дослідження автомобіля Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вбачається, що на дослідження був наданий автомобіль Volkswagen Golf, 2016 року випуску, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_4 , власником якого є ОСОБА_1 . Дослідження проведено 12 листопада 2024 року. За результатами дослідження експертом визначено ринкову вартість автомобіля Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на момент проведення оцінки у розмірі 456426 грн. Вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, визначена із застосуванням ремонтної калькуляції, становить 613182,18 грн, у тому числі вартість ремонтно відновлювальних робіт 46140 грн, вартість матеріалів 537523,82 грн та вартість складових частин 29248,36 грн. Оскільки вартість відновлювального ремонту у сумі 613182,18 грн перевищує ринкову вартість автомобіля до пошкодження у сумі 456426,00 грн, відновлення автомобіля є економічно недоцільним. Експертом визначено, що матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження, становить 456426 грн.

З висновку експерта №197б від 13 листопада 2024 року, складеного судовим експертом Петрушанком Вадимом Федоровичем, вбачається, що орієнтовна ринкова вартість автомобіля Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у пошкодженому стані після дорожньо транспортної пригоди становить 169339,45 грн.

З листа АТ «СГ «ТАС» № 00825/9126/ТС від 12 січня 2026 року вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована АТ «СГ «ТАС» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР220436834 від 18 квітня 2024 року. Франшиза за полісом становила 3200,00 грн, страхова сума за шкоду, заподіяну майну одного потерпілого, становила 160000,00 грн. Відповідно до звіту №197 від 13 листопада 2024 року, на який посилається страховик у листі від 12 січня 2026 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Golf становить 613182,18 грн, а його ринкова вартість до дорожньо-транспортної пригоди становить 456426,00 грн. Вартість автомобіля у пошкодженому стані відповідно до звіту №197б від 13 листопада 2024 року становить 169339,45 грн. Оскільки вартість відновлювального ремонту 613182,18 грн перевищує ринкову вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди 456426,00 грн, ремонт автомобіля є економічно необґрунтованим. АТ «СГ «ТАС» визначило страхове відшкодування з урахуванням установленого полісом ліміту відповідальності та франшизи у сумі 156800,00 грн та повідомило про його перерахування позивачу. Факт здійснення страхової виплати у такому розмірі відповідач не заперечував.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, зокрема шляхом відшкодування майнової та моральної шкоди.

Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Частиною першою статті 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

На час настання дорожньо-транспортної пригоди спірні страхові правовідносини регулювалися Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV. Відповідно до статті 30 цього Закону транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт є економічно необґрунтованим, якщо витрати на відновлювальний ремонт перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. У такому випадку розмір шкоди визначається з урахуванням вартості транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц зазначила, що у випадках поєднання деліктних правовідносин із відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах суми страхового відшкодування обов`язок перед потерпілим виконує страховик, а особа, відповідальність якої застрахована, відповідає за різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою. Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постанові від 13 березня 2024 року у справі № 569/4753/23.

У постанові від 06 грудня 2021 року у справі № 757/22936/19-ц Верховний Суд зазначив, що при економічно необґрунтованому ремонті для визначення реального збитку має значення різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

З досліджених судом доказів у даній справі встановлено, що матеріальний збиток завданий позтивачу пошкодженням належного йому автомобіля Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 456426,00 грн, а вартість транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди визначена висновком експерта №197б у сумі 169339,45 грн. Тобто реальний збиток позивача склав 287086,55 грн., а різниця між фактичним розміром майнової шкоди понесеної відповідачем та страховою виплатою становить 130286,55 грн.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивач не підтвердив фактичних витрат на відновлювальний ремонт автомобіля, як такі, що не спростовують розміру заявленої до стягнення шкоди. За встановлених обставин предметом відшкодування є не фактична вартість проведеного ремонту, а реальний майновий збиток, обчислений, як різниця між ринковою вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

Доводи відповідача щодо проведення огляду транспортного засобу без його участі суд оцінює критично. Сам по собі факт відсутності відповідача під час огляду не свідчить про недопустимість або недостовірність звітів. Крім того, саме показники цих звітів були прийняті страховиком відповідача для визначення розміру страхового відшкодування. Надані суду матеріали не містять іншої оцінки ринкової вартості автомобіля до та після дорожньо-транспортної пригоди, яка б спростовувала наведені розрахунки.

За таких обставин вимога про стягнення з ОСОБА_2 майнової шкоди у сумі 130286,55 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення 6800,00 грн вартості проведеного дослідження суд зазначає таке.

Верховний Суд виходить з того, що витрати на проведення оцінки або експертного дослідження можуть бути відшкодовані за умови доведення їх фактичного понесення, необхідності та зв`язку із захистом порушеного права. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 листопада 2023 року у справі № 712/4126/22 зазначила, що витрати на експертизу, проведену до звернення до суду, можуть бути розподілені як судові витрати, якщо така експертиза пов`язана з розглядом справи та її висновки використані судом як доказ.

Разом з тим у наданих для вирішення спору матеріалах відсутній документ, який підтверджує фактичну сплату позивачем 6800,00 грн за проведення експертного дослідження Наданий позивачем на підтвердження понесених витрат акт виконаних послуг №197 не не засвідчує передачу експерту грошових коштів та не свідчить про те, що зазначена в ньому сума була реально сплачена позивачем. Для підтвердження саме понесених витрат мають бути надані докази проведення розрахунку, зокрема квитанція, платіжна інструкція, банківська виписка, касовий чек чи інший розрахунковий документ. За таких обставин вимога про стягнення 6800,00 грн задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди суд зазначає таке.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода може полягати, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із пошкодженням її майна. Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності передбачених законом підстав.

Частина 1 ст. 1167 ЦК України, визначає підстави відповідальності за завдану моральну шкоду. Так, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Таким чином, до загальних підстав відповідальності, встановлених ст.1167 ЦК України, для покладення відповідальності на заподіювача моральної (немайнової) шкоди, відповідно, необхідна сукупність чотирьох умов, а саме: наявність шкоди; протиправність дій заподіювача; причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою; вина в заподіянні шкоди.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

Відповідно до роз`яснень, наведених у пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає, що внаслідок істотного пошкодження з вини відповідача транспортного засобу ОСОБА_1 , йому безсумнівно заподіяна моральна шкода, що полягає у його переживаннях внаслідок цієї події та необхідності вжиття позивачем заходів для отримання відшкодування та захисту свого майнового права, що вимагало від нього додаткових зусиль.

При цьому, суд враховує, що рівень моральних страждань визначається не видом правопорушення і не складністю цього правопорушення, а моральними стражданнями потерпілого внаслідок заподіяння йому шкоди та значенням наслідків цього правопорушення для його особистості, що і зумовлює розмір суми компенсації моральної шкоди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц визначено, що визначаючи розмір відшкодування, суд керується принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Отже, виходячи із засад розумності і справедливості, моральну шкоду, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд визначає у розмірі 5000,00 грн, що є достатнім та співмірним із характером завданої шкоди та буде відповідною, достатньою та справедливою грошовою компенсацією за завдану моральну шкоду.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, при цьому жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 130286,55 грн майнової шкоди та 5000,00 грн моральної шкоди.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням часткового задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1352,90 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, статтями 15, 16, 23, 1166, 1167, 1187, 1188, 1194 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у сумі 130286,55 грн та моральну шкоду у сумі 5000,00 грн, а всього стягнути 135286,55 грн (сто тридцять п`ять двісті вісімдесят шість гривень 55 копійок).

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору у сумі 1352,90 грн (одна тисяча триста п`ятдесят дві гривні 90 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

СуддяО. А. Сомок