Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №289/2123/26 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/2123/26

Номер провадження 3/289/714/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2026 м. Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Сіренко Н.С., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції №2 Житомирського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , непрацюючої, РНОКПП відсутній в матеріалах справи,

за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 23.09.2026 серії ВАВ № 043325 17.08.2026 близько 11:00 у с. Потівка Житомирського району Житомирської області гр. ОСОБА_1 вчинила дрібне хуліганство стосовно односельчанки ОСОБА_2 , а саме ображала нецензурними словами та кидалася битися, чим порушила громадський порядок та спокій громадян, чим вчинила правопорушення передбачене ст. 173 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином шляхом отримання sms-повідомлення, що підтверджується відповідною довідкою (а.с. 19). Окрім того в матеріалах справи міститься заява останньої про розгляд справи без її участі, а тому, відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності останньої.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції у точній відповідності з законом (ст. 7 КУпАП).

Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 173 КУпАП адміністративна відповідальність настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку, який слід розуміти як обумовлену потребами суспільства систему врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в публічних (громадських, людних) місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян (формальний склад).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.

Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонукання для вчинення таких дій можуть бути різними. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи самолюбства, пов`язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів правил поведінки, прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана.

Верховний Суд у постанові від 15.03.2018 у справі №355/1256/16-к зробив висновок, що під час юридичної оцінки протиправних дій повинні бути з`ясовані: природа взаємин, які склалися між обвинуваченим та потерпілим; причина виникнення діяння; час, обстановка та обставини, за яких відбувався перебіг посягання; характер та динаміка дій винних осіб; характер наслідків та причинний зв`язок між ними та протиправними діями.

Крім того у п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 22.12.2006 зазначено, що хуліганство це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Якщо таке порушення не супроводжувалось особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, його необхідно кваліфікувати як дрібне хуліганство за ст. 173 КУпАП України.

Необхідно зазначити, що з матеріалів справи та пояснень самої ОСОБА_3 не вбачається, що вона діяла з особливою зухвалістю та її дії були направлені на порушення громадського порядку з проявом неповаги до суспільства. Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 конфлікт виник через те, що собака останньої покусала дитину ОСОБА_3 . Зазначені обставини узгоджуються з поясненнями ОСОБА_4 , письмовою заявою сільського голови М.Плечко до начальника ВП №2 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області щодо неналежного та небезпечного утримання ОСОБА_5 домашніх собак, що викликає занепокоєння мешканців села та створює загрозу життю та здоров`ю людей та іншими матеріалами справи.

При цьому наявність умислу в діях ОСОБА_1 на порушення громадського порядку і спокою інших громадян, прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі не встановлено.

За встановлених судом обставин дії ОСОБА_1 були зумовлені конкретним конфліктом, а тому не свідчать про наявність в її діях ознак хуліганства.

Таким чином суб`єктивна сторона правопорушення, на переконання суду, відсутня, адже в діях ОСОБА_1 відсутній мотив на порушення громадського порядку та спокою громадян.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Отже, сукупністю досліджених доказів в справі про адміністративне правопорушення не доведено винуватість ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП поза розумним сумнівом, а тому суд вважає необхідним провадження у справі про притягнення останнього до адміністративної відповідальності закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 173, 247,283 -285 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з моменту її винесення.

Суддя Наталія СІРЕНКО

Постанова набирає законної сили ______________ 202__