Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №279/3830/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/3830/26

Провадження № 2/279/2626/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

у складі судді Пацко О.О.,

за участю секретаря Зубкової І.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ «ФК «Профіт Капітал» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 20737,95 грн.

В обґрунтування позову посилався на те, що 13.11.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Відповідачем укладений Договір позики № 3277381. Відповідно до його умов ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало Відповідачеві кредит у розмірі 6121,00 грн. У зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем взятих на себе зобов`язань, за кредитним договором станом на 30.06.2021 року виникла заборгованість у розмірі 20737,95 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 6121,00 грн та за відсотками у розмірі 14616,95 грн.

10.07.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №10072020, за яким до останнього перейшло право вимоги за договором позики № 3277381.

30.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» підписано Реєстр прав вимоги №119 за Договором факторингу № 10072020, відповідно до якого право вимоги за Договором позики № 3277381від 13.11.2020 року, перейшло до ТОВ «ФК «Профіт Капітал».

Посилаючись на норми ЦК України та умови укладених договорів, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 18377,20 грн.

Згідно ухвали Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01.07.2026 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач про розгляд справи був належним чином повідомлений, відзиву на позовну заяву та інших клопотань не надходило.

Дослідивши надані матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підстави своїх вимог та заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановило, що 13.11.2020 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (кредитодавець) та ОСОБА_1 уклали договір позики № 3277381 за умовами якого кредитодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми позики.

Основні умови кредитування згідно цього договору: - сума позики – 6121,00 грн. (п. 2); - дата надання позики 13.11.2020 (п. 2);- дата повернення позики 13.12.2020 (п. 2);- строк позики - 30 днів (п. 2); - базова процентна ставка - 1,99 % в день (п. 2);- процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 2,70 % в день (п. 2).

13.11.2020 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало (перерахувало) відповідачу грошові кошти в сумі 6121,00 грн. (довідка №КД-0000141892/ТНПП від 02.04.2026).

Позивач наразі є новим кредитором відповідача, що підтверджується договором факторингу із додатками.

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 20737,95., з них: 6121,00 грн. - тіло кредиту, 14616,95 грн. - проценти за користування кредитом. Нарахування процентів здійснювалось за період з 13.11.2020 по 13.03.2021 включно.

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч. 3, 4, 7, 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (кредитодавець) та ОСОБА_1 уклали в електронному вигляді договір позики № 3277381 від 13.11.2020, який за правовою природою є кредитним договором. Матеріалами справи підтверджено підписання відповідачем виникли у сфері споживчого кредитування. Договір позики містить всі істотні умови, зокрема розмір наданих в кредит коштів, термін дії договору, визначено розмір відсотків за користування кредитом.

На підставі цього кредитного договору відповідач отримав кредит в сумі 621,00 грн., взяв на себе зобов`язання повернути кредит та сплатити проценти за користуванням кредитом, однак не виконав їх.

Право вимоги за цим кредитним договором на підставі договору факторингу перейшло від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал». В зв`язку з цим у позивача виникло право вимагати від відповідача повернення заборгованості за кредитним договором.

Доказів повернення отриманих кредитних коштів як первинному кредитору так і позивачу стороною відповідача суду не надано, а тому позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом, слід зазначити наступне.

Пунктом 2 договору №3277381 від 13.11.2020 встановлено строк кредитування - 30 днів. Дата повернення позики визначена 13.12.2020.

Цей же пункт містить умови про стандартну фіксовану процентну ставку 1,99% на день та знижену 0,59 % за кожен день користування кредитом.

Як видно з розрахунку заборгованості з 13.11.2020 по 13.03.2021 відповідачу нараховано 14616,95 грн., проте з матеріалів справи встановлено, що строк дії договору закінчився 13.12.2020.

При цьому, відповідно до вимог ст.1048 ЦК України позивач має право стягнути заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитними коштами у межах погодженого позикодавцем та боржником строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позивача відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором відсотки (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 № 444/9519/12 та Верховного Суду від 01.09.2022 № 225/3427/15-ц).

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом із тим, позивачем не надано належних доказів, що відбулась пролонгація кредитного договору на новий строк, отже нарахування процентів за межами строку, визначеного договором, є безпідставним.

Таким чином, суд вважає, що пролонгація кредитного договору на новий строк не відбулась, а тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість за простроченими процентами за період строку кредитування, терміном 30 днів, тобто з 13.11.2020 по 13.12.2020, що згідно розрахунку позивача становить 3654,23 грн.

Таким чином, встановлення судом факту невиконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором є підставою для часткового задоволення позову.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача на його користь 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як передбачено ч.4 та ч.5 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Предметом спору в даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором.

На теперішній час судова практика розгляду даної категорії справ є поширеною. Її вивчення, аналіз обставин справи та складання процесуальних документів, на думку суду, за наявності звичайної професійної підготовки в галузі права, об`єктивно не вимагає витрачання значного часу та зусиль адвоката.

Враховуючи фактично надані послуги адвоката зі складання позовної заяви, суд визнає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 гривень.

Решта частина виплати позивача у даній справі на користь адвоката в сумі 4000 грн. є необґрунтованою, отже - не підлягає відшкодуванню.

На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку про часткове відшкодування витрат на забезпечення професійної правничої допомоги.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280, 284, 354-355 ЦПК України, суд , -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 3277381 від 13.11.2020 в розмірі 9775 (дев`ять тисяч сімсот сімдесят п`ять) грн.,23 коп., судовий збір в сумі 1254,78 грн., а також витрати на правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

В решті заявлених вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.О. Пацко