Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №295/1665/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/1665/26

Категорія 67

2/295/2300/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Перекупки І.Г.,

при секретарі судового засідання Городнюк Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Богунського районного суду м. Житомира справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану в м. Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про виключення з актового запису про народження дитини даних про батька дитини, -

В С Т А Н О В И В :

До Богунського районного суду м. Житомира звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану в м. Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про виключення з актового запису про народження дитини даних про батька дитини. В обґрунтування заяви вказав, що 06.07.2021 він, ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був розірваний рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 01.12.2025. До укладення з ним, ОСОБА_1 офіційного шлюбу, у ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де в актовому записі про народження дитини № 1157 складений 26.04.2016 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, він, ОСОБА_1 записаний батьком дитини у відповідності до ст. 126 Сімейного кодексу України. Водночас, ОСОБА_2 постійно чинить йому, ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні з дитиною, його, ОСОБА_1 намагання безпосередньо поспілкуватись з сином закінчуються сварками, заявами, що забороняє йому спілкуватися з сином. Тривалий час відповідачка проживає окремо. При намаганні, в черговий раз, вирішити питання з ОСОБА_2 , після розірвання шлюбу, стосовно спілкування з дитиною, колишня дружина повідомила йому, ОСОБА_1 , що він, ОСОБА_1 не має права спілкуватися з дитиною, оскільки він, ОСОБА_1 не його біологічний батько. Відповідачка обмежила спілкування його, ОСОБА_1 з дитиною з метою унеможливити організацію проведення медичного дослідження наявності кровного споріднення з дитиною у відповідному медичному закладі. Разом з тим, на час направлення позову до суду, йому, ОСОБА_1 стало достовірно відомо, що він, ОСОБА_1 не є біологічним батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Враховуючи, що він, ОСОБА_1 не є батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , він, ОСОБА_1 має право оспорити своє батьківство.

З урахуванням вказаного просить виключити відомості про батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 , з актового запису про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за № 1157 складеного 26.04.2016 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виключити відомості про батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з актового запису про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за № 1157 складеного 26.04.2016 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, заслухавши учасників процесу, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено.

До Богунського районного суду м. Житомира звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про виключення з актового запису про народження дитини даних про батька дитини. Під час слухання справи судом було встановлено, що 06.07.2021 ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_2 , який був розірваний рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 01.12.2025. До укладення з ОСОБА_1 офіційного шлюбу, у ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де в актовому записі про народження дитини № 1157 складений 26.04.2016 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_1 записаний батьком дитини у відповідності до ст. 126 Сімейного кодексу України. Разом з тим, ОСОБА_2 постійно чинить ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні з дитиною. Намагання ОСОБА_1 безпосередньо поспілкуватись з сином, закінчуються сварками, заявами, що забороняє йому спілкуватися з сином. Тривалий час відповідачка проживає окремо. При намаганні, в черговий раз, вирішити питання з ОСОБА_2 , після розірвання шлюбу, стосовно спілкування з дитиною, колишня дружина повідомила ОСОБА_1 , що він не має права спілкуватися з дитиною, оскільки він не є його біологічний батько. Відповідачка обмежила спілкування ОСОБА_1 з дитиною з метою унеможливити організацію проведення медичного дослідження наявності кровного споріднення з дитиною у відповідному медичному закладі. Разом з тим, на час направлення позову до суду ОСОБА_1 стало достовірно відомо, що він не є біологічним батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Враховуючи, що він, ОСОБА_1 не є батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , він, ОСОБА_1 має право оспорити своє батьківство та заявив клопотання про проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.

За висновками судової молекулярно-генетичної експертизи свідчить, що порівняльним дослідженням аутосомної ДНК встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ймовірно, є біологічним батьком малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ймовірність біологічного батьківства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , становить не менше ніж 99,999998687%.

Біологічне батьківство ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виключається. (а. с. 61-72)

Дана справа розглядається в рамках цивільного судочинства. Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду таких справ, визначено, що розглядаючи цивільні справи суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов`язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. (ст. ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона, повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. В пункті 13 вказаної Постанови, Пленум Верховного Суду України вказав, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини, коли відповідно до ч. 2 ст. 55 СК України про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів..

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з сімейних правовідносин.

Як вбачається зі ст. 293 ЦПК України, в порядку окремого провадження можуть бути розглянуті цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

При розгляді спору щодо встановлення факту батьківства суд має виходити зі змісту ст. 130 СК України, відповідно до якої підставою для встановлення факту батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК.

Пунктом 15 Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказав, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини. В третьому абзаці п. 13 Постанови Пленуму зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Походження дитини встановлюється судом з урахуванням усіх обставин. При цьому можуть застосовуватися будь-які засоби доказування, передбачені цивільним процесуальним законодавством: пояснення сторін та третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази, висновок експерта. В основу рішення суду не можуть бути покладені лише докази, отримані з порушенням закону, які не мають юридичної сили.

Згідно з ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Доказами походження дитини від певної особи можуть бути будь-які фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, визнання особою батьківства, а також інші обставини, що засвідчують походження дитини від певної особи. Спільне проживання та ведення спільного господарства може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо).

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Приймаючи до уваги, що згідно з позовними вимогами позивач ОСОБА_1 просить виключити відомості про батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 , з актового запису про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за № 1157 складеного 26.04.2016 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виключити відомості про батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з актового запису про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за № 1157 складеного 26.04.2016 р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, а за висновками судової молекулярно-генетичної експертизи свідчить, що порівняльним дослідженням аутосомної ДНК встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ймовірно, є біологічним батьком малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ймовірність біологічного батьківства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , становить не менше ніж 99,999998687%.

Біологічне батьківство ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виключається. (а. с. 61-72) суд приходить до висновку про відмову у задоволені позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 7, 80, 121, 125, 130, 134, 135 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 76, 81, 263, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану в м. Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про виключення з актового запису про народження дитини даних про батька дитини, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи :

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Відділ державної реєстрації актів цивільного стану в м. Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, м. Житомир, майдан Соборний, буд. 1, код ЄДРПОУ 42506517.

Повний текст рішення виготовлено 02.10.2026.

Суддя Богунського районного

суду м. Житомир І. Г. Перекупка