Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №295/4783/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/4783/26

Категорія 35

2/295/3325/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючої судді Стрілецької О.В.

за участі секретаря судового засідання Простибоженко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача борг за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії, який утворився за період з 01.10.2021 по 28.02.2026 у розмірі 48607,01 грн.

Позов обґрунтований тим, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частинах по 1/2 частці кожному.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, спадкоємцем першої черги після його смерті є його дружина – ОСОБА_1 , яка спадщину прийняла.

У період з 01.10.2021 по 28.02.2026 відповідач як споживач користувалась послугами з централізованого опалення, які надає КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради. Разом з тим, у повному обсязі не сплачувала плату за надані послуги, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у сумі 48607,01 грн, яку позивач просить стягнути на свою користь.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Згідно з ухвалою судді від 27.04.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; задоволено клопотання представника КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради та витребувано з Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області витяг зі Спадкового реєстру про реєстрацію спадкової справи та за наявності належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведену після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 16-17).

05.05.2026 на виконання вимог ухвали суду від 27.04.2026 державний нотаріус Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області Клименюк А.О. направив відповідь, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась (а. с. 20-21).

Відповідно до ухвали суду від 10.07.2026 поновлено представнику позивача строк для подання клопотань про витребування доказів; задоволене клопотання представника КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради, витребувано з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України інформацію (актові записи) про укладення шлюбу або його розірвання між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 29).

24.07.2026 на виконання вимог ухвали суду від 10.07.2026 з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі надійшов повний витяг з актового запису про шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а. с. 37-38).

У судове засідання 29.09.2026 представник позивача направила заяву про розгляд справи без її участі, заявлені вимоги підтримала з підстав, викладених у позові, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а. с. 39).

Відповідач у судові засідання 11.06.2026 та 29.09.2026 не з`являлась з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить її особистий підпис в повідомленні про вручення поштового відправлення (а. с. 22, 33-35).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що представник позивача скористалась своїм правом і подала заяву про розгляд справи без її участі, відповідачка про дату, час і місце судового засідання повідомлялась належним чином, у судове засідання двічі не з`являлась, про причини неявки суд не повідомила, в установлений строк відзив на позов не подала, суд вважає за можливе на підставі ст. 211, 280 ЦПК України провести розгляд справи за відсутності сторін за наявними в справі матеріалами та ухвалити заочне рішення.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку з неявкою учасників судового провадження, у судовому засіданні відповідно до положень ст. 244 ЦПК України суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, складення якого відкладено до 02.10.2026.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню

Згідно зі статтею 162 Житлового кодексу України власники (споживачі) повинні щомісячно здійснювати оплату за отримані комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Зі змісту статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вбачається, що до житлово-комунальних послуг, зокрема, належить послуга з постачання теплової енергії, постачання гарячої води.

Відповідно до положення п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги має право звертатися до суду в разі порушення споживачами умов договору.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

ІV. Обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження та мотиви суду

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 забезпечується послугами з централізованого опалення, які надає КП "Житомиртеплокомуненерго", на квартиру відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Право власності на квартиру АДРЕСА_1 на праві приватної власності було зареєстровано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по частці за кожним, що підтверджується змістом Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.03.2026 (а. с. 4).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, спадкова справа щодо майна померлого не заводилась, що підтверджується змістом Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 04.05.2026 (а. с. 24).

Зі змісту повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб вбачається, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , актовий запис про розірвання шлюбу не виявлений (а. с. 36-38).

Відповідно до довідки про склад зареєстрованих у квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_1 зареєстрована у вказаній квартирі з 09.10.1992 по теперішній час, що також підтверджується змістом відповіді з ВОМІРМП УДМС України в Житомирській області (а. с. 5, 14).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Зі змісту ч. 2 ст. 1223 ЦК України вбачається, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із частинами 1, 3, 5 статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Зі змісту ч. 2 ст. 1219 ЦК України вбачається, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

За правилами ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

У постанові Верховного Суду від 15.03.2018 року в справі № 401/710/15-ц зроблений висновок, що прийнявши спадщину відповідач набув право на квартиру, успадкувавши також права та обов`язки спадкодавця. Отже, незалежно від того чи отримав він свідоцтво про право на спадщину та/чи здійснив реєстрацію прав власника на успадковане нерухоме майно, він має нести тягар утримання майна, що йому належить.

Отже, на підставі досліджених і наявних у матеріалах справи доказів судом установлено, що відповідачка є спадкоємицею за законом першої черги після смерті чоловіка, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тому вважається такою, що прийняла спадщину, наявність інших спадкоємців, які у встановлений порядок і строк прийняли спадщину судом не встановлена.

Таким чином, належна на праві власності ОСОБА_2 1/2 частка у квартирі АДРЕСА_1 після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 у порядку спадкування перейшла до його дружини ОСОБА_1 .

Зі змісту розрахунку заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 вбачається, що заборгованість за надані послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_2 , яка утворилась за період з 01.10.2021 по 28.02.2026, становить 48607,01 грн (а. с. 6).

Відповідач, будучи обізнаною про судове провадження, не скористалась своїми процесуальними правами, передбаченим у ст. 12, 13, 76, 83, 84, 191 ЦПК України, та не надала до суду заперечення щодо вимог позивача та доказів на їх спростування.

Дослідивши надані докази, судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 забезпечується послугами з централізованого опалення, які надає позивач, однак відповідачка, будучи споживачем наданих послуг, порушула свій обов`язок з оплати за їх надання, що призвело до порушення майнових прав позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, стягненню з відповідачки на користь позивача підлягає заборгованість у сумі 48607,01 грн.

V. Розподіл судових витрат

На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки судом позов задоволений, стягненню з відповідачки на користь позивача підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3328,00 грн.

Керуючись ст. 2, 7, 10-13, 76-83, 133, 141, 263-268, 280, 354 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за послуги з централізованого опалення, яка утворилась за період з 01.10.2021 по 28.02.2026, у розмірі 48607,01 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 3328,00 грн.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Комунальне підприємство «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради, місцезнаходження: м. Житомир, вул. Київська, 48; ЄДРПОУ: 35343771.

Відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя О.В. Стрілецька