Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №295/7068/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/7068/26

Категорія 38

2/295/4028/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючої судді Стрілецької О.В.

за участі секретаря судового засідання Простибоженко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

Позивач шляхом використання Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №00621-10/2023 від 01.10.2023 в розмірі 30000,00 грн, яка складається з боргу: за тілом кредитом – 3000,00 грн, за відсотками – 27000,00 грн, а також судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, 01.10.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 в електронному вигляді був укладений кредитний договір №00621-10/2023, який підписаний електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, відповідно до умов якого відповідач отримала кредитні кошти в розмірі 3000,00 грн зі сплатою відсотків за їх користування.

29.03.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладений договір факторингу №29032024, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» право грошової вимоги до боржників, у тому числі, за кредитним договором №00621-10/2023 від 01.10.2023, боржником за яким є ОСОБА_1

Обґрунтовуючи наявність права вимоги до відповідача, позивач посилається на положення ст. 512, 514 ЦК України, вказує, що на підставі укладеного договору про відступлення права вимоги позивач набув права кредитора у зобов`язаннях, а відтак і права вимоги до боржника.

Позивач посилається на те, що відповідач умови кредитного договору в повному обсязі не виконала, кредитні кошти в установлений графіком строк не повернула, станом на 24.09.2024 має заборгованість за кредитним договором у сумі 30000,00 грн, яку просить стягнути на свою користь.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Відповідно до ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 30.04.2026 у справі відкрито провадження та постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін; витребувано з АТ «ПУМБ» інформацію, чи є ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , власником банківської карти № НОМЕР_2 ; інформацію, чи були зараховані в період з 01.10.2023 по 06.10.2023 на картку № НОМЕР_2 грошові кошти в розмірі 3000,00 грн.

07.05.2026 з АТ «ПУМБ» надійшла інформація, яку витребовував суд (а. с. 23).

Представник позивача в судове засіданні не з`явився, направив клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував (а. с. 26).

Відповідачка у судові засідання 25.06.2026 та 24.09.2026 не з`явилась з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Копія ухвали про відкриття провадження направлялась відповідачу за останнім відомим зареєстрованим місцем її проживання, проте поштові відправлення повернулись на адресу суду не врученими (а. с. 24-25, 37-38).

Копія ухвали про відкриття провадження у справі судом також надсилалась та доставлена до електронної скриньки, вказаної позивачем в позовній заяві, яка була зазначена відповідачем під час укладення кредитного договору, що підтверджується змістом довідки про доставку електронного листа, складеного відповідальним працівником суду (а. с. 35).

Крім того, про час та місце розгляду справи відповідачка повідомлялась у порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті "Судова влада України" (а. с. 30), оскільки судом не встановлено її зареєстроване місце проживання.

З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що позивач скористався своїм правом і подав заяву про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, відповідачка про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, в установлений строк відзив на позов не подала, суд вважає за можливе на підставі ст. 211, 280 ЦПК України провести розгляд справи за відсутності сторін за наявними в справі матеріалами та ухвалити заочне рішення.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У судовому засіданні 24.09.2026 згідно з положеннями ст. 244 ЦПК України суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, складення якого відкладено до 29.09.2026.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У частинах 1, 2 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

ІV. Обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження та мотиви суду

Судом встановлено, що 01.10.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 в електронному вигляді був укладений договір про надання фінансового кредиту №00621-10/2023 шляхом його підписання електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «W0459» (а. с. 40-44).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.4, 1.4.1 договору товариство надає фінансовий кредит у розмірі 3000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором. Мета кредиту - на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту 01.10.2023. Наданий кредит клієнт зобов`язується погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту – 24.09.2024. За користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки фіксована. Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього договору.

У пункті 1.5 договору передбачено, що клієнт зобов`язується сплачувати проценти кожні 25 днів.

Згідно з п.1.6 договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної карти №5355-28хх-хххх-6943 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Додаток №1 до договору про надання фінансового кредиту №00621-10/2023 підписаний ОСОБА_1 електронним цифровим підписом, містить графік платежів, дату видачі кредиту 01.10.2023, чиста сума кредиту 30000,00 грн, реальна річна процентна ставка 133859,83 %, загальна вартість кредиту 30000,00 грн (а. с. 45-46).

На виконання умов договору 01.10.2023 відповідачу були надані кредитні кошти в розмірі 3000,00 гривень шляхом перерахування на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_3 , що підтверджується змістом відповіді ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 30.06.2025 та змістом виписки з АТ «ПУМБ» (а. с. 23, на звороті а. с. 46).

З матеріалів справи, досліджених судом, встановлено, що первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачці кредитні кошти в розмірі, який визначений договором.

Разом з тим, ОСОБА_1 свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування чужими коштами в повному обсязі не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість, що призвело до порушення майнових прав позивача.

29.03.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладений договір факторингу №29032024, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передало (відступило) ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги до відповідачки в сумі 30000,00 грн, що підтверджується змістом договору та Витягом з реєстру боржників до договору факторингу від 29.03.2024, актом приймання-передачі письмового та електронного реєстру боржників, платіжною інструкцією № 77 від 01.04.2024.

У частині 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, на підставі ст. 512, 514 ЦК України до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за договором про надання фінансового кредиту №00621-10/2023 від 01.10.2023.

У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов забороняється.

За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Встановивши, що відповідно до умов кредитного договору відповідачка отримала кредитні кошти, судом не встановлено, що вона належним чином виконала свої зобов`язання з їх повернення в повному обсязі та сплатила інші платежі за договором, що призвело до виникнення заборгованості.

Згідно з розрахунками заборгованості, наданими ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором, яка утворилась станом на 24.09.2024 у сумі 30000,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 3000,00 грн; за відсотками – 27000,00 грн, які нараховані в межах строку кредитування з 01.10.2023 по 24.09.2024 (а. с. 47-51).

Суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення боргу за тілом кредиту в розмірі 3000,00 грн, оскільки в матеріалах справи відсутні докази їх повернення відповідачем.

Разом з тим, суд не в повній мірі погоджується з заявленим до стягнення розміром відсотків з огляду на таке.

22 листопада 2023 року був прийнятий Закон України № 3498-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон № 3498-ІХ), який набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Вказаним Законом були внесені зміни до Закону України "Про споживче кредитування".

Зокрема, статтю 8 Закону України "Про споживче кредитування" доповнено частиною п`ятою, в якій визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Водночас, у п. 17 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №3498-ІХ, передбачено, що дія пункту 5 розділу I цього Закону, яким внесені зміни до Закону України "Про споживче кредитування", поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Наведене свідчить про те, що у випадку продовження строку дії кредитних договорів після набрання чинності Законом України №3498-ІХ, умови щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовуються автоматично і не вимагають внесення змін до договору, так як характер цих правових норм є імперативним і не передбачає можливості відхилення від них при укладенні чи зміні договорів про надання споживчого кредиту.

Відтак, відповідно до положень в п. 17 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки із 25.12.2023 по 22.04.2024 не міг перевищувати - 2,5%, а з 23.04.2024 по 20.08.2024 - не більше 1,5 % у день, з 21.08.2024 - 1% у день.

З огляду на те, що вказаним кредитним договором у період з 01.10.2023 по 24.09.2024 відсотки нараховані за відсотковою ставкою 2,5% в день, а відтак таке нарахування не повністю відповідає імперативним обмеженням щодо максимального розміру процентної ставки, які передбачені в п. 17 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про споживче кредитування".

За таких обставин, за період з 23.04.2024 по 20.08.2024 відсотки підлягають перерахунку за процентною ставкою 1,5 % в день і становлять 5400,00 грн (3000,00 грн (тіло кредиту) х 1,5 % х 120 днів); за період з 21.08.2024 по 24.09.2024 відсотки підлягають перерахунку за процентною ставкою 1 % у день і становлять 1020,00 грн (3000,00 грн (тіло кредиту) х 1 % х 34 дні), що разом становить 6420,00 грн (5400,00 +1020,00).

Нарахування відсотків за період з 01.10.2023 по 22.04.2024 у розмірі 15375,00 грн відповідає умовам укладеного договору і є правомірним, що підтверджується розрахунком заборгованості.

А відтак, загальна заборгованість за відсотками, яка нарахована за період з 01.10.2023 по 24.09.2024 (в межах заявлених вимог) становить 21795,00 грн (6420,00 грн + 15375,00 грн).

Дослідивши надані сторонами докази в обґрунтування заявленої позивачем вимоги про стягнення боргу за договором про надання фінансового кредиту №00621-10/2023 від 01.10.2023, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості на суму 24795,00 грн, яка складається з боргу за тілом кредиту в розмірі 3000,00 грн, за відсотками – 21795,00 грн.

У задоволенні решти вимог про стягнення відсотків суд відмовляє за безпідставністю.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2209,80 грн (2662,40 грн х 83% від задоволених вимог).

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат на оплату професійної правничої допомоги в сумі 8000,00 грн підтверджено змістом договору №0107 про надання правової допомоги від 01.07.2025, детальним описом виконаних робіт від 10.04.2026, які складаються з усної консультації клієнта 30 хв., ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год., погодження правової позиції клієнта 30 хв., складання позовної заяви 3 год. 30 хв.; актом №883 від 10.04.2026.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволені частково, на підставі п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України витрати з надання професійної правничої допомоги підлягали б розподілу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 6640,00 грн (8000,00 х 83%).

Водночас, згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

В постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 та у додатковій постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц зазначено, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, постанова від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80, від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Відповідно до послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (постанови Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 200/10535/19-а, від 18.03.2021 у справі № 520/4012/19, від 23.04.2021 у справі № 521/15516/19, від 14.06.2021 у справі № 826/13244/16).

Враховуючи категорію і складність цієї справи, яка за характером спірних правовідносин є малозначною, розглянута в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, розмір заявлених до стягнення вимог, те, що позовні вимоги задоволені частково, беручи до уваги обсяг та характер виконаної адвокатом роботи, яка складається фактично з підготовки позовної заяви та направлення її до суду, з огляду на зміст позовної заяви, яку складав адвокат, яка є типовою, значною мірою містить лише загальні формулювання і посилання на правові норми, виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності наданих адвокатських послуг, суд вважає не підтвердженим необхідність складання позовної заяви протягом 3 год. 30 хв., а також ознайомлення з матеріалами кредитної справи протягом 2 год., консультацію та погодження правової позиції в кожній справі, які є однотипними, подаються до суду у значній кількості, а відтак суд робить висновок, що заявлені до стягнення витрати на надання правничої допомоги підлягають зменшенню, судом не встановлена їх доцільність в такому розмірі, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача витрати з надання правничої допомоги в сумі 4000,00 грн.

Керуючись ст. 2, 7, 10-13, 76-83, 141, 263-268, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит №00621-10/2023 від 01.10.2023 у розмірі 24795,00 грн, яка утворилась станом на 24.09.2024, яка складається із боргу: за тілом кредиту - 3000,00 грн, відсотки - 21795,00 грн, а також стягнути витрати з надання правничої допомоги в сумі 4000,00 грн та судовий збір у розмірі 2209,80 грн.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28; код ЄДРПОУ: 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя О.В. Стрілецька