Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №170/506/26 — Ратнівський районний суд Волинської області

Справа № 170/506/26

Провадження № 2/166/944/26

категорія: 38

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 жовтня 2026 року сел Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Фазан О. З.,

за участю секретаря Приймачук О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Український платіжний центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в :

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Український платіжний центрн" (далі ТОВ "ФК "Український платіжний центр") Андрушенко Михайло Валерійовича звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано тим, що 10 січня 2026 року між ТОВ "ФК "Український платіжний центр" та ОСОБА_1 укладено Договір про надання грошових коштів у кредит 1601044353437 (Надалі – Кредитний договір).

За умовами Кредитного договору ТОВ "ФК "Український платіжний центр" надає позичальнику 4000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту.

ТОВ "ФК "Український платіжний центр" свої зобов`язання за Кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти у розмірі 4000 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника, вказаної ним під час укладення договору.

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором у неї утворилась заборгованість в розмірі 19956,40 грн, яка складається із: заборгованості по тілу кредиту – 4000 грн, заборгованості по процентах – 6956,40 грн, неустойки – 8000 грн, комісії – 1000 грн.

Просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 19956,40 грн, а також сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп.

Ухвалою судді від 25 серпня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, витребувано в АТ КБ "Приватбанк" інформацію по банківській картці відповідача.

До суду 11.09.2026 року надійшла інформація від АТ КБ "Приватбанк" № 20.1.0.0.0/7-260826/71419-БТ від 02.09.2026 року на виконання вищезазначеної ухвали суду, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 , на яку перераховано кредитні кошти в розмірі 4000 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився. У позовній заяві просить розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримує, щодо винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, відзиву на позовну заяву не подала,про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, направлене на електронну адресу суду без електронного підпису із електронної адреси іншої особи, суд не бере до уваги.

Ухвалою суду від 05.10.2026 року постановлено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, з`ясувавши обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлено, що 10 січня 2026 року між ТОВ "ФК "Український платіжний центр" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у кредит №1601044353437, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора D9648. За умовами Кредитного договору ТОВ "ФК "Український платіжний центр" надає ОСОБА_1 кредит в розмірі 4000 гривень (п. 3.2 Кредитного договору) строком на 360 днів з 10.01.2026 до 05.01.2027 (п. 6.1, 6.2, 6.4 Кредитного договору). За користування кредитом клієнт сплачує ТОВ "ФК "Український платіжний центр" проценти за зниженою процентною ставкою 0,01% в день, яка застосовується тільки на перший платіж, та за стандартною процентною ставкою 0,93% в день (п. 4.3 Кредитного договору). Комісія за надання кредиту становить 25% від суми наданого кредиту. У разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів за користування кредитом, щонайменше на один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі (п.10.2.1 Кредитного договору).

Згідно з випискою по належному ОСОБА_1 картковому рахунку № НОМЕР_1 , наданою АТ КБ "Приватбанк" на виконання ухвали суду від 25.08.2026, позивачем 10 січня 2026 року перераховано грошові кошти в сумі 4000 грн на картковий рахунок, вказаний відповідачем у реквізитах до Кредитного договору.

Таким чином, сторони погодили усі істотними умовами кредитування та відповідач отримав кошти у сумі 4000 грн, шляхом їх переказу позивачем на банківський картковий рахунок, вказаний відповідачем у реквізитах до Кредитного договору.

Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором заборгованість відповідача перед позивачем становить 19956,40 грн, з яких: 4000 грн – тіло кредиту, 6956,40 грн – проценти за користування кредитом, 8000 грн – неустойка, 1000 грн – комісія.

Відповідачем заборгованість за Кредитним договором, а саме за тілом кредиту, комісією, відсотками не спростована, останнім щодо правильності розрахунку такої заборгованості не надано заперечень.

Установлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з Кредитного договору.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 5 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" (далі – Закону) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Установлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з Кредитного договору.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 5 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" (далі – Закону) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачкою у справі суду надано не було.

Разом з цим, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, беручи до уваги вищезазначене, слід відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з відповідачки заборгованості за неустойкою в розмірі 8000 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем були порушені умови кредитного договору, позовні вимоги ТОВ "ФК "Український платіжний центр" є обґрунтованими, а тому із ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 11956,40 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту 4000 грн; заборгованість за процентами 6956,40 грн; заборговансть по комісії 1000 грн.

Крім того, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме судовий збір в розмірі 1595,11 (11956,40 : 19956,40 х 2662,40 = 1595,11) грн.

Керуючись ст.ст. 263-265, 280- 282 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Український платіжний центр" заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит № 1601044353437 від 10 січня 2026 року в розмірі 11956 (одинадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість) гривень 40 коп., що складається з: заборгованість за тілом кредиту 4000 грн; заборгованість за процентами 6956,40 грн; заборговансть по комісії 1000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Український платіжний центр" 1595 (одну тисячу п`ятсот дев`яносто п`ять) гривень 11 коп. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України , не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони по справі:

позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Український платіжний центр", місцезнаходження: місто Київ, вул. Верхній Вал, будинок 4-В, під`їзд 1, поверх 2, 04071, ЄДРПОУ 39898755;

відповідачка: ОСОБА_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Ратнівського

районного суду О.З. Фазан