Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №158/3970/26 — Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/3970/26

Провадження № 3/0158/801/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року м. Ківерці

Суддя Ківерцівського районного суду Волинської області Сіліч Ю.Л., за участю секретаря судового засідання – Оніщук Н.Є., захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Антонюка Р.В., розглянувши матеріали, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. ст. 173, 185 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В

До Ківерцівського районного суду Волинської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. ст. 173, 185 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 847874 від 08.08.2026 року, цього ж числа о 14 год. 48 хв. на 127 км + 700 м автодороги Н-22 «Устилуг-Луцьк-Рівне СП «Прогрес», ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою в бік працівників поліції ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) на зауваження не реагував, чим порушив громадський порядок. Правова кваліфікація ст. 173 КУпАП

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 847873 від 08.08.2026 року, цього ж числа о 14 год. 38 хв. на 127 км + 700 м автодороги Н-22 «Устилуг-Луцьк-Рівне СП «Прогрес», ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законній вимозі працівника поліції сержанта поліції Романюка Т.С. пред`явити документ, що засвідчує особу у спосіб, що дає зафіксувати дані згідно ч. 2 ст. 32 Закону України» Про національну поліцію. Правова кваліфікація ст. 185 КУпАП.

В судому засіданні захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Антонюка Р.В. просив провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП.

Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Антонюка Р.В., дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

В силу ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням, (проступком) визнається протиправні, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

З системного аналізу вказаної норми вбачається, що на посадових осіб, уповноважених на складання протоколу, покладено імперативний обов`язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог ст. ст. 251 та 256 КУпАП мають бути додані до протоколу та/або посилання на які повинні міститися в самому протоколі.

Згідно положень ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи підлягає особа адміністративній відповідальності за інкриміноване їй адміністративне правопорушення, тобто перевірити правильність кваліфікації її дій.

Адміністративна відповідальність за ст. 173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Досліджений в судовому засіданні відеозапис з боді камери поліцейського повністю спростовує факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП., зокрема той факт, що останній виражався нецензурною лайкою в бік працівників поліції.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на те, що дії ОСОБА_1 були направлені на порушення громадського порядку та вчинені з хуліганських мотивів, які полягали у явній неповазі до моральних засад суспільства, демонстрації своєї зневаги до існуючих правил і норм поведінки при вчиненні правопорушення.

Стаття 185 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Об`єктом цього правопорушення виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов`язків.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Таке правопорушення повинно проявлятись у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов`язків, або у відмові, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Вказане тлумачення викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011.

Відповідно до п. 7 постанови Пленум Верховного Суду України «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» № 8 від 26.06.1992 року (зі змінами) роз`яснено, що злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, що адміністративна відповідальність за ст. 185 КУпАП настає при відсутності застосування фізичної сили з боку винної особи.

Дане правопорушення обов`язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні ним службових обов`язків, оскільки вимога працівника міліції або розпорядження це - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, який має бути законодавчо обґрунтований.

Виходячи з наведеного, на наявність складу даного правопорушення в діях особи впливає не лише вимога, яка була поставлена працівниками поліції, але і у зв`язку з чим вона висувалась.

У протоколі про адміністративне правопорушення за ст.185 КУпАП обов`язково має бути чітко зазначено, чиї саме законні вимоги не виконав громадянин. У фабулі протоколу має бути детально описано, в чому саме полягала непокора і які конкретно законні вимоги чи розпорядження висувалися. Формальне зазначення загальної фрази без конкретизації законних вимог та обставин події є де-юре підставою для закриття справи у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Саме по собі ненадання чи непред`явлення документів поліцейському не є злісною непокорою за статтею 185 КУпАП.

Злісна непокора це відкрита відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог, яка супроводжується зухвалою поведінкою, демонстративною неповагою або опором.

Поліцейський має право вимагати документи лише за наявності визначених законом підстав (наприклад, вчинення правопорушення, схожість на розшукувану особу тощо).

Матеріали справи не містять жодних належних і допустимих доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинено і правопорушник є винним у вчиненні цього правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу правопорушення, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.

Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011).

У відповідності до роз`яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», - визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно з ч. 2 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевказане, суд вважає за необхідне провадження в справі щодо ОСОБА_1 за ст. ст. 173, 185 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 247, 284 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. ст. 173, 185 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Ківерцівський районний суд Волинської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя Ківерцівського районного суду Ю.Л. Сіліч