Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №405/5782/25 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Справа № 405/5782/25

2/405/1963/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026 Подільський районний суд міста Кропивницького в складі

головуючої судді: Шевченко І.М.

з участю секретаря : Мишевець Т.І.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надану платну правову послугу,-

ВСТАНОВИВ:

16.02.2024 позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надану платну правову послугу, в якому просить стягнути з відповідача - фізичної особи (керівника Кропивницької митниці) Скібіцького Є.Г. на його користь, заборгованість за надану платну правову інформаційну послугу у розмірі 1 250 000 гривень 00 копійок, а також судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що 24.04.2025 року відповідачу було направлено публічний договір повідомлення/вимога № 01/04/2025 від 22.04.2025 року. Відтак, за наявної інформації від Укрпошти даний публічний договір був отриманий відповідачем 28.04.2025 року. Від відповідача була отримана відповідь у вигляді листа (вихідний лист за №7.22-1/12/10/1610 від 12.05.2025 року), що свідчить про те, що відповідач ознайомився з умовами договору, таким чином, своїми конклюдентними діями, він акцептував (прийняв) умови публічного договору – повідомлення/вимога № 01/04/2025 від 22.04.2025 року.

Виконуючи свої зобов`язання згідно умов по укладеному публічному договору позивач направив фізичній особі відповідачу доповнення до публічного договору – повідомлення/вимога №02/05/2025 від 26.05.2025року, в якому була викладена платна правова інформаційна послуга, де розписана послідовність законних дій та перелік документів, необхідних для встановлення факту підробки документів, а також зазначено алгоритм дій та перелік документів, необхідних для митного оформлення товару у відповідності до Митного кодексу України із відображенням цієї інформації у порівняльній таблиці. Особлива увага була приділена тим протиправним діям, які створюють підмінну понять законодавчих актів, а саме статті 483 Митного кодексу України, та які в подальшому призводять до негативних наслідків.

Відповідно до наданої платної правової інформаційної послуги ним було складено та надано відповідачу: акт приймання-передачі наданих послуг №01 від 03.06.2025 року; рахунок на оплату за надану послугу №01 від 23.06.2025 року на загальну суму 1 2500 00,00 гривень.

Таким чином свої зобов`язання за умовами публічного договору він виконав у повному

обсязі, а саме надав відповідачу платну правову інформаційну послугу, натомість відповідач отримавши кваліфіковану платну правову інформаційну послугу своїх зобов`язань не виконує, що змушує його звернутися в суд, за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 18.09.2025 справу призначено до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.

17.10.2025 відповідачем подано в суд клопотання про визначення належного відповідача.

04.10.2025 позивачем подано в суд заперечення на клопотання щодо визнання неналежного відповідача, в якому позивач просив відмовити у задоволення вказаного клопотання.

08.01.2026 відповідачем подано в суд письмові пояснення у справі в яких зазначено, що Кропивницька митниця не давала свою згоду на укладення будь-яких договорів, також не формувала будь-яких заявок щодо потреби в правовій платній послузі.

Направляючи на адресу митниці вищевказані листи, зазначений громадянин фактично примушував Кропивницьку митницю та посадових осіб митниці до укладення договору проти волі як посадових осіб митниці, так і митниці як юридичної особи, з мотивів помсти за складення протоколу про порушення митних правил, з метою безпідставного отримання коштів з державного бюджету.

Він фактично насильно нав`язував договірні відносини, диктуючи свої умови, чим здійснював як психологічний тиск, психологічне насильство стосовно працівників митного органу, такі дії, що підпадають під ст. 355 КК України «Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов`язань».

Окрім цього відповідач зазначив, що Кропивницька митниця є відокремленим підрозділом Державної митної служби України.

Кропивницькою митницею на адресу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області листом від 12.06.2025 № 7.22- 1/10/8.5/2000 направлено заяву про вчинення злочинів, передбачених ст.ст.190, 189, 355 Кримінального кодексу України.

Потім до Кропивницької митниці надходили повторні звернення громадянина ОСОБА_2 від 23.06.2025, 11.07.2025 на бланку невідомого походження де по тексту він зазначає, що надав платну правову інформаційну послугу, вартість якої становить 1 250 000, 00 гривень. і надає реквізити для перерахунку коштів. На що Митницею було надано відповіді листами від 23.07.2025 № 7.22-1/10/10/2.517; від 25.09.2025 № 7.22-1/10/10/3203.

Враховуючи, що в усіх зверненнях ОСОБА_2 звертається саме до Кропивницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України та її керівника Скібіцького Є.Г., а також інших працівників митниці те, що фактично в даному випадку спірні правовідносини виникли між фізичною особою ОСОБА_2 та Кропивницькою митницею, де посадова особа є керівником установи, вважає себе неналежним відповідачем у справі.

15.01.2026 позивачем подано в суд заперечення на письмові пояснення позивача, в яких вважає аргументи відповідача безпідставними, та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, не підтверджені належними та допустимими доказами, а також такими, що суперечать правовій природі спірних зобов`язань. Наголосив, що позовні вимоги обґрунтовано заявлені виключно до фізичної особи, оскільки спірні правовідносини виникли безпосередньо між ним та відповідачем, як фізичною особою.

Ухвалою від 14.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

За змістом частини першої статті 4 ЦПК України та частини першої статті 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Тобто, на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак, суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог, або відмову в їх задоволенні.

Судом встановлено, що посадовими особами митниці стосовно керівника ТОВ «Кіровоградпостач» ОСОБА_2 за ознаками правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 Митного кодексу України, порушено справи про порушення митних правил від 05.01.2024 №№0001 - 0008/90100/24 та зафіксовано факти вчинення зазначеною особою правопорушень, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару підроблених документів.

За результатами судового розгляду вказаних справ 10.03.2025 Кропивницьким апеляційним судом громадянина ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 Митного кодексу України, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 % вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 3 101 605, 41 грн., без конфіскації.

Постанова Кропивницького апеляційного суду від 10.03.2025 (справа №404/1883/24) набрала законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Старшим державним виконавцем Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) розглянуто заяву про примусове виконання постанови Кропивницького апеляційного суду від 10.03.2025 (справа №404/1883/24, провадження № 33/4809/13/25) щодо стягнення з ОСОБА_2 штрафу в розмірі 3 101 605,41 грн.

В результаті чого старшим державним виконавцем 06.06.2025 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№78281956 щодо стягнення з ОСОБА_2 штрафу в розмірі 3 101 605,41 грн.

Таким чином, судом надано правову оцінку, як діям посадових осіб митниці щодо фіксації правопорушень та здійснення провадження у справах про порушення митних правил, так і діям керівника ТОВ «Кіровоградпостач» ОСОБА_2 , які призвели до вчинення вказаних правопорушень.

В подальшому до Кропивницької митниці надійшло звернення громадянина ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ) від 22.04.2025 на бланку невідомого походження (вхід. Кропивницької митниці №2166/10/7.221 від 28.04.2025) стосовно безпідставного звинувачення працівників митниці та надання йому копій документів. До запиту був прикладений аркуш, який на думку ОСОБА_2 , є пропозицією укладення публічного договору.

Кропивницькою митницею листом від 12.05.2025 № 7.22-1/12/10/1610 повідомлено, що Кропивницька митниця надає вищевказану інформацію у відповідності до Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 (зі змінами), норми якого в даному випадку регулюють правовідносини, що склались між Кропивницькою митницею як відокремленим підрозділом Держмитслужби та громадянином ОСОБА_2 .

Дані правовідносини щодо надання копій документів не підпадають під дію як Цивільного кодексу України в цілому, так і під дію статті 633 Цивільного кодексу України зокрема, щодо укладення публічного договору, так як не регулюють їх і не повинні до них застосовуватися за відсутності правових підстав.

У відповідності до частини першої статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

В подальшому до Кропивницької митниці надійшли повторні звернення громадянина ОСОБА_2 :

від 26.05.2025 на бланку невідомого походження (вхід. Кропивницької митниці №2858/10/7.221 від 02.06.2025), де по тексту зазначає, що він «надає платну правову інформаційну послугу... Вартість якої становить 1 250 000, 00 гривень.».

від 26.05.2025 на бланку невідомого походження (вхід. Кропивницької митниці № 3027/10/7.221 від 09.06.2025), де по тексту зазначає, що він «надає платну правову інформаційну послугу... Вартість якої становить 1 250 000, 00 гривень.».

На останньому аркуші листа ОСОБА_2 зазначає, що «дане ПОВІДОМЛЕННЯ/ВИМОГА № 02/05/2025 є доповненням до укладеного між нами публічного договору, який був укладений у ПОВІДОМЛЕННЯ/ВИМОГА № 01/04/2025 від 22.04.2025 року. Прийняття умов, визначених у цьому доповненні наступає з моменту отримання даного доповнення»

Кропивницька митниця не давала свою згоду на укладення будь-яких договорів, також не формувала будь-яких заявок щодо потреби в правовій платній послузі.

Кропивницька митниця є відокремленим підрозділом Державної митної служби України.

У відповідності до частини 1 статті 580 Митного кодексу України, посадові особи митних органів перебувають під захистом закону. Захист життя, здоров`я, честі, гідності, майна цих посадових осіб та члені з їхніх сімей від кримінально-протиправних посягань, інших протиправних дій здійснюється відповідно до Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів та забезпечується мірами відповідальності, передбаченими Кримінальним кодексом України та Кодексом про адміністративні правопорушення.

Окрім цього, до Кропивницької митниці надходили повторні звернення громадянина ОСОБА_2 :

від 23.06.2025 на бланку невідомого походження (вхід. Кропивницької митниці №3389/10/7.22-1 від 27.06.2025),

від 11.07.2025 на бланку невідомого походження (вхід. Кропивницької митниці .V« 4499/10/7.22-1 від 26.08.2025), де по тексту він зазначає, що надав платну правову інформаційну послугу..., вартість якої становить 1 250 000, 00 гривень.» і надає реквізити для перерахунку коштів.

Митницею було надано відповіді листами від 23.07.2025 № 7.22-1/10/10/2.517; від 25.09.2025 № 7.22-1/10/10/3203 де проінформовано, що Кропивницька митниця не потребувала і не потребує ніяких платних правових інформаційних послуг від позивача. Кропивницька митниця не давала свою згоду на укладення будь-яких публічних договорів; також не формувала будь-яких заявок щодо потреби в платних правових інформаційних послугах.

При цьому ОСОБА_3 є посадовою особою, а саме керівником Кропивницької митниці.

У відповідності до частини першої статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Враховуючи, що в усіх зверненнях ОСОБА_2 звертається саме до Кропивницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України та її керівника Скібіцького Є.Г., а також інших працівників митниці те, що фактично в даному випадку спірні правовідносини виникли між фізичною особою ОСОБА_2 та Кропивницькою митницею, де посадова особа є керівником установи, керуючись ст. 43, 51 ЦПК України

Отже, з огляду на вищенаведене, є всі підстави вважати, що даний позов пред`явлено до неналежного відповідача, що слугує самостійною підставою для відмови у задоволені позовних вимог.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Звертаючись до суду, позивачем не доведено у встановленому законом порядку, що є обов`язковим в силу принципу змагальності, передбаченого ст. 12 ЦПК України, факту протиправної поведінки відповідача. Позивачем не вказано, чим саме відповідач порушив його права.

Таким чином, позивачем не надано належні та допустимі докази у розумінні ст. ст. 76 -81 ЦПК України на підтвердження порушення своїх прав відповідачем.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом.

Пленум Верховного Суду України у п. 8 Постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснив, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

За змістом ст. 51 ЦПК України належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред`явленим позовом.

З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто, ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.

Позивачем клопотання, про заміну неналежного відповідача не заявлялось, натомість позивач наголосив, що позовні вимоги обґрунтовано заявлені виключно до фізичної особи, оскільки, на його думку, спірні правовідносини виникли безпосередньо між ним та відповідачем, як фізичною особою.

Відповідно до вказаних норм закону позивач, звертаючись до суду з позовом повинен довести факт порушення невизнання чи оспорення його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем. При цьому, слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не в змозі вирішувати та задовольняти позов без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов`язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача).

Таким чином, враховуючи визначений позивачем склад учасників справи, та той факт, що суд позбавлений можливості вирішити спір по суті, оскільки нормами процесуального права не передбачено право суду самостійно здійснення заміни відповідача, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволені заявлених позовних вимог до відповідача.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст.141 ЦПК України та приймаючи до уваги, що в задоволенні позову позивачу було відмовлено, судом не вбачається підстав для стягнення з відповідача сплаченого позивачем при пред`явленні позову до суду судового збору.

Керуючись ст. ст. 263 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надану платну правову послугу відмовити.

Судові витрати по справі віднести за рахунок позивача.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя Подільського

районного суду

міста Кропивницького Ірина Миколаївна Шевченко