Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №349/980/26 — Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/980/26

Провадження № 2/349/767/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 жовтня 2026 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді Гаврилюк О.О.

з участю секретаря судового засідання Гошко І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 349/980/26 за позовом ОСОБА_1 до Рогатинської міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

учасники справи

позивачка ОСОБА_1

представник позивачки адвокат Падучак І.І.

встановив:

У червні 2026 року ОСОБА_1 інтереси якої представляє адвокат Падучак І.І., звернулася в суд з позовом до Рогатинської міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області в якому просить:

- встановити факт проживання однією сім`єю зі спадкодавцем – ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай) розміром 27,14 ум. кад. гектари яка знаходиться на території Рогатинської міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування позову зазначено, що внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно - земельну частку (пай), розміром 27,14 умовних кадастрових гектарів, яка перебувала у СВСГ "Кліщівнянка" в с. Кліщівна Рогатинського (на даний час Івано-Франківського) району Івано-Франківської області, що знаходиться на території Рогатинської міської ради. Спадкоємець за заповітом - ОСОБА_3 спадщини не прийняв, помер на території російської федерації, однак оримати документи які засвідчують факт його смерті виявилося не можливим у зв`язку з розривом дипломатичних відносин між Україною та російською федерацією. За ст. 1264 ЦК України позивачка має право на спадкування за законом у четверту чергу, спадщину прийняла. Позивачка ОСОБА_1 та спадкодавиця ОСОБА_2 проживали однією сім`єю, були пов`язані спільним побутом, разом вели домашнє господарство, купували продукти харчування, ліки. На цей час позивачка має намір оформити право власності на земельну частку (пй), звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. На підставі її заяви було відкрито спадкову справу. Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину їй відмовлено, оскільки відсутнє рішення суду про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавицею на час відкриття спадщини, а також через відсутність документа, який посвідчує право власності спадкодавиці на вказане нерухоме майно.

Відповідач відзиву щодо позову не подав.

Ухвалою судді від 29 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою суду від 03 серпня 2026 року закрито підготовче проваження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 05 жовтня 2026 року у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до участі в справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 відмовлено.

Позивачка у судовому засіданні позов підтримала повністю з підстав, які наведені в обгрунтування позовних вимог. Пояснила, що ОСОБА_2 доводилася їй родичкою, вони проживали разом однією сім`єю до дня смерті спадкодавиці, вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом. Син спадкодавиці ОСОБА_3 не проживав з матір`ю, спадщини не прийняв. Зі слів родичів помер в російській федерації.

Представник позивачки адвокат Падучак І.І. заяву підтримала з підстав, наведених у позовній заяві. Просила позов задовольнити.

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_2 з 1990 року до часу смерті ОСОБА_2 . Прийняла спадщину, інших спадкоємців немає, оскільки син проживав за межами України, де і помер.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що позивачка доводиться йому дружиною. Протягом тривалого часу проживала разом з ОСОБА_2 , оскільки її син проживав за межами України, до матері не навідувався, ніколи не телефонував. Позивачка вела спільний побут з ОСОБА_2 , після смерті здійснила її поховання.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Направив напавив на адресу суду заяву, у якій просив проводити розгляд справи без участі представника відповідача.

Позивачка, представник позивачки у судове засідання, призначене на 05 жовтня 2026 року не прибули, просили розгляд спраив продовжити без їх участі.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, свідків, дослідивши та первіривши усі письмові докази, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

За архівним витягом з рішення другої сесії Кліщівнянської сільської ради ІІ демократичного скликання від 27 вересня 1995 року "Про передачу земель, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у приватну власність" ОСОБА_2 передано землі площею 0,31 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно розпорядження №66 Рогатинської районної державної адміністрації від 10 березня 2000 року "Про затвердження розмірів середньої земельної частки (паю) спілки власників селянських господарств "Кліщівнянська" , затверджено середню земельну частку (пай) по спілці власників селянських господарства "Кліщівнянська" 1,227 фізичних гектарів та 29,6 умовних кадастрових гектарів.

Згідно копії витягу з Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) СВСГ "Кліщівнянська", виданого Рогатинською районною державною адміністрацією, ОСОБА_2 видано сертифікат серія РН № 297338 на право на земельну частку (пай) у СВСГ "Кліщівнянська" розміром 27,14 умовних кадастрових гектари, вартістю 2460,22 грн. на підставі рішення Рогатинської РДА № 295 від 10 березня 2000 року.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00057774732 від 16 квітня 2026 року.

У зв`язку зі смертю ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно, зокрема на земельну частку (пай), яка знаходиться на території Рогатинської міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

Згідно копії заповіту, посвідченого 3 листопада 1995 року секретарем виконавчого комітету Кліщівнянської сільської ради Белейович Г.М., зареєстрованого в реєстрі за № 15, ОСОБА_2 все належне їй майно заповіла синові ОСОБА_3 .

Згідно копій довідок № 19/17-11 та № 20/17-11, виданих 22 квітня 2026 року Липівським старостинським округом Рогатинської міської ради, ОСОБА_2 на день смерті була зареєстрована і проживала за адресою: АДРЕСА_1 . За цією адресою на час смерті ОСОБА_2 разом з нею проживала ОСОБА_1 , яка здійснила її поховання, вступила в управління то володіння спадковим майном у 1997 році. Заповіт від імені ОСОБА_2 посвідчений у виконавчому комітеті Кліщівнянської сільської ради 03 листопада 1995 року не змінений та не скасований.

Згідно копії довідки № 25 виданої 17 червня 2026 року Центром надання адміністративних послуг Рогатинської міської ради, ОСОБА_1 з 1990 року до часу смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала разом з нею однією сім`єю, мали спільний побут та вели спільне господарство.

Відповідно до копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 84897969, копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії вих. № 353/02-31 від 05 травня 2026 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 заведена приватним нотаріусом Дзерою М.Л. 16 квітня 2026 року за заявою ОСОБА_1 від 16 квтіня 2026 року за № 164 про прийняття спадщини за законом.

Постановою приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріальнго округу Дзери М.Л. від 05 травня 2026 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину законом після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа, що посвідчує право власності спадкодавця на нерухоме майно, відсутність документів, які підтверджують факт родинних відносин або спільного проживання спадкодавця зі спадкоємцем.

Відповідно до абзацу третього пункту 1, абзацу першого пункту 2, пунктів 5, 6 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, зокрема пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

За ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що до спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Якщо спадщина відкрилась у період чинності ЦК УРСР, застосовуванню підлягають норми ЦК УРСР про належність спадщини спадкоємцеві з часу відкриття спадщини незалежно від оформлення права на спадщину.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом та спадкування за заповітом.

Відповідно до ст. 525 ЦК УРСР 1963 року часом (моментом) відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Згідно ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, визнавалося, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном до 1 січня 2004 року мав юридичну силу без обов`язкового оформлення у нотаріуса.

За ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 ЦК України). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч.1 ст.1221 ЦК України).

За статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частин 1,2 статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Статтею 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Частиною 3 статті 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

За змістом частини 1 статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Оскільки від встановлення факту проживання позивачки ОСОБА_1 з спадкодавицею ОСОБА_2 однією сім`єю не менш як п`ять років до дня її смерті залежить виникнення майнових прав заявниці на спадщину, зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позивачкою доведено проживання однією сім`єю зі спадкодавицею ОСОБА_2 з 1990 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 за життя набула право на земльну частку (пай), ОСОБА_1 прийняла спадщину, однак не може отримати свідоцтво про право на спадщину у зв`язку з відсутністю документа, що засвідчує право власності спадкодавця на майно, тому це право підлягає захисту судом шляхом його визнання.

Керуючись ст. 259, 265, 315, 319 ЦПК України,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Рогатинської міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування - задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_1 проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 з 1990 року до часу відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємицею за законом внаслідок смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну частку (пай), розміром 27,14 умовних кадастрових гектарів, яка перебувала у спілці власників селянських господарств "Кліщівнянська" в с. Кліщівна та знаходиться на території Рогатинської міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Рогатинська міська рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: м. Рогатин, вул. Галицька, 65, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 04054323.

Повний текст рішення складено 05 жовтня 2026 року.

Суддя О.О.Гаврилюк