Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №343/1989/25 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1989/25

Провадження №: 2/343/133/26

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано - Франкiвської областi в складi:

головуючого судді – Андрусіва І.М.,

з участю: секретаря судового засідання - Семків В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Долинського районного суду Івано - Франківської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу № 343/1989/25, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

за участю: відповідачки ОСОБА_1 та її представника - адвоката Комарницького Е.Г.,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін:

представниця позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» - Москаленко М.С. у жовтні 2025 року звернулася до суду із позовом (а.с. 1-5), до відповідачки ОСОБА_1 , в якому просить:

- стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитними договорами: №Z06.00104.004328240 від 12.09.2018 та №Z06.00104.003693067 від 21.02.2018, у загальному розмірі 154 033,63 грн.;

- стягнути з відповідачки на користь позивача понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог послалась на те, що 12.09.2018 і 21.02.2018 між АТ «Ідея Банк», право вимоги від якого 07.03.2023 на підставі договору факторингу №07072023 перейшло до позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ», та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитні договори. Дані кредитні договір було укладено у письмовій формі, а кошти були надані відповідачці у безготівковій формі, шляхом їх перерахунку на її банківський рахунок. Оскільки відповідачка ОСОБА_1 належним чином не виконала свої зобов`язання за кредитними договорами, у неї перед відповідачем утворилась заборгованість, у загальному розмірі 154 033,63 грн. Зазначає, що з моменту переходу прав вимоги за вказаними вище кредитними договорами, позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Комарницький Е.Г. подав письмові пояснення (а.с. 193- 196), в яких просить відмовити у задоволенні позову. Свою позицію обґрунтував тим, що із виписок по кредитних договорах встановлено, що дебетовий і кредитові обороти збігаються, що свідчить про відсутність заборгованості. Також просив застосувати позовну давність, оскільки вважає, що така у даній справі пропущена.

Представниця позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» - Канак М.С. також подала письмові пояснення (а.с. 200-205), в яких просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Зазначила, що збіг дебету і кредиту свідчить про правильність складення щоденного балансу оборотів та залишків коштів. Вважає, що позовна давність з огляду на п. 12, 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України не пропущена при пред`явленні даного позову.

У судове засідання призначене 02.10.2026 сторони та їхні представники не з`явилися. У поданих письмових пояснення просили розгляд справи проводити без їхньої участі.

ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

14 жовтня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження у даній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Комарницький Е.Г. 21.11.2025, 18.03.2026, 20.04.2026, 05.05.2026, 19.05.2026 і 28.05.2026 подав клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із: необхідністю ознайомитись з матеріалами справи, тимчасовою непрацездатністю, необхідністю часу для подання витребуваних ним доказів, зайнятістю в іншій справі, неотримання витребуваних ним доказів. Також представники сторін 17.09.2026 і 23.09.2026 подали письмові пояснення.

Оскільки учасники справи у судове засідання призначене 02.10.2026 не з`явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З урахуванням того, що розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення у справі є дата складання повного судового рішення, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

матеріалами справи встановлено, що 12.09.2018 між АТ «Ідея Банк» і відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Z06.00104.004328240 (а.с. 6-7), на таких умовах, зокрема: розмір кредиту – 39 990 грн (п. 1.1.); строк кредитування – 30 місяців (п. 1.2.); строк позовної давності становить 3 роки, яка обчислюється з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу (п. 5.5.); п. 6.1. визначено графік платежів, останній який повинен бути внесеним 12.03.2021.

Відповідно до довідки – розрахунку (а.с. 20), розмір заборгованості за цим кредитним договором становить 91 485,23 грн., яка складається із: 38 307,14 грн – заборгованість за тілом кредиту; 53 178,09 грн – заборгованість за відсотками.

Згідно із випискою за цим кредитним договором (а.с. 21), останнє погашення заборгованості було здійснено 14.01.2019.

Також, 21.02.2018 між АТ «Ідея Банк» і відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Z06.00104.003693067 (а.с. 22), на таких умовах, зокрема: розмір кредиту – 33 500 грн (п. 1.1.); строк кредитування – 24 місяці (п. 1.2.); строк позовної давності становить 3 роки, яка обчислюється з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу (п. 5.5.); п. 6.1. та додатковими угодами (а.с. 30, 31), визначено графік платежів, останній який повинен бути внесеним 21.02.2020.

Відповідно до довідки – розрахунку (а.с. 36), розмір заборгованості за цим кредитним договором становить 62 548,40 грн., яка складається із: 24 126,10 грн – заборгованість за тілом кредиту; 38 422,30 грн – заборгованість за відсотками.

Згідно із випискою за цим кредитним договором (а.с. 37), останнє погашення заборгованості було здійснено 21.12.2019.

Відповідно до договору факторингу №07072023 від 07.07.2023 (а.с. 38-41), право вимоги за цими кредитними договорами (а.с. 43, 44) перейшло від АТ «Ідея Банк» до позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитних договорів, непогашення відповідачкою заборгованості за цими договорами, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

ІV. Оцінка суду:

дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд доходить такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Так, суд встановив, що відповідачка ОСОБА_1 уклала кредитні договори №Z06.00104.004328240 від 12.09.2018 та №Z06.00104.003693067 від 21.02.2018. Право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за даними кредитними договорами перейшло до позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України, наслідком неповідомлення боржника про проведену заміну кредитора у зобов`язанні є лише те, що боржник може виконати свої зобов`язання первісному кредитору і таке виконання буде вважатися належним.

Отже, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Тобто неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі. Про що, в тому числі, вказав Верховний Суд України у своїй постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15.

Суд встановив, що після отримання права вимоги до відповідачки, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювало нарахування штрафних санкцій на суми заборгованості відповідачки за кредитними договорами.

Доказів належного виконання зобов`язань по поверненню кредитних коштів за цими договорами відповідачка ОСОБА_1 суду не надала, не подала будь - яких доказів на спростування користування наданими їй коштами, а також не подала будь - яких доказів на спростування наданих позивачем розрахунків заборгованості.

При цьому, доводи сторони відповідачки в частині відсутності кредитної заборгованості через однаковий розмір дебету і кредиту не заслуговують на увагу, оскільки рівність загальних дебетових та кредитових оборотів за рахунками сама по собі не свідчить про відсутність заборгованості за кредитами, оскільки виписками підтверджується, яку кількість коштів було сплачено відповідачкою і що такі було сплачено не в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачка ОСОБА_1 порушила умови укладених кредитних договорів, у встановленому порядку, строках і розмірах не погашала заборгованість, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

Стосовно зробленої стороною відповідачки заяви про застосування у даній справі позовної давності, суд зазначає таке.

За загальним правилом ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність чи відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення або захисту в обраний спосіб.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15; ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 256-257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За загальним правилом, перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02.04.2020.

Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Також, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, який набрав чинності 17.03.2022, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 19, відповідно до якого, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України» «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану".

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, який Указами Президента України неодноразово продовжувався та продовжує діяти і на час розряду даної справи.

Із 04 вересня 2025 року набрав чинності Закону України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 №4434-ІХ, яким виключено п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Таким чином, у період з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року строк позовної давності було продовжено, а з 24 лютого 2022 року до 03 вересня 2025 року строк позовної давності було зупинено.

При цьому, як визначено ч. 3 ст. 263 ЦК України, від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Так, суд встановив, що у даній справі строк позовної давності становить 3 роки і такий обчислюється з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. Останні чергові платежі, які повинні були бути внесені відповідачкою визначені 21.02.2020 та 12.03.2021.

Отже, строк позовної давності за цими кредитними договорами закінчувався 21.02.2023 і 12.03.2024, однак, враховуючи, що строк позовної давності спочатку було продовжено у зв`язку із коронавірусною хворобою, а пізніше зупинено у зв`язку із воєнним станом, крайньою датою для пред`явлення цього позову до суду в межах строку позовної давності було 03.09.2025 (04.09.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 №4434-ІХ, яким виключено п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України), однак такий позивачем було пред`явлено до суду лише 14 жовтня 2025 року, тобто із пропуском строку позовної давності.

На думку суду, прийняття Закону про виключення п. 19 розділу «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України 14.05.2025 і відтермінування набрання ним чинності на три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, забезпечило позивачу, як кредитору, юридичну визначеність, надавши йому достатній строк для пред`явлення позову до суду, захистивши цим самим відповідачку від простроченого позову.

Таким чином, оскільки у даній справі сплив строк позовної давності, суд відмовляє у задоволенні цього позову.

V. Розподіл судових витрат між сторонами:

відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, питання судових витрат понесених позивачем судом не вирішується.

На підставі викладеного, ст. 207, 215, 526, 614, 626, 639, 1046, 1077, 1078, 1082 ЦК України та керуючись ст. 258, 256-268, 259, 264, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано - Франківського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», що знаходиться за адресою: м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Повне рішення суду складено 05.10.2026.

Суддя: І.М.Андрусів