Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №344/8381/26 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 344/8381/26

Номер провадження 2/341/908/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Васильцової Г.А., секретаря Габлей А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Галицького районного суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовною заявою представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» - адвоката Ушакевич Марини Петрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

22 червня 2026 року до Галицького районного суду Івано-Франківської області на підставі ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 травня 2026 року про передачу справи за підсудністю, надійшла цивільна справа ТОВ «ФК «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У поданому позові представник просить стягнути з відповідачки суму заборгованості в розмірі 113 017,39 грн, яка складається з: 48 295,20 грн – заборгованість за тілом кредиту, 35 340,89 грн – заборгованість за відсотками, 29 381,30 грн – заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту, а також понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн, в тому числі витрати на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що 26.02.2020 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Z06.00103.006430888, відповідно до якого відповідачка отримала кредит в розмірі 55 955,00 грн, строком до 26.02.2021 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 21,99% в день. У подальшому право вимоги за вказаним кредитним договором неодноразово відступалося та зрештою було відступлено на користь ТОВ ФК «Профіт Капітал» на підставі договору факторингу № 22/12-2023 від 22.12.2023 року, відповідно до якого позивач набув права вимоги до відповідачки. Взяті на себе зобов`язання відповідачка належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 113 017,39 грн, яка складається з: 48 295,20 грн – заборгованість за тілом кредиту, 35 340,89 грн – заборгованість за відсотками, 29 381,30 грн – заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту. У зв`язку із вищевикладеним, оскільки відповідачка ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 22 червня 2026 року відкрито провадження та призначене підготовче судове засідання по справі.

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 22 липня 2026 року закрито підготовче провадження, та призначено справу до розгляду по суті.

Заяв та клопотань по справі від учасників процесу до суду не надходило.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просить розгляд справи проводити за відсутності представника ТОВ «ФК «Профіт Капітал», на задоволенні позовних вимог наполягають, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка у судове засідання не з?явилася, відповідно до статті 128 ЦПК України належним чином була повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить поштовий конверт, який повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідачка не повідомила суд про причину своєї неявки; відзив на позов не надала.

Згідно частини 1 статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене та згідно статей 280, 281 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 26.02.2020 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування № Z06.00103.006430888, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит на власні потреби в розмірі 55 955,00 грн строком до 26.02.2021 року /а.с.15/.

Згідно із п.1.8 договору встановлена змінювана процентна ставка у розмірі 9,5 % річних збільшена на маржу банком в розмірі 12,49%.

Відповідно до п.1.5 договору під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим договором та договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБОФО), за надання яких встановлена плата, відповідно до п. 5 додатку № 1 як «Плата за обслуговування кредитної заборгованості».

Відповідно до п. 3.13 договору ОСОБА_1 було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідачка погодилась з умовами, підписала кредитний договір, паспорт споживчого кредиту /а.с.15-16/.

Згідно до копій ордерів-розпоряджень № 1 та № 2 від 26.02.2020 на рахунок ОСОБА_1 перераховано кошти в сумі 55 955,00 грн та 4 854,54 грн /а.с.17/.

19 грудня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» укладено договір факторингу № 19/12-2023, відповідно до п. 2.1 якого АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «Оптіма Факторинг», а ТОВ «Оптіма Факторинг» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах визначених договором./а.с. 21-27/.

Відповідно до реєстру боржників № 1 від 19.12.2023 року та договору факторингу №19/12-2023 від 19.12.2023 року, до ТОВ «Оптіма Факторинг» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № Z06.00103.006430888 від 26.02.2020 року/ а.с. 28-30/.

22 грудня 2023 року між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу № 22/12-2023, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № Z06.00103.006430888 /а.с.33-37/.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 22/12-2023 від 22.12.2023 року ТОВ «ФК «Профіт Капітал» набула права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № Z06.00103.006430888 в сумі 113 017, 39 грн, яка складається з: 48 295,20 грн – заборгованість за тілом кредиту, 35 340,89 грн – заборгованість за відсотками, 29 381,30 грн – заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту /а.с. 38-40/.

У наданому позивачем довідкою - розрахунком заборгованості вказані суми 48 295,20 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 35 340,89 грн - сума заборгованості за відсотками, 29 381,30 грн – сума заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями /а.с.20/.

Відповідачка не скористалася своїм процесуальним правом передбаченим статями 12, 13, 76, 83, 84, 191 ЦПК України, не надала до суду заперечення щодо вимог позивача та доказів на їх спростування.

В силу статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з частиною 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним (постанова Верховного Суду від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15).

Таким чином, якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Згідно з статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частиною 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачка взяті на себе зобов`язання за вищезазначеним кредитним договором не виконала, у передбачений у договорі строк кошти не повернула, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за основною сумою боргу за кредитним договором № Z06.00103.006430888 в розмірі 48 295,20 грн, за відсотками в розмірі – 35 340,89

Вимоги позивача в цій частині є доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Стосовно стягнення з відповідачки заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту в розмірі 29 381,30 грн, суд зазначає про таке.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Відповідно до статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

Після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит (частини перша та друга статті 11 Закону України «Про споживче кредитування»).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) зазначено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Крім того, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) зазначено, що «згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного.

Зі змісту кредитного договору вбачається, що в ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). Також матеріали справи не містять доказів, що споживач користувалась такими послугами. Надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено.

Оскільки позивачем не було зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які була встановлена щомісячна комісія (п. 1.5. Договору), відповідна умова кредиту є нікчемною згідно до частини 1 та 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, аналізуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту кредитного договору № Z06.00103.006430888 від 26.02.2020 року, не підлягає задоволенню.

Відповідачка доказів погашення суми кредиту за кредитним договором та процентів за користування ним суду не надала, а також не надала доказів щодо неправильності або необґрунтованості наданого позивачем розрахунку

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги позивача та стягнути з відповідачки заборгованість на користь ТОВ «ФК «Профіт Капітал» за кредитним договором № Z06.00103.006430888 в розмірі 83 636,09 грн, з яких: 48 295,20 грн – сума заборгованості за тілом кредиту, 35 340,89 грн – сума заборгованості за процентами.

Що стосується витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Згідно з частинами 1-4 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Вказані витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначається у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано суду договір про надання правничої допомоги від 01.07.2024 року, укладений із АБ «Правовий Курс», додаткова угода від 01.07.2024 за № 1/1 до договору про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024 року, акт № 27 прийому-передачі наданої правничої допомоги від № 02-24 від 01.07.2024 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КВ № 6416, довіреність на представництво інтересів позивача від 31.12.2025 року. Відповідно до вказаних документів загальна сума витрат на надання правової допомоги склала 7 000,00 грн /а.с.36-49/.

Таким чином, враховуючи складність справи, наданий адвокатом обсяг послуг (зокрема, збір документів, підготовка позовної заяви та подача її до суду), затрачений ним час на надання таких послуг, критерій реальності таких витрат та пропорційність складності справи вартості послуг адвоката, а також керуючись принципами диспозитивності та змагальності, суд вважає за доцільне стягнути з відповідачки на користь позивача витрати на професійну (правничу) допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Оскільки позов ТОВ «ФК «Профіт Капітал» задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1 970,25 грн, виходячи з розрахунку: 83 636,09 грн (розмір задоволених позовних вимог)*2 662,40 грн (сума сплаченого судового збору) /113 017,39 грн (розмір заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81-82, 89, 141, 223, 247, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» - адвоката Ушакевич Марини Петрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 8) суму заборгованості за кредитним договором № Z06.00103.006430888 від 26 лютого 2020 року в розмірі 83 636 (вісімдесят три тисячі шістсот тридцять шість гривень 09 копійок) з яких: 48 295,20 грн – сума заборгованості за тілом кредиту, 35 340,89 грн – сума заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 8) витрати, пов`язані з отримання професійної правничої допомоги в розмірі 7 000 (сім тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 8) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 970 (одна тисяча дев`ятсот сімдесят гривень 25 коп.)

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення, шляхом подачі апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Дата складення рішення суду 02.10.2026 року.

СуддяГанна ВАСИЛЬЦОВА