Вирок від 04 жовтня 2026 р. у справі №590/884/26 — Ямпільський районний суд Сумської області

? ? ? ? ? ? ? ? ? ?Справа №590/884/26

? ? ? ? ? ? ? ? ? ?Провадження 1-кп/590/109/26

ВИРОК

іменем України

05 жовтня 2026 року ? ? ? ? ? ? ? ? ? с-ще Ямпіль

Ямпільський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ямпільського районного суду Сумської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026205570000206 від 19.08.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ща Свеса, Ямпільського району Сумської області, громадянина України, одруженого, має на утриманні п`ятеро неповнолітніх дітей, з середньою спеціальною освітою, працюючого продавцем у ФОП ОСОБА_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_5 ,

обвинуваченого: ОСОБА_3 ,

потерпілої: ОСОБА_6 ,

установив:

19 серпня 2026 року близько 12:00 год. ОСОБА_3 , перебуваючи вдома за адресою: АДРЕСА_2 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин до своєї дружини ОСОБА_6 , з метою спричинення тілесного ушкодження, діючи умисно, схопив за волосся та, тримаючи за волосся в області лоба ОСОБА_6 , пальцями руки натиснув на ділянку лоба ОСОБА_6 , в результаті чого ОСОБА_6 , згідно висновку судово-медичної експертизи №355 від 24.08.2026 року, отримала тілесне ушкодження у вигляді крововиливу в ділянці лобу справа, який кваліфікується як легке тілесне ушкодження.

Відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон), яким визначено організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Приписами пункту 17 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Дії обвинуваченого кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України.

Прокурором до суду направлено обвинувальний акт, складений у кримінальному провадженні, разом з розписками обвинуваченого ОСОБА_3 про отримання копії обвинувального акту.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України визнав повністю. Надав покази, що 19 серпня 2026 року близько 12:00 години, перебуваючи вдома за адресою: АДРЕСА_2 , в ході сварки із дружиною схопив останню за волосся та, тримаючи за волосся в області лоба ОСОБА_6 , пальцями руки натиснув на ділянку лоба, в результаті чого ОСОБА_6 , отримала тілесне ушкодження у вигляді крововиливу в ділянці лобу справа.

Оскільки в судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованому йому кримінального проступку, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а так само визнав всі фактичні обставини його вчинення, учасники провадження не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності їх заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, переконавшись у тому, що всі зазначені особи правильно розуміють зміст встановлених обставин, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені показаннями обвинуваченого, наданими ним безпосередньо в судовому засіданні, які відповідають всім фактичним обставинам інкримінованого ОСОБА_3 діяння і ніким не оспорюються, суд дійшов до переконання, що діяння, яке вчинене обвинуваченим дійсно мало місце, дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до положень ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого проступку, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Насамперед, суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до проступків.

Дослідивши дані про особу обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_3 раніше не судимий, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 , посередньо характеризується, має на утриманні п`ятеро неповнолітніх дітей, працює по найму.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає його щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою перебуває у сімейних відносинах.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд насамперед виходить із ступеню тяжкості вчиненого ним проступку, враховує особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання та обставину, що обтяжує покарання останнього, наведені вище, думку прокурора та потерпілої, та дійшов до переконання, що останньому має бути призначено покарання у вигляді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде найбільш необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових правопорушень.

Відповідно до ч.1 ст.91-1 КК України, в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені певні обов`язки.

Згідно з ч.3 ст.91-1 КК України заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.

З урахуванням встановлених судом обставин, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілої ОСОБА_6 , яка постраждала від кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством, суд вважає за необхідне одночасно з призначенням покарання у виді штрафу застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників.

В межах даного кримінального провадження заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі, і запобіжні заходи, не застосовувалися.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

Судові витрати та речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374, 394, 395 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

На підставі п. 5 ч. 1ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників строком на 1 (один) місяць та покласти на нього обов`язок пройти цю програму.

Організацію, забезпечення проходження ОСОБА_3 програми для кривдників та контроль за виконанням програми для кривдників останнім покласти на Ямпільську селищну раду.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, передбачених ст. 91-1 КК України, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.

Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню обвинуваченому не обирати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Сумського апеляційного суду через Ямпільський районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому.

Суддя: ОСОБА_1