Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №727/11404/26 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Кифлюк В.Ф., розглянувши матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівців від 08.09.2026 року у справі про адміністративне правопорушення щодо неї за ст.124 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 08 вересня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і на неї накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн на користь держави.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн 60 коп. судового збору.

Згідно постанови суду, ОСОБА_1 , 06.08.2026 о 11.29 год. в м. Чернівці по вул. Корнія Товстюка, 2-А, керуючи транспортним засобом марки «Nissan Pixo», д.н.з. НОМЕР_1 , на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг не надала переваги в русі автомобілю марки «Mercedes-Benz Vito» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі по вул. Щербанюка, внаслідок чого сталося зіткнення, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів з матеріальним збитками, чим порушила п. 16.11 ПДР України та вчинила правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду та вважаючи її незаконною, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Вказувала, що в письмових поясненнях вона вказувала на обставини, що прямо стосуються інкримінованого їй діяння. Однак, у мотивувальній частині постанови суду, суд не аналізував їх та не спростував, в тому числі її доводи щодо смуги руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 та про порушення ним траєкторії повороту.

Також апелянт посилалась на схему місця ДТП від 06.08.2026, на якій зображено місце зіткнення транспортних засобів та описувала пошкодження автомобілів, вказуючи, що обов`язок водія другорядної дороги дати дорогу виникає відносно транспортних засобів, які рухаються по головній дорозі в межах своєї смуги та за передбачуваною траєкторією.

ЄУНСС 727/11404/26 НП 33/822/447/26 головуючий у 1 інстанції Терещенко О.Є.

Однак, на думку апелянта, водій ОСОБА_2 виїхав на смугу зустрічного руху, в порушення п. 10.5 ПДР України, створивши небезпеку для руху, які водій іншого автомобіля технічно не мав змоги передбачити чи уникнути.

На переконання апелянта, висновок суду першої інстанції про наявність в її діях складу адміністративного правопорушення є передчасним та не відповідає наявним у матеріалах справи доказам.

Заслухавши ОСОБА_1 , яка просила задовольнити подану апеляційну скаргу, посилаючись на обставини, що наведені в ній, перевіривши матеріали провадження, вважаю, що в задоволенні вимог апелянта необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до норм КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №738795 від 06.08.2026 р., ОСОБА_1 інкримінується порушення пункту 16.11 Правил дорожнього руху України, що призвело до вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

За змістом п.16.11 ПДР на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

У даній ситуації проїзна частина вул. Щербанюка є головною, що визначено відповідним дорожнім знаком 2.3 «Головна дорога», а вул. Корнія Товстюка є другорядною і на ній встановлено дорожній знак 2.1 «Дати дорогу».

Таким чином, водії, які виїжджають на дане перехрестя з вул. Корнія Товстюка повинні дати дорогу всім транспортним засобам, які рухаються по вул. Щербанюка, в даному випадку транспортним засобам, які здійснюють маневр повороту ліворуч або розворот з вул. Щербанюка і траєкторії руху з якими безумовно перетнуться.

Зі схеми ДТП вбачається, що зіткнення транспортних засобів відбулося ближче до середини смуги вул. Щебанюка (а.с.4).

Апеляційний суд зауважує, що водій автомобіля «Nissan Pixo», для виконання вимог п. 16.11 ПДР міг продовжувати рух лише за умови надання переваги транспортним засобам, які наближались головною дорогою до перехрестя, незалежно від напрямку їх подальшого руху, однак не дотримався цих вимог та виїхав на головну дорогу, що призвело до зіткнення з автомобілем «Mercedes-Benz Vito», який рухався по головній дорозі.

Посилання апелянта на те, що водій ОСОБА_2 , повертаючи ліворуч з головної дороги на другорядну, виїхав на зустрічну смугу і це, на думку апелянта, є порушенням останнім вимог Правил дорожнього руху, є недоречним і незрозумілим, оскільки рухаючись в правій смузі руху, виконати поворот вліво, не виїхавши на зустрічну смугу руху, неможливо.

І оскільки водій ОСОБА_1 , рухаючись по другорядній дорозі, при виїзді на головну дорогу, не надала перевагу в русі водію ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі і виконував поворот вліво з виїздом на другорядну дорогу, в діях ОСОБА_1 є порушення вимог п.16.11 ПДР України, що призвело до настання дорожньо-транспортної пригоди.

Твердження апелянта про те, що ОСОБА_2 , повертаючи ліворуч, змінив траєкторію руху, також є недоречним, оскільки, як вбачається з матеріалів провадження, зіткнення транспортних засобів відбулось на проїзній частині по вул. Щебанюка, яка є головною дорогою по відношенню до проїзної частини по вул. Корнія Товстюка, з якої виїжджала ОСОБА_1 . Посилання апелянта на порядок проїзду перехрещення доріг та додані фотоілюстрації в даному випадку є недоречними, оскільки наведені апелянтом обставини стосуються порядку проїзду перехресть рівнозначних доріг.

В даному ж випадку мало місце перехрещення з другорядною дорогою і водій, який рухався по другорядній дорозі, відповідно до п.16.11 ПДР України, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

А тому висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, є обґрунтований.

Оскаржувана постанова суду є законною і підстав для її скасування немає

На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3 відмовити, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівців від 08 вересня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф.Кифлюк

Копія. Згідно з оригіналом: суддя