Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №183/9999/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2484/26 Справа № 183/9999/26 Суддя у 1-й інстанції - Гузоватий О. І. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро апеляційну скаргу захисника Віданової О.В. на постанову Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2026 року якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,

ВСТАНОВИВ :

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу та судовий збір у сумі 665,60 грн.

При обставинах зазначених в постанові суду, 24 липня 2026 року о 01 годині 30 хвилин на ділянці 159 км. траси М-29 Самарівського району Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Land Rover», н/з НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами, чим порушив п. 2.1 а) Правил дорожнього руху. При цьому ОСОБА_1 вчинив вказане порушення повторно протягом року, оскільки постановою серії ЕНА № 5878992 від 06.10.2025 останнього було піддано адміністративному стягненню за ч. 2 ст. 126 КУпАП, відповідальність за що передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою захисник Віданова О.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою провадження у справі у відношенні ОСОБА_1 закрити у зв`язку із вчиненням дії особою в стані крайньої необхідності.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що ОСОБА_1 на момент зупинки працівниками поліції виконував обов`язки військової служби, а керування транспортним засобом було зумовлено крайньою необхідністю.

Зазначає, що ОСОБА_1 у зв`язку з виникненням невідкладної службової необхідності здійснив поїздку 24.07.2026 року з метою перевезення військового майна. Необхідність виконання цього завдання була зумовлена терміновістю та критичною необхідністю доставки майна до визначеної зони виконання завдань за призначенням, яка знаходилася на значній відстані від пункту тимчасової дислокації підрозділу. Таким чином, керування транспортним засобом було обумовлене не особистими потребами ОСОБА_1 , а виконанням наказу командування та необхідністю забезпечення діяльності військової частини, на підтвердження чого надав лист в/ч НОМЕР_2 від 18.08.2026 № 2516/5138.

В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник Віданова О.В. не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили.

Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає у випадку повторного протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність і доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, що підтверджується належними та допустимими доказами, що містяться в матеріалах справи в їх сукупності.

Долучені до матеріалів справи докази, є належними та допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП, а з огляду на їх узгодженість, і достатніми для встановлення необхідних фактичних обставин справи та належного її розгляду.

Так, ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховому сертифікаті «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інші документи, передбачені законодавством.

Частиною 2 цієї статті передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

У цьому випадку доказуванню підлягають факт керування транспортним засобом та повторність вчинення тотожного правопорушення.

Судом першої інстанції встановлено, що факт вчинення адміністративного правопорушення та винуватість ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджуються: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 727538, яким зафіксовано факт правопорушення; рапортом 2 взводу 3 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції ст. лейтенанта поліції Королюка О. від 24.07.2026, згідно якого 24 липня 2026 року о 01 годині 30 хвилин на 159 км. траси М-29 в Самарівському районі Дніпропетровської області був зупинений автомобіль «Land Rover», н/з НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , під час перевірки документів в останнього, було встановлено, що вказана особа не має права керування транспортними засобами, правопорушення вчинено повторно протягом року, у зв`язку з чим стосовно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП; копією постанови з інформаційного порталу Національної поліції від 06.10.2025 серії ЕНА № 5878992, відповідно до якої 06.10.2025 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн.; відеозаписом з нагрудної боді камери патрульного поліцейського.

Зазначені докази досліджені судом апеляційної інстанції та є належними й допустимими. Ними беззаперечно підтверджено наявність обов`язкових ознак інкримінованих ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, зокрема: факт керування ним транспортним засобом; факт керування транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії, будучи позбавленим права керування, повторно протягом року.

Перевіряючи доводи сторони захисту, які зводяться до того, що ОСОБА_1 , вчинив інкриміноване йому правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, у стані крайньої необхідності, оскільки виконував обов`язки військової служби та мав терміново доставити майна до визначеної зони виконання завдань за призначенням, яка знаходилася на значній відстані від пункту тимчасової дислокації підрозділу, апеляційний суд зазначає, що відповідно до ст.18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода. Наведені захисником обставини цим критеріям не відповідають.

Як встановлено апеляційним судом із дослідженого відеозапису, ОСОБА_1 після зупинки його працівниками поліції, повідомив працівників поліції, що є військовослужбовцем, однак, про те, що він виконував обов`язки військової служби, а саме те, що здійснював перевезення військового майна до визначеної зони виконання завдань за призначенням, яка знаходилася на значній відстані від пункту тимчасової дислокації підрозділу, не повідомив, також підтверджуючих на те, документів не пред`являв. Крім того, на час розгляду судом першої інстанції, таких документів стороною захисту надано не було.

Лист в/ч НОМЕР_2 від 18.08.2026 № 2516/5138, який долучений захисником безпосередньо вже до апеляційної скарги про те, що 24.07.2026 року ОСОБА_1 за необхідності виконання завдання був зумовлений терміновістю та критичною необхідністю доставити майна до визначеної зони виконання завдань за призначенням, яка знаходилася на значній відстані від пункту тимчасової дислокації підрозділу, керував транспортним засобом за відсутності посвідчення водія, заслуговує на увагу, однак, не може слугувати беззаперечним доказом, який вказує на встановлені критерії вчинення адміністративного правопорушення у стані крайньої необхідності.

Таким чином, доводи про вчинення правопорушення у стані крайньої необхідності не підтверджені встановленими фактичними обставинами та розцінюються апеляційним судом як обраний спосіб захисту, спрямований на уникнення адміністративної відповідальності.

Оцінивши всі наявні у справі докази як окремо, так і в їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а підстави для скасування або зміни оскаржуваної постанови відсутні.

Керуючись ст. 251, 252, 280, 283, 294 КУпАП, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Віданової О.В. - залишити без задоволення.

Постанову Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя А.О. Пістун