Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №185/9112/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2374/26 Справа № 185/9112/26 Суддя у 1-й інстанції - Самоткан Н. Г. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2026 року я кою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, військовослужбовицю в/ч НОМЕР_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.

При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, 04 квітня 2026 року приблизно о 15 год. 00 хв. солдат ОСОБА_1 будучи військовослужбовицею ВЧ НОМЕР_1 Збройних Сил України, в умовах особливого періоду (воєнного стану) перебувала при виконанні обов`язків військової служби в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 була виявлена на території тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, та була направлена на огляд до ІНФОРМАЦІЯ_2 для встановлення стану сп`яніння. Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу від 04 квітня 2026 року № 151 встановлено, що солдат ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду для визначення стану сп`яніння. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржену постанову скасувати, закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції було порушено право на захист, оскільки нею та її захисниками подавались заяви про відвід судді, з підстав упередженого ставлення головуючого судді, проведення розгляду справи, яка не підсудна Павлоградському міськрайонному суду Дніпропетровської області, і ігнорування явних фальсифікацій протоколу. Вважає, що розгляд заяв було проведено з порушенням права на захист, без участі захисників Башинського В.П. та ОСОБА_2 .

Вказує, що було порушено підсудність, оскільки справа підсудна Шахтарському міському суду Дніпропетровської області, тому що місцем вчинення правопорушення є: територія розташування підрозділу ВЧ НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 . Відмова (начебто яка мала місце) від проходження огляду вже в м. Павлоград Дніпропетровської області є лише фіксацією стану сп`яніння, а не місцем скоєння самого адміністративного правопорушення.

Зазначає те, що протокол був сфальсифікований, оскільки у протоколі ДНП №0417 зазначено, що факт вчиненого правопорушення підтверджують: свідки правопорушення: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , однак підпис ОСОБА_4 відсутній, також є підпис ОСОБА_5 , а повні дані його особи відсутні.

Стверджує, що відсутні докази її вини, оскільки будь - які відеозаписи та покази свідків в справі відсутні. Оскільки свідки не були допитані судом, а тому вказує, що вона не перебувала під час вказаному в протоколі на території розташування військової частини в АДРЕСА_2 в стані алкогольного сп`яніння. В зазначений час перебувала на позиції в іншому місці, де евакуювала поранених з передових позицій. Тому, стверджує що ці матеріали справи були сфальсифіковані її командиром ОСОБА_6 , з яким в неї виникла конфліктна ситуація по службі.

Щодо рапорту ОСОБА_6 , зазначає, що він є лише формою доповіді, яка фіксує інформацію, але не є беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного чи кримінального правопорушення.

Вказує, що було порушено процедури проведення огляду в ВСП, відсутнє направлення на проведення огляду на стан сп`яніння до ВСП від командира, тому вважає, що відсутні законні підстави для проведення огляду.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засіданні не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомляла.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

За положеннями ст. 245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з`ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а тому вищевказаний висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст.2 80 КУпАП.

Так, ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, що посягає на порядок проходження військової служби, в умовах особливого періоду. Об`єктом правопорушення є неналежне несення служби, а об`єктива сторона, окрім іншого, полягає в умисних діях суб`єкта правопорушення (військовослужбовця) - відмова від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, після виявлення таких ознак сп`яніння.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, за положеннями ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджується: протоколом про військове адміністративне правопорушення ДНЛ № 0417 від 04 квітня 2026 року; рапортом ст.лейтинанта м/с НМП1МБ в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_6 від 04.04.2026 року, згідно якого 04.04.2026 року приблизно о 15:00 год. на території тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 було виявлено солдата ОСОБА_1 при виконанні службових обов`язків з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме було відчутно запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови та поведінка, що не відповідає дійсності, після виявлення сп`яніння солдата ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення, після чого ОСОБА_1 була доставлена до Павлоградської міської лікарні № 4, де також категорично відмовилась в присутності медичного персоналу від проходження огляду на стан сп`яніння; актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу від 04.04.2026 року, згідно якого ОСОБА_1 04.04.2026 року відмовилась від проходження тесту на стан алкогольного сп`яніння у присутності свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.04.2026 року, згідно якого ОСОБА_1 04.04.2026 року о 18:50 год. відмовилась від медичного огляду та взяття біологічного матеріалу на алкоголь та наркотичні речовини в присутності двох свідків: ОСОБА_6 та ОСОБА_3 ; письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 , згідно яких 04.04.2026 року о 17:25 год. в його присутності в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 посадовою особою було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння військовослужбовцю в/ч НОМЕР_1 солдату ОСОБА_1 , яка перебувала з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: характерний запах алкоголю з порожнини рота, поведінка не відповідає дійсності, на що солдат ОСОБА_1 відмовилась та вела себе зухвало, сказала, що вживала корвалол, однак характерного запаху ліків відчутно не було; письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 від 04.04.2026 року, згідно яких 04.04.2026 року о 17:25 год. в його присутності в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 посадовою особою відділу було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, а саме: характерний запах алкоголю з ротової порожнини на відстані до 1,5 метрів та поведінка, що не відповідає дійсності, солдат ОСОБА_1 вела себе зухвало, категорично відмовилась від проходження тесту на стан сп`яніння та була направлена до медичного закладу для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд повністю погоджується із висновками суду першої інстанції, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, повністю доводиться вищевказаними доказами, які є належними та допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, оскаржувана постанова судді є законною та мотивованою, а накладене на неї адміністративне стягнення, повністю відповідає вимогам ст. 23, 33 КУпАП.

При цьому, апеляційні доводи ОСОБА_1 про відсутність доказів її вини, через відсутність показів свідків та відеозапису, є необгрунтованими, оскільки спростовуються дослідженими доказами, які в своїй сукупності підтверджують наявність інкримінованої їй вини. Щодо відсутності відеозапису, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що ведення відеозапису під час огляду на стан сп`яніння не є обов`язковим, враховуючи наявність двох свідків, які надали свої письмові пояснення, які у даному випадку долучені до матеріалів справи.

Твердження про те, що вона не перебувала під час вказаному в протоколі на території розташування військової частини в АДРЕСА_2 в стані алкогольного сп`яніння, а в цей час знаходилась на позиції в іншому місці, де евакуювала поранених з передових позицій, є необґрунтованим, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази про перебування ОСОБА_1 на позиції в іншому місці, крім того, самою ОСОБА_1 вони не надані.

Доводи про те, що протокол про адміністративне правопорушення сфальсифікований її командиром ОСОБА_6 , з яким в неї виникла конфліктна ситуація по службі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду матеріалів справи.

Твердження про те, що протокол був сфальсифікований, оскільки у протоколі ДНП №0417 зазначено, що факт вчиненого правопорушення підтверджують свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , однак підпис ОСОБА_4 відсутній, також є підпис ОСОБА_5 , а повні дані його особи відсутні, не є слушними, оскільки, протокол було складено уповноваженою особою штаб-сержантом 3 категорії відділення патрульно-постової служби та діяльності ВСП в гарнізонах ІНФОРМАЦІЯ_2 молодшим сержантом ОСОБА_7 , де міститься його підпис, а в графі "підпис особи, що притягається до адміністративної відповідальності" - вказано відмовилась ОСОБА_1 та відмову було зафіксовано у присутності осіб: ОСОБА_5 , та ОСОБА_3 , які у цій графі проставили свої підписи біля прізвищ та ініціалів, а також ідентичні підписи наявні у графі "від надання пояснень та підписання протоколу відмовилась у присутності осіб", що відповідає встановленим нормам складання протоколів про адміністративне правопорушення.

Доводи апелянта про те, що рапорт ОСОБА_6 є лише формою доповіді, яка фіксує інформацію, та не є беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного чи кримінального правопорушення, є необгрунтованими, оскільки вина ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, підтверджується не лише рапортом, а такими документами: протоколом про військове адміністративне правопорушення ДНЛ № 0417 від 04 квітня 2026 року; актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу від 04.04.2026 року, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.04.2026 року, письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4 від 04.04.2026 року.

Твердження про те, що було порушено процедуру проведення огляду в ВСП апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки ОСОБА_1 інкримінується відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, а тому процедура проведення такого огляду у даному випадку не мала місця.

Таким чином, вищенаведені апеляційні доводи та всі інші доводи, які викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП шляхом закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення з мотивів яких просить апелянт, апеляційний суд не вбачає, а тому, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова судді, - без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 , за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя А.О. Пістун