Вирок від 04 жовтня 2026 р. у справі №718/2559/25 — Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/2559/25

Провадження №1-кп/718/104/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026 року м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області, у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кіцмань, кримінальне провадження № 12024262110000255 від 25.09.2024 з обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Октябрська, Криловського району, Краснодарського краю, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, із середньою освітою, військовозобов`язаного, раніше не судимого,-

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

представника потерпілого ОСОБА_7 ,

У С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

24.09.2025, близько 17 години 40 хвилин, водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним транспортним засобом марки «AUDI» моделі «Q7» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Центральна в селищі Лужани зі сторонни с. Дубівці в напрямку м. Чернівці, виконуючи маневр повороту ліворуч до будинку № 120 вищезазначеної вулиці, не врахувавши дорожньої обстановки та неправильно застосувавши прийоми керування транспортним засобом, проявив неуважність до дорожньої обстановки та самовпевненість у своїх діях, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, допустив виїзд керованого ним транспортного засобу на зустрічну смугу для руху, де допустив зіткнення із мотоциклом марки «YAMAHA» без реєстраційного номерного знаку, під керуванням ОСОБА_6 , що рухався в попутному напрямку.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла марки «YAMAHA», ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: ??синці та садна голови, тулуба, обох верхніх та обох нижніх кінцівок, забійно-рвані рани спини (живота), таза, багатоуламковий перелом кісток носа, носової перетинки та нижньої стінки орбіти зліва, вивих правої плечової кістки, переломи малих горбиків обох плечових кісток, ??перелом лівої променевої кістки в «типовому місці», ??перелом крила клубовидної кістки зліва, ??гематома прямого м?яза живота справа над передньою стінкою сечового міхура, ??перелом дистального відділу великогомілкової кістки з переломом малогомілкової кістки зліва, які згідно висновку судово-медичного експерта № 024 мд від 28.04.2025 відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі що призвели до тривалого розладу здоров`я.

Вказану дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_3 скоїв в результаті порушення та невиконання вимог п. п. 1.5, 2.3 (б, д) та 10.1 встановлених «Правилами дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету міністрів України за № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002, які вимагають від водія:

- п. 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п. 2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

- п. 10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

При цьому порушення ОСОБА_3 п. 10.1 «Правил дорожнього руху» з технічної точки зору перебуває у причинному зв`язку із настанням дорожньо- транспортної пригоди.

Таким чином, ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, а саме порушив правила безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Позиція учасників провадження

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , після роз`яснення йому суті обвинувачення, свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 286 КК України, не визнав. Також показав, що 24.09.2024 року, керуючи транспортним засобом марки «AUDI» моделі «Q7», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Центральній у селищі Лужани, повертаючись додому. Перед початком маневру він увімкнув лівий покажчик повороту та зайняв крайнє ліве положення на проїзній частині. Переконавшись у безпечності виконання маневру, пропустив зелений мотоцикл, після чого, не зупиняючись, продовжив рух та здійснив поворот ліворуч. Коли автомобіль уже наближався до подвір`я, він відчув удар унаслідок зіткнення з мотоциклістом, якого до цього не бачив. Також пояснив, що перед початком повороту ліворуч подивився у дзеркала заднього виду, при цьому добре проглядалася колона автомобілів, що рухалася позаду, а також роздільна лінія дорожньої розмітки. Мотоцикла він не бачив.

Зі слів обвинуваченого, від моменту початку маневру до зіткнення минуло декілька секунд, мотоцикліст, на його думку, рухався з дуже великою швидкістю.

У зв`язку з цим обвинувачений вини у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди не визнав. Зазначив, що потерпілий ОСОБА_6 рухався зі швидкістю близько 150 км/год у межах населеного пункту, а також не мав посвідчення водія. Вважає, що саме такі дії потерпілого сприяли настанню дорожньо-транспортної пригоди. Матеріальну та/або моральну шкоду потерпілому не відшкодовував. Просить суд його виправдати. Цивільний позов не визнає.

Потерпілий ОСОБА_6 надав покази, що керує мотоциклом не маючи посвідчення водія відповідної категорії, досвід керування становить 8 років. Так, 24.09.2024 він керував мотоциклом «Ямаха» їхав з с.Дубівці на м.Чернівці, разом із ще двома друзями. Їхав останнім, попереду нього була колона із п`яти машин, ОСОБА_8 пішов на обгін і об`їхав всі машини та повернувся на свою праву смугу. Відтак, він та ОСОБА_9 включили поворот лівий та пішли на обгін. Коли обігнав 4 автомобілі, то побачив, що п`ятий автомобіль - білий Ауді почав повертати на його смугу, раніше Ауді не бачив. Він на мотоциклі рухався зі швидкістю більше 100 км/год. Таня встигла проскочити, а він застосував гальма, мотоцикл почало кидати в різні сторони, врешті відбулось зіткнення з автомобілем у заднє ліве крило. Відчув біль та втратив свідомість. Не бачив щоб той автомобіль включав покажчик повороту. Ауді задніми колесами вже переїхав смугу поперек, почав тормозити і його мотоцикл відкинуло. Машини рухались в колоні, і він не мав змоги повернутись в свою смугу руху. Він впав, відчув дуже сильні болі, відключився, прийшов до свідомості вже в лікарні. На даний час ноги не відчуває, стопа не ходить, призначено йому 3 групу інвалідності внаслідок отриманих тілесних ушкоджень в ДТП. Вже переніс 5 операційних втручань, попереду заплановано ще дві операції. Цивільний позов підтримує в повному обсязі, просить його задоволити.

Свідок ОСОБА_10 суду надала показання, що їхала дорогою з м.Снятина на м. Чернівці, рухалась на авто марки «Хюндай» зі швидкістю до 70 км/год відразу позаду ОСОБА_3 . Авто білого кольору поворот на ліво увімкнув заздалегідь. Під час рух на мотоциклістів не звернула увагу. Почула сильний удар, на зустрічній смузі відбулося зіткнення мотоцикла із Ауді, яку автомобіль майже подолав. Білий автомобіль перед маневром повороту не зупинявся, ввімкнув поворот і одразу розпочав маневр ліворуч. Перед ним вона притормозила, але не зупинялася. Позаду, неї рухалися ще 2-3 автомобілі.

Свідок ОСОБА_11 суду показав, що 24 вересня 2024 року десь о 17:30 рухався з с.Шипинці в с.Лужани в колоні автомобілів. Звернув увагу на трьох мотоциклістів, які рухались з перевищенням швидкості, один за одним. Між автомобілями дистанція була велика. Перший мотоцикліст пішов на обгін ще до повороту авто. Далі за ним інші двоє рушили на обгін. Третій мотоцикліст обігнав дві машини, їхав з доволі великою швидкістю. Потерпілий почав обгін по зустрічній коли другий мотоцикліст вже завершив обгін. Коли обвинувачений на Ауді почав поворот то всі інші авто в колоні зменшили швидкість, а мотоциклісти ні. Обвинувачений вже повертав, коли потерпілий почав обгін. Потерпілий почав обгін після жінки-мотоциклістки десь через 10 секунд.

Свідок ОСОБА_12 , яка є матір`ю обвинуваченого, надала показання, що вона із сином їхали додому в автомобілі Ауді, і десь за 20-30 метрів до повороту додому, син включив покажчик повороту та знизив швидкість, та як побачив мотоциклістку на великій швидкості, пропустили її та почали повертати. Потерпілого не було, звідки з`явився ще один мотоцикліст не бачила. Відбулось зіткнення. Після чого вийшли, побачили, що лежить людина, син надавав допомогу. Зазначає, що сиділа в авто поруч біля сина, за ними їхали ще 2-3 машини. Між машинами мотоцикла не було видно, а жінку на мотоциклі побачили коли вона пішла на обгін. До самого зіткнення пройшли секунди. Разом з тим, зазначає, що вона є власником будинку, в якому також зареєстрований та проживає син ОСОБА_3 та перед яким відбулось ДТП. До неї зверталися працівники поліції про надання дозволу на проведення слідчих дій, отримання відеозапису з камер відео спостереження, вона надала згоду, син видав відео з камер. Слідчі не роз`яснювали їй жодних прав і ніхто її нічого не питав, просто не перечила їм, так як була вдома, вона сприяла слідству.

Свідок ОСОБА_13 суду надала пояснення, що точної дати даної події не пам`ятає. Вони втрьох їхали мотоциклами в напрямку Чернівці з метою покататися. Бужак був першим, вона друга і потерпілий третім. Зустрічна смуга була абсолютно вільна, щоб здійснити обгін, вона включила поворот і розпочала з потерпілим обгін, при цьому швидкість пришвидшилась приблизно до 100 км/год, щоб обігнати п`ять машин. Виїхала на зустрічну для обгону, 1-2 секунди і потерпілий виїхав за нею, їхали в межах населеного пункту. Буквально ні звідки побачила майже перед собою білий капот авто, який почав підрізати, встигла проскочити, та коли проїхала, знаючи що позаду неї їхав ОСОБА_14 , повернулася назад, здогадалась про ДТП. ОСОБА_14 вже лежав без свідомості, коли вона зняла шолом, з рота у ОСОБА_15 текла кров. Викликала швидку допомогу.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що йому подзвонила ОСОБА_9 і повідомила, що ОСОБА_17 попав в аварію. Тому і повернувся на місце, але очевидцем ДТП не був. Точної дати Дтп не пам`ятає, а година десь 15 була. Він їхав першим на мотоциклі, на скільки від нього відстали ОСОБА_9 та ОСОБА_14 не знає, мали зустрітися на Хотинській в Чернівцях. Вже в Чернівцях довідався про ДТП.

Свідок ОСОБА_18 в суді показав, що 24.09.2024 їхав з братом в автомобілі в с.Лужани, рухались в колоні. Синій мотоцикл з перевищенням швидкості рухався по зустрічній, здійснював обгін колони автомобілів. Ауді вже була на зустрічній смузі коли відбулось зіткнення з мотоциклом.

Експерт ОСОБА_19 – зав сектору транспортно-технічних досліджень, відділу інженерно-технічних досліджень Чернівецького НДКЦ МВС, надав покази про те, що брав участь у проведенні авто технічних експертиз від 05.11.2024 та від 06.11.2024, на досудовому слідстві, на підставі постанови слідчого. Не було виявлено несправностей під час огляду автомобіля марки «AUDI» моделі «Q7» реєстраційний номер НОМЕР_1 , а також мотоциклу «Ямаха», які б могли спричинити ДТП.

Експертом проведено огляд обох транспортних засобів, на які накладено арешт, та які передано на відповідальне зберігання особі, жодного огляду подвір`я чи будівель не проводився. Огляд транспортних засобів проводився за місцем їх зберігання - на приватній території в смт.Лужани, вул. Центральна 112 (122), за участі слідчого ОСОБА_20 . Він проводив огляд речових доказів – транспортних засобів, вільно без будь-яких перешкод зі сторони зберігача чи власників подвір`я. Жодних скарг на проведення ним огляду не було.

Експерт ОСОБА_21 – завідувач відділення сектору досліджень у сфері інформаційних технологій, показав , що 30.12.2024 ним проведено судову фототехнічну експертизу № СЕ-19/126-24/13108-ФП, для проведення якої слідчим відповідно до постанови про призначення експертизи було надано вихідні дані, відеозапис, необхідні для проведення відповідних розрахунків. Під час надання відповіді на питання № 1 щодо визначення швидкості руху мотоцикла в момент пригоди, експерт помилково збільшив часовий показник по відео кадрам. Унаслідок використання неправильного часового показника ним було здійснено некоректний розрахунок, що призвело до надання неправильної відповіді на питання № 1 щодо швидкості руху мотоцикла. З метою отримання об`єктивної та достовірної відповіді на питання щодо швидкості руху мотоцикла в момент ДТП, з урахуванням правильних вихідних даних, необхідно призначити повторну судову фототехнічну експертизу. Усунути ці недоліки в судовому засіданні він не може.

Експерт ОСОБА_22 сектору авто технічних досліджень відділу інженерно-транспортних досліджень Чернівецького НДЕКЦ МВС, показав , що в цілому підтримує наданий ним висновок від 12.03.2025 року №СЕ-19/126-25/3189-ІТ судової інженерно-транспортної експертизи.

Згідно зі ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Об`єктивно винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України підтверджена дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами та процесуальними документами, а саме:

-Витягом з ЄРДР №12024262110000255 від 25.09.2024, в якому зазначено,

що 24.09.2024 близько 17:40 год., водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним транспортним засобом марки «AUDI» моделі «Q7» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул..Центральна в с.Лужани зі сторони с.Дубівці в напрямку м.Чернівці, виконуючи маневр повороту вліво до будинку №120 вищезазначеної вулиці, не врахувавши дорожньої обстановки та не правильно застосувавши прийоми керування транспортним засобом, проявив неуважність до дорожньої обстановки та самовпевненість у своїх діях, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, допустив виїзд керованого ним транспортного засобу на зустрічну смугу для руху, де допустив зіткнення із мотоциклом марки «YAMAHA» без реєстраційного номерного знаку під керування ОСОБА_6 , що рухався в попутному напрямку. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла марки «YAMAHA», ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: синці та садна голови, тулуба, обох верхніх та нижніх кінцівок, забійно-рвані рани спини (живота), таза, багато уламковий перелом кісток носа, носової перетинки та нижньої орбіти зліва, вивих правої плечової кістки, переломи малих горбиків обох плечових кісток, перелом лівої променевої кістки в «типовому місці», перелом крила кубовидної кістки зліва, гематома прямого м`яза живота справа над передньою стінко сечового міхура, перелом дистального відділу великогомілкової кістки з переломом малогомілкової кістки зліва, які згідно висновку судово-медичного експерта №024 мд від 28.04.2025 відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що призвели до тривалого розладу здоров`я. (м.к.п.1 том1)

- Рапортом від 24.09.2024 року, згідно якого 24.09.2025 о 17:39 надійшло

повідомлення зі служби 102 про те, що 24.09.2024 о 17:33 за адресою: Кіцманський район, смт.Лужани, вул..Центральна, буд.120, ДТП за участю мотоцикліста, постраждав 1 чоловік, 25 років, без свідомості, важкий стан. Заявник ОСОБА_23 . Виїздом на місце події було встановлено, що водій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 на дорозі Н-10, в смт.Лужани керуючи мотоциклом іноземного виробництва без д.н.з. здійснив зіткнення з автомобілем марки Ауді Q7, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 ,який здійснював маневр повороту ліворуч. Внаслідок ДТП ОСОБА_6 з діагнозом полі травма доставлений в ЛШМД м.Чернівці.(м.к.п.14-15 том1)

- Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 24.09.2024 разом із схемою до ДТП та фото таблицею з ілюстраціями, яким зафіксовано місце розташування транспортних засобів в момент ДТП, складено план-схему ДТП, з якої вбачається, що транспортний засіб марки «AUDI» моделі «Q7», реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходився на зустрічній смузі руху перпендикулярно до проїжджої частини, мотоцикл марки «YAMAHA» знаходився на узбіччі. (м.к.п.18-32 том1)

Автомобіль марки Ауді Q7, д.н.з. НОМЕР_1 та мотоцикл марки «YAMAHA» без номерного знаку визнано речовими доказами в кримінальному провадженні. Транспортні засоби Ауді та Ямаха передані ОСОБА_24 на відповідальне зберігання на приватну територію, згідно його власноручної розписки від 24.09.2024. ОСОБА_24 зобов`язався зберігати транспортні засоби за адресою « смт.Лужани, Центральна (120) 122» (м.к.п.36, 42 том1)

- Висновком експерта №СЕ-19/126-24/11289-ІТ від 05.11.2024 судової авто технічної експертизи, за висновком якого: робоча гальмова система автомобіля Audi Q7, НОМЕР_1 , рульове керування автомобіля Audi Q7, знаходяться у працездатному стані. Несправностей , які могли б спричинити ДТП не виявлено. Ходова частина автомобіля Audi Q7, на момент огляду, знаходиться у стані часткової відмови. Несправностей в ходовій частині, які могли б спричинити ДТП – не виявлено.(м.к.п.49- 54 том1)

- Висновком експерта №СЕ-19/126-24/11288-ІТ від 06.11.2024, судової авто технічної експертизи, за висновком якого: гальмова система мотоцикла Yamaha (без номерних знаків), №рамиVG5DV011000006613, на момент огляду, знаходиться у стані часткової відмови із-за пошкодження елементів гальмового механізму переднього колеса під час ДТП. Несправностей в гальмовій системі, які могли б спричинити ДТП – не виявлено. Рульове керування мотоцикла Yamaha, на момент огляду , знаходиться у непрацездатному стані, через пошкодження його елементів під час ДТП. Несправностей рульовому керуванні, які б могли спричинити ДТП – не виявлено. Ходова частина мотоцикла Yamaha, на момент огляду, знаходиться у непрацездатному стані, із-за пошкодження елементів підвіски переднього колеса під час ДТП. Несправностей в ходовій частині, які б могли спричинити ДТП – не виявлено.(м.к.п..59-65том1)

- Висновком експерта №СЕ-19/126-24/11290-ІТ від 08.11.2024, за підсумками якого: 1) пошкодження характерні для зіткнення на автомобілі Ауді Q7, д.н.з. НОМЕР_1 , наявні в лівій боковій частині, характер та місце розташування яких детально описано в дослідницькій частині. 2) пошкодження характерні для зіткнення на мотоциклі Yamaha (без номерних знаків), №рамиVG5DV011000006613 наявні в передній частині, характер та місце розташування яких детально описано в дослідницькій частині. 3) при первинному контактуванні (зіткненні) мотоцикл Yamaha, своїми елементами передньої частини, а саме переднім колесом, елементами передньої телескопічної вилки, передньою частиною рами, а також паливним баком мав би першочергово контактувати з елементами заднього лівого колеса, лівою задньою частиною порога кузова та задніми дверима лівої сторони автомобіля Ауді Q7. 5) із врахуванням зафіксованих слідів на схемі ДТП до ОМП від 24.09.2024 та пошкоджень, які наявні на транспортних засобах: Ауді Q7, д.н.з. НОМЕР_1 та мотоциклі Yamaha (без номерних знаків) їх першочергове контактування (зіткнення) відносно ширини проїзної частини дороги відбулось в місці зафіксованої подряпини.(м.к.п.71-81том1)

- Висновком комісійної судово-медичної експертизи №024 від 28.04.2025, відповідно до якої ОСОБА_6 з 24.09.2024 по 22.11.2024 перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні ОКНП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги» з діагнозом: інші уточнені травми з залученням декількох ділянок тіла. ОСОБА_6 отримав наступні тілесні ушкодження у вигляді: ??синці та садна голови, тулуба, обох верхніх та обох нижніх кінцівок, забійно-рвані рани спини (живота), таза, багатоуламковий перелом кісток носа, носової перетинки та нижньої стінки орбіти зліва, вивих правої плечової кістки, переломи малих горбиків обох плечових кісток, ??перелом лівої променевої кістки в «типовому місці», ??перелом крила клубовидної кістки зліва, ??гематома прямого м?яза живота справа над передньою стінкою сечового міхура, ??перелом дистального відділу великогомілкової кістки з переломом малогомілкової кістки зліва. Вищевказані тілесні ушкодження відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі що призвели до тривалого розладу здоров`я. (м.к.п. 157-169 том1)

- Слідчим експериментом за участі потерпілого ОСОБА_6 , який на слідчому експерименті, показав, де знаходилися транспортні засоби до моменту ДТП, на якій відстані від потерпілого ОСОБА_6 водій автомобіля марки «AUDI» моделі «Q7» розпочав здійснювати поворот ліворуч. Вказав, скільки автомобілів було попереду нього, також показав, що здійснював обгін по зустрічній смузі руху, а не по роздільній лінії. На слідчому експерименті повністю відтворив обстановку та обставини ДТП, яке сталося за його участі.(м.к.п..24-35 том2)

26.09.2024 року ОСОБА_3 добровільно видав відеозапис на двд диску із камер відеоспостережень, розташованих на будинку його домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 , який зафіксував момент ДТП 24.09.2024. Час камери відеоспостереження відповідає реальному часу, про що свідчить його власноручно написана заява слідчому . (м.к.п. 240 -246 том 1)

В судовому засіданні досліджено відеозапис з камери зовнішнього відеоспостереження, розташованої на будинку ОСОБА_3 , який приєднаний до матеріалів кримінального провадження, з якого вбачається:

1) ОСОБА_3 здійснює поворот ліворуч не зупиняючи транспортний засіб перед початком маневру;

2) Потерпілий ОСОБА_6 рухається на великій швидкості зустрічною смугою, а не роздільною лінією, як вказує сторона захисту;

3) З моменту початку повороту та до моменту зіткнення транспортних засобів проходить менше двох секунд, а мотоцикл рухається на великій швидкості, яку неможливо розвинути з декількох десятків метрів, що свідчить про те, що ОСОБА_6 перебував на зустрічній смузі руху тривалий проміжок часу;

4) Первинним місцем контактування транспортних засобів є ліві задні двері автомобіля, що підтверджує факт обгону транспортних засобів ОСОБА_6 проїжджою частиною зустрічної смуги, а не роздільною лінією.

- Висновком експерта Чернівецького НДЕКЦ від 30 грудня 2024 року №СЕ-19/126-24/13108-ФП, відповідно до висновку якого: з наданих відеозаписів, редакції другого запитання та комплексу вихідних даних – з моменту перетину дорожньої розмітки 1.5 ПДР автомобілем марки «AUDI» моделі «Q7» до моменту зіткнення з мотоциклом марки «YAMAHA» моделі «XT660R» під керуванням ОСОБА_6 , 1198 р.н. минає час, що не менший ніж 1,9584 секунди та не більший ніж 2,1216 секунди.(м.к.п. 16-23 том 2)

- Висновком експерта №СЕ-19/126-25/3189-ІТ від 12.03.2025, відповідно до якого встановлено, що в даній дорожньо-транспортній ситуації, водію мотоцикла Yamaha-XT660R (без номерного знаку), ОСОБА_6 , необхідно було керуватися вимогами пункту 12.4 Правил дорожнього руху. А із заданого у вихідних даних моменту виникнення небезпеки для руху діяти у відповідності з вимогами пункту 12.3 Правил Дорожнього руху. 2) В даній дорожньо-транспортній ситуації, в діях водія мотоцикла Yamaha-XT660R (без номерного знаку), ОСОБА_6 , вбачається невідповідність вимог пункту 12.4 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебувають в причинному зв`язку із настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди. Разом з тим, в діях водія ОСОБА_6 не вбачається невідповідності вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебували би в причинному зв`язку із настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

В даній дорожньо-транспортній ситуації, водію автомобіля Ауді Q7, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , необхідно було керуватись вимогами пункту 10.1 Правил дорожнього руху. 4) В даній дорожньо-транспортній ситуації, водію автомобіля Ауді Q7, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , вбачається невідповідність вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебувають в причинному зв`язку з настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди. (м.к.п.58-65том2)

- Слідчим експериментом за участі свідка ОСОБА_13 , яка на слідчому експерименті, показала, як вона здійснювала обгін транспортних засобів в селищі Лужани та на якій швидкості. Також вказала, що в дзеркало заднього виду бачила, що за нею по зустрічній смузі руху здійснював обгін ОСОБА_6 . Показала, що вона та ОСОБА_6 здійснювали обгін по зустрічній смузі, а не по роздільній лінії. Під час проведеного слідчого експерименту повністю відтворила обстановку та обставини ДТП, очевидцем якого вона була.(м.к.п.66-37том2)

- Висновком експерта Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз від 21 липня 2025 року №104/25-299, відповідно до якого встановлено наступне.

-1) У даній дорожній ситуації при заданому комплексі вихідних даних водію автомобіля «AUDI» моделі «Q7», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 необхідно було дотримуватися наступних вимог пунктів 9.2 (б), 9.4 і п.10.1 ПДР.

-2) У даній дорожній ситуації при заданому комплексі вихідних даних дії водія автомобіля «AUDI» моделі «Q7», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.10.1 ПДР України (при умові несвоєчасного увімкнення покажчика лівого повороту, як це слідує згідно показань водія ОСОБА_25 то і вимог п.9.2 (б) і 9.4 ПДР України), що з технічної точки зору, перебуває в причинному зв`язку із настанням даної ДТП. (м.к.п.83-98 том2)

- Висновком комплексної судової фототехнічної та авто технічної експертизи Чернівецького НДЕКЦ №КСЕ-19/126-26/7909 від 29.06.2026, за підсумками якого: 1) в даній дорожньо-транспортній ситуації, водію мотоцикла Yamaha-XT660R (без номерного знаку), ОСОБА_6 , необхідно було керуватися вимогами пункту 12.4 Правил дорожнього руху. А із заданого у вихідних даних моменту виникнення небезпеки для руху діяти у відповідності з вимогами пункту 12.3 Правил Дорожнього руху. 2) В даній дорожньо-транспортній ситуації, в діях водія мотоцикла Yamaha-XT660R (без номерного знаку), ОСОБА_6 , вбачається невідповідність вимог пункту 12.4 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебувають в причинному зв`язку із настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди. Разом з тим, в діях водія ОСОБА_6 не вбачається невідповідності вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебували би в причинному зв`язку із настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди. 3) В даній дорожньо-транспортній ситуації, водію автомобіля Ауді Q7, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , необхідно було керуватись вимогами пункту 10.1 Правил дорожнього руху. 4) В даній дорожньо-транспортній ситуації, водію автомобіля Ауді Q7, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , вбачається невідповідність вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебувають в причинному зв`язку з настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди.(а.с. 181-190)

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5 під час судового розгляду наполягав на невинуватості ОСОБА_3 у вчиненні даного кримінального правопорушення, адже всі докази , на які посилається прокурор, отримані з порушенням порядку встановленого КПК України та внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, що вказує на недопустимість усіх доказів у справі.

На обгрунтування своє позиції захисник зазначив, що всі докази в кримінальному провадженні зібрані неуповноважено особою – слідчим СВ Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_20 , а процесуальне керівництво та затвердження обвинувального акту здійснено не уповноваженим прокурором. Крім того, зазначає, що ряд висновків експертиз не можуть бути допустимими доказами ще й з підстав порушення ст..30 Конституції України. Адже експерт ОСОБА_19 проводив дослідження транспортного засобу та мотоциклу , які зберігались на приватній території, проникнувши на цю територію без згоди власника та без ухвали слідчого судді . Експерт ОСОБА_21 допустив помилки в розрахунках швидкості мотоцикла Ямаха (вказав меншу швидкість), які в подальшому були взяті до уваги при наступних експертизах.

Разом з тим, висновок комплексної судово-фототехнічної та автотехнічної експертизи від 29.06.2026 , яка була проведена за ухвалою суду від 04.06.2026, також є недопустимим доказом у справі. Адже експертом не взято до уваги покази потерпілого та свідків, надані в суді , не надано відповіді на всі поставлені запитання, відсутня дослідницька частина у висновку.

Прокурор ОСОБА_4 переконаний, що дослідженні в ході судового розгляду докази як самостійно, так і в системному взаємозв`язку між собою, доводять вину ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та спростовують покази обвинуваченого, до яких просить поставитись як до обраного способу захисту від пред`явленого обвинувачення та бажанням уникнути кримінальної відповідальності.

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників кримінального провадження, показання та правову позицію сторін кримінального провадження, допитаних свідків, вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України доведена повністю.

Суд не погоджується з доводами сторони захисту щодо відсутності у слідчого ОСОБА_20 повноважень на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024262110000255.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, органом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024262110000255 визначено слідче відділення відділення поліції № 2 (м. Кіцмань) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області.

Водночас 04.10.2024 заступником начальника слідчого управління ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_26 винесено постанову про створення слідчої групи, до складу якої включено, зокрема, старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_20 .

При цьому зазначеною постановою орган досудового розслідування у кримінальному провадженні не змінювався. Вона стосувалася виключно визначення складу слідчої групи, уповноваженої здійснювати досудове розслідування, а не зміни органу досудового розслідування.

Відділення поліції № 2 (м. Кіцмань) є структурним підрозділом Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області, а ОСОБА_20 є слідчим вказаного районного управління поліції.

Згідно з постановою заступника начальника слідчого управління ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_26 від 04.10.2024 до складу слідчої групи включено слідчих ОСОБА_20 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та ОСОБА_30 . Зазначена постанова на час проведення відповідних процесуальних дій була чинною, у встановленому законом порядку не скасована та сторонами кримінального провадження не оскаржена.

Таким чином, матеріалами кримінального провадження підтверджується, що слідчий ОСОБА_20 був належним чином включений до складу слідчої групи та наділений повноваженнями на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024262110000255. Підстав вважати, що ним здійснювалися процесуальні дії поза межами наданих повноважень, судом не встановлено.

За таких обставин суд вважає доводи сторони захисту про неуповноваженість слідчого ОСОБА_20 такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження, а тому не бере їх до уваги.

Разом з тим, у вищевказаному кримінальному провадженні першим заступником керівника Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_31 25.09.2024 винесено постанову про визначення групи прокурорів у складі: начальника Кіцманського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_32 та прокурорів Кіцманського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_4 і ОСОБА_33 .

Відповідно до ст. 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

При цьому прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з моменту їх визначення до завершення кримінального провадження, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 3 ст. 37 КПК України визначено випадки, за настання яких повноваження прокурора у кримінальному провадженні покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури. Зокрема, це можливо у разі задоволення заяви про відвід прокурора, його тяжкої хвороби, звільнення з органу прокуратури або з іншої поважної причини, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні. У виняткових випадках повноваження прокурора також можуть бути покладені на іншого прокурора у зв`язку з неефективним здійсненням прокурором нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування.

Водночас наведені положення ч. 3 ст. 37 КПК України регулюють питання заміни прокурора, який одноособово здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні, та не встановлюють правових наслідків вибуття одного з прокурорів зі складу раніше визначеної групи прокурорів.

КПК України також не містить положень, відповідно до яких вибуття одного із прокурорів, включених до складу групи прокурорів, автоматично припиняє дію постанови про визначення такої групи або зумовлює втрату повноважень іншими прокурорами, визначеними цією постановою.

Так само положення ст. 37 КПК України не встановлюють обов`язку керівника органу прокуратури у кожному випадку вибуття одного з прокурорів зі складу групи прокурорів повторно визначати склад групи прокурорів чи виносити окрему постанову про її зміну.

Отже, саме по собі переведення одного з прокурорів, визначених до складу групи прокурорів, до іншого органу прокуратури не має наслідком припинення повноважень інших прокурорів, які залишилися у складі визначеної групи, та не свідчить про втрату чинності постановою про визначення групи прокурорів.

Виходячи зі змісту ст. 37 КПК України, прокурори, визначені постановою керівника відповідного органу прокуратури до складу групи прокурорів, набувають повноважень прокурорів у конкретному кримінальному провадженні та здійснюють їх у межах наданої законом компетенції.

Згідно з п. 13 ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, а також самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання.

Таким чином, постановою першого заступника керівника Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_31 від 25.09.2024 у кримінальному провадженні № 12024262110000255 було належним чином визначено групу прокурорів, уповноважених здійснювати процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні.

Переведення прокурора ОСОБА_32 до Чернівецької обласної прокуратури саме по собі не припинило дії зазначеної постанови та не призвело до втрати повноважень іншими прокурорами, визначеними до складу групи. За відсутності окремої постанови керівника відповідного органу прокуратури про зміну складу групи прокурорів або покладення повноважень прокурора на інших осіб, постанова від 25.09.2024 продовжує діяти в частині визначення прокурорів, які залишилися у складі групи.

Отже, твердження про втрату чинності постановою першого заступника керівника Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_31 від 25.09.2024 у зв`язку з переведенням прокурора ОСОБА_32 до Чернівецької обласної прокуратури не ґрунтується безпосередньо на положеннях КПК України.

Суд не погоджується з доводами захисника ОСОБА_5 про недопустимість висновків проведених у кримінальному провадженні експертиз з підстав порушення під час їх проведення права на недоторканність житла та іншого володіння особи, гарантованого ст. 30 Конституції України.

Зазначені доводи сторони захисту не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та спростовуються сукупністю досліджених судом доказів.

Так, автомобіль марки «Audi Q7», д.н.з. НОМЕР_1 , та мотоцикл марки «Yamaha» без номерного знаку були визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні відповідною постановою слідчого від 25.09.2024. Зазначені транспортні засоби були виявлені безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди, оглянуті в установленому законом порядку та в подальшому передані ОСОБА_24 на відповідальне зберігання, що підтверджується його власноручною розпискою від 24.09.2024. При цьому останній зобов`язався забезпечити збереження транспортних засобів за адресою: «смт Лужани, вул. Центральна, 122».

Крім того, на зазначені транспортні засоби у встановленому законом порядку було накладено арешт слідчим суддею Кіцманського районного суду Чернівецької області від 26.09.2024.

Водночас предметом дослідження експерта були саме зазначені транспортні засоби як речові докази у кримінальному провадженні, а не житлові, господарські чи інші приміщення або територія приватного домоволодіння як такі. Як убачається з матеріалів кримінального провадження та встановлено судом під час допиту експерта ОСОБА_19 , останній здійснював огляд безпосередньо автомобіля та мотоцикла, які були передані на відповідальне зберігання, не проводячи огляду житлових чи господарських будівель.

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_19 після приведення його до присяги та попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок підтвердив обставини проведення ним дослідження речових доказів. З його показань убачається, що огляд транспортних засобів проводився відкрито, без будь-яких перешкод з боку особи, яка забезпечувала їх зберігання, а доступ до транспортних засобів був вільно наданий.

Таким чином, у даному випадку суд не встановив факту незаконного проникнення уповноважених осіб до житла чи іншого володіння особи з метою проведення експертного дослідження. Транспортні засоби на момент проведення експертизи вже були законно вилучені у межах кримінального провадження, визнані речовими доказами, арештовані та передані на відповідальне зберігання, а їх дослідження здійснювалося саме як речових доказів.

При цьому положення ст. 30 Конституції України та ст. 233 КПК України спрямовані на захист особи від необґрунтованого втручання у сферу її приватного життя та недоторканність житла й іншого володіння. Разом з тим у цьому випадку судом не встановлено обставин, які б свідчили про проникнення експерта до житла, господарських будівель чи іншого володіння особи всупереч її волі. Навпаки, фактичні обставини справи свідчать про те, що особа, якій транспортні засоби були передані на відповідальне зберігання, забезпечила доступ до них для проведення необхідного експертного дослідження.

Крім того, як пояснив у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , ОСОБА_24 , якому транспортні засоби були добровільно передані на відповідальне зберігання, є його родичем та проживає по сусідству з ним за адресою: АДРЕСА_3 .

Таким чином, транспортні засоби були передані на відповідальне зберігання добровільно, за згодою особи, яка фактично володіла ними та забезпечувала їх збереження за вказаною адресою. При цьому під час проведення експертного дослідження будь-яких перешкод у доступі до транспортних засобів з боку зберігача не чинилося, що підтверджено допитаним у судовому засіданні експертом ОСОБА_19 .

Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про відсутність даних щодо примусового проникнення експерта до житла чи іншого володіння особи або проведення ним огляду всупереч волі особи, яка фактично володіла транспортними засобами.

При цьому саме по собі проведення експертом огляду транспортного засобу, який є речовим доказом та перебуває на відповідальному зберіганні, не може ототожнюватися з проникненням до житла чи іншого володіння особи для проведення обшуку або відшукання речей і документів.

Суд також бере до уваги, що стороною захисту не наведено конкретних обставин, які б свідчили про примусове проникнення експерта на територію домоволодіння, подолання ним будь-яких перешкод, проведення огляду житла чи інших будівель або проведення будь-яких процесуальних дій щодо майна, яке не було предметом експертного дослідження.

За таких обставин посилання сторони захисту на порушення ст. 30 Конституції України під час проведення експертиз суд вважає необґрунтованими. Підстав вважати, що висновки експертиз отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини або з порушенням встановленого кримінальним процесуальним законом порядку їх отримання, судом не встановлено, а тому відсутні правові підстави для визнання таких висновків недопустимими доказами.

Щодо посилання захисника ОСОБА_5 на недопустимість доказу — висновку комплексної судової фототехнічної та автотехнічної експертизи Чернівецького НДЕКЦ № КСЕ-19/126-26/7909 від 29.06.2026, як такого, що, на думку сторони захисту, отриманий із порушенням вимог КПК України, суд зазначає наступне.

Під час допиту в судовому засіданні експерт ОСОБА_21 повідомив, що при проведенні попереднього експертного дослідження ним допущено помилку в питанні 1 під час розрахунку швидкості руху мотоцикла «Yamaha», унаслідок чого у висновку була зазначена менша швидкість його руху. При цьому експерт зазначив, що виправлення вказаної помилки без проведення нового експертного дослідження є неможливим та для її перевірки необхідно призначити відповідну експертизу.

З огляду на зазначені обставини, з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди, перевірки правильності проведених розрахунків та усунення виявленої неточності судом ухвалою від 04.06.2026 призначено у даному кримінальному провадженні комплексну судову фототехнічну та автотехнічну експертизу, на вирішення експерту поставлено всього 6 запитань.

На виконання зазначеної ухвали експерту для проведення експертного дослідження було надано усі матеріали кримінального провадження, а також матеріали судової справи, у яких містилися, зокрема, показання потерпілого та свідків, надані ними під час судового розгляду.

При цьому суд не має відомостей про те, що експерт під час проведення дослідження безпідставно не врахував окремі докази, які мають значення для вирішення поставлених перед ним питань, або необґрунтовано відкинув інші докази, що були надані в його розпорядження. Наведені стороною захисту доводи фактично зводяться до незгоди з результатами експертного дослідження, однак самі по собі не свідчать про порушення експертом вимог кримінального процесуального закону та не є підставою для визнання висновку експерта недопустимим доказом.

При цьому жоден доказ, у тому числі висновок експерта, не має для суду наперед встановленої сили та оцінюється у сукупності з іншими доказами у справі.

Крім того, експерт надав відповіді на всі поставлені перед ним питання, виклавши їх результати як у дослідницькій частині висновку, так і в його резолютивній частині. Такий спосіб викладення результатів експертного дослідження не суперечить вимогам Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, а тому посилання сторони захисту на неповноту або неналежне оформлення висновку експерта з цих підстав є безпідставними.

За таких обставин суд не вбачає правових підстав для визнання висновку комплексної судової фототехнічної та автотехнічної експертизи Чернівецького НДЕКЦ № КСЕ-19/126-26/7909 від 29.06.2026 недопустимим доказом з підстав, на які посилається сторона захисту.

Інші доводи захисту суд також визнає неспроможними.

Оцінюючи всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що, не дивлячись на невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення повністю й беззаперечно доведена належними, допустимими та в своїй сукупності достатніми доказами, що були безпосередньо досліджені під час судового розгляду.

Таким чином, за результатами дослідження матеріалів кримінального провадження та заслуховування позицій сторін кримінального провадження суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, повністю доведена сукупністю досліджених безпосередньо у судовому засіданні доказів.

Адже судом встановлено, що з технічної точки зору між діями учасників дорожньо-транспортної пригоди та її настанням встановлено причинний зв`язок. Зокрема, в діях потерпілого ОСОБА_6 встановлено невідповідність вимогам п. 12.4 ПДР України, а в діях водія ОСОБА_3 — невідповідність вимогам п. 10.1 ПДР України. При цьому зазначені невідповідності, з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Із показань, наданих у судовому засіданні потерпілим, обвинуваченим та свідками, які в цілому узгоджуються між собою, судом установлено, що потерпілий ОСОБА_6 , рухаючись у межах населеного пункту зі швидкістю понад 100 км/год, здійснював обгін колони транспортних засобів та рухався по центру смуги зустрічного руху. У цей час обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи на початку колони, розпочав маневр повороту ліворуч, не переконавшись у безпечності його виконання та в тому, що своїми діями не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху. Продовжуючи виконання маневру, обвинувачений допустив зіткнення з транспортним засобом під керуванням потерпілого ОСОБА_6 .

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, тоді як обвинувачений ОСОБА_3 тілесних ушкоджень не отримав. При цьому, як убачається з висновку комплексної судової фототехнічної та автотехнічної експертизи, порушення вимог Правил дорожнього руху України допущені обома учасниками ДТП, а встановлені порушення з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку з її настанням.

Незважаючи на те, що потерпілий ОСОБА_6 також допустив порушення вимог Правил дорожнього руху України, встановлене експертизою порушення ОСОБА_3 вимог п. 10.1 ПДР України перебуває у причинному зв`язку з настанням ДТП та заподіянням потерпілому тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. За таких обставин суд вважає доведеним, що саме внаслідок порушення ОСОБА_3 вимог Правил дорожнього руху України настали передбачені ч. 1 ст. 286 КК України наслідки, у зв`язку з чим його дії правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України.

При цьому порушення потерпілим ОСОБА_6 вимог Правил дорожнього руху України, встановлене висновком експерта, саме по собі не спростовує наявності в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Разом із тим зазначені обставини підлягають врахуванню судом при вирішенні заявленого у кримінальному провадженні цивільного позову, зокрема щодо наявності та розміру моральної шкоди.

Кваліфікація дій обвинуваченого судом

З огляду на наведене, виходячи з вимог ст.337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта від 25.09.2024, суд, розглянувши дане кримінальне провадження дійшов висновку, що дії ОСОБА_3 кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки останній порушив правила безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини та її основоположних свобод не встановлено.

Мотиви призначення покарання

Вирішуючи питання щодо виду та міри покарання, яке слід призначити обвинуваченому, суд виходить із наступного.

Так, відповідно до ст. 65 КК України, під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Так, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, який є нетяжким злочином (ст.12 КК України), вчиненим з необережності, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на спеціальних обліках не перебуває.

Обставин, згідно ст.66, 67 КК України які б пом`якшували чи обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , прокурором не заявлено та судом не встановлено.

Згідно п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Отже, призначаючи вид і міру покарання ОСОБА_3 , суд враховує конкретні обставини вчинення злочину, що спричинили потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження середньої тяжкості, суспільну небезпеку скоєного, порушення і самим потерпілим ПДР, керування мотоциклом із перевищенням швидкості, без посвідчення водія, правову позицію прокурора та захисту, думку потерпілого та його представника, які при призначенні покарання просять суд суворо покарати обвинуваченого та стягнути з обвинуваченого завдану моральну шкоду, внаслідок ДТП, дані про особу винного, який попри наявність доказів у справі – свою винуватість категорично заперечував, шкоду потерпілому не відшкодував, не розкаявся у вчиненому, та з огляду на всі обставини, суд приходить до висновку, що обвинуваченому належить призначити покарання у вигляді штрафу в максимальному розмірі, що визначений санкцією ч.1 ст. 286 КК України.

Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

При цьому суд враховує положення ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Разом з тим, встановлено, що у ОСОБА_3 наявне посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 12.12.2017, з категоріями В1,В,С1,С.(а.с.34 том1)

Санкцією ч. 1 ст. 286 КК України передбачено, окрім іншого, додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк до трьох років, а тому, вирішуючи питання про його призначення, суд враховує роз`яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14, згідно з якими, при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

Таким чином, враховуючи обставини кримінального правопорушення, яке сталося внаслідок порушення обвинуваченим Правил дорожнього руху України та наслідки які настали у виді тілесних ушкоджень середньої тяжкості потерпілому ОСОБА_34 , ставлення обвинуваченого до порушень ПДР, не визнання винуватості, відсутність щирого каяття, суд дійшов обґрунтованого висновку про доцільність застосування додаткового покарання ОСОБА_3 у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк один рік.

Цивільний позов

Цивільний позивач — потерпілий ОСОБА_6 , інтереси якого представляє адвокат ОСОБА_7 , пред`явив до обвинуваченого ОСОБА_3 та ТзОВ «Страхова компанія «Альфа Гарант» цивільний позов про відшкодування моральної шкоди у розмірі 250 000 грн та шкоди, заподіяної життю та здоров`ю внаслідок кримінального правопорушення, у розмірі 56 939,55 грн.

Щодо відшкодування моральної шкоди

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї.

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування суд керується вимогами розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Разом із тим відповідно до ч. 2 ст. 1193 ЦК України, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, залежно від ступеня вини потерпілого розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що в діях обох учасників дорожньо-транспортної пригоди мали місце порушення Правил дорожнього руху України, які, згідно з висновком комплексної судової фототехнічної та автотехнічної експертизи № КСЕ-19/126-26/7909 від 29.06.2026, з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку з настанням ДТП.

Зокрема, потерпілий ОСОБА_6 допустив порушення п. 12.4 ПДР України, рухаючись у межах населеного пункту зі швидкістю понад 100 км/год, (128,2 …138,9 км/год) тобто з істотним перевищенням установленої максимально допустимої швидкості. Крім того, під час судового розгляду встановлено, що потерпілий керував мотоциклом без посвідчення водія відповідної категорії.

Водночас обвинувачений ОСОБА_3 допустив порушення п. 10.1 ПДР України, яке також перебуває у причинному зв`язку з настанням ДТП.

Таким чином, дорожньо-транспортна пригода стала наслідком взаємних порушень Правил дорожнього руху її учасниками. При цьому порушення потерпілим вимог п. 12.4 ПДР України, з огляду на встановлене експертизою перевищення швидкості та причинний зв`язок із настанням ДТП, суд враховує як прояв грубої необережності потерпілого, що сприяв виникненню та збільшенню заподіяної йому шкоди.

З огляду на викладене, при визначенні розміру моральної шкоди суд враховує не лише характер та тяжкість заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень, його фізичні та душевні страждання, а й ступінь вини самого потерпілого у виникненні дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків, яку суд оцінює як грубу необережність , що відповідно до ст.. 1193 ЦК України є підставою для зменшення розміру відшкодування шкоди .

Судом враховано, що внаслідок ДТП потерпілий отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що спричинило йому фізичний біль, душевні страждання, необхідність лікування протягом 1,5 роки та відновлення, яке триває до нині, декілька перенесених операційних втручань, встановлення імплантів, обмеження в самостійному пересуванні, обмеження в рухах, постійно потребує сторонньої допомоги, а також негативні емоційні переживання.

Оцінивши зазначені обставини у сукупності, з урахуванням характеру правопорушення, ступеня вини обвинуваченого, поведінки потерпілого, характеру та обсягу заподіяних йому фізичних і душевних страждань, а також керуючись засадами розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що заявлений розмір моральної шкоди у сумі 250 000 грн є завищеним.

За таких обставин суд визначає належним та справедливим розміром відшкодування моральної шкоди, яка підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_6 , суму 100 000 грн.

Щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю

Позовні вимоги в частині відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю потерпілого, заявлені у розмірі 56 939,55 грн.

Судом встановлено, що зазначена шкода безпосередньо пов`язана з тілесними ушкодженнями, отриманими ОСОБА_6 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Розмір понесених витрат підтверджується дослідженими судом доказами, які належним чином підтверджують їх розмір, характер та зв`язок із отриманими потерпілим тілесними ушкодженнями.

При цьому питання щодо відшкодування зазначеної шкоди вирішується судом окремо від питання про розмір моральної шкоди та з урахуванням обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Встановлені судом порушення Правил дорожнього руху з боку потерпілого, які враховані судом при визначенні розміру моральної шкоди відповідно до ст. 1193 ЦК України, самі по собі не є підставою для зменшення належного страхового відшкодування за підтверджену шкоду, що підлягає відшкодуванню страховиком відповідно до закону та умов договору страхування.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги в частині відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю потерпілого, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме з ТзОВ «Страхова компанія «Альфа Гарант» на користь ОСОБА_6 підлягає стягненню 56 939,55 грн.

Таким чином, цивільний позов підлягає частковому задоволенню: з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_6 підлягає стягненню 100 000 грн моральної шкоди, а з ТзОВ «Страхова компанія «Альфа Гарант» — 56 939,55 грн шкоди, заподіяної життю та здоров`ю потерпілого.

Мотиви інших рішень

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався і підстав для обрання суд не вбачає.

Щодо розподілу процесуальних витрат (заявлених витрат на проведення експертиз у кримінальному провадженні), суд керується положеннями ст.124 КПК України. У зв`язку із ухваленням обвинувального вироку у справі, витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні, а саме на проведення судової авто-технічної експертизи №СЕ-19/126-24/11289-ІТ в сумі 3183,60 гривень; судової авто-технічної експертизи №СЕ-19/126-24/11288-ІТ в сумі 3183,60 гривень; судової транспортно-трасологічної експертизи №СЕ-19/126-24/11290-ІТ в сумі 3979,50 гривень; судової транспортно-товарознавчої експертизи №СЕ-19/126-24/11543-АВ в сумі 3979,50 гривень; судової транспортно-товарознавчої експертизи №СЕ-19/126-24/11740-ІТ в сумі 1989,75 гривень; судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/126-25/3189-ІТ в сумі 3979,50 гривень; інженерно-транспортної експертизи №104/25-29 в сумі 10 177,92 гривні; комплексної судової фототехнічної та інженерно-транспортної експертизи №КСЕ-19/126-26/7909 в сумі 3850,88 гривень, всього на загальну суму 34 324 гривні 25 копійок, слід компенсувати державі за рахунок обвинуваченого.(м.к.п. 48,58,70,86,112 том 1; 57,82 том2; 180том3)

Арешт майна, застосований в даному кримінальному провадженні, відповідно до ухвали слідчого судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24.09.2024 року відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України, скасувати.

Питання стосовно речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 100, 124, 337, 348, 369-371, 373-374, 376, 392-395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 5000 (п`яти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Початок строку відбуття додаткового покарання обчислювати з моменту набрання законної сили вироком.

Арешт, накладений на транспортний засіб марки «AUDI Q7», державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_12 , відповідно до ухвали слідчого судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 26.09.2024, скасувати в частині заборони розпорядження та відчуження зазначеного транспортного засобу.

Врахувати, що в частині позбавлення права користування транспортним засобом марки «AUDI Q7», державний номерний знак НОМЕР_1 , арешт на зазначене майно вже скасовано ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 08.09.2025 (м.к.п. 42–44, том 1; м.к.п. 121, том 2).

Арешт, накладений на транспортний засіб — мотоцикл марки «Yamaha», без номерного знака, власником якого є ОСОБА_6 , відповідно до ухвали слідчого судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 26.09.2024, скасувати в частині заборони розпорядження та відчуження зазначеного транспортного засобу.

Враховувати, що в частині позбавлення права користування транспортним засобом — мотоциклом марки «Yamaha», без номерного знака — арешт на зазначене майно вже скасовано ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 09.04.2026 (м.к.п. 42–44, том 1; а.с.154-155).

Після набрання вироком законної сили речові докази, а саме:

-Транспортні засоби марки «AUDI Q7», номерний знак НОМЕР_1 », власником якого є ОСОБА_12 , та мотоцикл марки «Yamaha», без номерного знаку, власником якого є ОСОБА_6 , які передані під розписку власникам - залишити їм за належністю. (м.к.п.38 том1)

Судові витрати на залучення експертів в загальній сумі 34 324 гривні 25 копійок (тридцять чотири тисячі триста двадцять чотири ) гривні 37 копійок стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ТзОВ Страхова компанія «Альфа Гарант» про відшкодування моральної шкоди та шкоди, заподіяної життю та здоров`ю, завданої кримінальним правопорушенням – задовольнити частково. (а.с. 36-43 )

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень.

Стягнути з ТзОВ Страхова компанія «Альфа Гарант» на користь ОСОБА_6 шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілого в розмірі 56 939,55 (п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять ) гривень.

Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням лише резолютивної частини вироку.

Суддя: ОСОБА_1